Ухвала

від 14.02.2024 по справі 211/967/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/967/24

Провадження № 4-с/211/10/24

У Х В А Л А

про залишення скарги без руху

14 лютого 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ніколенко Д.М., розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на дії Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), стягувач: ОСОБА_2 , -

встановив:

заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою та просить суд визнати неправомірним та незаконним розрахунок заборгованості по аліментах у ВП №43443482, на підставі якого винесено постанову державного виконавця від 20.12.2023 про накладення штрафу на нього за несплату аліментів, та скасувати його; визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця від 20.12.2023 про накладення штрафу на нього за несплату аліментів у ВП №43443482 та постанови про арешт коштів від 20.12.2023 ВП №43443482; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не закінчення виконавчого провадження №43443482 протягом місяців з дня повного погашення заборгованості по аліментах та зобов`язати привести виконавче провадження у відповідність до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024, справу №211/967/24, було розподілено головуючому судді Ніколенко Д.М.

Вивчивши матеріали скарги, приходжу довисновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, з урахуванням положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

З огляду на те, що у розділі VII ЦПК України, який присвячений регулюванню судового контролю за виконанням судових рішень, не врегульоване питання щодо форми та змісту скарги на дії посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, суд, з урахуванням положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України, зазначає, що скарга на дії посадової особи органу державної виконавчої служби або приватноговиконавця має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, що передбачені положеннями ст. ст. 175, 177 ЦПК України. При цьому суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подання скарги на дії посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захист

у прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення вищевказаних норм ЦПК України, скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а саме:

- у скарзі відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін у справі;

- у скарзі не вказано повну інформацію щодо стягувача, хоча в доданих скаржником додатках вказана інформація наявна;

- також у скарзі не конкретизовано, дії якого державного виконавця оскаржуються скаржником;

- скаржником не додано копії рішення суду від 24.02.2005;

- скаржником не надано підтвердження про те, що ним не подано іншої аналогічної заяви до цієї ж посадової особи з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- скаржником не зроблено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- скаржником не надано письмових доказів на підтвердження дотримання строку звернення до суду зі скаргою на постанови державного виконавця від 20.12.2023, про наявність яких скаржник дізнався згідно тексту скарги 20.01.2024.

Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

На сьогодні в законодавстві немає чіткої норми, яка б визначала поняття «поважна причина», її загальні ознаки. Також немає переліку поважних причин чи певного кола обставин, які можна вважати достатньою підставою для поновлення пропущених процесуальних строків.

Натомість законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм ст. 89 ЦПК України, яка встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, ч. 1 ст. 127 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У скарзі скаржник зазначає, що він дізнався випадково з повідомлення про наявність арешту його банківських рахунків 20.01.2024. Проте, не надав суду письмових доказів на підтвердження цього факту, а саме: докази отримання постанов державного виконавця від 20.12.2023, а також не надав докази поважності пропуску строку подання скарги до суду, оскільки скарга подана засобами поштового зв`язку 12.02.2024, тобто поза межами десятиденного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику п`ятиденного строку для усунення недоліків скарги.

Вважаю за необхідне попередити скаржника, що у разі не усунення недоліків скарги у строк, встановлений судом, то скарга у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.

Керуючись ст. 175, ст. 185 ЦПК України, суд -

постановив:

скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.

Повідомити скаржника та його представника про необхідність виправлення зазначених недоліків скарги протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не виконання ухвали суду в зазначений строк, скарга буде вважатись неподаною та повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Ніколенко