Постанова

від 13.02.2024 по справі 826/8043/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 826/8043/17

адміністративне провадження № К/9901/4020/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Келеберди В.І. від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Вівдиченко Т.Р., суддів Кузьмишиної О.М., Кучми А.Ю. від 10 січня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміт» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Предметом розгляду судів у цій справі (з урахуванням уточнень) були позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміт» (далі - позивач, Товариство) про: 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), яка полягає у невнесенні контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо суми узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою, поданою Товариством за звітні податкові періоди листопад 2016 - січень 2017 років, та дату її узгодження за наслідками проведених перевірок; 2) зобов`язання Управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомості щодо суми узгодженого органом Державної фіскальної служби бюджетного відшкодування за кожною заявою, поданою Товариством, зокрема 19 грудня 2016 року за листопад 2016 року у сумі 708105,00 грн., 20 січня 2017 року за грудень 2016 року у сумі 705909,00 грн., 20 лютого 2017 року за січень 2017 року у сумі 693791,00 грн., та дату їх узгодження.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що у відповідності до положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) Товариством подано до контролюючого органу заяви про повернення бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі, відображеному у податкових деклараціях за листопад - грудень 2016 року та січень 2017 року, однак відповідач у встановлений законодавством строк не вніс в базу даних інформацію про узгоджені суми податку для формування Реєстру заяв про повернення заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, якою затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі - Порядок №26), чим порушив право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно на наступний робочий день після проведення документальних перевірок достовірності розрахунку бюджетного відшкодування, у ході яких не встановлено допущення Товариством порушень, узгодження суми податку, відображеної у податкових деклараціях за листопад 2016 року у розмірі 708105,00 грн., за грудень 2016 року - 705909,00 грн., за січень 2017 року - 693791,00 грн. та заявленої до відшкодування, не внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженого розміру бюджетного відшкодування платника податку.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі контролюючий орган зазначив про ненадання судами попередніх інстанцій належної правової оцінки обставинам прийняття за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за листопад-грудень 2016 року (акт від 29 березня 2017 року №126/26/15-14-01-40086188) податкового повідомлення-рішення від 20 квітня 2017 року №0018261404 й, як наслідок, неузгодження відповідних сум. Тому стверджує про відсутність підстав для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо податку, заявленого до відшкодування за січень-лютий 2017 року, адже останнє здійснюється в хронологічного порядку.

Позивач правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII), яким внесено зміни, зокрема до статті 200 ПК України. Вказаним законом змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

За змістом підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, відповідно до підпункту «а» пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Також вказаною нормою визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Як установлено пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Отже Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ передбачає його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, контролюючими органами.

Передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі інформації про її узгодження.

Відтак контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум для цілей перерахування на рахунки платника податку.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що Товариством подано до контролюючого органу заяви про повернення бюджетного відшкодування сум ПДВ у розмірі, відображеному у податкових деклараціях за листопад 2016 року у сумі 708175,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 706131,00 грн., за січень 2017 року у сумі 693791,00 грн., за лютий 2017 року у сумі 743117,00 грн.

Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за листопад-грудень 2016 року, за наслідками якої складено акт від 29 березня 2017 року №126/26/15-14-01-40086188, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2016 року у розмірі 70,00 грн., за грудень 2016 року у розмірі 222,00 грн. та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2016 року на 1622,00 грн.; натомість по задекларованим до відшкодування сумам за листопад 2016 року у розмірі 708105,00 грн. та за грудень 2016 року у розмірі 705909,00 грн. порушень контролюючим органом не встановлено (пункт 3.15 акту).

На підставі акту перевірки Управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2017 року №0018261404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2016 року на 70,00 грн. та нараховано штрафні санкції - 17,50 грн. і за грудень 2016 року на 222,00 грн. та нараховано штрафні санкції - 55,50 грн.

Крім того, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за січень-лютий 2017 року, у ході якої порушень щодо правильності визначення суми бюджетного відшкодування за січень 2017 року в розмірі 693791 грн. та за лютий 2017 року в розмірі 743117 грн. не виявлено, про що складено довідку від 14 червня 2017 року №291/26-15- 14-04-01-40086188.

Відтак, як констатували суди, у ході проведених документальних перевірок порушень достовірності розрахунку бюджетного відшкодування за листопад 2016 року у розмірі 708105,00 грн., за грудень 2016 року - 705909,00 грн., за січень 2017 року - 693791,00 грн., за лютий 2017 року - 743117 грн. встановлено не було.

06 липня 2017 року контролюючим органом було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ інформацію про узгодження бюджетного відшкодування за лютий 2017 року у сумі 743117,00 грн., однак даних щодо визнаних за наслідками податкового контролю сум бюджетного відшкодування платника за листопад 2016 року у розмірі 708105,00 грн., за грудень 2016 року - 705909,00 грн., за січень 2017 року - 693791,00 грн. до Реєстру внесено так і не було.

За таких обставин, відсутності встановлених під час перевірок порушень щодо задекларованих за листопад 2016 року, грудень 2016 року та січень 2017 року сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 708105,00 грн., 705909,00 грн. та 693791,00 грн. відповідно, у контролюючого органу, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій у цій справі, не було підстав для невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування платника за відповідні звітні періоди.

Твердження ж Управління про ненадання судами попередніх інстанцій правової оцінки прийняттю за наслідками перевірки податкового повідомлення-рішення від 20 квітня 2017 року №0018261404 спростовуються матеріалами справи й такі обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженого розміру бюджетного відшкодування платника податку; до того ж, як вже вказано вище, 06 липня 2017 року контролюючим органом самостійно внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ інформацію про узгодження бюджетного відшкодування за лютий 2017 року у сумі 743117,00 грн., що, як наслідок, свідчить про безпідставність доводів відповідача про неможливість включення до Реєстру інформації про суми податку за січень-лютий 2017 року.

В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, Верховний Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 360 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Васильєва