Ухвала

від 13.02.2024 по справі 922/4571/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"13" лютого 2024 р. м ХарківСправа № 922/4571/14 (922/349/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське АТП-16309" (Харківська обл., м. Лозова, вул. Польова, буд 2, код ЄДРПОУ 42978856) про витребування майна у межах справи № 922/4571/14 про банкрутство ВАТ "Лозівське АТП-16309"

ВСТАНОВИВ:

До суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява (вх. № 349/24 від 05.02.2024), в якій позивач просить суд:

1. прийняти до розгляду позовну заяву ліквідатора ВАТ «Лозівське АТП- 16309» про витребування майна із чужого незаконного володіння;

2. задовольнити позовні вимоги ліквідатора ВАТ «Лозівське АТП-16309» та витребувати з володіння ТОВ «Лозівське АТП-16309» (код ЄДРПОУ 42978856, 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1) нерухоме майно, а саме:

-контрольно-пропускний пункт з побутовими приміщеннями, літ. «А-2», загальною площею 1069,4 кв.м., що знаходиться за адресою Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1;

- заправний пункт, літ. «Д», загальною площею 23,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- механічну мийку літ. «В», загальною площею 405,5 кв.м, з очисними спорудами літ. «С», «С-1», «С-2», що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 ;

- виробничий корпус літ. «Б-2», загальною площею 3983,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- одноповерхову нежитлову будівлю 2СК-26, літ. «Г», загальною площею 84,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Разом із позовною заявою від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№3201 від 05.02.2024), в якому останній просить суд відстрочити сплату судового зборуВАТ "Лозівське АТП - 16309" за подання позовної заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння до вирішення справи по суті.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.02.2024 позовна заява (вхідний номер 349/24) в межах справи про банкрутство №922/4571/14 (922/349/24) передана на розгляд судді Усатому В.О.

У зв`язку з перебуванням судді Усатого В.О. з 07.02.2024 по 12.02.2024 включно на лікарняному, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день судді, а саме 13.02.2024.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162,164, 172 ГПК України з огляду на наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як зазначено судом вище, разом із позовною заявою від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№3201 від 05.02.2024), в якому останній просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння до вирішення справи по суті. Обґрунтовуючи вищезазначене клопотання, ліквідатор вказує, що на момент звернення до суду з даним позовом залишок коштів на єдиному банківському (ліквідаційному) рахунку банкрута ВАТ "Лозівське АТП 16309" становить 0,00 грн, будь-які активи банкрута за рахунок яких можна сплатити судовий збір відсутні.

З приводу вищезазначеного клопотання, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання останнього про відстрочення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 5023/277/11.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом частини першої статті 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Позовними вимогами у даній справі є витребування майна, що за своїм змістом є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Отже, судовий збір за подання позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (рухомих та нерухомих речей) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 923/441/18.

Як свідчить прохальна частина позову, позивачем визначена вартість майна -1271929,87 грн, а відтак позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 19078,95 грн., що останнім зроблено не було, чим порушено п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України.

У відповідності до абзаців 2,3 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Отже, справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює , крім іншого , такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

З вступної частини позовної заяви вбачається, що позов подано ОСОБА_1 як самостійним учасником у даній справі.

Суд зазначає, що суб`єктний склад учасників господарського процесу у межах позовного провадження відповідно до ГПК України НЕ Є ТОТОЖНИМ СКЛАДУ УЧАСНИКІВ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО за Кодексом України з процедур банкрутства, а отже позивачу необхідно визначитись з суб`єктним складом у даній справі з урахуванням того , що позовна заява про витребування майна з чужого незаконного володіння (вх.№349/24 від 05.02.2024) подана в межах справи про банкрутство №922/4571/14.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з вимогами ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що позовна заява про витруювання майна з чужого незаконного володіння подається в межах справи про банкрутство №922/4571/14, тому усі документи, які підтверджують викладені в позовній заяві факти, містять в містяться у справі та були предметом розгляду в межах цієї справи.

СУД ЗВЕРТАЄ УВАГУ ПОЗИВАЧА, що спори, які розглядаються в межах справи про банкрутство, однак, в ПОЗОВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ, не позбавляють позивача від обов`язку виконати вимоги п. 2 ст. 164 ГПК України та подати до суду разом із позовною заявою всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема документи, що підтверджують право власності на рухоме та нерухоме майно, яке є предметом даного спору.

Отже, позивачем не дотримано приписи ч. 2 ст. 164 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, повідомити позивача про недоліки позовної заяви та надати п`ятиденний строк для їхнього усунення, а також попередити ліквідатора позивача про те, що згідно з ч. 4 ст.174 ГПК України, якщо він не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору (вх.№3201 від 05.02.2024).

Залишити без руху позовну заяву (вхідний номер 349/24 від 05.02.2024).

Надати ОСОБА_1 строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (як за вимогу майнового характеру) у розмірі 19078,95 грн.

- визначити суб`єктний склад у даній справі з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України, зокрема визначити правовий статус ;

- надати докази в підтвердження заявлених вимог.

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяВ.О. Усатий