Постанова

від 30.01.2024 по справі 523/5226/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/831/24

Справа № 523/5226/21

Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішенняСуворовського районногосуду м.Одеси від27квітня 2022року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «Українське об`єднання моряків», ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси до Громадської організації «Українське об`єднання моряків», ОСОБА_1 з позовом, який в подальшому уточнив, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що посягає на честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ОСОБА_1 та Громадською організацією «Українське об`єднання моряків» на сторінці «Ukrainian Seafarers Union» на веб-сайті https://www.facebook.com/ в публікації з відеороликом за посиланням (https://fb.watch/4jn8iKupbF/), а саме про те, що ОСОБА_2 є корупціонером. Зобов`язано ОСОБА_1 та Громадську організацію «Українське об`єднання моряків» спростувати недостовірну інформацію шляхом публікації протягом 10 днів із дати набрання рішенням законної сили на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_3 вступної та резолютивної частини рішення у даній справі та відеоролику, в якому ОСОБА_1 зачитує текст спростування наступного змісту: «У відеоролику розміщеному на сторінці нашої організації у публікації від 26 січня 2021 року мною було поширено недостовірну інформацію про ОСОБА_2 , а саме, що він є корупціонером». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, судовий збір у розмірі 1816 гривень, а всього стягнуто суму у розмірі 2816 гривень.

У квітні 2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Войтенко Семен Олександрович звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5280 грн., в рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, посилаючись на те, що судом у рішенні суду не вирішено питання розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 5280 гривень.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2022 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У частині першій статті 130 ЦПК України зазначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси (Постанова Верховного Суду від 08.05.2023 року у справі № 201/9898/19).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 сформульовано висновок про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач Громадська організація «Українське об`єднання моряків», її представник адвокат Мороз А.А., а також відповідач ОСОБА_1 в якості засобу комунікації з судом, крім поштової адреси, зазначили також адреси електронної пошти та номери телефонів мобільного зв`язку.

В судові засідання 07.03.2023 року на 14-00 г. відповідачі не з`явились, подали заяви про відкладення судового засідання. Представник ГО «Українське об`єднання моряків» адвокат Мороз А.А. - у зв`язку з перебуванням у відрядженні, а ОСОБА_1 - у зв`язку з хворобою.

В судове засідання на 20.06.2023 року на 14-30 г. відповідачі не з`явились. Представник ГО «Українське об`єднання моряків» адвокат Мороз А.А. про причини не явки не повідомила, а відповідач ОСОБА_1 просила відкласти судове засідання у зв`язку хворобою.

В судове засідання на 26.09.2023 року на 15-00 г. сторони не з`явились, про причини не явки не повідомили.

В судове засідання на 30.01.2024 року на 15-00 г. відповідачі ГО «Українське об`єднання моряків» та ОСОБА_1 не з`явились, про причини не явки не повідомили.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Лукацький І.О. просив розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 по суті, вважаючи що подальше відкладення справи є затягуванням розгляду справи.

Оскільки будучи належним чином повідомленими відповідачі вчетверте не з`явились в судове засідання і повторно не повідомили про причини не явки та не надали мотивованих заяв про відкладення, відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що справа розглядається в судах з березня 2021 року, а в апеляційному суді з червня 2022 року і неодноразова не явка відповідачів до апеляційного суду вчетверте поспіль, не є підставою для відкладення апеляційного розгляду справи незалежно від причин такої не явки.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.І п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи заяву адвоката Войтенка С.О. про стягнення судових витрат у розмірі 5 280 грн. понесених позивачем з отриманням доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «Українське об`єднання моряків», ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з її доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що:

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що посягає на честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ОСОБА_1 та Громадською організацією «Українське об`єднання моряків» на сторінці «Ukrainian Seafarers Union» на веб-сайті https://www.facebook.com/ в публікації з відеороликом за посиланням (https://fb.watch/4jn8iKupbF/), а саме про те, що ОСОБА_2 є корупціонером. Зобов`язано ОСОБА_1 та Громадську організацію «Українське об`єднання моряків» спростувати недостовірну інформацію шляхом публікації протягом 10 днів із дати набрання рішенням законної сили на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_3 вступної та резолютивної частини рішення у даній справі та відеоролику, в якому ОСОБА_1 зачитує текст спростування наступного змісту: «У відеоролику розміщеному на сторінці нашої організації у публікації від 26 січня 2021 року мною було поширено недостовірну інформацію про ОСОБА_2 , а саме, що він є корупціонером». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, судовий збір у розмірі 1816 гривень, а всього стягнуто суму у розмірі 2816 гривень.

В позовних вимогах позивач просив також стягнути з відповідачів судові витрати понесені позивачем при розгляді справи (а.с. 10).

В позовній заяві позивач посилався на наступні докази:

-звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 03.03.2021 року №78/2021-ЗВ (а.с.11);

-довідку з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 09.03.2021 № 69/2021-Д (а.с.24-33).

Відповідно до рахунків ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» (далі - ДП «ЦКАПМІ»):

1)Рахунок на оплату № 2-2253 від 02 березня 2021 року у розмірі 1 200 гривень (а.с.47);

2)Сплачено квитанція № 1167-02-005/С від 02 березня 2021 року (а.с.46);

3)Рахунок на оплату № 1-2117 від 02 березня 2021 року у розмірі 4 080 гривень (а.с.48);

4)Сплачено квитанція № 1167-02-007/С від 02 березня 2021 року (а.с. 45);

Отже всього сплачено на суму 5 280 гривень, та копії вищевказаних документів були подані спільно із позовною заявою.

Колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України закріплює принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуваннямдоказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 6 статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Статтею 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3)судом не вирішено питання про судові витрати;

4)суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Оскільки позивач в позовних вимогах наполягав на стягненні з відповідачів судових витрат, пов`язаних з отриманням доказів по справі, які прийняті судом, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 5 280 грн., і витрати яких позивачем підтверджені належними доказами. Суд першої інстанції набув обґрунтованого висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення та врахувавши, що недостовірну інформацію відносно позивача поширила безпосередньо ОСОБА_1 стягнув дані витрати саме з неї.

Доводи апеляційної скарги зведені лише до незгоди з висновком райсуду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 13.02.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова