Постанова

від 31.01.2024 по справі 554/6624/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6624/21 Номер провадження 22-ц/814/19/24Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

розглянула всудовому засіданнів м.Полтаві,в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2022 року по справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2021 року КП «ЖЕО №2» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що позивач надає вичерпний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно тарифу, у строки та з періодичністю, визначеними рішеннями Виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20.02.2008 (до 01.05.2018 року) та №68 від 04.04.2018 року (з 01.05.2028), а саме за адресою АДРЕСА_1 , де зареєстровані відповідачі.

Оскільки відповідачі як споживачі послуг не виконують свої зобов`язання по своєчасному внесенню оплати, утворилася заборгованість у розмірі 1095,77 грн.

У зв`язку з чим підприємство просило стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням положень ст. 625 ЦК України.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2022 року позовні вимоги КП «ЖЕО №2» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради заборгованість за період з 01 червня 2019 року по 30 червня 2021 року у розмірі 3685,39 грн., а також судовий збір у розмірі у розмірі 1430,10 грн., а всього 5116,29 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради заборгованість за період з 01 червня 2019 року по 31 грудня 2020 року у розмірі 2190,80грн. а також судовий збір у розмірі 839, 90 грн., а всього 3030,70 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначала, що належним чином відповідачів не було повідомлено про час та дату судового засідання, не було належним чином відреаговано на неможливість відповідачів прибуття у судові засідання, що призвело до непового з`ясування всіх фактичних обставин по справі.

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 , надіслало свій відзив КП «ЖЕО №2», у якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просило рішення районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначало, що всі доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є надуманими та необґрунтованими, а саме щодо неповідомлення відповідачів по справі належним чином про час, дату та місце розгляду справи та порушення судом першої інстанції процесуальних норм.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відповідно до положень ч. 1 ст. 369 цього Кодексу без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 23.12.1999 виданого відділом приватизації квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_2 - син, ОСОБА_1 - власник, що доводиться довідкою КП «ЖЕО№2» ПМР №525 від 05.07.2021. Статус квартири приватна.

Як слідує з пояснень відповідача ОСОБА_1 , її син ОСОБА_2 спільно з нею являлись співвласниками квартири з 01.04.2012 по 31.12.2020, а з 01.01.2021 одноособовим власником квартири є ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної часткової власності відповідачем з 01.04.2012 по 31.12.2020; з 01.01.2021 є особистою власністю відповідача ОСОБА_1

КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради обслуговує будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не виконувалися належним чином зобов`язання щодо оплати наданих послуг та з урахуванням строку позовної давності визначив заборгованість в межах строку позовної давності за період з 01.06.2019 р. по 30.06.2021 р. у розмірі 3685,39 грн., яка складається з заборгованість за послуги у розмірі - 2074,31 грн.; індексу інфляції у розмірі - 1382,98 грн.; 3% річних у розмірі - 228,10.

При цьому, суд врахував час, протягом якого співвласником квартири являвся ОСОБА_2 та розмір заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в цей період, тобто з 01.06.2019 по 31.12.2020 на загальну суму 2190,80 грн., яка складається з заборгованості за послуги у розмірі - 1230,68 грн.; індексу інфляції - 827,53 грн.; 3% річних - 132,59 грн.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 64, 67 ЖК України та п. п. 14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, квартиронаймачі зобов`язані вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, у тому числі і за послуги теплопостачання, у строки, встановлені чинним законодавством, а повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем житла майнову відповідальність. Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживачі зобов`язані оплачувати спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Відповідно до ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Згідно ст. 162 ЖК України та п.п.14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених Постановою КМ України від 17.05.2005 №76, відповідач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги з теплопостачання у строки, встановлені чинним законодавством.

Пунктом 18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 №630, передбачено, що споживачі зобов`язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20.02.2008, КП «ЖЕО№2» було визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та затверджено вичерпний Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та встановлено середні тарифи на них. Вартість послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_2 становила 37,78 грн. (0,741 грн. Х 50,92 м2 загальної площі квартири).

Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради №68 від 04.04.2018 для КП «ЖЕО №2» встановлено: 1) перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідний для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків та прибудинкової території; 2) періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку по АДРЕСА_1 .

З 01.05.2018 вартість послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для відповідачів за місяць становить - 129,79 грн. (2,477 грн. Х 52,40 м2 загальної площі квартири).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування» акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Більше того зазначені акти з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними лише в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачами взагалі не здійснювалася оплата за житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2012 по 30.06.2021 р.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок, по позивач звернувся з вимогами про стягнення заборгованості, яка виникла за межами строку позовної давності, про застосування якої простили відповідачі і ході розгляду справи., що виключає можливість стягнення заборгованість за період з 01.06.2019 по 01.04.2021.

При рішенні спору судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20.02.2008 року, яке не було визнано незаконним, а відтак підлягало виконанню та діяло до набрання чинності рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №68 від 04.04.2018 року, що в свою чергу спростовує посилання ОСОБА_1 як в суді першої та апеляційної інстанції, що дане рішення суперечить нормам закону.

Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, місцевий суд вірно зауважив, що надана стороною відповідача інформація Державної інспекції контролю за цінами в Полтавській області від 01.12.2021 року та лист Мінрегіонрозвитку від 27.03.2018 року, мають виключно інформативний характер та не впливають на чинність рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20.02.2008 року, а відтак не можуть прийнятись до уваги як докази на спростуванням обставин, яким позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Таким чином, вірно встановивши обставин по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за спожиті послуги в межах строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують та не містять посилань на обставини, які б могли свідчити про їх помилковість.

Не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи твердження апелянта про те, що судом були порушені норми процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору.

Так, апелянт наголошує на тому, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідачів про витребування доказів, не здійснено переходу від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження, з порушенням вирішено питання закриття підготовчого засідання.

Надаючи оцінку вказаним доводам апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про їх безпідставність та не розцінює як обставини, що свідчать про порушення норм процесуального права.

Також відхиляється посилання апелянта на неотримання повісток в судове засідання на 11.08.2021 року, що не відповідає матеріалам справи, згідно яких судовий розгляд був призначений на 12.08.2021 та 28.09.2021 року, про що повідомлено відповідачів належним чином, що спростовується ухвалою суду від 20.07.2021 року, де зазначено саме дата засідання 12.08.2021 та наявність рекомендованого повідомлення про отримання повісток та вищезазначеної ухвали суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм м матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року апелянту ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, за результатами розгляду останньої на користь держави з неї підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3405,29 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 січня 2022 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 3405,29 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 12 лютого 2024 року.

Судді: О.І.Обідіна С.Б.Бутенко О.В.Прядкіна