Постанова

від 31.01.2024 по справі 925/1256/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2024 р. Справа №925/1256/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

від позивача: Зелінський П.Л. адвокат (ордер серії АХ №1154365)

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" б/н від 08.09.2023

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.08.2023, суддя: Петрашко М.М. м. Львів, повний текст рішення складено 21.08.2023

за позовом ОСОБА_1

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного реєстратора виконавчого комітету Уманської міської ради Дармороса Дмитра Сергійовича

про визнання недійсними протоколу загальних зборів та наказу, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, поновлення на посаді директора та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

22.11.2022 ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" (надалі ТОВ "Перфект Пак"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного реєстратора виконавчого комітету Уманської міської ради Дармороса Д.С. про:

-визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Перфект Пак" від 15.08.2022 та наказу за № 235-К від 15.08.2022;

-скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 18.08.2022 о 08:22:10, номер запису 1009071070020001296 та 18.08.2022 о 08:29:16, номер запису 1009071070021001296 державним реєстратором Уманської міської ради Дарморосом Дмитром Сергійовичем;

-поновлення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді директора ТОВ "Перфект Пак" з 15.08.2022;

-стягнення з ТОВ "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.08.2022 по день поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

-всупереч п.п. 5,7, 5.12, 5.16 Статуту та ч.ч. 3-5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасник ТОВ "Перфект Пак" ТОВ «Сапер Хаб» не звертався до виконавчого органу товариства з вимогою про скликання загальних зборів учасників, а тому оскільки на зборах не були присутні всі учасники ТОВ "Перфект Пак", не було підстав та повноважень для прийняття оскаржуваного рішення, яке оформлено протоколом;

- ОСОБА_1 не повідомлено про проведення зборів;

-в наказі за № 235-К від 15.08.2022, відповідач не вказав норму КЗпП на підставі якої ОСОБА_1 звільнено з посади директора.

-звільнення з посади відбулося під час перебування ОСОБА_1 на лікарняному (з 15.08.2022 до 23.08.2022), що суперечить ст. 40 КЗпП.

Позивач також посилається на правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 в справі № 923/876/16, за змістом яких права учасника товариства можуть бути порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного тощо.

Вимога про скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу - ТОВ "Перфект Пак" обґрунтовані тим, що вони є похідними від вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів, оскільки саме на підставі вказаного рішення було проведено державну реєстрацію змін.

Також позовна заява обгрунтована посиланням на ст. 235 КЗпП України в частині вимоги про стягнення з ТОВ "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.08.2022 по день поновлення на роботі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.03.2023 передано справу № 925/1256/22 за підсудністю до Господарського суду Львівської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.04.2023 прийнято справу до розгляду та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.08.2023 позов задоволено частково.

Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перфект Пак" від 15.08.2022, що оформлені протоколом від 15.08.2022, та скасовано Наказ від 15.08.2022 №235-К «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснену 18.08.2022 (номер запису 1009071070020001296) та 18.08.2022 (номер запису 1009071070021001296) державним реєстратором Виконавчого комітету Уманської міської ради - Дарморосом Дмитром Сергійовичем.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Перфект Пак" з 16.08.2022. Стягнуто з ТОВ "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.08.2022 по 10.08.2023 в розмірі 1 042 185,84 грн. та 7 443,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з ТОВ "Перфект Пак" в дохід Державного бюджету 15 632,79 грн. судового збору.

В частині задоволення позовних вимог, рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач, як учасник товариства, що володіє часткою у розмірі 30 % статутного капіталу, не був повідомлений про скликання загальних зборів на 15.08.2022, а відповідно його права як учасника ТОВ "Перфект Пак" на участь в загальних зборах, а отже в управлінні товариством, є порушеними.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про скасування наказу, про стягнення з ТОВ "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та про поновлення на посаді, оскільки такі вимоги є похідними від позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перфект Пак" від 15.08.2022, що оформлене протоколом від 15.08.2022.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, оскільки відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відмовлено в задоволенні позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Перфект Пак" з 15.08.2022 та в задоволенні вимоги про стягнення з ТОВ "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.08.2022 з тих підстав, що останнім робочим днем позивача ( ОСОБА_1 ) є 15.08.2022, що підтверджується довідкою № 43 від 20.09.2022.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач (ТОВ "Перфект Пак") просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

- ОСОБА_1 , як директор товариства, був обізнаний з наміром учасників провести загальні збори товариства та був ознайомлений з питаннями, які розглядалися на загальних зборах;

-посилання суду на те, що в матеріалах справи відсутні докази дотримання відповідачем порядку скликання та підготовки загальних зборів є безпідставними, оскільки саме до обов`язків ОСОБА_1 входило повідомлення всіх учасників про проведення загальних зборів товариства;

- ОСОБА_1 свідомо в день проведення загальних зборів отримав медичний висновок про тимчасову непрацездатність.

Узагальнені заперечення позивача

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу посилається на те, що повідомлення про проведення загальних зборів товариства 15.08.2022 позивачу, як учаснику ТОВ "Перфект Пак", якому належить 30% частки статутного капіталу у зазначеному товаристві, не надсилались, що є порушенням вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пунктів 5.16., 5.18. та 5.19. статуту товариства.

Посилається на правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18 та зазначає, що місцевим господарським судом досліджено обставини справи та обґрунтовано встановлено, що відповідачем не дотримано порядку скликання загальних зборів та не повідомлено позивача про такі збори.

У судове засідання 31.01.2024 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи повторно в судове засідання не з?явилися, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції та довідками Західного апеляційного господарського суду про доставку ухвали суду до електронного кабінету.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, беручи до уваги позицію представника позивача про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, а також зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась та враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи, що не з`явилися за наявними в справі доказами.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт «г» частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину п`яту статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган, Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (стаття 28 Закону № 2275-VIII від 26.09.2022 тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).

Відповідно до п. 5.1 Статуту ТОВ «Перфект Пак» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення), виконавчий орган.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону № 2275-VIII), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII від 26.09.2022).

Відповідно до п. 5.2 Статуту ТОВ «Перфект Пак» вищим органом товариства є Загальні Збори Учасників. До компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (п.п. 7 п. 5.6 Статуту ТОВ «Перфект Пак»).

Станом на момент прийняття загальними зборами засновників ТОВ «Перфект Пак» рішення про призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Перфект Пак» діяла редакція Закону України «Про господарські товариства» (Закон втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю на підставі Закону № 2275-VIII від 06.02.2018).

Чинна редакція Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Судами встановлено, що позивач обраний на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Перфект Пак», зафіксованим у протоколі № 2 від 30.08.2012, що також підтверджується наказом за № 34-К від 30.08.2012 за змістом якого ОСОБА_1 переведено директором ТОВ «Перфект Пак» та встановлено йому оклад 5 000,00 грн. на місяць, однак не встановлено обставин укладення з ним трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Учасники справи не стверджували про існування таких обставин.

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, в яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою, що має місце в цій справі.

Судами встановлено, що за положеннями п. 5.49 Статуту ТОВ «Перфект Пак» виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор.

Відповідно до п. 5.51 Статуту директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Загальних зборів Учасників. Загальні Збори Учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належить їм, до компетенції директора.

Таким чином, директор товариства є одноосібним виконавчим органом товариства.

Частиною тринадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Судами встановлено, що директор не ініціював припинення ним відносин з управління товариством. Як і не встановлено, що інші члени товариства, що володіють - зверталися до директора з ініціативою про проведення загальних зборів із порядком денним викладеним в рішенні загальних зборів від 15.08.2022, що є предметом спору.

Отже, ініціатором проведення зборів був інший учасник (ТОВ «Сапер Хаб»), який володіє 70 відсотками частки в статутному капіталі товариства і на нього покладений обов`язок дотримання скликання та проведення загальних зборів учасників у відповідності до вимог ст. 32 Закону № 2275-VIII та п. п. 5.18, 5.19 Статуту ТОВ «Перфект Пак».

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

Відповідно до п. 5.5 Статуту ТОВ «Перфект Пак» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Згідно з пунктом 5.6. статуту, до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства.

За змістом частин 1, 5, 6 та 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Аналогічні положення викладені в пунктах 5.7, 5.12, 5.16 статуту ТОВ "Перфект Пак".

Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до складу учасників ТОВ "Перфект Пак" входять:

1) ОСОБА_1 - відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 30%

2) товариство з обмеженою відповідальністю "Сапер Хаб" (ідентифікаційний код 43405292) - відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 70%.

Загальними зборами ТОВ "Перфект Пак", які оформлені протоколом від 15.08.2022 (т. 1 а.с. 21-22), зокрема, вирішувалося питання про звільнення з посади та призначення нового директора товариства.

На загальних зборах 15.08.2022 був присутній учасник ТОВ «Перфект Пак» - ТОВ «Сапер Хаб», що має 70% в статутному капіталі товариства. Тобто на загальних зборах були присутні учасники, що володіють 70 % голосів. Загальні збори учасників вважалися скликаними та такими, що мають повноваження для вирішення питань діяльності товариства в межах визначених статутом, кворум було дотримано.

За результатами (підсумками) голосування щодо звільнення з посади та призначення нового директора товариства прийнято рішення про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1 з 15.08.2022 та призначення на посаду директора товариства ОСОБА_2 проголосували за одностайно.

Відповідно до наказу № 235-К від 15.08.2022 (т. 1 а.с. 23) виданого ТОВ "Перфект Пак" припинено обов`язки директора ОСОБА_1 15.08.2022 у зв`язку прийняттям рішення загальними зборами товариства від 15.08.2022.

Підставою наказу зазначено протокол загальних зборів учасників ТОВ "Перфект Пак" від 15.08.2022.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу в спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (подібний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 05.12.2018 у справі №916/1813/16, від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 15.06.2022 у справі №916/700/21, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21).

Предметом спору в цій справі є визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Перфект Пак" та скасування державної реєстрації змін щодо зміни керівника товариства та фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, поновлення на посаді директора ТОВ "Перфект Пак" та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.08.2022 по день поновлення на роботі з підстав порушення відповідачем (ТОВ "Перфект Пак") процедури скликання, проведення та оформлення результатів голосування на загальних зборах, що відбулися 15.08.2022.

Відповідно до п. 5.49 Статуту директор є виконавчим органом товариства та здійснює управління його поточною діяльністю.

Звільнення посадової особи товариства певним чином ускладнює процес розірвання трудових відносин, адже директор товариства є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею. Порядок призначення та звільнення директора суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників, оскільки керівник є одноосібним виконавчим органом або входить до складу виконавчого органу юридичної особи, якщо це передбачено статутом товариства.

Керівник (директор) товариства є виконавчим органом юридичної особи, звільнення (зміна) якого повинно супроводжуватися прийняттям (призначенням) нового директора, його право на звільнення кореспондує визначеному статтею 32 Закону № 2275-VIII обов`язку скликати загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення (поштовим відправленням з описом вкладення) про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників із зазначенням дати, часу та місця проведення, а також порядку денного.

Судами встановлено, що повідомлення про проведення загальних зборів товариства 15.08.2022 позивачу, як учаснику ТОВ "Перфект Пак", якому належить 30% частки статутного капіталу у зазначеному товаристві, не надсилались, що є порушенням вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пунктів 5.16., 5.18. та 5.19. статуту товариства.

Норми частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України та частини 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не звільняють учасників товариства від дотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства та відповідно належного повідомлення всіх учасників товариства про проведення таких зборів відповідно до положень статей 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту товариства.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №910/1748/22, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.

У матеріалах справи відсутні докази дотримання порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачених статтями 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що свідчить про те, що загальні збори 15.08.2022 були скликанні з порушенням вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що ОСОБА_1 , як учасника товариства, який перебував на посаді директора, не було належним чином повідомлено про проведення 15.08.2022 загальних зборів учасників товариства, із зазначенням порядку денного, чим порушено право позивача як учасника товариства на участь у таких зборах, право одержати інформацію про такі загальні збори учасників товариства, підготуватись і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, повноцінно взяти участь у їх обговоренні, у тому числі, під час підготовки та проведення загальних зборів учасників товариства.

З огляду на наведене спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 , як директор товариства, був обізнаний з наміром учасників провести загальні збори товариства та був ознайомлений з питаннями, які розглядалися на загальних зборах щодо його звільнення, а звідси порушене його суб`єктивне право та підлягає захисту по суду.

Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20, які в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України враховано апеляційним господарським судом.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17, які в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України враховано апеляційним господарським судом.

Відповідно до ст. 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Враховуючи те, що позовна вимога про скасування наказу є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перфект Пак" від 15.08.2022, що оформлене протоколом від 15.08.2022, а тому, апеляційний господарський суд вважає обгрунтованими висновки місцевого господарського суду про задоволення позову і в цій частині.

Оскільки порушення процедури звільнення позивача з посади директора є доведеним, тобто з огляду на те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перфект Пак", що оформлене протоколом від 15.08.2022, яким позивача звільнено з посади директора, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, тому апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Перфект Пак" є ефективним способом захисту прав позивача, тобто така позовна вимога є також обґрунтованою, у зв`язку з чим підставно задоволена місцевим господарським судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

З вищенаведеної норми закону вбачається, що визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а відтак позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу є похідною від вимоги про визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи. Водночас з норми закону вбачається, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться також на підставі судових рішень про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, враховуючи наведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про підставність задоволення позовної вимоги щодо скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Також, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позовна вимога про стягнення з ТОВ "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та вимога про поновлення на посаді, є похідними від спору про визнання недійсним рішення органу управління товариства (належить до юрисдикції господарського суду - ухвала Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №324/379/19).

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою КМУ за №100 від 08.02.1995 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати. Верховний Суд України у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку № 100 передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу. Зокрема не підлягають урахуванню відпускні та лікарняні.

Відповідно до другого питання порядку денного загальних зборів учасників ТОВ "Перфект Пак" від 15.08.2022 вирішено звільнити з посади директора товариства ОСОБА_1 15.08.2022 та призначити на посаду директора товариства ОСОБА_2 з 16.08.2022.

Тобто 15.08.2022 є останнім робочим днем позивача ( ОСОБА_1 ), що також вбачається з довідки № 43 від 20.09.2022, виданої ТОВ «Перфект Пак» та підписаної директором ОСОБА_2 та бухгалтером ОСОБА_3 .

Як вбачається із матеріалів справи, позивач був звільнений з посади директора 15.08.2022, а сукупний дохід позивача за період червень 2022 року - липень 2022 року становить 173697,46 грн. (86956,52 грн. за червень 2022 року та 86740,94 грн. за липень 2022 року).

Кількість робочих днів в червні 2022 року становила 22 дні, а в липні 2022 року - 21 день (загалом 43 робочих дня).

Тобто середня зарплата за один робочий день становить 4039,48 грн. (173697,46 грн. : 43 робочих дні = 4039,48 грн.).

Таким чином, перевіривши розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.08.2022 по дату ухвалення рішення суду - 10.08.2023, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 1 042 185,84 грн. за весь час вимушеного прогулу (4039,48 грн. * 258 робочих днів).

Тобто виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. При цьому, законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/808/16, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає обгрунтованими висновки місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Перфект Пак" з 15.08.2022 та про стягнення з ТОВ "Перфект Пак" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.08.2022 в силу вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України апеляційним господарським судом не перевіряється.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про порушення відповідачем вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пунктів 5.16., 5.18. та 5.19. статуту товариства в частині не повідомлення позивача про проведення загальних зборів товариства 15.08.2022 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та враховуються апеляційним господарським судом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Львівської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

З огляду на наведене, аргументи, викладені позивачем про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" б/н від 08.09.2023 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 34 613,68 грн., який сплачений згідно з квитанцією ID за № 1106-1837-0979-1139 від 06.10.2023.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Пак" б/н від 08.09.2023 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 10.08.2023 у справі № 925/1256/22 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 34 613,68 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 12.02.2024