Ухвала

від 14.02.2024 по справі 386/180/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/180/24

Провадження № 2-о/386/16/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області

Гут Ю. О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Голованівська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,

встановив:

ОСОБА_1 13.02.2024 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

За змістом ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 слідує, що заявник просить визнати ОСОБА_2 недієздатним та призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 . Проте зміст заяви не містить даних, що органом опіки та піклування таке подання виносилось, хоча вимога з даного питання пред`явлена, не додано до заяви відповідного подання органу опіки та піклування про можливість призначення заявника опікуном над недієздатною фізичною особою, при тому, що наявність такого подання є обов`язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною. Всупереч вищезазначеним вимогам закону до заяви не додано доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування. Разом з цим, до заяви додані копії заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , адресовані органу опіки та піклування Голованівської селищної ради, однак на них відсутні дані, що дані заяви отриманні органом та взяті до розгляду.

Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Однак, в заяві відсутні відомості щодо наявності такої заяви особи, яка просить призначити її опікуном та посилання на докази, що особа зверталась до відповідного органу опіки і піклування з даного питання.

У ч. 5 ст. 177 ЦПК України зазначається, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як визначено п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 1 ст.84ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Заявник в заяві просить витребувати історію хвороби і амбулаторну картку ОСОБА_2 , однак заявником не виконані норми ст. 84 ЦПК України, зокрема не зазначено вжиті особою, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу у належних осіб, а також підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме:

позовна заява не містить зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяв;

до заяви не додано доказів того, що заявник звертався з приводу призначення його опікуном над двоюрідним дідом до органу опіки та піклування;

заявнику необхідно надати суду медичну карту, або історію хвороби та амбулаторну карту ОСОБА_2 , або клопотання про витребування такого доказу з дотриманням вимог, встановлених ст. 84 ЦПК України.

Крім цього, ч. 5 ст. 293 ЦПК передбачено, що у випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа.

На підставі ст.293 ЦПК України , заявнику необхідно залучити адвоката для участі у справі.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Голованівська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Cуддя: Гут Ю. О.