Ухвала

від 04.06.2024 по справі 120/7096/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

04 червня 2024 року

м. Київ

справа №120/7096/23

адміністративне провадження №К/990/13356/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа"

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року

у справі №120/7096/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа"

до Міністерства культури та інформаційної політики України

про визнання незаконним та скасування припису,

УСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" (далі - скаржник) звернулося до суду з позовною заявою до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання незаконним та скасування припису №01/56/23, яким зобов`язано негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті будівництва "Реконструкція з добудовою та надбудовою багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вулиці Мури, 7 у місті Вінниці".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" 02 квітня 2024 року звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, а справу передати на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку позивач зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах строку визначеного процесуальним законом, однак ухвалою від 25 березня 2024 року касаційну скаргу було повернуто заявнику, як таку, що не містила підстав касаційного провадження.

На думку позивача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з належно оформленою скаргою в найкоротший термін після повернення касаційної скарги та в межах річного строку.

Надаючи оцінку наведеним підставам поважності пропуску строку, колегія суддів з`ясувала наступне.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з дати її прийняття. Отже, останнім днем для звернення з касаційною скаргою в межах строку визначеного процесуальним законом був день 14 березня 2024 року. В свою чергу касаційну скаргу у даній справі вперше було подано 14 березня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року касаційну скаргу було повернуто.

Водночас своє право на звернення до суду касаційної інстанції позивач повторно реалізував 02 квітня 2024 року.

Враховуючи вищевикладене та положення частини третьої статті 329 КАС України якою передбачено, що строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, суд дійшов висновку, що оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду зі скаргою та бажання заявника реалізувати своє права на касаційне оскарження судових рішень у даній справі після постановлення Верховним Судом ухвали від 29 березня 2024 року у найкоротший строк є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" залишено без руху на підставі невідповідності статті 330 КАС України, у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

У встановлений судом строк позивач надіслав клопотання про усунення недоліків із долученням документа про сплату судового збору.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Таким чином, недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто позивачем у повній мірі.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 58 Конституції України, статей 30, 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III (далі - Закон №1805-III), пунктів 4, 5, 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (далі - Порядок №318).

Позиція позивача полягає у тому, що наказ Міністерства культури та інформаційної політики від 29 грудня 2021 року №1031 "Про затвердження меж та режимів використання історичного ареалу міста Вінниці" не має зворотної дії у часі та, як наслідок, не може покладати на позивача обов`язок щодо погодження відповідної проектної документації, оскільки на момент отримання дозволу на виконання будівельних робіт та погодження проекту землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки по вул. Мури, 7 у місті Вінниці для будівництва і обслуговування житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, відповідна земельна ділянка не була визнана такою, що знаходиться у межах Центрального історичного ареалу міста Вінниці.

Позивач також вважає, що судами першої і апеляційної інстанцій не встановлені обставини, які б свідчили, що земельна ділянка за адресою: місто Вінниця, вул. Мури 7 , кадастровий номер 0510100000:02:062:0023, площею 0,09149 га, знаходиться у межах Центрального історичного ареалу міста Вінниці.

Водночас позивач наводить висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19 червня 2019 року у справі №813/4993/15, та висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03 квітня 2020 року у справі №640/21505/18, у яких наголошується на необхідності дослідження науково-проектної документації щодо меж історичного ареалу та порядку її затвердження, а також необхідності дослідження затвердження такої документації відповідно до вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, зокрема центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Позивач вважає, що позиція відповідача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" на будівельному майданчику виконує будівельні роботи, в тому числі земельні роботи, що становлять загрозу, погіршують або псують пам`ятку культурної спадщини, ґрунтується лише на припущеннях, оскільки у висновку Державного підприємства "Науково-дослідного центру "Охоронна Археологічна служба України" від 12 вересня 2022 року №14-В/02-22 зазначено, що на земельній ділянці по вул. Мури, 7 у місті Вінниці відсутні об`єкти для консервації, музеєфікації та подальшого використання на місці, а подальше використання ділянки для будівництва не суперечитиме вимогам пам`ятко-охоронного законодавства. Дана позиція, на думку позивача, кореспондується із висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 липня 2022 року у справі №640/16623/19.

Крім того, касаційна скарга містить доводи, що судами першої і апеляційної інстанцій не враховано обставин за яких підставою для винесення оскаржуваного припису стало те, що позивачем здійснюються будівельні роботи в межах території, що відноситься до історичного ареалу міста Вінниці за відсутності погодження проектної документації з Міністерством культури та інформації політики. При цьому цей припис містить заборону проведення будь-яких будівельних робіт лише за відсутності погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідної проектної документації.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статті 58 Конституції України, статей 30, 32 Закону №1805-III, пунктів 4, 5, 12 Порядку №318 та перевірки необхідності застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №813/4993/15, та постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі №640/21505/18, від 20 липня 2022 року у справі №640/16623/19.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистого кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує Товариству з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" зареєструватися у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" підстави пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №120/7096/23.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №120/7096/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурована Вежа" до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання незаконним та скасування припису.

3. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду справу №120/7096/23.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа