Рішення

від 06.02.2024 по справі 917/1476/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 Справа № 917/1476/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Старо-Троїцька 13, м. Лубни, 35700 в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради, вул. Центральна, 39, смт Чорнухи, Полтавська область, 37100, код ЄДРПУО 22550119

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 та

Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнухинський край", вул. Центральна, 2-Б, с. Галяве, Лубенський район, Полтавська область, 37130, код ЄДРПОУ 39534633

про визнання недійсними договорів оренди землі та повернення земельних ділянок

за участю представників сторін:

від прокуратури: Дорогейко О. В.

від позивача: не з`явились

від відповідача: Тихонов Д. І.

інші: не з`явились

Обставини справи: Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, звернувся з позовом в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради, Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнухинський край" в якому просить:

Визнати недійсними наступні договори оренди земельних ділянок та припинити на майбутнє:

- договір оренди землі укладений 17.12.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_1 площею 35,4336 га, кадастровий номер 5325185400:00:005:0362, розташованої за межами населених пунктів на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області;

- договір оренди землі укладений 21.11.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_1 площею 60,3558 га, кадастровий номер 5325185400:00:001:0592, розташованої за межами населених пунктів на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області;

- договір оренди землі укладений 14.05.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_1 площею 18,7478 га, кадастровий номер 5325185400:00:001:0590, розташованої за межами населених пунктів на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю Чорнухинський край (37130, Полтавська область, Лубенський район, с. Галяве, вул. Центральна, 2-Б, ЄДРПОУ 39534633) повернути Чорнухинській селищній раді Полтавської області наступні земельні ділянки:

-з кадастровим номером 5325180800:00:005:0362 загальною площею 35,4336 га розташовану за межами населених пунктів на території Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області;

- з кадастровим номером 5325180800:00:001:0592 загальною площею 60,3558 га розташовану за межами населених пунктів на території Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області;

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 22.10.2014 використав своє право на отримання землі державної власності для ведення фермерського господарства, а додатково земельні ділянки останній або фермерське господарство може отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Крім того, договори оренди землі укладені без проведення нормативної грошової оцінки землі.

08.09.202 від відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позов (вх. № 11003), в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що на момент прийняття наказів № 1703-СГ від 06.05.2015, № 5532-СГ від 12.12.2014 та № 4381-СГ від 12.11.2014 Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області, не підлягали продажу на земельних торгах земельні ділянки державної чи комунальної власності при передачі їх громадянам для ведення фермерського господарства. Отже, твердження заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області про те, що ОСОБА_1 використав своє право на отримання землі державної власності для ведення фермерського господарства та про необхідність отримання додаткових земельних ділянок на конкурентних засадах не обґрунтоване, а вказані посилання прокурора не підтверджуються нормами права, оскільки жодним нормативно - правовим актом (Земельним Кодексом України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими) не встановлено обмежень стосовно отримання громадянином земельних ділянок (їх розмірів та кількості) для ведення фермерського господарства.

Згідно з вимогами чинного законодавства (на момент виникнення спірних правовідносин), що регулює земельні відносини, а саме: Закону України "Про оренду землі" та вимог Земельного кодексу України, Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та гр. ОСОБА_1 були укладений спірні договори оренди землі від 14.05.2015, 17.12.2014, 21.11.2014 Сторонами зазначених договорів досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та здійснена їх державна реєстрація у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

07.09.2023 від відповідача 2 - ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що на момент прийняття спірних наказів про затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок в оренду, існувала норма, яка виключала проведення загальної процедури продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, тому відсутні підстави для висновку про недотримання цієї процедури.

Також відповідач 2 вказує, що після укладення договорів оренди земельної ділянки 5325180800:00:005:0362, 5325180800:00:001:0592, 5325180800:00:001:0590 створено Фермерське господарство "ПОЛАТАВА-АГРО", зазначене свідчить, що спірні земельні ділянки були отримані не для розширення площ земельних ділянок, які використовуються ФГ "ЕКО-ЗЕМ", а саме для створення ФГ "ПОЛАТАВА-АГРО".

Крім того акцентує увагу суду на тому, що будь - яких обмежень щодо кількості земельних ділянок державної або комунальної власності, які можуть бути передані в оренду для ведення фермерського господарства, законодавством у сфері земельних відносин не встановлюється. Також, чинне законодавство, яке визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерського господарства, не містить будь-яких обмежень щодо кількості фермерських господарств, які можуть бути засновані (створені) однією фізичною особою.

Відтак, існування в 2014 році ФГ "ЕКО-ЗЕМ", заснованого ОСОБА_1 після отримання ним земельної ділянки на праві користування, не обмежує право ОСОБА_1 , як фізичної особи на отримання іншої земельної ділянки з метою створення та ведення іншого фермерського господарства, оскільки нормами чинного законодавства не заборонено бути засновником декількох фермерських господарств однією особою, натомість це є проявом свободи підприємницької діяльності.

15.09.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № 11533), в якій заперечує проти доводів позивача, посилаючись на те, що на момент прийняття ГУ Держгеокадастром спірних наказів та укладення вищезгаданих договорів оренди земельних ділянок ФГ «Еко-Зем» засновником якого вже був ОСОБА_1 , набуло (22.10.2014) статусу юридичної особи та мало у користуванні земельні ділянки для ведення фермерського господарства, а отже отримання у подальшому ще земельних ділянок сільськогосподарського призначення ОСОБА_1 після 22.10.2014 суперечить вимогам закону, оскільки мало відбуватися за процедурою проведення земельних торгів.

Отже, укладення спірних договорів здійснено без дотримання порядку, встановленого статями 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України та статтями 7, 12 Закону «Про фермерське господарство».

Крім того, спірні договори оренди землі укладені без проведення нормативної грошової оцінки землі.

18.09.2023 від відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнухинський край" надійшов відзив на позов (вх. № 11603), в якому в позові просить відмовити, посилаючись на те, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорнухинський край" є неналежним відповідачем у справі, жодних позовних вимог прокурор до нього не заявив.

12.01.2024 від відповідача 2 - ОСОБА_1 надійшла заява про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог прокурора (вх. № 453).

30.01.2024 від прокуратури надійшли заперечення на заяву про застосування строків позовної давності (вх. № 1245)

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 14:30 13.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.09.2023 суд продовжив строк проведення підготовчого засідання на 30 днів та відклав підготовче засідання на 14:30 07.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.11.2023 суд відклав підготовче засідання на 14:50 06.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/1476/23 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14:50 06.02.2024.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріалі справи, суд

УСТАНОВИВ:

Лубенською окружною прокуратурою, при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42019171240000100, виявлені порушення інтересів держави при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області.

За результатами розгляду клопотань ОСОБА_1 про надання земельних ділянок для створення/ведення фермерського господарства Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області (далі - ГУ Держземагентства) надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а в подальшому наказами ГУ Держземагентства в Полтавській області № 1703-СГ від 06.05.2015, № 5532-СГ від 12.12.2014 та № 4381-СГ від 12.11.2014 затверджено документацію із землеустрою та надано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки державної власності загальною площею 114,5372 га, розташовані за межами населених пунктів на території Чорнухинського району Полтавської області для ведення фермерського господарства.

У подальшому, ГУ Держземагентства в Полтавській області та ОСОБА_1 уклали договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 5325180800:00:001:0590 площею 18,7478 га, розташованої на території Вороньківської сільської ради, Чорнухинського району, договір оренди землі від 14.05.2015,

- 5325180800:00:005:0362 площею 35,4336 га, розташованої на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району, договір оренди землі від 17.12.2014,

- 5325180800:00:001:0592 площею 60,3558 га, розташованої на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району, договір оренди землі від 21.11.2014;

Право оренди за вказаними договорами 19.12.2014 (земельні ділянки 5325180800:00:005:0362 та 5325180800:00:001:0592) і 21.05.2015 (земельна ділянка 5325180800:00:001:0590) зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В подальшому ОСОБА_1 передав спірні земельні ділянки в суборенду, уклавши наступні договори суборенди земельних ділянок:

- договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 5325180800:00:005:00362 площею 35,4336 га, укладений 23.02.2016 ОСОБА_1 та ТОВ «Чорнухинський край»;

- договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 5325180800:00:001:00592 площею 60,3558 га, укладений 23.02.2016 ОСОБА_1 та ТОВ «Чорнухинський край»;

- договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 5325180800:00:001:0590 площею 16,7478 га, укладений 23.02.2016 ОСОБА_1 та ТОВ «Чорнухинський край».

Також встановлено, що з метою реалізації права на створення фермерського господарства, ОСОБА_1 . ГУ Держземагентства впродовж 2014 року на території Лохвицького та Чорнухинського районів передано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами: 5322682800:00:007:0467, 5322682800:00:003:0173, 5322682800:00:001:0524, 5322682800:00:005:0324, 5322688400:00:001:4030, 5322688400:00:004:0362, 5322682800:00:007:0466, 5322682800:00:001:0523, 5322682800:00:007:0465, 5322685800:00:001:0180, 5322682800:00:007:0468, 5325182300:00:016:0001, 5322680400:00:003:0534, 5322680400:00:003:0532, 5322680400:00:003:0536, 5322680400:00:006:0398, 5322680400:00:006:0399, 5322680400:00:006:0400, 5322680400:00:003:0537, 53^22680400:00:003:0538, 5322681500:00:002:0744, 5322681500:00:002:0745, 5325185400:00:023:0061, 5322685800:00:002:0163, 53226884000:001:4053, 5322688400:00:004:0360, 5322688400:00:004:0363, 5322688400:00:003:0094, 5322688400:00:002:0268, 5322688400:00:001:4034, 5325182300:00:009:0097, 5325185400:00:033:0026, 5325185400:00:035:0007, загальною площею 829,0891 га.

Зокрема, 03.07.2014 ОСОБА_1 та ГУ Держземагенства у Полтавській області укладено договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5325182300:00:009:0097, 5325185400:00:033:0026 та 5325185400:00:035:0007.

Право оренди вказаних земельних ділянок ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом із вказаного реєстру.

У подальшому ОСОБА_1 засновано фермерське господарство «Еко-Зем» та 22.10.2014 зареєстровано його в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру.

Отже, на момент прийняття ГУ Держземагенства в Полтавській області спірних наказів та укладення вказаних договорів оренди земельних ділянок ФГ «Еко-Зем», засновником якого був ОСОБА_1 , набуло 22.10.2014 статусу юридичної особи та мало у користуванні земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

23.02.2016 ОСОБА_1 передав спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 5325180800:00:001:0592 площею 60,3558 га, 5325180800:00:005:0362 площею 35,4336 га, 5325180800:00:001:0590 площею 18,7478 га в суборенду ТОВ «Чорнухинський край».

Право суборенди за цими договорами зареєстровано 27.02.2016 із внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Отже, фактичним користувачем земельними ділянками з кадастровими номерами 5325180800:00:001:0592 площею 60,3558 га, 5325180800:00:005:0362 площею 35,4336 га, 5325180800:00:001:0590 площею 18,7478 га є ТОВ «Чорнухинський край».

23.12.2018 створено Чорнухинську об`єднану територіальну громаду до складу якої увійшли території наступних сіл: смт Чорнухи. с. Білоусівка, с. Вороньки, с. Гільці, с. Кізлівка. с. Мелехи, с. Мокіївка, с. Постав - Мука, с. Харсіки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4194-СГ від 18.06.2019 Чорнухинській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Чорнухинської селищної ради передано у комунальну власність земельні ділянки державної власності, які розташовані на їх території.

До складу вказаних земель увійшли і земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 5325180800:00:001:0590, 5325180800:00:005:0362, 5325180800:00:001:0592, розташовані на території Вороньківської сільської ради, загальною площею 114,5372 га.

Оскільки вказані земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, то органом, уповноваженим державою здійснювати функції щодо розпорядження нею на території Лубенського району Полтавської області на даний час є Чорнухинська селищна рада Полтавської області.

Як убачається з наданих доказів перший заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області 17.06.2021 звертався з позовом до Чорнухинського районного суду Полтавської області в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради Полтавської області до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, ОСОБА_1 ТОВ «Чорнухинський Край» про скасування наказів Головного управління Держземагенства в Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди землі, припинення договорів суборенди та повернення землі.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 10.11.2021зупинено провадження у цивільній справі № 549/184/21 за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край» про скасування наказів Головного управління Держземагентства у Полтавській області, визнання недійсним договорів оренди землі, припинення договорів суборенди та повернення землі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 922/1830/19.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 18.01.2023 провадження у справі № 549/184/21 закрито у зв`язку з тим, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Зазначене стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин. З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

За правилом статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою) передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 134 Земельного України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення Фермерського господарства.

Стаття 123 Земельного України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельного України - загальним.

Предметом позову в цій справі є вимога Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, звернувся з позовом в інтересах держави в особі Чорнухинської селищної ради, Полтавської області про визнання недійсними договорів оренди землі.

Підставою позовних вимог, на думку прокурора, є те, що договори оренди землі укладено з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 цього ж Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 цієї ж статті Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до правових висновків, які викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди). Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Водночас за змістом частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Згідно зі статтею 217 зазначеного Кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Об`єднана палата зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце".

Як установив суд, на момент передачі в оренду ОСОБА_1 спірних земельних ділянок, ці земельні ділянки належали до земель державної форми власності. Розпорядником земельних ділянок було Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4194-СГ від 18.06.2019 Чорнухинській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Чорнухинської селищної ради передано у комунальну власність земельні ділянки державної власності, які розташовані на їх території.

До складу вказаних земель увійшли і земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 5325180800:00:001:0590, 5325180800:00:005:0362, 5325180800:00:001:0592, розташовані на території Вороньківської сільської ради, загальною площею 114,5372 га.

Тобто станом на момент укладення договорів оренди земельних ділянок (17.12.2014, 21.11.2014, 14.05.2015) Чорнухинська селищна рада не була розпорядником земельних ділянок з кадастровими номерами 5325185400:00:005:0362, 5325185400:00:001:0592 та 5325185400:00:001:0590.

Чорнухинська селищна рада також не є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відповідно, до неї не перейшли права та обов`язки суб`єкта, якому вони належали раніше.

Водночас відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

З огляду на викладене та те що матеріали справи не містять, а сторонами не доведено наявності у Чорнухинської селищної ради, права розпорядження спірними земельними ділянками на момент вчинення правочинів, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині визнання недійсними договорів оренди землі у зв`язку відсутністю доказів порушення прав позивача станом на момент укладення спірних правочинів.

Позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність в розпорядження Чорнухинської селищної ради земельні ділянки з кадастровими номерами 5325185400:00:005:0362, 5325185400:00:001:0592 та 5325185400:00:001:0590 також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основної про визнання недійсними договорів оренди землі.

Щодо клопотання відповідача 2 - ОСОБА_1 про застосування позовної давності слід зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 06.09.2023 № 910/18489/20 звертає увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем

З огляду на те, що суд відмовив в позові через його необґрунтованість, позовна давність не застосовується.

Судові витрати залишаються за прокуратурою.

Керуючись статтями 232 - 233, 237 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.02.2024.

Суддя Дмитро СІРОШ