Рішення

від 17.01.2024 по справі 204/9595/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/9595/21

Провадження № 2/204/51/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю відповідачки ОСОБА_3

за участю представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Форсаж-2» про стягнення матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири, яку уточнив та остаточно просив суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування шкоди на його користь суму у розмірі 36 069 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . 14.07.2021 року його квартиру було затоплено. В результаті цього постраждали стелі та стіни на кухні та в спальні позивача. За словами відповідача, залиття сталося внаслідок несправності бойлеру на кухні. Ці слова підтверджує сантехнік ОСББ «Форсаж-2» ОСОБА_5 . Позивач зазначає, що відповідач систематично заливає його помешкання на ґрунті особистої неприязні. За півтора року квартиру заливали п`ять разів, із цього приводу позивачем п`ять разів викликався наряд поліції, а також сантехнік ОСББ «Форсаж-2». Відповідач, в свою чергу, до своєї оселі нікого не пускає, на контакт не йде. Тільки зі слів сантехніка ОСББ «Форсаж-2» ОСОБА_5 , спілкування йшло через нього. Акт про залиття квартири АДРЕСА_2 від 14.07.2021 року складено у присутності сусідів та самого ОСОБА_1 . Винуватець залиття ОСОБА_3 від підпису відмовилася. Акт про залиття було складено за відсутності голови ОСББ «Форсаж-2». На усні та письмові прохання протягом двох місяців зробити обстеження залитої квартири позивача та підписати акт про залиття голова ОСББ не відповідав. З метою оцінки завданої шкоди, позивач звернувся до ТОВ «Експерт Ін». Згідно звіту про незалежну оцінку, станом на 16.09.2021 року ринкова вартість об`єкта оцінки матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття приміщень кватири АДРЕСА_1 , складає 36 069,00 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

25.11.2022 року відповідач ОСОБА_3 надала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного. Так, до позовної заяви доданий Звіт про незалежну оцінку, до якого долучений акт про залиття квартири від 14.07.2021 року, згідно якому в квартирі АДРЕСА_2 сталося залиття по причині того, що потік бойлер у кухні квартири АДРЕСА_3 , що спричинило залиття кухні та спальні позивача. Як зазначається в акті, наданому до Звіту, в кімнаті № 1 (площею 14 кв.м.) залиті стеля та стіни, у кухні (площею 12 кв.м.) залиті стеля та стіни. Причина залиття, що трапилась: зі слів господаря квартири у нього потік бойлер кухні. Зазначений Акт підписаний комісією у складі ОСОБА_6 , що мешкає у АДРЕСА_4 ; ОСОБА_7 , що мешкає у АДРЕСА_5 ; ОСОБА_8 , що мешкає у АДРЕСА_6 . Зазначені в акті особи не мають ніякого відношення до ОСББ «Форсаж 2», якому підпорядкований будинок, де розташовані квартири позивача та відповідача. До того ж вказаний акт не підписаний головою ОСББ «Форсаж 2» та комісією ОСББ, як того вимагає закон. Отже, вказаний акт не відповідає вимогам щодо його складання, які маються у додатку №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року № 76, де мається зразок акту про залиття, в якому повинна міститися інформація. Зауважує, що достовірно не відомо, коли складався і ким, вказаний акт, бо надає до матеріалів справи заяву від 21.08.2021 року адресовану голові ОСББ «Форсаж 2» ОСОБА_9 з проханням скласти акт про залиття квартири, яке сталося 14.07.2021 року, тобто більш ніж через місяць після вказаної дати затоплення. Проте, позивач надає до суду копію акту затоплення квартири від 14.07.2021 року, що само по собі вже є недостовірним і неналежним доказом. Крім того, в акті відсутні підписи дійсних сусідів, а не осіб, які взагалі до вказаного будинку не мають ніякого відношення. Також акт не затверджено керівником обслуговуючої організації та не скріплено печаткою ОСББ «Форсаж 2». Крім того, звіт про незалежну оцінку матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття приміщень квартири, складений ТОВ «Експерт Ін» від 01.10.2021 року, наданий позивачем, яким він обґрунтовує свої позовні вимоги, також не може вважатися належним та допустимим доказом. Оскільки до наданого відзиву додається акт, складений 14.07.2021 року, складений членами ОСББ - головою ОСББ «Форсаж 2» Кудлай А.В. ( мешкає за адресою: АДРЕСА_7 ) та сусідом ОСОБА_10 ( мешкає за адресою: АДРЕСА_8 ), де зазначається, що комісія у складі зазначених осіб, оглянула належну відповідачу квартиру і нею не були виявлені сліди потьоків та залиття у кухні, ванній кімнаті, туалеті та кімнатах. Бойлер Atlantic, розташований на кухні, знаходився у робочому стані, слідів ушкодження та потьоків не має. Даний акт скріплений печаткою ОСББ «Форсаж 2». Відповідно до роз`яснень, даних в п. 2 постанови Пленуму Верховного суду країни «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування» від 27 березня 1992 року № 6, з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Вважає, що в позовній заяві позивач не надав ні одного доказу, який би підтверджував наявність обґрунтованих позовних вимог і його порушеного права. А тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У письмових поясненнях на позов представник третьої особи вказав на те, що наданий до позову Акт №1 від 14.07.2021 року не відповідає дійсності і не складався представниками ОСББ «Форсаж 2». Вказаний акт підписаний комісією у складі ОСОБА_6 , що мешкає у АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 , мешкає у АДРЕСА_5 , ОСОБА_8 , мешкає у АДРЕСА_6 , які не є членами правління ОСББ «Форсаж 2». До того ж ОСББ «Форсаж 2» не має свого сантехніка, про якого зазначено у вказаному акті. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 дійсно звертався до ОСББ «Форсаж 2» 14.07.2021 року з усним проханням оглянути його квартиру АДРЕСА_2 на предмет її огляду з приводу затоплення. Проте, коли комісія у складі голови ОСББ «Форсаж 2» Кудлай А.В. та члена правління ОСББ «Форсаж 2» ОСОБА_10 прибули до квартири позивача, він не впустив їх до свого помешкання. Тоді комісія піднялась до квартири відповідача ОСОБА_3 , яка надала доступ до свого помешкання та був складений акт, згідно якого слідів залиття комісією не було виявлено. Таким чином, ОСББ «Форсаж 2» не складав акт про залиття квартири АДРЕСА_2 , бо допуску до квартири не було надано і тому вважають, що факт залиття не зафіксовано на законних підставах і не можливо достеменно стверджувати, що залиття взагалі мало місце.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, у зв`язку з недоведеністю, просили відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСББ «Форсаж 2» у судове засідання не з`явився, у письмових поясненнях просив розглянути справу без його участі.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власникомквартири заадресою: АДРЕСА_9 ,на підставісвідоцтва проправо власностіна нерухомемайно серії НОМЕР_1 від 22.07.2003року (а.с.44-45).

Як вбачається з наданого позивачем акту № 1 від 14.07.2021 року про наслідки залиття квартири за адресою: АДРЕСА_9 , залиття квартири сталося 14.07.2021 року з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 , зі слів господаря по причині протікання бойлеру на кухні квартири (до квартири не пустив). Залиття спричинило пошкодження стелі та стін в кімнатах кухні та спальні. Вказаний акт складено та підписано у складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . В акті вказано, що винуватець шкоди відмовилась від підпису (а.с. 50-51).

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано звіт про оцінку ринкової вартості об`єкта оцінки в результаті залиття приміщень квартири АДРЕСА_10 , який був виготовлений на замовлення ОСОБА_1 , оцінювачем ТОВ «Експерт Ін» від 01.10.2021 року (а.с. 18-43).

Відповідно до вказаного звіту оцінювачем, встановлено, що вартість відновлювального ремонту, включаючи вартість ремонтно-будівельних робіт, вартість матеріалів, виробів та конструкцій, а також вартість експлуатації машин та механізмів, станом на дату оцінки, відповідно до проведених розрахунків складає: 39155 грн. Відповідно відомості ресурсів до Локального кошторису на будівельні роботи № 02-001 вартість матеріалів, виробів і конструкції складає 20572 грн. У зв`язку з тим, що матеріали, вироби та конструкції мали фізичний знос на момент затоплення, розраховуємо вартість даних матеріалів, виробів та конструкцій, враховуючи фізичний знос 15%. Отже, вартість завданого матеріального збитку внаслідок залиття приміщень згідно результатів проведеного обстеження та наданих на дослідження матеріалів, в діючих цінах на дату проведення оцінки, складає 36069 грн. (а.с. 36).

За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України, визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №759/4781/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 203/2378/14-ц та від 28.08.2019 у справі № 638/20603/16.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньо будинкових мереж водопостачання та водовідведення, та з`ясування питання, чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир, або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма цього акту встановлена в додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; дата аварії, її характер та причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття та про обсяг робіт для усунення його наслідків.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов`язковою.

Тобто, факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків мають бути зафіксовані актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії.

Відмова від підпису складеного акту присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи - прізвище, ім`я, по батькові - підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

З наведеного слідує, що на підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття його квартири саме з вини відповідача, зокрема, комісійний акт, який складено із додержанням вищевказаних вимог Правил, у якому містяться відомості про факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та обсяг робіт для їх усунення.

Аналогічної позиції викладена у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-2125цс16 від 23.07.2017 року, в який було зазначено, що позивачі не надали комісійного акту, складеного за участю представників обслуговуючої організації, яким би було зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження, а суди попередніх інстанцій, установивши факт залиття квартири, не з`ясували причини залиття квартири позивачів та не установили особу, відповідальну за завдану шкоду.

Суд вважає, що наданий позивачем Акт № 1 від 14.07.2021 року складений в порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджениминаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, оскільки акт № 1 від 14.07.2021 року не відповідаєзазначеній вищенормі,зокрема вчастині встановленняхарактеру залиттята йогопричини,встановлення винивласника,встановлення причинно-наслідковогозв`язкуміж діямивідповідача тазалиття квартири АДРЕСА_2 . Крім того, акт № 1 від 14.07.2021 року складено без повідомлення та у відсутності відповідача та без участі представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та водопостачання, присутність яких є обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вищевказаний Акт № 1 від 14.07.2021 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджениминаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

У матеріалах справи також відсутні докази, які б свідчили про те, що позивачем вживались заходи для повідомлення відповідача про прибуття комісії для складання зазначеного Акту та про відмову відповідача приймати участь у зазначеному дослідженні квартири позивача.

Зважаючи на зазначене, даний акт не може бути належними і допустимими доказами заподіяння майнової шкоди саме з вини відповідача.

Разом з цим, відповідачем було надано суду копію ще одного акту, який також було складено 14.07.2021 року з приводу даного залиття, в якому вказано, що ОСОБА_11 ( АДРЕСА_7 ), голова ОСББ «Форсаж 2», ОСОБА_10 ( АДРЕСА_8 ) склали цей акт проте, що комісія у складі ОСОБА_11 , голова ОСББ «Форсаж 2», ОСОБА_10 оглянула квартиру АДРЕСА_11 власником якої є ОСОБА_3 , в результаті огляду комісією не виявлено слідів потьоків та залиття як на кухні, ванній кімнаті, туалеті і кімнатах. Бойлер знаходився на кухні у робочому стану, слідів пошкодження та потьоків не виявлено. Акт скріплено печаткою ОСББ «Форсаж 2» (а.с. 91).

Що стосується пояснень свідків зі сторони позивача ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , допитаних у судовому засіданні, то судом вони не приймаються як належний та допустимий доказ, оскільки з пояснень свідків вбачається, що вони підписували просто акт про залиття зі слів позивача. Бачили наслідки залиття у квартирі позивача, але не були присутні при самому залитті, а тому причина залиття їм відома зі слів позивача, який просив їх підписати акт про залиття.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 77 ЦПК України,передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо заподіяння саме відповідачем шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідача, протиправність її поведінки не доведено належними та допустимими доказами, а тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволенню не підлягають

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позивачу у задоволені вимог позову відмовлено, то судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст. 22, 23, 386, 1166ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_12 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_13 ) про стягнення матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська