Постанова

від 12.02.2024 по справі 420/5101/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5101/23

Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,

повний текст судового рішення

складено 08.09.2023, м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, а саме:

- визнання протиправними дій щодо запровадження обмежень у здійснені верифікації кваліфікаційних документів моряків за допомогою Державного реєстру документів моряків, в тому числі шляхом: впровадження Методичних рекомендацій щодо верифікації кваліфікаційних документів моряків, які були затверджені наказами Адміністрації судноплавства № 161 від 28 квітня 2023 року та № 174 від 11 травня 2023 року, запровадження тестової експлуатації програмного забезпечення щодо верифікації дійсності кваліфікаційних документів моряків на підставі наказу № 122 від 30 березня 2023 року, встановлення не передбачених законодавством умов для відмови у верифікації;

- визнання протиправним та скасування наказу № 122 від 30 березня 2023 року «Про тестову експлуатацію програмного забезпечення щодо верифікації дійсності кваліфікаційних документів»;

- визнання протиправним та скасування наказу № 174 від 11 травня 2023 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо верифікації кваліфікаційних документів моряків»;

- зобов`язання забезпечити можливість здійснення верифікації кваліфікаційних документів моряків із використанням сервісу VRF ITCS, який є комплексною системою верифікації документів моряків Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків та запроваджений наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 31 грудня 2021 року № 118 «Деякі питання взаємодії комплексної системи верифікації документів моряків», із використанням веб-порталу Адміністрації судноплавства https://vrf.marad.gov.ua/;

- зобов`язання забезпечити безперервну роботу веб-порталу https://vrf.marad.gov.ua/ для здійснення верифікації кваліфікаційних документів моряків із використанням сервісу VRF ITCS, який є комплексною системою верифікації документів моряків Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків та запроваджений наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 31 грудня 2021 року № 118 «Деякі питання взаємодії комплексної системи верифікації документів моряків»;

- зобов`язання забезпечувати здійснення верифікації кваліфікаційних документів ОСОБА_1 за допомогою відомостей Державного реєстру документів моряків без здійснення реєстрації у електронній системі та/або Державному реєстрі документів моряків, в автоматизованому режимі, шляхом сканування QR-коду кваліфікаційного документа або з використанням сервісу пошуку кваліфікаційних документів за їх реквізитами, який розміщується на офіційному веб-сайті Адміністрації судноплавства;

- зобов`язання забезпечити збереженість персональних даних та відомостей, що містяться в Державному реєстрі документів моряків;

- зобов`язання направити на адресу Міжнародної морської організації (ІМО) повідомлення про те, що для перевірки дійсності документів моряків в електронному вигляді має бути використаний спосіб верифікації кваліфікаційних документів моряків із використанням сервісу VRF ITCS, який є комплексною системою верифікації документів моряків Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків та запроваджений наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 31 грудня 2021 року № 118 «Деякі питання взаємодії комплексної системи верифікації документів моряків», із використанням веб-порталу Адміністрації судноплавства».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції прийнято помилкове рішення про задоволення позовних вимог, так як судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводів апелянта про те, що наразі Державний реєстр документів моряків в Україні не створено, а тому права позивача не можуть бути порушеними через неналежне функціонування відповідного реєстру.

При цьому, на переконання апелянта, у межах спірних правовідносин ним належним чином надаються послуги з верифікації дійсності кваліфікаційних документів моряків.

Крім того, апелянт вважає, що документи позивача, якими він обґрунтовує свою приналежність до професії моряка, не містять усієї необхідної інформації та мають ознаки підробки, а як наслідок апелянтом не може бути проведена верифікація дійсності відповідних кваліфікаційних документів позивача.

В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу, у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України у межах спірних правовідносин ввела обмеження у здійсненні перевірки відомостей про кваліфікаційні документи у Державному реєстрі документів моряків, які не передбачено Положенням про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1499.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 отримав професію моряка та має звання капітана далекого плавання, що підтверджується дипломом № 05241/2022/08, який видано 14 серпня 2022 року капітаном Одеського морського порту.

Між тим, у 2023 році на веб-порталі Адміністрації судноплавства https://marad.gov.ua/ua/vrf з`явилась інформація наступного змісту: «До впровадження інформаційно-комунікаційної системи у сфері підготовки та дипломування членів екіпажів суден здійснити перевірку документів на відповідність можливо направивши відповідні документи на електронну пошту vrf@marad.gov.ua».

Також, на офіційному веб-порталі Міжнародної морської організаціях (ІМО) https://wwwapps.imo.org/CertificateVerification/countryRequest.asp при обранні поля «Ukraine» здійснюється перехід на електронну адресу Адміністрації судноплавства із вищезазначеним оголошенням https://marad.gov.ua/ua/vrf.

В свою чергу, позивач, вважаючи, що Адміністрацією судноплавства протиправно обмежено доступ до Державного реєстру документів моряків, а як наслідок позбавлено його доступу до професії моряка, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як Адміністрацією судноплавства протиправно обмежено доступ до Державного реєстру документів моряків, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 51 Кодексу торговельного мореплавства України, до зайняття посад капітана та інших осіб командного складу судна допускаються особи, які мають відповідні звання та пройшли обов`язкову підготовку на умовах, визначених Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками.

Згідно ч. 2 ст. 51 Кодексу торговельного мореплавства України, Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння затверджується Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1499 (далі Положення № 1499).

Так, згідно п. 134 Положення № 1499, відомості про кваліфікаційні документи моряків та пільгові дозволи вносяться до Державного реєстру документів моряків, який є сукупністю даних про всі видані в Україні кваліфікаційні документи моряків та пільгові дозволи.

У Державному реєстрі документів моряків зберігаються відомості про кваліфікаційні документи, які видані, анульовані, дія яких зупинена, заявлені як такі, що загублені або знищені.

Програмним забезпеченням Державного реєстру документів моряків передбачається автоматизований збір, верифікація, оброблення, зберігання, захист та надання інформації про кваліфікаційні документи моряків та пільгові дозволи.

Згідно п. 135 Положення № 1499, Державний реєстр документів моряків ведеться з дотриманням вимог Законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Згідно п. 136 Положення № 1499, держателем Державного реєстру документів моряків є Мінінфраструктури, адміністратором - Адміністрація судноплавства, які виконують відповідні функції, передбачені Законом України «Про публічні електронні реєстри».

Адміністрації судноплавства належать майнові права інтелектуальної власності на програмне забезпечення Державного реєстру документів моряків. Адміністрація судноплавства забезпечує захист цього програмного забезпечення від протизаконного використання.

Згідно п. 137 Положення № 1499, відомості до Державного реєстру документів моряків вносяться його створювачами: Адміністрацією судноплавства - про документи, які видає Адміністрація судноплавства; закладами з підготовки моряків - про документи, які видають такі заклади з підготовки моряків.

Не допускається внесення відомостей до Державного реєстру документів моряків закладами з підготовки моряків, інформація про які відсутня на офіційному веб-сайті Адміністрації судноплавства.

Згідно п. 138 Положення № 1499, Згідно п. 138 Положення № 1499, користувачами Державного реєстру документів моряків є моряки, судноплавні компанії, заклади освіти, заклади з підготовки моряків, державні органи, зокрема органи іноземних держав, що є сторонами Конвенції 1978 року та/або Конвенції 1995 року.

Згідно п. 139 Положення № 1499, відомості до Державного реєстру документів моряків про кваліфікаційні документи моряків, які видаються Адміністрацією судноплавства, зокрема їх реєстраційні номери, вносяться нею разом із видачею, поновленням, зупиненням дії або анулюванням кваліфікаційних документів та видачею пільгових дозволів.

Відомості до Державного реєстру документів моряків про кваліфікаційні документи моряків, які видають заклади з підготовки моряків, зокрема їх реєстраційні номери, зазначені заклади вносять разом із видачею таких документів.

Згідно п. 142 Положення № 1499, Державний реєстр документів моряків ведеться українською та англійською мовами. Інформація Державного реєстру документів моряків є відкритою та загальнодоступною. Доступ до інформації є безоплатним. Для фізичних та юридичних осіб інформація з Державного реєстру документів моряків надається шляхом пошуку за відомостями про власника документа або пошуку за відомостями кваліфікаційного документа моряка. Інформація надається в електронній формі через портал електронної системи.

Згідно п. 143 Положення № 1499, на запит фізичної або юридичної особи Адміністрація судноплавства надає інформацію в електронній формі щодо наявності у Державному реєстрі документів моряків відомостей про кваліфікаційний документ (кваліфікаційні документи) моряка або пільговий дозвіл за формою, наведеною в додатку 10.

Інформація надається в режимі реального часу. Запит інформації повинен здійснюватися за одним із двох параметрів: власне ім`я, прізвище та дата народження моряка чи номер і дата видачі кваліфікаційного документа або пільгового дозволу.

У графі «Примітка» проставляється відмітка «так» (означає, що всі дані запиту про документ збігаються з інформацією, що міститься у Державному реєстрі документів моряків) або «помилка» (означає, що інформація, зазначена у запиті про документ, частково або повністю не збігається з інформацією в Державному реєстрі документів моряків).

Також у цій графі проставляється одна з таких відміток, як: «чинний», «строк дії закінчився», «загублений», «знищений», «вилучений», «анульований» або «призупинений» згідно із станом документа, зазначеним у Державному реєстрі документів моряків.

Інформація оформлюється в електронній формі на бланку Адміністрації судноплавства в форматі PDF.

Перевірка відомостей про кваліфікаційні документи у Державному реєстрі документів моряків може проводитися також без реєстрації користувачів в електронній системі шляхом сканування QR-коду кваліфікаційного документа або з використанням сервісу пошуку кваліфікаційних документів за їх реквізитами, який розміщується на офіційному веб-сайті Адміністрації судноплавства.

Після сканування QR-коду кваліфікаційного документа або введення його обов`язкових реквізитів на офіційному веб-сайті Адміністрації судноплавства (порталі електронної системи) відображаються відомості про статус кваліфікаційного документа моряка, які можуть бути збережені у форматі PDF.

Перевірка відомостей про кваліфікаційні документи у Державному реєстрі документів моряків проводиться безоплатно.

Крім того, згідно п. 2 розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, організаційно-розпорядча документація це уніфікована підсистема управлінської документації, що забезпечує організацію процесів управління та управлінської праці.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ вказаних Правил, організаційно-розпорядча документація, що є одним з класів управлінської документації, поділяється на: організаційну, що містить правила, норми, що визначають статус, компетенцію, структуру, штатну чисельність і посадовий склад установи, функціональний зміст діяльності установи та її підрозділів (положення або статут установи, положення про структурні підрозділи установи, посадові інструкції, штатні розписи, договори тощо); розпорядчу, що фіксує рішення нормативно-правового або організаційно-розпорядчого характеру з основних питань діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових (особового складу) питань (постанови, рішення, накази, розпорядження).

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 має професію моряка та звання капітана далекого плавання, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами щодо його кваліфікації.

При цьому, обґрунтовуючи своє звернення до суду, позивач зазначає, що для працевлаштування моряком йому та його роботодавцям необхідно мати безперешкодний доступ до Державного реєстру документів моряків для перевірки достовірності кваліфікаційних документів моряка.

Проте, Державною служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України створюються перешкоди у користуванні Державним реєстром документів моряків, які позбавляють позивача права на працю.

Зокрема, відповідні перешкоди у користуванні Державним реєстром документів моряків, на переконання позивача, створено Державною служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, шляхом видання наказів № 122 від 30 березня 2023 року «Про тестову експлуатацію програмного забезпечення щодо верифікації дійсності кваліфікаційних документів» та № 174 від 11 травня 2023 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо верифікації кваліфікаційних документів моряків».

В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у даній справі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги про те, що документи позивача, якими він обґрунтовує свою приналежність до професії моряка, не містять усієї необхідної інформації та мають ознаки підробки, так як перевірка достовірності відповідних кваліфікаційних документів не входить до предмету спору у даній справі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано доказів, якими можливо підтвердити його доводи про те, що документи позивача є підробленими.

Між тим, як зазначено вище, порядок ведення Державного реєстру документів моряків в Україні врегульовано Положенням про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1499 (Положення № 1499).

При цьому, зі змісту Положення № 1499 вбачається, що адміністратором Державного реєстру документів моряків в Україні є Адміністрація судноплавства, яка одноосібно володіє та розпоряджається програмним забезпеченням Державного реєстру документів моряків.

Між тим, оскаржуваним наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № 122 від 30 березня 2023 року «Про тестову експлуатацію програмного забезпечення щодо верифікації дійсності кваліфікаційних документів» вирішено здійснити тестову експлуатацію програмного забезпечення щодо верифікації дійсності кваліфікаційних документів, а також передбачено розробку Інструкції з користування програмним забезпеченням щодо верифікації дійсності кваліфікаційних документів.

Тобто, зазначений наказ є організаційно-розпорядчим документом суб`єкта владних повноважень, видання якого спрямовано на реалізацію та виконання поставлених перед Адміністрацією судноплавства завдань щодо забезпечення функціонування та адміністрування Державного реєстру документів моряків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зміст оскаржуваного наказу не суперечить Положенню № 1499, а мета його видання узгоджується з покладеними на Адміністрацію судноплавства обов`язками щодо ведення Державного реєстру документів моряків.

З іншого боку, наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № 174 від 11 травня 2023 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо верифікації кваліфікаційних документів моряків» затверджено методичні рекомендації щодо верифікації кваліфікаційних документів моряків в процесі тестової експлуатації програмного забезпечення щодо верифікації дійсності кваліфікаційних документів.

Тобто, зазначений наказ також є організаційно-розпорядчим документом суб`єкта владних повноважень, видання якого спрямовано на реалізацію та виконання поставлених перед Адміністрацією судноплавства завдань щодо забезпечення функціонування та адміністрування Державного реєстру документів моряків.

Між тим, колегія суддів зазначає, що в організаційно-розпорядчих документах втілюється розпорядча діяльність органів управління і посадових осіб, яка не спрямована на встановлення, зміну або скасування норм права та не вносить нових нормативів у правове регулювання.

В даному випадку, функція розпорядчих документів - регулювати діяльність органу управління задля виконання поставлених перед ним завдань, одержання максимального ефекту від своєї діяльності та діяльності організації загалом.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що оскаржувані накази Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № 122 від 30 березня 2023 року «Про тестову експлуатацію програмного забезпечення щодо верифікації дійсності кваліфікаційних документів» та № 174 від 11 травня 2023 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо верифікації кваліфікаційних документів моряків» є актами індивідуальної дії, які порушують права позивача.

Крім того, враховуючи правовий статус оскаржуваних наказів, а також зазначені вище мету та обставини їх видання, колегією суддів не встановлено правових підстав для визнання протиправними оскаржуваних наказів у зв`язку з порушенням індивідуальних прав позивача.

З іншого боку, щодо порушення суб`єктом владних повноважень права позивача на працю, про яке зазначає позивач та яке встановлено судом першої інстанції, колегія суддів також зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В свою чергу, право на судовий захист передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто, гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає не лише можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Між тим, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

В даному випадку, колегія суддів враховує, що Адміністрацією судноплавства на своєму веб-порталі запроваджено форму для заповнення запиту на підтвердження (верифікації) документів моряків (https://vrf.marad.gov.ua), яка діє на момент розгляду даної справи.

Вказані обставини свідчать про те, що Адміністрацією судноплавства реалізовано вимоги Положення № 1499 щодо надання позивачу, як особі яка має професію моряка, можливості верифікації його кваліфікаційних документів.

З іншого боку, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на позовних вимогах, якими позивач вважає захистити свої права, які на його переконання порушено оскаржуваними наказами Адміністрації судноплавства.

Так, згідно позовних вимог ОСОБА_1 , останній, з метою захисту своїх порушених прав, бажає зобов`язати Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України забезпечити можливість здійснення верифікації кваліфікаційних документів моряків із використанням сервісу VRF ITCS, який є комплексною системою верифікації документів моряків Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків та запроваджений наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 31 грудня 2021 року № 118 «Деякі питання взаємодії комплексної системи верифікації документів моряків», із використанням веб-порталу Адміністрації судноплавства https://vrf.marad.gov.ua.

Між тим, як зазначалось вище, ведення Державного реєстру документів моряків врегульовано Положенням про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1499.

Починаючи з 18 січня 2023 року, а саме з дня набрання чинності Положенням № 1499, Положення № 1499 є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює ведення Державного реєстру документів моряків.

При цьому, з аналізу Положення № 1499 вбачається, що адміністратором Державного реєстру документів моряків є Адміністрація судноплавства, яка одноосібно володіє та розпоряджається програмним забезпеченням Державного реєстру документів моряків.

З іншого боку, Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків не є держателем, або адміністратором Державного реєстру документів моряків.

Тобто, функціонування Державного реєстру документів моряків можливо виключно на програмному забезпеченні Адміністрації судноплавства та у відповідності до вимог Положення № 1499.

Між тим, обґрунтовуючи свій висновок про задоволення зазначених позовних вимог, судом першої інстанції зроблено висновок про доцільність використання комплексної системи верифікації документів моряків Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків для захисту прав позивача.

Проте, колегія суддів вважає, що адміністративний суд не наділений повноваженнями на регулювання порядку ведення Державного реєстру документів моряків, шляхом запровадження бажаних позивачу систем та сервісів для функціонування Державного реєстру документів моряків.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення відповідних позовних вимог.

З аналогічних підстав колегія суддів також не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України направити на адресу Міжнародної морської організації (ІМО) повідомлення про те, що для перевірки дійсності документів моряків в електронному вигляді має бути використаний спосіб верифікації кваліфікаційних документів моряків із використанням сервісу VRF ITCS, який є комплексною системою верифікації документів моряків Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків та запроваджений наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 31 грудня 2021 року № 118 «Деякі питання взаємодії комплексної системи верифікації документів моряків», із використанням веб-порталу Адміністрації судноплавства.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України вчинити наступні дії:

- забезпечити безперервну роботу веб-порталу https://vrf.marad.gov.ua/ для здійснення верифікації кваліфікаційних документів моряків із використанням сервісу VRF ITCS, який є комплексною системою верифікації документів моряків Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків та запроваджений наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 31 грудня 2021 року № 118 «Деякі питання взаємодії комплексної системи верифікації документів моряків»;

- забезпечувати здійснення верифікації кваліфікаційних документів ОСОБА_1 за допомогою відомостей Державного реєстру документів моряків без здійснення реєстрації у електронній системі та/або Державному реєстрі документів моряків, в автоматизованому режимі, шляхом сканування QR-коду кваліфікаційного документа або з використанням сервісу пошуку кваліфікаційних документів за їх реквізитами, який розміщується на офіційному веб-сайті Адміністрації судноплавства;

- забезпечити збереженість персональних даних та відомостей, що містяться в Державному реєстрі документів моряків.

В даному випадку, аналізуючи зазначені позовні вимоги, колегія суддів робить висновок, що вони спрямовані на захист прав позивача, які можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому при користуванні Державним реєстром документів моряків.

В свою чергу, задовольняючи зазначені позовні вимоги, судом першої інстанції, на переконання колегії суддів, не враховано, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Тобто, колегія суддів не бачить правових підстав для зобов`язання Адміністрації судноплавства підтримувати функціонування, безперервну роботу, або цілісність Державного реєстру документів моряків, так як відповідні обов`язки, згідно Положення № 1499, вже покладено на Адміністрацію судноплавства, як адміністратора Державного реєстру документів моряків, який має вестись з дотриманням вимог Законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у даній справі.

В свою чергу, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права судом першої інстанції, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення, з ухваленням у справі нового, про залишення без задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України задовольнити.

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, з ухваленням у справі нового рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян