Справа № 352/1169/15-ц
Провадження № 22-ц/4808/315/24
Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Суддя-доповідач Пнівчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.
з участю секретаря Кузів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Тисменицького районного суду від 04 травня 2022 року по справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, нарахованих за користування кредитом процентів та пені,
в с т а н о в и в :
У червні 2015 року ПАТ «УкрСиббанк», яке в подальшому змінило назву на АТ «УкрСиббанк», звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, нарахованих за користування кредитом процентів та пені.
Позов мотивовано тим, що 18 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11270181000, згідно якого останній отримав кредит в іноземній валюті в сумі 104000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,4% річних та кінцевим терміном повернення кредиту 15 грудня 2017 року. Відповідно до умов договору позичальник зобов`язався повертати кредит та вносити плату за користування кредитом шляхом щомісячної сплати ануїтентного платежу в розмірі 1580 доларів США. Додатковою угодою № 17 до договору, укладеною між сторонами 08 квітня 2009 року, кінцевий термін повернення кредиту продовжено до 17 грудня 2018 року та змінено розмір ануїтентного платежу.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, 18 грудня 2007 року між банком та відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» були укладені договори поруки № 11270181000/1-П та № 11270181000/2-П відповідно, згідно яких поручителі несуть солідарну відповідальність в повному обсязі. У зв`язку із продовженням терміну виконання ОСОБА_1 основного зобов`язання до 17 грудня 2018 року з поручителями 08 квітня 2009 року укладено відповідні додаткові угоди до договорів поруки.
З грудня 2013 року ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, у зв`язку з чим, станом на 27 травня 2015 року його заборгованість становить 86914,04 доларів США, з яких: 70531,13 долар США кредитна заборгованість, 16382,91 долари США заборгованість по процентах. У зв`язку з порушенням термінів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом відповідачу нарахована пеня в розмірі 161746,78 грн, з яких: 82274,93 грн - пеня за прострочення сплати кредиту, 79471,85 грн пеня за прострочення сплати процентів.
З наведених підстав позивач просив стягнути солідарно з відповідачів вищевказану заборгованість та судові витрати.
Рішенням Тисменицького районного суду від 04 травня 2022 року позов АТ «УкрСиббанк» задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11270181000 від 18 грудня 2007 року у розмірі 64692,51 долари США, що складається із 61964,94 доларів США заборгованості за тілом кредиту та 2727,57 доларів США заборгованості за відсотками, 32400 грн пені та 3654 грн судових витрат.
У решті позову до позичальника ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовлено у позові в частині вимог до поручителів ОСОБА_2 та ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД».
Додатковим рішенням Тисменицького районного суду від 23 травня 2022 року стягнуто з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 8200 грн судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, АТ «УкрСиббанк» в частині відмови у стягненні заборгованості з позичальника ОСОБА_1 та в солідарному порядку із поручителя ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» і на додаткове рішення суду подало апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору судом взято до уваги неналежні докази щодо погашення ОСОБА_1 кредитної заборгованості та помилково зроблено висновок про те, що банком неправильно нараховано розмір такої заборгованості. Також судом безпідставно враховано як доказ розрахунок сум погашення, складений ТОВ «Аудиторська фірма «Бізнес-Консалтинг», оскільки такий не відповідає вимогам, які ставляться до висновку експерта, та складений організацією, яка не є експертною установою.
Неналежна оцінка судом зазначених доказів призвела до неправильних висновків про те, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором є значно меншим, ніж про це зазначено у розрахунку банку.
Апелянт вважає помилковим і висновок суду першої інстанції про те, що договір поруки, укладений між банком та ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД», припинився, оскільки без згоди останнього між банком та позичальником ОСОБА_1 18 грудня 2007 року укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, внаслідок чого збільшено відповідальність поручителя. Вказує, що суд не зазначив в чому саме полягає збільшення такої відповідальності, а обставини, встановлені у межах цивільної справи № 352/1927/15-ц, стосуються лише поручителя ОСОБА_2 .
Крім того, апелянт зазначає, що судом неправильно застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України та безпідставно зменшено розмір пені.
Апелянт просив рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
У апеляційній скарзі на додаткове рішення апелянт зазначає, що при його ухваленні судом не враховано положення ст. 134 ЦПК України, а також правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 551/1136/17 та від 20 травня 2020 року у справі №643/3720/15-ц, щодо необхідності подання учасниками справи разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вони понесли або які очікують понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідачка до закінчення судових дебатів жодним чином не повідомляла суд про наявність у неї витрат на правничу допомогу, а заява про ухвалення додаткового рішення подана з пропуском п`ятиденного строку після ухвалення 04 травня 2022 року рішення суду по суті спору.
Апелянт просив додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про залишення заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення без розгляду.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено частково.
Рішення Тисменицького районного суду від 04 травня 2022 року в частині вирішення позовних вимог АТ «УкрСиббанк» до ТзОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, нарахованих за користування кредитом процентів та пені скасовано та закрито провадження у справі в цій частині.
Рішення Тисменицького районного суду від 04 травня 2022 року в частині вирішення позовних вимог АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та додаткове рішення Тисменицького районного суду від 23 травня 2022 року залишено без змін.
Додатковою постановою апеляційного суду від 02 листопада 2022 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 4500 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2023 касаційну скаргускаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено частково.
Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року в частині позовних вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості із ТзОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» скасовано.
Справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року в частині незадоволених позовних вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без змін.
Додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року в частині залишення його без змін, додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року залишено без змін.
У судовому засіданні апеляційного суду представник АТ «УкрСиббанк» Боднарчук А.М. підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Відповідач ОСОБА_1 надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник ТзОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» - Волосянко Р. доводи апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно достатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТзОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» не відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «УкрСиббанк» до поручителя ТзОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» суд першої інстанції виходив із того, що порука за договором № 11270181000/2-П, укладеними 18 грудня 2007 року між банком та ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД», припинилася, оскільки рішенням Тисменицького районного суду від 04.10.2016 року встановлено, що між банком та позичальником ОСОБА_1 без згоди поручителя укладено додаткову угоду відповідно до якої обсяг відповідальності поручителя збільшився, а відтак вказані обставини не підлягають доказуванню у вказаній справі.
Однак з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Встановлено, що 18 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11270181000 в іноземній валюті на суму 104 000,00 доларів США зі сплатою 13,4 % річних за користування кредитом на строк до 15 грудня 2017 року.
Банк надав позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника у банку для подальшого використання за цільовим призначенням (пункт 1.5 договору), а позичальник зобов`язався повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати 18 числа кожного календарного місяця строку кредитування ануїтентного платежу в розмірі 1 580,00 доларів США (пункт 1.2.2 договору).
18 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору кредиту та доповнено останній пунктом 10.2 наступного змісту: у випадках настання обставин: - передбачених підпунктами «а», «б» пункту 10.2 договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно п. 1.3.1. договору;
- передбачених підпунктом «а» пункту 10.2 договору - процентна ставка за договором збільшується не більше ніж на 10 % для кредитів у національній валюті та не більше ніж на 5% для кредитів в іноземній валюті, відповідно до розміру ставки, що діє згідно п.1.3.1. договору;- передбачених підпунктом «г» пункту 10.2 договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні діючих процентних ставок банку за програмами кредитування.
18 грудня 2007 року укладено договір поруки № 11270181000/1-П між банком і ОСОБА_2 відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту в повному обсязі
Для забезпечення виконання умов кредитного договору 18 грудня 2007 року укладено також договір поруки № 11270181000/2-П між банком і ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД», відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки,кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.
08 квітня 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 17 до договору про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2007 року № 11270181000, згідно з якою перенесено кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 17 грудня 2018 року та погоджено зміну розміру ануїтентного платежу, а саме: за період з 18 квітня 2009 року до 18 березня 2010 року розмір ануїтентного платежу складає 1 092,28 доларів США, за період з 18 квітня 2010 року до кінця терміну дії договору - 1 590,00 доларів США.
Відповідно до графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору та додатком № 1 до додаткової угоди від 08 квітня 2009 року № 17 за період із січня 2008 року до грудня 2018 року визначено до погашення основну суму кредиту в розмірі 104 000,00 доларів США та відсотки за користування кредитом у розмірі 96 844,64 доларів США, а всього - 200 844,64 доларів США.
08 квітня 2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» укладена додаткова угоду № 1 до договору поруки № 11270181000/2-П, якою поручитель надав згоду на зміну основного зобов`язання, а саме: сума кредиту 104 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 800 800 грн за курсом НБУ на день укладення додаткової угоди; графік погашення кредиту (ануїтет); кінцевий термін виконання основного зобов`язання - 17 грудня 2018 року.
Відповідно до п. 2 вказаного правочину поручитель зобов`язується перед банком відповідати за виконання боржником усіх його зобов`язань перед банком, що виникли з кредитного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Позивач, посилаючись на неналежне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, заявив до стягнення заборгованість з боржника та поручителів станом на 27 травня 2015 року у розмірі 86 914,04 доларів США, з яких: 70531,13 доларів США, кредитна заборгованість, 16 382,91 доларів США заборгованість за процентами, 161 746,78 грн пені, з яких 82 274,93 грн пеня за прострочення сплати кредиту, 79 471,85 грн пеня за прострочення сплати відсотків.
Встановлено та не заперечується сторонами, що укладення додаткової угоди до договору про надання споживчого кредиту призвело до нарахування процентів за кредитним договором у збільшеному розмірі 26,8%, зокрема 19 липня 2008 року, 19 листопада 2013 року, 01 грудня 2013 року, 18 грудня 2013 року та упродовж 2014-2015 років.
РішеннямТисменицького районного суду Івано-Франківської області від04 жовтня 2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Визнано поруку за договором № 11270181000/1-П від 18 грудня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 припиненою.
Відповідно до положень ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки рішеннямТисменицького районного суду від04 жовтня 2016 року встановлено обставини щодо припинення поруки поручителя ОСОБА_2 , то у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про те, що такі обставини встановлено також і щодо поручителя ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД», а відтак такі підлягають дослідженню при розгляді даної справи.
Устатті 553 ЦК Українивстановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина першастатті 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.
Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша та другастатті 553 ЦК України).
Відповідно до частини першоїстатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першоюстатті 651 ЦК Українизміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина першастатті 653 ЦК України).
За змістом частини першоїстатті 654 ЦК Українизміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини першоїстатті 559 ЦК Українипорука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Тобто закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, ане зі зміною будь-яких інших умов основного договору.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними в постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 757/4111/13-ц.
Відповідно доп.2.1договору поруки№ 11270181000/2-Пвід 18грудня2007року,який укладенийміж АКІБ«УкрСиббанк» таТОВ «Аудиторськафірма «Альфа-аудитЛТД»,кредиторне вправібез згодипоручителя змінюватиумови основногодоговоруз боржником,внаслідок чогозбільшується обсягвідповідальності поручителя.Під згодоюпоручителя сторонирозуміють візуванняпоручителем зміндо основногодоговору та/абоотримання йогописьмової згодиз такимизмінами та/абошляхом обмінулистами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.
Зазначена умовадоговору порукиє результатомдосягнення домовленостіміж сторонами,які євільними увизначенні змістузобов`язаньза договоромта будь-якихінших умовсвоїх взаємовідносин,що несуперечать законодавствуУкраїни.
Отже до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.
Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.
У зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або без відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.
Матеріали справи не містять доказів про те, що ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» було повідомлено про укладення 18.12.2007 року додаткової угоди про внесення змін до кредитного договору та надало свою згоду на внесення змін до кредитного договору, які визначають конкретні умови, порядок та обсяг з ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД»,більшення відповідальності боржника.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку що порука ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД», є припиненою на підставі частини першоїстатті 559 ЦК України, оскільки додатковою угодою №1 від 18.12.2007 року внесено зміни до кредитного договору від 18.12.2007 року, якими збільшено обсяг відповідальності позичальника, відповідно і поручителя, проте згоди на таку зміну зобов`язань забезпечену порукою ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД», не надавало.
Зважаючи на те, що 18 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору кредиту, без згоди поручителя, відповідно до якої за неналежне виконання позичальником кредитного договору були нараховані проценти в розмірі подвійної ставки, що збільшило обсяг відповідальності ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову АТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» про стягнення заборгованості з боржника та поручителя в солідарному порядку.
Посилання позивача на те, що збільшена відсоткова ставка на прострочену заборгованість у розмірі 26,8% річних передбачена умовами додаткової угоди, проте додаткова угода тільки деталізувала положення пункту 10.2 кредитного договору, не змінюючи їх, є необґрунтованими, оскільки за змістом пункту 10.2 кредитного договору передбачалась тільки можливість збільшення відсоткової ставки за певних умов, а додатковою угодою вже встановлено конкретний розмір такої ставки - подвійний. При цьому банком заявлено вимогу до боржника про сплату вже підвищених відсотків, проте поручитель згідно з умовами укладеного з ним договору поручився за виконання зобов`язання боржника за кредитним договором виходячи із розміру відсоткової ставки 13,4% на рік.
Та обставина, що поручитель погодив зміни до кредитного договору, шляхом укладення додаткової угоди від 08 квітня 2009 року до договору поруки не може слугувати доказом того, що порука не припинена, оскільки на час укладення додаткової угоди до договору поруки остання вже була припиненою.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Статтею 376 ЦПК України передбачено, що підставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: порушеннянорм процесуальногоправа абонеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову АТ «УкрСиббанк» до ТзОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» з тих підстав що порука припинена, однак не навів належного обґрунтування припинення поруки, то ухвалене в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. 374,376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.
Рішення Тисменицького районного суду від 04 травня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ТзОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» про стягнення заборгованості змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 лютого 2024 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
О.О. Томин
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2024 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116976039 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Івано-Франківський апеляційний суд
Пнівчук О. В.
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні