Ухвала

від 13.02.2024 по справі 191/600/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/600/24

Провадження № 2-з/191/11/24

У Х В А Л А

13 лютого 2024 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2024 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову, яка одночасно подана з пред`явленням ним позову до ОСОБА_2 , третя особа: Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору емфітевзису земельної ділянки та відшкодування збитків.

В заяві ОСОБА_1 вказав, що предметом спору є визнання недійсним договір емфітевзису земельної ділянки, а обґрунтування необхідностізабезпечення позовута західзабезпечення позову,який належитьзастосувати,є наявність підстав вважати, що спірна земельна ділянка може бути використана в інтересах відповідача на час вирішення спору по суті, тому просить застосувати забезпечення позову шляхом накладення тимчасового арешту (на час розгляду цивільної справи) на земельну ділянку, кадастровий №1224881300:01:003:0160, площею 5,430 га, яка розташована на території Славгородської селищної територіальної громади, Синельниківського району Дніпропетровської області та заборонити ОСОБА_2 , який мешкає: АДРЕСА_1 , використання земельної ділянки.

Станом на 14.02.2024 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору емфітевзису земельної ділянки та відшкодування збитків, не відкрито.

Відповідно до ч.6 ст. 187 ЦПК України Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області 14.02.2024 року направлено запит до Славгородської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району для з`ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Пунктом п.1, п. 4 ч. 1ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

З наданих суду копій документів встановлено, що згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю Серії І-ДП №058493, позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 5,430 га, кадастровий номер 1224881300:01:003:0160, розташованої на Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

З огляду на те, що позивач є власником вищевказаного нерухомого майна, накладення арешту на це майно є недоцільним, оскільки право розпорядження майном належить власнику майна, тобто ОСОБА_1 , а вимогу про заборону відповідачу ОСОБА_2 використовувати земельну ділянку, площею 5,430 га, кадастровий номер 1224881300:01:003:0160, належну позивачу ОСОБА_4 , суд вважає такою, що не вплине та не утруднить виконання рішення суду у справі немайнового характеру про визнання недійсним договору емфітевзису, у разі задоволення позову, тому в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , відмовити.

В разі підтвердження незаконного використання відповідачем земельної ділянки, належної позивачу, останній матиме право на захист своїх порушених прав в інший, передбачений ст. 16 ЦК України спосіб, відмінний від визнання договору недійсним.

Керуючись ст.ст.149-154,260,353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, якаїї оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днівздняотримання копії ухвали.

Суддя А. В. Твердохліб