Рішення

від 13.02.2024 по справі 520/23569/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 лютого 2024 року № 520/23569/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" (вул. Маршала Батицького, буд. 8, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 39803464) до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (вул. Чорновола, буд. 159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 43971364) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

-визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА206020/2023/000034/2 від 04.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №114206020/2023/000212 від 04.05.2023.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняття Івано-Франківською митницею Державної митної служби України рішення від 04.05.2023 р. №UA206020/2023/000034/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2023/000212 від 04.05.2023 зроблено за відсутності належного обґрунтування та з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 30.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Наголошує, що Івано-Франківська митниця не погодилася із заявленою декларантом митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206020/2023/000034/2 від 04.05.2023, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом та оформивши картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206020/2023/000212, при цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується з таким твердженням відповідача у зв`язку з тим, що під час митного оформлення товарів за митною декларацією 23UA206020007470U9 від 04.05.2023 року уповноваженою особою декларанта було надано всі наявні та передбачені ч.2 ст.53 МК України документи. Також зазначає, що митницею не було зазначено про те, що якась складова вартості товару є непідтвердженою. Яких саме документів не вистачало митниці для «підтвердження суми, зазначеної в рахунку-фактурі» - позивачу невідомо, оскільки жодних конкретних документів на підтвердження суми, зазначеної в рахунку-фактурі митницею від декларанта не вимагалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суддя Кухар М.Д. з 31.07.2023 по 13.08.2023, з 21.09.2023 по 22.09.2023, з 23.10.2023 по 31.10.2023 та з 01.01.2024 по 14.01.2024 перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топтул", код ЄДРПОУ 39803464, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОПТУЛ», в якості покупця, та Фірмою CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o., Польща, в якості продавця, було укладено договір №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. поставки продукції, відповідно до умов зазначеного договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р.

Предметом є постачання продавцем покупцю продукції, асортимент якої визначається згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього договору, в рамках, встановлених цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору ціна на продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим договором визначається інвойсом (рахунок-фактура) до договору.

Згідно інвойса №24/0423-2 від 24.04.2023 року продавець зобов`язується поставити покупцю продукцію (згідно переліку) в загальні кількості 24 шт. на суму 25 349,76 доларів США.

Згідно умов інвойсу оплата за товар здійснюється покупцем протягом 180 днів після поставки продукції, умови поставки: FCA, Польща, Гданськ.

Для здійснення митного оформлення поставленого товару представником ТОВ «ТОПТУЛ» подано до Івано-Франківської митниці Держмитслужби митну декларацію №23UA206020007470U9 від 04.05.2023 року.

Разом з митною декларацією 23UA206020007470U9 від 04.05.2023 року представник декларанта надав пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачений ст.53 Митного кодексу України. Після подачі митної декларації та пакету необхідних і достатніх документів митницею було направлено електронний запит представнику декларанта в якому він зазначив, що спрацювала система АСАУР 105-2, та з метою підтвердження числових значень складових митної вартості по товару, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ просять подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На зазначений запит уповноваженим представником декларанта було направлено лист вих. №04/05-01 від 04.05.2023 р. та вказано, що разом з митною декларацією №23UA206020007470U9 було надано весь пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості. Представник декларанта звернув увагу митниці, що документи, які підтверджують витрати на страхування товару не надаються у зв`язку з тим, що страхування товару не здійснювалося. Оплату за товар згідно умов інвойсу №24/0423-2 від 24.04.2023 р. буде зроблено через 180 днів після доставки товару покупцю.

Представник декларанта просив визначити митну вартість товару на підставі наданих до митної декларації №23UA206020007470U9 документів, як таких, що в повному обсязі підтверджують митну вартість. Однак, Івано-Франківською митницею ДМС України 04.05.2023 р. прийнято Рішення №UA206020/2023/000034/2 про коригування митної вартості товарів та 04.05.2023 року прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2023/000212, якою декларанту (представнику декларанта) повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Не погоджуючись із рішенням відповідача позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Суд, зазначає, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

З матеріалів справи, судом встановлено, що 04.05.2023 року задля здійснення митного оформлення подано до Івано-Франківської митниці декларантом ТОВ «ТОПТУЛ» було подано електронну митну декларацію МД 23UA206020007470U9.

Івано-Франківська митниця не погодилась із заявленою декларантом митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206020/2023/000034/2 від 04.05.2023 (далі - рішення), яким визначено митну вартість товарів за резервним методом та оформивши картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206020/2023/000212, зокрема:

Стаціонарні електропідіймачі гаражні підіймачі для підіймання автомобілів для гаражів, сто, автомайстрень. LIFT: ALPHA35M 380V-24шт. ЧАСТКОВО РОЗІБРАНИЙ СТАН. ВИРОБНИК: CORWEI (YINGKOU) INDUSTRIAL CO., LTD, КРАЇНА ВИРОБНИК: CN, ТОРГІВЕЛЬНА МАРКА: BRIGHT.

Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом, ціною договору. На підтвердження заявлених відомостей позивачем було долучено до митної декларації наступні документи: - Декларація митної вартості;

- Комерційний інвойс №24/0423-2 від 24.04.2023 р.;

- Коносамент WMSS23021666 від 01.03.2023 р.;

- Рахунок-фактура №28/0423/1 від 28.04.2023 р.;

- Інвойс №А208-2303-1 від 13.01.2023 р.;

- Інвойс №А208-2303-2 від 13.01.2023 р.;

- Проформа інвойс №А208-2303 від 03.01.2023 р.;

- Платіжне доручення №SR23IB02098419DS;

- Платіжне доручення №SR23IB03391565DS;

- Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 02.05.2023 р.;

- Рахунок на оплату №52 від 02.05.2023 р. на міжнародні транспортні послуги;

- Договір-заявка №1-01/05 на міжнародні автомобільні перевезення вантажів від

01.05.2023 р.;

- Довідка про транспортні витрати від 02.05.2023 р.;

- Договір №010/0922 від 01.09.2022 р. на транспортно-експедиторське

обслуговування;

- Експортна декларація №090820230000070513 від 27.02.2023 р.;

- Комерційна пропозиція від 24.02.2023 р.;

- Договір №CP/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 р.;

- Додаткова угода №1 від 01.12.2022 р. до Договору №CP/2022/07/2 поставки

продукції від 15.07.2022 р.;

- Каталоги виробника;

- Інвойс №LAUNCH#005 від 09.03.2023 р.;

- Договір №08/16 від 26.07.2016 р. доручення на здійснення митної брокерської

діяльності.

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA206020007470U9 від 04.05.2023.

На виконання згенерованих АСАУР форм митного контролю посадовою особою було проведено наступні формальності:

- Контроль із застосуванням системи управління ризиками.

- Перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об`єкти інтелектуальної власності.

- Перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

- Перевірка правильності визначення країни походження товарів.

- Перевірка дотримання встановлених до товарів заходів нетарифного регулювання.

- Повідомлення про необхідність пред`явлення товарів, додаткових документів та/або відомостей митному органу.

- Відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні.

На виконання згенерованих АСАУР форм митного контролю та відповідно до ч.3 ст.53 МКУ митним органом виставлена вимога декларанту про надання додаткових документів, що підтверджують вартість товару та на підставі яких митна вартість буде визнана посадовими особами Івано-Франківської митниці декларанту надіслано повідомлення, в якому вказано, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів зобов`язані надати (за наявності) додаткові документи.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано:

- рахунок транспортно-експедиційного обслуговування вантажу за маршрутом Гданськ- Лодзь ;

- рахунок та довідка транспортних послуг за маршрутом м. Лодзь (Польща) - с. Микитинці (Україна).

Крім цього в відповіді № 04/05-01 від 04.05.2023 декларантом було надана відповідь наступного змісту: « додатково повідомляємо, що документи: - копія митної декларації країни відправлення; - комерційну цінову пропозицію; - інвойси виставлені виробником (відправником) CORWEI (YINGKOU) INDUSTRIAL CO., LTD покупцю CAPSTAL PRODUCTSON Sp z.o; - банківський платіжний документ оплати фірмою CAPSTAL PRODUCTSON Sp z.o; - інвойси за фрахт; - банківський платіжний документ оплати фірмою CAPSTAL PRODUCTSON Sp z.o. стосуються декількох контейнерів та подавались до митного оформлення по МД №23UA206020007226U6»

З матеріалів справи встановлено, що спеціалізованим підрозділом прийнято рішення про коригування митної вартості №UА206020/2023/000034/2. В графі 33 зазначено, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю визначеною декларантом у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: банківські платіжні документи про оплату; висновки про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією не прийнято до уваги у зв`язку з невідповідністю Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України 24.11.2003 за МН 120074/8395 у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №7335/5/1159.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу . Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала цінова інформація ЄАІС ДМСУ, ЕМД від 13.02.2023 №206020/2023/002235.

Отже, дослідивши оскаржуване рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА206020/2023/000034/2 від 04.05.2023 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206020/2023/000212 від 04.05.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Разом з тим, відповідно до п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Отже, виходячи з положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень пунктів 2,4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

При цьому, оскаржувані рішення не містять пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях вказує про відсутність інформації щодо ідентичних і аналогічних товарів, у зв`язку з чим не обирається другий або третій метод визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних або аналогічних товарів).

Проте, наявність фактів митних оформлень за ідентичними або подібними товарами вказана в оскаржуваних рішеннях, як підстава для сумнівів у заявленій митній вартості і витребування додаткових документів.

Обґрунтовуючи сумніви у заявленій митній вартості наявністю інформації в ЦБД ЄАІС про вищу митну вартість ідентичних та подібних товарів, митний орган протирічить висновкам власних же рішень про коригування митної вартості, оскільки в їх мотивувальній частині вказано, що застосувати 2 і 3 методи (методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних або аналогічних товарів) немає можливості, оскільки у митного органу відсутні у розпорядженні інформація щодо ідентичних або подібних товарів.

Тобто, митний орган обґрунтовує невизнання митної вартості і витребування додаткових документів тим, що у нього наявна інформація про вищу митну вартість ідентичних та подібних товарів.

Проте, в оскаржуваному рішенні застосовано не 2 або 3 метод визначення митної вартості, а 6 (резервний), обґрунтовуючи це тим, що інформація щодо угод на ідентичні або подібні товари відсутня в розпорядженні митного органу.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15, наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Також, відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16.

Надаючи правову оцінку рішенням про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, слід врахувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Відтак, враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.

Отже, всупереч вимогам ч. 3 ст. 57 МК України митний орган в оскаржуваному рішенні передчасно дійшов висновку про можливість застосування 6 (резервного) методу визначення митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу на те, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Для цього є обов`язковим наявність у митного органу саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається лише при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 року у справі №260/718/19 вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Також Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Тобто наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Отже, у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для належного та ефективного відновлення порушених прав позивача, необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА206020/2023/000034/2 від 04.05.2023 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА206020/2023/000212 від 04.05.2023 р.

Крім того, подання декларантом нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості (МД 23UА20602000747U9), не може бути достеменним доказом відсутності спору у сторін з приводу винесеного рішення про коригування митної вартості, оскільки якщо і припустити, що декларант на момент подання такої нової декларації погоджувався із рішенням про коригування митної вартості, то це не позбавляє його права протягом шести місяців (з моменту отримання такого рішення) здійснити повний правовий аналіз такого рішення, дій, бездіяльності митного органу, що йому передували, та встановити обставини стосовно порушення прав (інтересів) такої особи, та звернутись до суду за захистом порушеного права.

Зі змісту положень МК України та КАС України слідує, що положення обумовлених нормативно-правових актів не містять жодних обмежень та винятків для декларанта з приводу неможливості оскаржити ним до суду рішення митного органу про коригування митної вартості та захистити порушене право впродовж шести місяців (з моменту його отримання) в залежності від того, як випущено товар у вільний обіг під гарантію або шляхом подання нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості.

Водночас, за змістом ч. 7 ст. 55 МК України, декларант має право у випадку незгоди (під час митного оформлення товару) з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за своїм зверненням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Своєю чергою, відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України декларант або уповноважена ним особа може протягом 80 днів з дня випуску товарів надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У такому випадку митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. За вказаних обставин надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Отже положеннями ч. 7 та ч. 8 ст. 55 МК України встановлено лише додаткові преференції для декларанта у вигляді можливості протягом 80 днів зібрати та подати митному органу додаткові документи у випадку якщо про незгоду буде заявлено під час митного оформлення і випуск товару буде здійснено у вільний обіг під гарантію. Митний орган, в свою чергу, при надходженні додаткових документів у вказаний проміжок часу самостійно зможе переглянути винесене ним рішення про коригування митної вартості.

У випадку ж випуску товарів у вільний обіг шляхом подання нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості декларант названими правами щодо можливості подання на протязі 80 днів митному органу додаткових документів для перегляду митним органом свого рішення не наділений.

Таким чином, єдиним негативним наслідком для декларанта у випадку випуску товарів у вільний обіг шляхом подання нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості, є неможливість застосування положень ч. 7 та ч. 8 ст. 55 МК України, якими встановлено додаткові преференції для декларанта, який про незгоду заявив під час митного оформлення та здійснив випуск товару у вільний обіг під гарантію.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" (вул. Маршала Батицького, буд. 8, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 39803464) до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (вул. Чорновола, буд. 159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 43971364) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА206020/2023/000034/2 від 04.05.2023 .

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №114206020/2023/000212 від 04.05.2023.

Стягнути з Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (вул. Чорновола, буд. 159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 43971364) витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" (вул. Маршала Батицького, буд. 8, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 39803464) у розмірі 5368,00 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 лютого 2024 року.

Суддя Кухар М.Д.