Постанова

від 13.02.2024 по справі 120/7096/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7096/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук А.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

13 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання незаконним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мурована вежа» (далі - ТОВ «Мурована вежа», товариство, позивач) звернулось в суд з позовною заявою до Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - Міністерство, відповідач) про визнання незаконним та скасування припису.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню.

В обгрунтуванні доводів апеляційної скарги скаржником зокрема зауважено, що Порядок видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №316 не має зворотньої дії у час, та відповідно, не може бути застосований до даних правовідносин. Апелянт наголошує на тому, що ТОВ "Мурована Вежа" на законних підставах отримало в користування земельну ділянку за адресою: м.Вінниця, вул. Мури,7, кадастровий номер 0510100000:02:062:0023, площею 0,0949 га, при чому, з відповідним погодженням відповідача.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження та від 09.01.2024 призначено справу до апеляційного розгляду на 23.01.2024 о 14:00.

У зв`язку з надходження клопотання представника позивача від 23.01.2024, розгляд справи відкладено на 13.02.2023 о 13:30.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.01.2023 до Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП) надійшов лист Вінницької окружної прокуратури № 50/114вих23 щодо надання інформації стосовно робіт виконуваних за адресами м. Вінниця вул. Мури, 5а, вул. Мури, 7, вул. Монастирська, 17.

З метою недопущення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини відповідач звернувся до Вінницької обласної державної (військової) адміністрації та виконавчого органу Вінницької міської ради (лист від 02.02.2023 № 06/36/1065-23, від 02.02.2023 № 06/36/1056-23) з проханням провести відповідну перевірку.

Листом виконавчого комітету Вінницької міської ради від 03.03.2023 № 01/00/002/12458 повідомлено МКІП про надання товариству містобудівних умов та обмежень від 19.04.2019 № 50 Департаментом архітектури та містобудування міської ради на реконструкцію з добудовою та надбудовою багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Мури, 7 у м. Вінниця. Вказали, що листами від 27.05.2021, від 09.06.2021 інформували замовника про необхідність погодження проектної документації МКІП та щодо отримання дозвільних документів на виконання таких робіт. До листа додали зокрема і акт візуального обстеження від 01.03.2023.

Листом Вінницька обласна військова адміністрація від 03.03.2023 № 01.01-31/1680 повідомила, що будівельні роботи виконуються позивачем на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 07.10.2021 № ВН 012210929360, виданого Департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради ТОВ "Мурована вежа». В той же час наголосили, що позивач не отримав від МКІП необхідного погодження проектної документації, а також дозволу на проведення земляних робіт. Зауважили, що на території за адресою вул. Мури, 7 розпочате будівництво , на сьогодні споруджений 1 поверх будівлі.

25.04.2023 за результатами опрацювання матеріалів, надісланих листами Вінницької обласної державної адміністрації від 03.03.2023 № 01.01-31/1680 та виконавчого комітету Вінницької міської ради від 03.03.2023 № 01/00/002/12458, зокрема актів візуального обстеження від 01.03.2023 земельної ділянки по вул. Мури, 7 у м. Вінниці, МКІП винесено відносно ТОВ «Мурована вежа» припис № 01/56/23, яким зобов`язано негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція з добудовою та надбудовою багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Мури, 7 у м. Вінниці», які виконуються Центральному історичному ареалі м. Вінниця (наказ МКІП від 29.12.2021 № 1031 «Про затвердження меж та режимів використання території історичного ареалу м. Вінниці») в охоронній зоні пам`яток національного значення Комплексу Єзуїтського та Домініканського монастирів, у зоні охорони археологічного культурного шару «Середмістя» з порушенням вимог статті 32 Закону за відсутності погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідної проектної документації. Пунктами 2-3 припису зобов`язано вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Вказано надати пояснення по суті викладених у п. 1 Припису порушень.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів правомірність розпочатого ним будівництва багатоквартирного будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою вул. Мури, 7, м. Вінниця за відсутності відповідного дозволу на проведення земляних робіт, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини безпосередньо на проведення таких робіт на чітко визначений об`єкт на земельній ділянці, розташованій за адресою вул. Мури, 7, м. Вінниця.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України та на виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджено Список історичних населених міст України (міста і селища міського типу), до якого внесено і місто Вінницю.

Наказом МКІП від 29.12.2021 № 1031 «Про затвердження меж та режимів використання території історичного ареалу м. Вінниці» затверджено межі та режими використання території історичного ареалу м.Вінниці, визначені науково-проектною документацією «Розробка (коригування) історико-архітектурного опорного плану м. Вінниці», розробленою Українським державним інститутом культурної спадщини на замовлення Вінницької міської ради.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про основи містобудування», який відповідно до преамбули до цього Закону спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Збереження пам`яток культурної спадщини у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про основи містобудування» є одним з головних напрямів містобудівної діяльності, до яких також належать й планування, забудова та інше використання територій.

Абзацом 5 статті 5 Закону України «Про основи містобудування» встановлено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.

Затвердження відповідно до законодавства місцевих містобудівних програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації статтею 12 вищенаведеного Закону віднесено до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на їх території.

В свою чергу норми частини першої статті 3 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» визначають, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

В силу норм Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою КМУ від 16 жовтня 2019 р. № 885 (далі Положення №885, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісними майновими комплексами державного підприємства Мультимедійна платформа іномовлення України та Українського національного інформаційного агентства Укрінформ) та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Відповідно до норм згаданого Положення № 885 МКІП здійснює нормативно-правове регулювання у сферах культури та мистецтв, інформаційного суверенітету (у частині повноважень з управління цілісними майновими комплексами державного підприємства Мультимедійна платформа іномовлення України та Українського національного інформаційного агентства Укрінформ), інформаційної безпеки України, державної мовної політики, охорони культурної спадщини, популяризації України в світі, державного іномовлення, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, музейної справи, відновлення та збереження національної пам`яті.

Згідно п. 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495 (далі - Положення № 495), Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини.

Так, положеннями статті 5 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» визначено повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

За нормами п. 14, 17, 18 частини другої статті 5 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них.

Враховуючи наведені норми Закону, суд зауважує, що проектна документація на будівництво, земляні роботи на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць обов`язково потребує погодження у встановленому законом порядку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім того для проведення земляних робіт на таких територіях необхідний дозвіл відповідного органу, в цьому випадку МКІП.

В свою чергу, дозвіл на проведення робіт в пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць є документом дозвільного характеру відповідно до ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV.

За нормами вищевказаного закону:

дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру;

дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру;

документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об`єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Так, ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, Пунктами 57, 57 такого Переліку передбачено отримання дозволу на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їх територіях та в зонах охорони, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; дозволу на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів відповідно до норм Закону України "Про охорону культурної спадщини".

В свою чергу постановою КМУ від 13.03.2022 № 316 (далі - Порядок № 316) затверджено Порядок видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України (далі - об`єкти культурної спадщини).

В силу вимог пункту 4 Порядку № 316 археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на об`єктах культурної спадщини проводяться лише за наявності дозволів, які видаються Мінкультури. Форми дозволів затверджуються Мінкультури.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 316 дозвіл на проведення інших земляних робіт видається Мінкультури за офіційною заявою органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, дирекції державних заповідників та музеїв-заповідників, інших заінтересованих осіб.

У заяві на видачу дозволу на проведення земляних робіт повинно бути зазначено:

місцезнаходження та (або) назва пам`ятки, охоронюваної археологічної території, зони охорони, історичного ареалу населеного місця;

аргументована необхідність проведення робіт;

вид робіт, їх обсяг і термін проведення;

ім`я та посада працівника, який за своїми службовими обов`язками відповідає за проведення робіт.

Для проведення земляних робіт на ділянках з недослідженим археологічним культурним шаром або окремими недослідженими об`єктами культурної спадщини необхідно отримати дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок.

Дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок дійсний протягом поточного року, дозвіл на проведення інших земляних робіт - на термін їх проведення, але не більше одного року (п. 10 Порядку №316).

Підставою для винесення оскаржуваного припису стало те, що ТОВ здійснюються будівельні роботи в межах території, що відноситься до історичного ареалу м.Вінниці (вул. Мури, 7, м. Вінниця) за відсутності погодження проектної документації МКІП та за відсутності дозволу на проведення земляних робіт.

В обгрунтування про незгоду з вказаним приписом позивач посилається на те, що ТОВ "Мурована Вежа" на законних підставах отримало в користування земельну ділянку за адресою: м.Вінниця, вул.Мури, 7, кадастровий номер 0510100000:02:062:0023, площею 0,0949 га, при чому, з відповідним погодженням відповідача. Зокрема, позивач посилається на лист Міністерства культури України від 23.04.2018 №374/10/61-18.

Так, судом встановлено, що листом Міністерства культури України від 23.04.2018 № 374/10/61-18 адресованому МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» вказано про погодження проекту землеустрою щодо відведення в орендне користування земельної ділянки по вул. Мури, 7 у м. Вінниці для будівництва і обслуговування житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Разом з тим у цьому листі зазначено, що оскільки земельна ділянка розташовується в центральному історичному ареалі міста, в зоні охорони археологічного культурного шару, в зоні регулювання забудови комплексу пам`яток архітектури та містобудування національного значення «Єзуїтський монастир» та «Домініканський монастир», будівництво здійснювати за проектною документацією, розробленою з урахуванням обмежень режиму території, встановленого Правилами охорони та використання територій історичних ареалів м. Вінниці, затвердженого наказом Міністерства культури і туризму від 26.10.2010.

У цьому ж листі вказано про необхідність отримання дозволу на проведення земляних робіт в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (том 1 а.с. 199).

Таким чином, за умови наявного погодження Міністерства культури України проекту землеустрою щодо відведення в орендне користування земельної ділянки по вул. Мури, 7 у м. Вінниці, визначальним у межах розгляду цієї справи є встановлення наявності відповідного дозволу на проведення земляних робіт стосовно земельної ділянки по вул. Мури, 7 у м. Вінниці.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, саме надання відповідного дозволу на проведення земляних робіт на території, що входить до історичного ареалу м. Вінниці є визначальною умовою для здійснення цих робіт, адже отримання такого дозволу прямо передбачає, що суб`єкт господарювання звертаючись за його отриманням розуміє і усвідомлює важливість таких дій, адже здійснюватиме будівництво на землях, які розташовані в Центральному історичному ареалі м. Вінниця (наказ МКІП від 29.12.2021 № 1031 «Про затвердження меж та режимів використання території історичного ареалу м.Вінниці) в охоронній зоні пам`яток національного значення Комплексу Єзуїтського та Домініканського монастирів, у зоні охорони археологічного культурного шару «Середмістя».

Доводи позивача в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції було проігноровано позицію відповідача викладену в листі-погодження від 23.04.2018 №374/10/61-48 проекту землеустрою щодо відведення в орендне користування земельної ділянки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки законом передбачена заборона на проведення будівельних, земляних робіт без відповідного дозволу, а погодження проекту землеустрою не свідчить про отримання дозволу на виконання таких робіт.

Доводи позивача про те, що Порядок №316 від 13.03.2022 не може бути застосований до даних правовідносин, колегія суддів відхиляє, оскільки норми згаданого вище Порядку № 316 в сукупності з положеннями частини 7 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакцій чинній на дату проведення будівельних робіт) містять та містили вимоги щодо отримання будь-якими особами, в тому числі і юридичними особами, що проводять будівництво та земельні роботи, дозволу на виконання будівельних, земляних робіт на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць та заборону виконання будівельних, земляних робіт за відсутності такого.

Посилання позивача на дозвіл від травня 2022 року № 22-054/22, виданий на проведення археологічних досліджень об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини «різночасові археологічні об`єкти», розташованого на території «в адміністративних межах Вінницької міської ОТГ Вінницької області», колегія суддів не приймає до уваги, адже адміністративні межі Вінницької міської ОТГ Вінницької області мають площу понад 255 кв.км.

Колегія суддів наголошує на на тому, що відсутність дозволу на проведення земляних робіт на конкретно визначений об`єкт (в цьому випадку земельну ділянку, розташовану за адресою вул. Мури, 7, м.Вінниця), свідчить про відсутність відповідного дозвільного документа на виконання будь-яких земляних робіт на визначеній території з чітко кресленими межами.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів правомірність розпочатого ним будівництва багатоквартирного будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою вул. Мури, 7, м. Вінниця за відсутності відповідного дозволу на проведення земляних робіт, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини безпосередньо на проведення таких робіт на чітко визначений об`єкт на земельній ділянці, розташованій за адресою вул. Мури, 7, м. Вінниця.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.