Ухвала

від 12.02.2024 по справі 753/2635/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2635/24

провадження № 2/753/3881/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року справу № 753/2635/24 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справа була передана судді 09 лютого 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в статті 177 ЦПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається із позовної заяви, позивачка звертається із позовом до суду з вимогою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , яка складається з: 1) земельної ділянки, площею 0,0617 га, кадастровий номер 8000000 000:96:105:0021, яка розташована у АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва; 2) земельної ділянки, площею 0,903 га. кадастрові номери: 7422089300:06:001:2540 - рілля 0,76 га, 7422089300:06:002:2540 - сножаті 0,143 га, розташованої на території Сираївської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 3) земельної ділянки, площею 0, 15 га, кадастровий номер 7422089303:74:064:0003, розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства; 4) ощадні книжки ощадбанку СРСР у кількості - 4 штуки; 5) автомобіль ВАЗ-21013, 1982 року випуску; 6) причеп до автомобіля, реєстраційний № НОМЕР_1 , марка ПР, модель 81021, рік випуску - 1987.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України (виключна підсудність) позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року № 638/1988/17 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 провадження № 12-73гс20 висловила наступні правові позиції:

«7.15. Приписами цивільного судочинства (частина перша статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина перша статті 30 ЦПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

7.16. Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18).

7.22. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

7.23. Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

7.24. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

7.25. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Як вбачається із позовної заяви та долучених до неї доказів, майно, на яке претендує позивачка у порядку спадкування, знаходиться у місті Києві та в Чернігівській області. В той же час, з огляду на те, що поданий позов стосується права власності на нерухоме майно, та з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до приписів статті 30 ЦПК України, такий позов підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, за місцем знаходження нерухомого майна. Враховуючи місце розташування такого майна (різні області України), не долучення до позовної заяви документів на підтвердження вартості спірного майна перешкоджає суду визначити, відповідно до приписів ЦПК України, підсудність спору.

Відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Матеріали позовної заяви не містять будь-якої інформації (доказів) того, яким чином позивачкою визначалась підсудність вказаного позову. Вказана категорія справ не підлягає розгляду за правилами альтернативної підсудності чи за місцем реєстрації позивача.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, її слід залишити без руху і надати позивачу строк сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду, а саме: надати суду належні докази вартості спадкового майна: 1) земельної ділянки, площею 6,0617 га, кадастровий номер 8 000 000 000:96:105:0021, яка розташована у АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва; 2) земельної ділянки, площею 0,903 га. кадастрові номери: 7422089300:06:001:2540 - рілля 0,76 га, 7422089300:06:002:2540 - сножаті 0,143 га, розташованої на території Сираївської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 3) земельної ділянки, площею 0, 15 га, кадастровий номер 7422089303:74:064:0003, розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

Позивачем, усі документи, що будуть подаватись на виконання цієї ухвали суду, мають бути подані до суду у кількості, відповідно до кількості учасників справи (сторін).

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду, тривалістю 7 днів, перебіг якого обчислювати з дня вручення їй копії даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: К.В. Шаповалова