Постанова

від 12.02.2024 по справі 592/15354/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 р. Справа № 592/15354/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Котенко О.А., м. Суми, по справі № 592/15354/23

за позовом ОСОБА_1

до Директора Державного підприємства «Сумський лісгосп» Сороколіта Миколи Володимировича

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Директора Державного підприємства Сумського лісгосп Сороколіта Миколи Володимировича (далі відповідач), в якому просив суд:

- винести справедливе рішення відносно постанови №000041 від 05.12.18 р., визнати її такою, що підроблена і прийнята з застосуванням неправдивих даних і підтасовкою розмірів і об`ємів, а також дат скоєння пошкодження спилювання 3 дерев сосен і не може використовуватись за її сприйняття при розгляді справи в суді.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

19 жовтня 2023 від позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з клопотанням про визнання Постанови №000041 від 05.12.18 р. погодженою і підписаною директором Сумського ЛГЗ Сорокалітом М.В., як такою, що підроблена і прийнята з застосуванням неправдивих даних і підтасовкою розмірів і об`ємів, а також дат скоєння пошкодження, а потім спилювання 3 дерев сосен 04.12.18 р. і яка не може використовуватися в суді як доказ при розгляді справи №592/15354/23 в Ковпаківському районному суді м. Суми.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.10.2023 року визнанонеповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу разом з матеріалами позову.

Не погоджуючись з ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 жовтня 2023 року по справі №592/15354/23 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 жовтня 2023 року і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтуванні апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та необґрунтовано оцінив докази, чим позбавив позивача права отримати можливість надати вагомі докази в безпідставності звинувачення в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.65 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач 11.10.2023 року звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до відповідача з вимогами про скасування постанови №000041 від 05.12.2018 року про притягнення позивача за вчинене правопорушення передбаченого ст. 65 КУпАП.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів пропуску строку звернення до суду з позовом.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з позовом і розраховувати на одержання судового захисту.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ст. 289 КУпАП позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Отже, з аналізу наведених положень випливає, що строк на оскарження постанови у справах про адміністративні правопорушення становить десять днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). В той же час в разі пропуску з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливлює своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

Враховуючи викладене, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі №823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідаю одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Разом з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулось порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалось за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

У контексті наведеного, слід зазначити, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Тобто, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому повинна слід розуміти як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову є постанова №000041 від 05.12.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП.

Із змісту позовної заяви судом встановлено, що в грудні 2018 року позивачем було подано заяву в обласне управління лісового господарства на ім`я начальника про проведення службової перевірки в законності підстав складання протоколу №000028 від 04.12.2018р. і постанови №000041 від 05.12.2018 року.

Відтак, з приведеного вбачається, що позивач був обізнаний з 2018 року про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.65 КУпАП, що є предметом позову.

При цьому, в позовній заяві, заяві про поновлення строків звернення до суду з позовом, які подані суду першої інстанції та в апеляційній скарзі позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом, не зазначено будь-яких обставин, які перешкоджали позивачу звернутись до суду з дотримання строків установлених ч.2 ст.286 КАС України, ст. 289 КУпАП.

В той час позивач звернувся до суду з позовом 11.10.2023, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Посилання позивача в апеляційній скарзі, в обґрунтування поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом на розгляд цивільної справи №592/4864/20 за позовом першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 12222,15 грн. шкоди, завданої навколишньому середовищу відповідно до постанови №000041 від 05.12.2018, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки провадження у справі відкрито з квітня 2020 року, а позивач звернувся до суду з позовом 11.03.2023, тобто майже через 3 роки після відкриття провадження. При цьому в позовній заяві позивач підтвердив свою обізнаність про постанову №000041 з 2018 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про відсутність підстав для поновлення строку на звернення до суду з позовом.

За приписами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

За правилами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, заявлений позов підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В свою чергу, якщо таку заяву не буде подано позивачем в зазначений судом строк або вказані останнім підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 123 КАС України.

Також, за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Тобто, фактично підставою для повернення позовної заяви є обставини щодо пропуску строку звернення до суду та не визначення позивачем поважних причин пропуску такого строку.

Отже, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами ті встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.10.2023 по справі № 592/15354/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій