Ухвала

від 13.02.2024 по справі 915/905/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

13 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/905/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023

по справі №915/905/23

за позовом: Приватного підприємства «Агрофірми «Поділля»

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України»

про: стягнення заборгованості у розмірі 1472522,34 грн.

суддя суду першої інстанції Мавродієва М.В.

місце винесення рішення: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул.Фалєєвська, 14

повний текст рішення складено та підписано: 25.12.2023.

встановив:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» на користь Приватного підприємства Агрофірми «Поділля» 1 389 600,00 грн. основного боргу, 60512,34 грн. збитків від інфляції, 22222,86 грн. - 3% річних та 22085,63 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державне підприємство «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить відстрочити Державному підприємству «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» сплату судового збору в сумі 26505, 41 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 у справі №915/905/23 до ухвалення судового рішення у справі; апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» задовольнити; рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 у справі №915/905/23 за позовом Приватного підприємства «Агрофірми «Поділля» до відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» про стягнення 1 389 600,00 грн. основного боргу, 60512,34 грн. збитків від інфляції, 22222,86 грн. - 3% річних та 22085,63 грн. судового збору скасувати повністю та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «Агрофірми «Поділля» до відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» про стягнення 1 389 600,00 грн. основного боргу, 60512,34 грн. збитків від інфляції, 22222,86 грн. - 3% річних та 22085,63 грн. судового збору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/905/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/905/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 по справі №915/905/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

01.02.2024 матеріали справи №915/905/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено розмір судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2684,00 гривень.

Згідно приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційних скарг на рішення суду встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Відповідно до частини третьої статті 4 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Колегією суддів встановлено, що за подання позовної заяви до суду першої інстанції підлягав до сплати судовий збір у розмірі 22086,00 грн., отже за подання апеляційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 26500, 32 грн. (150% від 22086,00 грн., з застосуванням коефіцієнту 0,8 від 33129,00 грн.), оскільки апеляційна скарга Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» була подана через електронний суд.

Проте, скаржником не додано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку та розмірі.

Зі змісту апеляційної скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» вбачається клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування вищевказаного клопотання, заявник посилається на те, що відповідач на даний час фактично не здійснює господарську діяльність, то не має оборотних коштів. Окрім того, в провадженні органів державної виконавчої служби перебуває більше десяти незавершених виконавчих проваджень, що підтверджується детальною інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у зв`язку з чим на розрахунковий рахунок відповідача згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» автоматично накладено арешт. З огляду на вказане відповідач на даний час не має можливості сплатити судовий збір в зазначеному вище розмірі, а тому на їх думку вбачаються підстави для ініціювання питання про відстрочку сплати судового збору.

Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з огляду на таке.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Аналіз змісту вказаної норм свідчить про те, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, однак скаржником не наведено обставин, які б мали виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні розстрочення сплати судового збору.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

Вимога про сплату судового державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.

Таким чином, з урахуванням вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір», підстав для задоволення клопотання Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по справі не вбачається, оскільки скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України «Про судовий збір», а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються.

Отже, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі суду від 07 лютого 2024 року по справі № 904/220/22.

Згідно із частиною другою статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно із частиною шостою статті 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 по справі №915/905/23 без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 ГПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

1. Відмовити Державному підприємству «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 по справі №915/905/23.

2. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 по справі №915/905/23 - залишити без руху.

3. Встановити Державному підприємству «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 26500, 32 грн. у строк до 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4. Роз`яснити Державному підприємству «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України», що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно статті 235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.