ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2635/24
провадження № 2/753/3881/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Шаповалової К.В.,
за участю секретаря судового засідання Давидюк В.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
05 лютого 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказала, що після смерті її чоловіка залишилося спадкове майно, яке складається з: 1) земельної ділянки, площею 0,0617 га, кадастровий номер 8000000 000:96:105:0021, яка розташована у АДРЕСА_1 (садове товариство "Святище", цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва; 2) земельної ділянки, площею 0,903 га. кадастрові номери: 7422089300:06:001:2540 - рілля 0,76 га, 7422089300:06:002:2540 - сножаті 0,143 га, розташованої на території Сираївської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 3) земельної ділянки, площею 0, 15 га, кадастровий номер 7422089303:74:064:0003, розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства; 4) ощадні книжки ощадбанку СРСР у кількості - 4 штуки; 5) автомобіль ВАЗ-21013, 1982 року випуску; 6) причеп до автомобіля, реєстраційний № НОМЕР_11, марка ПР, модель 81021, рік випуску - 1987. Позивачка не мала змоги своєчасно звернутися із заявою про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини у зв`язку із станом здоров`я, а тому просить суд визначити додатковий тримісячний строк для подання заяви на прийняття спадщини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року справу № 753/2635/24 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справа була передана судді 09 лютого 2024 року.
Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
27 лютого 2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 29 лютого 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження з призначенням у підготовче засідання на 26 березня 2024 року на 10:00 год.
20 березня 2024 року до суду від Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив, що просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Підготовче засідання призначене на 26 березня 2024 року було відкладено на 24 квітня 2024 року на 14:30 год.
28 березня 2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Козелецької селищної раду Чернігівського району Чернігівської області, яке обгрунтоване тим, що частина майна померлого ОСОБА_5 , яке входить до спадкової маси та на яке в подальшому має намір претендувати позивачка, знаходиться на території Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, а тому представник позивача вважає за доцільне залучити селищну раду, як співвідповідача у справі. Окрім того, надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки дані особи є дітьми померлого ОСОБА_5 , а тому ухвалене у справі рішення може вплинути на їх законні права та інтереси. Окрім того суду було надіслано позовну заяву у новій редакції.
Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року були задоволені клопотання представника позивача про залучення співвідповідача у справі - Козелецьку селищну раду Чернігівського району Чернігівської області та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Підготовче засідання у справі було відкладено на 23 травня 2024 року на 10:40 год.
01 травня 2024 року до суду від Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника, у якій також зазначено, що щодо задоволення позовних вимог не заперечують.
Ухвалою суду від 23 травня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 червня 2024 року на 14:30 год.
У судовому засідання 04 червня 2024 року представник позивача підтримала вимоги заяви, просили суд надати позивачу додатковий тримісячний строк на прийняття спадщини.
Позивач зазначила, що вчасно не подала заяву на прийняття спадщини у зв`язку із поганим станом здоров`я, хворіє вона вже багато років, мала черепно-мозкову травму, пережила два інсульти, наразі є інвалідом, з дому сама не виходить, після смерті чоловіка її стан погіршився. У вересні 2023 року зламала ногу, у середині жовтня їй зняли гіпс, після того ходила на милицях ще два місяці. Також після МРТ хребта у листопаді 2023 року проходила десятиденне лікування у стаціонарі, після чого лікувалася ще з 7 по 27 грудня 2023 року. У січні 2024 року була направлена на лікування по кардіології, однак, захворіла на бронхіт, і до лікарні не поїхала. Після чого також хворіла, мала підвищену температур тіла. До нотаріуса звернулася аж 23 січня 2024 року. Вказала, що ОСОБА_4 - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є її сином, у лютому 2022 року він виїхав за кордон у невідомому напрямку, зв`язку із ним немає. Також позивач наголосила, що вона із померлим чоловіком були зареєстровані за різними адресами, а тому не відбулося фактичного прийняття нею спадщини, вона запізнилась лише на 2 дні, просила позовну заяву задовольнити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 зазначила, що є донькою позивачки та померлого ОСОБА_5 , повідомила, що після смерті батька їм повідомляли, що спадщину можна прийняти впродовж десяти місяців, тож вони вважали, що мати (позивачка у даній справі) встигне подати заяву про прийняття спадщини в строк. ОСОБА_3 також зазначила, що спадщину має приймати мати, вона ж не претендує на неї, вказала, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 є її братом, востаннє бачила його у лютому 2022 року. Окрім того наголосила, що після смерті батька мати себе погано почувала, мала певні проблеми зі здоров`ям, а вона возила її по лікарям, однак у листопада 2023 року захворіла й сама, що обмежило її в можливості допомоги матері вчасно звернутись до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини.
Представник відповідача Київської міської ради у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву КМР зазначили, що заперечують щодо задоволення позовних вимог. Зазначили, що просять проводити розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, у якій також зазначено, що щодо задоволення позовних вимог не заперечують.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника позивача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дослідивши матеріали справи та докази надані під час розгляду справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 06 листопада 1971 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про одруження, яке видане Дарницьким відділом РАЦС м. Києва, актовий запис № 566, серія НОМЕР_1 (а.с.14).
Окрім цього, про даний факт підтверджує відбиток штампу на 10-ій сторінці паспорту позивачки, з якого також вбачається, що 06 листопада 1971 року між нею та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб (а.с.10).
Згідно із копією державного акта про право власності на земельні ділянку серії ЯЖ № 039547 від 27 квітня 2010 року, земельна ділянка, площею 0,0617 га, кадастровий номер 8000000 000:96:105:0021, яка розташована у АДРЕСА_1 (садове товариство "Святище", цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва) на праві власності належить ОСОБА_5 на підставі рішення Київської міської ради від 15 березня 2007 року № 348/1009 (а.с. 18).
Згідно із копією державного акта про право власності на земельні ділянку серії ЧН № 115908 від 12 грудня 2007 року, земельна ділянка площею 0,903 га. кадастрові номери: 7422089300:06:001:2540 - рілля 0,76 га, 7422089300:06:002:2540 - сножаті 0,143 га, розташованої на території Сираївської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на праві власності належить ОСОБА_5 на підставі розпорядження № 277 Козелецької районної державної адміністрації від 07 червня 2007 року (а.с. 24).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 26 вересня 2013 року, земельна ділянка, площею 0, 15 га, кадастровий номер 7422089303:74:064:0003, розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, на праві власності належить ОСОБА_5 (а.с. 25), про що також свідчить копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.26).
На ім`я ОСОБА_5 були оформлені ощадні книжки ощадбанку СРСР у кількості - 4 штуки з номерами рахунків: № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 , про що свідчать копії згаданих ощадних книжок (а.с.27-34).
Відповідно до копії технічного паспорту автомобіля серії НОМЕР_7 , ОСОБА_5 належав транспортний засіб ВАЗ-21013, 1982 року випуску (а.с.35-36).
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , ОСОБА_5 на праві власності належний причеп до автомобіля, реєстраційний № НОМЕР_11, марка ПР, модель 81021, рік випуску - 1987 (а.с.37).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, яке видане Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУ МЮ, актовий запис №1150, серія НОМЕР_9 (а.с. 13).
23 січня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Будикою Н.М. повідомлено позивачку про те, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_5 не заведена, звернутися спадкоємцям громадянина ОСОБА_5 щодо свого волевиявлення по спадщині необхідно було до 21 січня 2024 року. Якщо спадкоємець протягом строку, встановлено законом не подав заяву про прийняття спадщини і не є таким, що спадщину прийняв фактично (за сумісним проживанням зі спадкодавцем), він вважається таким, що не прийняв її (а.с 43).
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною другою статті 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (стаття 1222 ЦК України).
Згідно із частиною третьою статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України)
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Як було встановлено під час розгляду справи, спадкоємцями першої черги за померлим ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_1 (позивачка) та діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (копії свідоцтв про народження яких містяться у матеріалах справи (а.с.15-16), які були залучені до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 у судовому засіданні було повідомлено, що вона не претендує на спадщину за померлим батьком ОСОБА_5 .
Окрім того, позивач зазначила, що її син - ОСОБА_4 , який також у даній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виїхав за межі України ще до смерті батька (чоловіка позивачки), а саме у лютому 2022 року, зв`язку із ним немає.
Частиною третьою статті 272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави;
2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такий правовий висновок у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, у першу чергу, має стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
До позовної заяви представником позивача було подано докази на обгрунтування наявності поважних причин пропуску позивачкою строку на прийняття спадщини, які пов`язані саме із важким станом здоров`я позивачки (спадкоємиці).
Так, відповідно до копії довідки № 099416 серія КИ-1 від 08 листопада 2004 року, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена довічно (а.с. 41).
Згідно копії виписки з амбулаторної картки ОСОБА_8 від 29 січня 2024 року, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомого №3» Дарницького району м. Києва, остання знаходилася на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби ІІІ стадії. З 07 грудня 2023 року по 27 грудня 2023 року лікувалася у денному неврологічному стаціонарі (а.с.42).
Згідно копії виписки з історії хвороби № 2848 ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в КМКЛ № 1 з 14 квітня 200 року по 06 травня 2000 року з діагноз: наслідки перенесених черепно-мозкових травм у 1987, 1998, 1999 роках (а.с.219)
Відповідно до копії виписки із хвороби стаціонарного хворого від 22 серпня 2002 року, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у Вузловій лікарні № 1 ст. Дарниця із діагнозом ОАМК по ішемічному типу, глибока правостороння гіпертензія, посттравматична енцефалопатія (а.с.219а)
Відповідно до довідки КМКЛ №1 від 21 вересня 2023 року, ОСОБА_1 поступила в лікарню з діагнозом: закритий перелом латеральної кісточки лівої гомілки без зміщення (а.с.220).
Відповідно до виписки консультативно-діагностичного центру №2 Дарницького району м. Києва, ОСОБА_1 було здійснено рентген правого гомілко-стопового суглобу (а.с.220а).
Згідно протоколу ультразвукового дослідження КНП «Консультативно-діагностичний центр №2» від 21 грудня 2023 року, ОСОБА_1 було здійснено ехокардіографію, та згідно заключення встановлені діагнози, зокрема, початкова ділятація ЛП, ехо-ознаки значно вираженої концентричної гіпертрофії мор карда лівого шлуночка (а.с.221).
02 січня 2024 року ОСОБА_1 було направлено на госпіталізацію (консультацію) до ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. Стражеска» НАМН України, діагноз: гіпертензивна хвороба серця без серцевої недостатності, інша гіпертрофічна кардіоміопатія (а.с. 222).
Отже, судом під час розгляду справи, з урахуванням досліджених медичних документів щодо стану здоров`я позивачки, було встановлено, що позивачка дійсно мала поважні причини щодо пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після померлого чоловіка, оскільки мала важкий стан здоров`я, впродовж довгого часу має значні проблеми зі здоров`ям, які негативно впливають на якість життя, потребує постійного лікування, перебувала у лікарні тривалий час у вересні 2023 року (перелом ноги), з 7 по 27 грудня 2023 року (лікування в денному неврологічному стаціонарі).
Окрім того, з пояснень позивачки та третьої особи ОСОБА_3 було встановлено, що через проблеми зі здоров`ям ОСОБА_1 сама з дому не виходить, її скрізь супроводжує ОСОБА_3 (донька), яка, в свою чергу у листопаді 2023 року мала певні проблеми зі здоров`ям, що підтверджується лікарняними виписками (а.с.220б-221), у зв`язку із чим не мала можливості допомогти матері у вирішенні питань щодо подання заяви про прийняття спадщини.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (стаття 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Таким чином, враховуючи викладене, вік та стан здоров`я позивачки, обставини, що були встановлені судом, зокрема фізичний та психологічний стан позивачки, що вплинуло на можливість нею вчасно, у строки, визначені нормами чинного законодавства України, подати заяву про прийняття спадщини після померлого чоловіка, враховуючи те, що позивачкою фактично було пропущено лише 2 дні строку, суд вважає, що позивачкою пропущено строк для звернення із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, які пов`язані з об`єктивними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення такої дії, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 51, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_3 ) додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_5 , тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 18 червня 2024 року.
Суддя К.В. Шаповалова
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2024 |
Оприлюднено | 20.06.2024 |
Номер документу | 119829562 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Шаповалова К. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні