Постанова

від 23.01.2024 по справі 910/4410/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. Справа № 910/4410/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Боренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 (повне рішення складено та підписано 11.07.2023) (суддя Ломака В.С.)

у справі № 910/4410/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Приватного підприємства "Арміра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін"

про стягнення 515 018,56 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Приватне підприємство "Арміра" (далі - ПП "Арміра", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін" (далі - ТОВ "Фомальгаут-Полімін", відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 515 018,56 грн, з яких: 370 333,34 грн - основний борг, 64 948,11 грн - пеня, 68 947,87 грн - інфляційні втрати, 10 789,24 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 45 про надання охоронних послуг від 01.06.2020 (далі - Договір) в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем протягом жовтня 2021 року - липня 2022 року охоронних послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/4410/23 позов ПП "Арміра" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Фомальгаут-Полімін" на користь ПП "Арміра" 311 166,67 грн основного боргу, 49 882,89 грн пені, 64 946,90 грн інфляційних втрат, 9 718,86 грн 3 % річних, а також 6 535,73 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження складення позивачем та надання відповідачу (чи направлення на його адресу) акта надання послуг від 31.07.2022 № 319 на суму 59 166,67 грн; отже, позивачем у встановленому законом порядку не доведено, що строк виконання грошового зобов`язання відповідача з оплати наданих за актом від 31.07.2022 № 319 послуг є таким, що настав; ненадання позивачем (та відсутність у матеріалах справи) належних доказів на підтвердження направлення (надання) і дати отримання відповідачем наведеного акта надання послуг за липень 2022 року фактично свідчить про позбавлення відповідача можливості надати мотивовану відмову від підписання такого акта чи письмових зауважень щодо наданих у липні 2022 року послуг з охорони, тоді як за наявними у матеріалах справи доказами та доводами відповідача останній мав такі зауваження та заперечення, зумовлені виникненням у липні 2022 року пожежі на одному з об`єктів охорони за Договором, що сталася, за твердженням відповідача, в результаті неналежного виконання працівниками позивача своїх обов`язків за Договором та порушення ними правил пожежної безпеки; таким чином, за висновком суду першої інстанції, відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості послуг з охорони за актом від 31.07.2022 № 319 у розмірі 59 166,67 грн.

Щодо застосування відповідачем до позивача заходів захисту його порушених прав у вигляді притримання оплати наданих позивачем за спірними актами послуг до повного відшкодування останнім збитків, завданих відповідачу внаслідок виникнення пожежі, місцевий господарський суд вказав, що приписи ст. 594-597 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначають право притримання речі, однак виходячи із системного аналізу норм ЦК України, грошові кошти не можуть бути притримані, оскільки є засобом платежу за виконані роботи відповідно до умов договорів. Крім того, відповідачем під час розгляду справи не було надано належних доказів прийняття останнім відповідного рішення про застосування до позивача притримання в якості забезпечення виконання зобов`язань із відшкодування збитків, яке б мало для сторін юридичні наслідки.

З урахуванням викладеного, встановивши, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка на момент вирішення даного спору склала 311 166,67 грн, підтверджена доказами, наявними у матеріалах справи, і ТОВ "Фомальгаут-Полімін" не надало документи, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем та не навело обґрунтованих заперечень проти стягнення цієї суми, місцевий господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ПП "Арміра" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу.

Також, перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованою сумою пені є 49 882,89 грн, інфляційних втрат - 64 946,90 грн, 3 % річних - 9 718,86 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/4410/23, ТОВ "Фомальгаут-Полімін" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю вказане рішення і ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:

- оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права;

- висновок суду першої інстанції про неможливість притримання відповідачем грошових коштів в якості забезпечення виконання зобов`язань із відшкодування збитків є помилковим, оскільки суперечить приписам норм ЦК України;

- задовольняючи вимогу про стягнення штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, передбачені ст. 253, ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України, а також порушив принцип змагальності сторін;

- позивачем не надано суду доказів на підтвердження настання строків оплати відповідачем та, відповідно, порушення виконання грошового зобов`язання як підставу для застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, а тому відсутні підстави стверджувати про настання строків оплати, їх порушення відповідачем та, відповідно, задоволення судом першої інстанції вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фомальгаут-Полімін" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/4410/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.11.2023 о 10:20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фомальгаут-Полімін" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/4410/23; відкладено розгляд апеляційної скарги на 12.12.2023 об 11:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги на 23.01.2024 о 10:00.

Позиції учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги ТОВ "Фомальгаут-Полімін" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Клопотання учасників справи

ТОВ "Фомальгаут-Полімін" подало до Північного апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4410/23, в якому відповідач просить суд зупинити апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 912/2274/23.

У судовому засіданні 12.12.2023 судом розглянуто зазначене клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі.

Присутній у судовому засіданні 12.12.2023 представник відповідача зазначене клопотання підтримав і просив суд його задовольнити.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа № 912/2274/23 за позовом ТОВ "Фомальгаут-Полімін" до ПП "Арміра" про стягнення 1 484 927,00 грн матеріальної шкоди (збитків), заподіяної майну в результаті неналежного виконання договірних зобов`язань за договором про надання охоронних послуг від 01.06.2020 № 45, що проявилось у незабезпеченні дотримання встановлених правил пожежної безпеки та невжиття відповідних заходів із ліквідації пожежі. У той же час предметом позову у справі № 910/4410/23 є вимоги ПП "Арміра" до ТОВ "Фомальгаут-Полімін" про стягнення грошових коштів за договором про надання охоронних послуг від 01.06.2020 № 45. Отже, справа № 912/2274/23 та справа № 910/4410/23 є взаємопов`язані між собою, оскільки сторони цих справ мають одна до одної однорідні вимоги зі стягнення грошових коштів за одним і тим же договором про надання охоронних послуг від 01.06.2020 № 45.

При цьому, відповідач звертає увагу, що в обґрунтування апеляційної скарги він зазначив, що суми оплат, які підлягають виплаті позивачу, виступають захистом прав відповідача шляхом притримання останнім цих сум до повного відшкодування збитків, завданих пожежею майну відповідача в результаті неналежного виконання позивачем договірних зобов`язань за договором про надання охоронних послуг від 01.06.2020 № 45.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що вирішення спору у справі № 912/2274/23 має безпосередній вплив на розгляд даної справи № 910/4410/23, оскільки інший суд встановить обставини, підстави та факти, які не можуть бути з`ясовані та встановлені самостійно в цьому процесі, проте які мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи.

Розглянувши зазначене клопотання ТОВ "Фомальгаут-Полімін" про зупинення провадження у справі № 910/4410/23, вислухавши думку представника відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому пов`язаною є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач не зазначив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи № 910/4410/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 912/2274/23, яка розглядається господарським судом.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, а в даному випадку незалежно від результату розгляду справи № 912/2274/23 апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду цієї справи (№ 910/4410/23).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для зупинення апеляційного провадження у справі № 910/4410/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/2274/23.

03.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ПП "Арміра" надійшло клопотання про розгляд справи без участі, в якому позивач просить суд розглянути справу без участі його представника, за наявними в ній документами. При цьому позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

22.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Фомальгаут-Полімін" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів у порядку ч. 3 ст. 269 ГПК України. У зазначеному клопотанні відповідач просить суд долучити до матеріалів справи копії запиту ТОВ "Фомальгаут-Полімін" вих. № 63 від 22.11.2023 про надання публічної інформації, відповіді Департаменту взаємодії з Національною поліцією України Міністерства внутрішніх справ України № 138231/38-1397-2023 від 28.11.2023 на вказаний запит, відповідей Департаменту взаємодії з Національною поліцією України Міністерства внутрішніх справ України № 201/38-2024 від 03.01.2024, № 1693/38-2024 від 19.01.2024 на звернення ТОВ "Фомальгаут-Полімін", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2024 № 37 "Про анулювання повністю ліцензії на провадження охоронної діяльності".

Щодо зазначених доказів, які відповідач просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи, суд зазначає, що вони датовані періодом, який виходить за межі дати ухвалення судом першої інстанції рішення, яке оскаржується, що не відповідає вимогам ст. 269 ГПК України, яка пов`язує можливість прийняття додаткових доказів у разі їх існування на момент розгляду справи в суді першої інстанції (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 922/3369/21).

Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19 зробив висновок про те, що така обставина як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

У зв`язку із цим, вищевказані докази Північним апеляційним господарським судом не приймаються та не оцінюються.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 23.01.2024 з`явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Разом із тим, колегія суддів апеляційної інстанції враховує клопотання позивача про розгляд справи без участі, яке надійшло до суду апеляційної інстанції 03.01.2024.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, і нез`явлення представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника позивача.

У судовому засіданні 23.01.2024 представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги ТОВ "Фомальгаут-Полімін" підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.06.2020 між ПП "Арміра" (Охорона) та ТОВ "Фомальгаут-Полімін" (Замовник) був укладений договір № 45 про надання охоронних послуг (далі - Договір), за умовами якого Замовник замовив, а Охорона зобов`язалася надавати охоронні послуги (далі - послуги), а саме: прийняти під охорону об`єкт, вказаний у дислокації (додаток № 1 до даного Договору). Вид охорони визначено за згодою сторін як інспекторсько-сторожова служба охорони. Система охорони об`єкта та дислокація постів визначаються Охороною та узгоджуються із Замовником.

Вказаний правочин, а також додаток № 1 та додаткова угода № 2 від 01.04.2022 до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами додатку № 1 до Договору ("Дислокація об`єктів, які охороняються ПП "Арміра") пости дислокуються на об`єктах відповідача за адресами: Рівненська область, Радивилівський район, село Пустоіванне, вулиця Першотравнева, будинок 50 (пост № 1 та пост № 2), а також місто Житомир, вулиця Покровська, будинок 48 (пост № 1 та пост № 2).

Згідно з п. 3.1 Договору Охорона надає послуги з першого дня чинності даного Договору, здійснюючи функцію нагляду за об`єктом, що охороняється.

У пункті 4.1 Договору сторони погодили, що ціна Договору становить 71 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 11 833,33 грн щомісяця.

Разом із тим, у додатковій угоді № 2 від 01.04.2022 до Договору позивач та відповідач, у зв`язку зі зміною системи оподаткування Охорони (виконавця) на період дії воєнного стану, що запроваджено на території України, а саме перехід на спрощену систему - 3 група за ставкою 2 %, погодили, що вартість наданих охоронних послуг буде надаватись без суми податку на додану вартість. У цій додатковій угоді сторони дійшли згоди про те, що ціна послуг охорони за Договором з 01.04.2022 складатиме 59 166,67 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата Замовником вартості наданих послуг здійснюється щомісячно на підставі рахунку-фактури, який виставляється Охороною, та підписаного сторонами акта приймання наданих послуг, шляхом перерахування коштів Замовником на розрахунковий рахунок Охорони.

Акт приймання наданих послуг надається Охороною Замовнику не пізніше 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 4.4 Договору Замовник сплачує 100 % оплату за надані послуги протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання від Охорони акта приймання наданих послуг.

Розділом 7 Договору передбачено таке.

Факт надання Замовнику послуг підтверджується чинністю даного Договору (п. 7.1 Договору).

Щомісяця 1 числа наступного за звітним Охорона складає та надає акт виконаних робіт на адресу Замовника. Замовник повинен підписати акт виконаних робіт відповідно до умов даного Договору не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним (п. 7.2 Договору).

У разі обґрунтованих зауважень до Охорони, які можуть потягнути за собою питання вартості наданих послуг, Замовник зобов`язаний не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дня виявлення названих зауважень, письмово заявити про них Охороні. Якщо Замовник не зробить такої письмової заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці зауваження, як порушення умов Договору (п. 7.3 Договору).

У разі надання Замовником письмової заяви із зауваженнями Охорона розглядає її і в триденний термін з дня надходження приймає рішення, яке надсилає на адресу Замовника (п. 7.4 Договору).

Непідписання акта виконаних робіт Замовником не підтверджує факту ненадання послуг за звітний період (п. 7.5 Договору).

За умовами п. 11.1, 11.2 Договору останній набуває чинності з 01.06.2020 і діє до 30.04.2021 включно. Після закінчення терміну дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається поновленим на один наступний календарний рік, але кожна із сторін має право припинити його дію на умовах даного Договору.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що дія Договору може бути припинена достроково, причому сторона-ініціатор припинення Договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менш, ніж за 10 календарних днів.

Позовна давність за прострочення виконання грошового зобов`язання щодо здійснення обов`язкової і повної оплати послуг згідно з даним Договором встановлюється у 5 (п`ять) років (п. 10.5 Договору).

Як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, протягом, зокрема, жовтня 2021 року - червня 2022 року позивач надав відповідачу передбачені Договором охоронні послуги на загальну суму 402 333,34 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних між сторонами без жодних зауважень чи заперечень актів надання послуг від 31.10.2021 № 484 на суму 71 000,00 грн, від 30.11.2021 № 538 на суму 71 000,00 грн, від 31.12.2021 № 590 на суму 71 000,00 грн, від 31.01.2022 № 18 на суму 71 000,00 грн, від 31.05.2022 № 220 на суму 59 166,67 грн та від 30.06.2022 № 272 на суму 59 166,67 грн.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, про належне виконання позивачем своїх зобов`язань із надання послуг з охорони за Договором протягом, зокрема, жовтня 2021 року - червня 2022 року свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення ПП "Арміра" своїх зобов`язань за Договором.

Крім того, у позовній заяві ПП "Арміра" вказувало, що воно належним чином виконало покладені на нього зобов`язання з охорони об`єктів ТОВ "Фомальгаут-Полімін" протягом липня 2022 року та надало Замовнику на підпис і погодження відповідний акт надання послуг від 31.07.2022 № 319 на суму 59 166,67 грн. Проте всупереч умовам Договору такий акт був залишений відповідачем без підпису. Водночас Замовник не надав позивачу ні будь-яких заяв про відмову від підписання наведеного акта із зазначенням причин такої відмови, ні письмових зауважень до Охорони.

З урахуванням викладеного, позивач вказував, що акт надання послуг від 31.07.2022 № 319 на суму 59 166,67 грн у силу положень п. 7.3, 7.5 Договору вважається підписаним між сторонами, а послуги за цим актом - прийнятими Замовником у повному обсязі.

Разом із тим, за доводами позивача, у порушення взятих на себе за Договором зобов`язань відповідач оплату вартості наданих йому протягом жовтня 2021 року - липня 2022 року послуг здійснив лише частково, заборгувавши таким чином позивачу 370 333,34 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати вартості наданих йому за Договором послуг, позивач 27.12.2022 звернувся до ТОВ "Фомальгаут-Полімін" із претензією від 27.12.2022 № 406 про погашення наявної в останнього заборгованості в розмірі 370 333,34 грн. Проте така претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Зважаючи на те, що спірна сума боргу відповідачем у добровільному порядку погашена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно зі ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач посилався, зокрема, на те, що він не отримував акт надання послуг від 31.07.2022 № 319 на суму 59 166,67 грн, а відтак не мав змоги розглянути та підписати такий акт чи надати, у разі наявності, зауваження, мотивовану відмову від його підписання. З огляду на наведене, ТОВ "Фомальгаут-Полімін" вказувало на те, що в нього не виникло обов`язку з розгляду такого акта та його підписання, а отже, зобов`язання з оплати в даному випадку для відповідача не настали.

Як було зазначено вище, за умовами п. 7.2 Договору щомісяця 1 числа наступного за звітним Охорона складає та надає акт виконаних робіт на адресу Замовника. Замовник повинен підписати акт виконаних робіт відповідно до умов даного Договору не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 4.2 Договору оплата замовником вартості наданих послуг здійснюється щомісячно на підставі рахунку-фактури, який виставляється Охороною, та підписаного сторонами акта приймання наданих послуг, шляхом перерахування коштів Замовником на розрахунковий рахунок Охорони.

За умовами п. 4.4 Договору Замовник сплачує 100 % оплату за надані послуги протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання від Охорони акта приймання наданих послуг.

Проте, як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження надання позивачем ТОВ "Фомальгаут-Полімін" (чи направлення на його адресу) акта надання послуг від 31.07.2022 № 319 на суму 59 166,67 грн.

Твердження позивача про те, що рахунки-фактури та акти надання послуг (у тому числі від 31.07.2022 № 319), раніше подані до бухгалтерії відповідача, були продубльовані та додатково направлені на адресу ТОВ "Фомальгаут-Полімін" поштовою кореспонденцією рекомендованим листом, що підтверджується долученим до відповіді на відзив фіскальним чеком від 27.12.2022, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з огляду на те, що за наявними у матеріалах справи доказами зазначений фіскальний чек (2500907946436), копія якого також була долучена до позовної заяви, підтверджує лише направлення на адресу Замовника претензії від 27.12.2022 № 406. Водночас, наведена претензія не містить інформації про надсилання разом із нею в якості додатків будь-яких інших документів (рахунків на оплату, актів надання послуг тощо), а також не містить й посилань на реквізити таких актів чи суму заборгованості відповідача за кожним із них.

Разом із тим, позивачем не було надано суду опису вкладення у поштове відправлення за № 2500907946436, зміст якого дозволяв би встановити конкретний перелік направлених ТОВ "Фомальгаут-Полімін" документів та їх реквізитів.

З рахуванням викладеного, колегією суддів апеляційної інстанції визнається обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що ПП "Арміра" у встановленому законом порядку не було доведено того, що строк виконання грошового зобов`язання відповідача з оплати наданих за актом від 31.07.2022 № 319 послуг на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі є таким, що настав.

Колегія суддів також погоджується із судом першої інстанції, що ненадання позивачем (та відсутність у матеріалах справи) належних доказів на підтвердження направлення (надання) і дати отримання Замовником вищенаведеного акта надання послуг за липень 2022 року фактично свідчить про позбавлення ТОВ "Фомальгаут-Полімін" можливості надати мотивовану відмову від підписання такого акта чи письмових зауважень щодо наданих у липні 2022 року послуг з охорони, тоді як за наявними у матеріалах справи доказами та доводами відповідача останній мав такі зауваження та заперечення, зумовлені виникненням у липні 2022 року пожежі на одному з об`єктів охорони за Договором, що сталася, за твердженням відповідача, в результаті неналежного виконання працівниками позивача своїх обов`язків за Договором та порушення ними правил пожежної безпеки.

Місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання позивача на умови п. 7.3 та 7.5 Договору (за якими якщо Замовник не зробить письмової заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відповідні зауваження як порушення умов Договору, тоді як непідписання акта виконаних робіт Замовником не підтверджує факту ненадання послуг за звітний період), оскільки вони не свідчать про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Фомальгаут-Полімін" суми боргу за надані йому протягом липня 2022 року охоронні послуги, адже зміст наведених пунктів фактично покладає на відповідача відповідальність за пасивну поведінку під час розгляду наданого йому на підпис акта наданих послуг. Однак, матеріалами справи факт надання позивачем ТОВ "Фомальгаут-Полімін" такого акта надання послуг за липень 2022 року не підтверджено.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості послуг з охорони за актом від 31.07.2022 № 319 у розмірі 59 166,67 грн.

Разом із тим, заперечуючи проти позову, відповідач наголошував, що 22.07.2022 о 22 год. 55 хв. на об`єкті охорони за адресою: Рівненська область, Радивилівський район, село Пустоіванне, вулиця Першотравнева, будинок 50, виникла пожежа. У ході перевірки обставин зазначеної події працівниками поліції та ДСНС було зафіксовано, що охоронці (працівники ПП "Арміра") перебували на посту в стані алкогольного сп`яніння і в момент виникнення пожежі спали. Оскільки в результаті неналежного виконання працівниками позивача своїх обов`язків та порушення правил пожежної безпеки ТОВ "Фомальгаут-Полімін" зазнало значних матеріальних збитків, відповідач застосував до ПП "Арміра" заходи захисту його порушених прав у вигляді притримання оплати наданих позивачем за спірними актами послуг до повного відшкодування позивачем збитків, завданих відповідачу внаслідок виникнення пожежі.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, наведені заперечення не свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку оплати послуг з охорони, наданих за рештою актів надання послуг (від 31.10.2021 № 484 на суму 71 000,00 грн, від 30.11.2021 № 538 на суму 71 000,00 грн, від 31.12.2021 № 590 на суму 71 000,00 грн, від 31.01.2022 № 18 на суму 71 000,00 грн, від 31.05.2022 № 220 на суму 59 166,67 грн та від 30.06.2022 № 272 на суму 59 166,67 грн), підписаних сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Так, відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, притриманням.

Загальний правовий зміст такого способу забезпечення зобов`язань як притримання визначається ст. 594-597 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 594 ЦК України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, умовами статті 594 ЦК України встановлено, що об`єктом притримання є речі.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст. 177 ЦК України).

Згідно з нормами ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Водночас статтею 597 ЦК України визначено, що сторона, яка належним чином виконала свої зобов`язання за договором може задовольнити свої потреби за рахунок вартості притримуваної речі. Так, кредитор має право: а) притримати річ, здійснювати усі не заборонені законом дії щодо володіння нею; б) на отримання задоволення своїх вимог за рахунок притриманої речі.

Таким чином, як правильно вказав суд першої інстанції, приписи статей 594-597 ЦК України визначають право притримання речі, однак виходячи із системного аналізу норм ЦК України, грошові кошти не можуть бути притримані, оскільки є засобом платежу за виконані роботи відповідно до умов договорів.

Крім того, за приписами статті 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника.

У той же час, як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення відповідачем позивача про застосування положень ст. 594 ЦК України та притримання оплати наданих протягом жовтня 2021 року - червня 2022 року послуг за спірними актами (строк оплати яких на час виникнення пожежі на об`єкті ТОВ "Фомальгаут-Полімін" настав).

Таким чином, відповідачем під час розгляду справи не було надано належних доказів прийняття останнім відповідного рішення про застосування до позивача притримання в якості забезпечення виконання зобов`язань із відшкодування збитків, яке б мало для сторін юридичні наслідки.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка на момент вирішення даного спору склала 311 166,67 грн (що становить різницю між заявленою до стягнення сумою боргу в розмірі 370 333,34 грн та сумою вартості послуг за актом надання послуг від 31.07.2022 № 319 у розмірі 59 166,67 грн), підтверджена доказами, наявними у матеріалах справи, і ТОВ "Фомальгаут-Полімін" не надало документи, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, та не навело обґрунтованих заперечень проти стягнення цієї суми, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість вимог ПП "Арміра" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу та правомірно задовольнив позов у цій частині.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Фомальгаут-Полімін" своїх зобов`язань за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача також 64 948,11 грн пені, нарахованої на прострочені суми несвоєчасно оплачених відповідачем послуг з охорони, наданих протягом жовтня 2021 року - липня 2022 року, згідно з поданим позивачем розрахунком.

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст. 230 ГК України).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 4.6 Договору у разі, якщо Замовник прострочив виконання грошового зобов`язання щодо здійснення обов`язкової і повної оплати послуг в строки, передбачені пунктом 4.2 даного Договору, Замовнику нараховується пеня у розмірі 0,5 % від простроченої суми оплати за кожний день прострочення.

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що в разі, якщо Замовник прострочив виконання грошового зобов`язання щодо здійснення обов`язкової і повної оплати послуг більше ніж за 2 місяці, Охорона має право нарахувати Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов`язання, від суми простроченої заборгованості за весь період прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 64 948,11 грн, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що він не повністю відповідає приписам чинного законодавства в силу, зокрема, допущених методологічних помилок при визначенні початкових дат періодів прострочення та кількості днів за відповідні періоди прострочення оплати послуг за актами від 30.11.2021 № 538, від 31.01.2022 № 18 та від 31.05.2022 № 220, що призвело до заявлення суми вказаної штрафної санкції, нарахованої за цими актами, у завищеному розмірі.

Так, згідно із ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те, що обґрунтованою сумою пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення оплати відповідачем наданих протягом жовтня 2021 року - червня 2022 року послуг з охорони, є пеня в сумі 49 882,89 грн, з яких: 846,73 грн - пеня, нарахована за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 9 000,00 грн за актом від 31.10.2021 № 484 у період з 06.11.2021 по 05.05.2022; 7 035,80 грн - пеня, нарахована за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 71 000,00 грн за актом від 30.11.2021 року № 538 у період з 07.12.2021 по 05.06.2022; 8 909,04 грн - пеня, нарахована за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 71 000,00 грн за актом від 31.12.2021 № 590 у період з 06.01.2022 по 05.07.2022; 10 698,63 грн - пеня, нарахована за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 71 000,00 грн за актом від 31.01.2022 № 18 у період з 08.02.2022 по 05.08.2022; 7 479,45 грн - пеня, нарахована за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 30 000,00 грн за актом від 31.05.2022 № 220 у період з 07.06.2022 по 05.12.2022; 14 913,24 грн - пеня, нарахована за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 59 166,67 грн за актом від 30.06.2022 № 272 у період з 06.07.2022 по 05.01.2023.

Разом із тим, зважаючи на встановлену під час розгляду справи відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані протягом липня 2022 року послуги з охорони, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення похідної вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Фомальгаут-Полімін" пені в розмірі 14 913,25 грн, нарахованої за прострочення оплати послуг за актом від 31.07.2022 № 319.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 49 882,89 грн, тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 15 065,22 грн пені слід відмовити.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати наданих за Договором послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача 10 789,24 грн 3 % річних, нарахованих на прострочені суми несвоєчасно оплачених відповідачем послуг з охорони, наданих протягом жовтня 2021 року - липня 2022 року. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 68 947,87 грн інфляційних втрат, нарахованих на відповідні суми заборгованості Замовника протягом вказаних періодів згідно з наданим ПП "Арміра" розрахунком.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку 3 % річних у розмірі 10 789,24 грн та інфляційних втрат у розмірі 68 947,87 грн, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що він не повністю відповідає приписам чинного законодавства в силу, зокрема, допущених аналогічних методологічних помилок при визначенні початкових дат періодів прострочення та кількості днів за відповідні періоди прострочення оплати послуг за актами від 30.11.2021 № 538, від 31.01.2022 № 18 та від 31.05.2022 № 220, що призвело до заявлення суми вказаних компенсаційних виплат, нарахованих за спірними актами, у завищеному розмірі.

Як правильно вказав суд першої інстанції, обґрунтованою сумою 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення оплати відповідачем наданих протягом жовтня 2021 року - червня 2022 року послуг з охорони, є 3 % річних у сумі 9 718,86 грн, з яких: 361,73 грн - 3 % річних, що нараховані за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 9 000,00 грн за актом від 31.10.2021 № 484 у період з 06.11.2021 по 09.03.2023; 2 672,71 грн - 3 % річних, що нараховані за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 71 000,00 грн за актом від 30.11.2021 № 538 у період з 07.12.2021 по 09.03.2023; 2 497,64 грн - 3 % річних, що нараховані за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 71 000,00 грн за актом від 31.12.2021 № 590 у період з 06.01.2022 по 09.03.2023; 2 305,07 грн - 3 % річних, що нараховані за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 71 000,00 грн за актом від 31.01.2022 № 18 у період з 08.02.2022 по 09.03.2023; 680,55 грн - 3 % річних, що нараховані за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 30 000,00 грн за актом від 31.05.2022 № 220 у період з 07.06.2022 по 09.03.2023; 1 201,16 грн - 3 % річних, що нараховані за прострочення оплати вартості охоронних послуг на суму 59 166,67 грн за актом від 30.06.2022 № 272 у період з 06.07.2022 по 09.03.2023.

У свою чергу, за висновком суду першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, обґрунтованою сумою інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення оплати відповідачем наданих протягом жовтня 2021 року - червня 2022 року послуг з охорони, є 64 946,90 грн.

Водночас, зважаючи на відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані протягом липня 2022 року послуги з охорони, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення похідної вимоги ПП "Арміра" про стягнення із Замовника 3 % річних у розмірі 1 050,41 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 000,97 грн, нарахованих за прострочення оплати послуг за актом від 31.07.2022 № 319.

За таких обставин, колегією суддів визнаються правильними висновки суду першої інстанції про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 9 718,86 грн 3 % річних та 64 946,90 грн інфляційних втрат, тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 1 070,38 грн 3 % річних та 4 000,97 грн інфляційних втрат слід відмовити.

При цьому, при вирішенні спору місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено заперечення ТОВ "Фомальгаут-Полімін" проти позову, які зводяться до помилкового обрахунку позивачем прострочення відповідачем виконання його грошових зобов`язань з шостого дня від дати складення відповідних актів наданих послуг, тоді як умовами укладеного між сторонами Договору передбачено обов`язок Замовника оплачувати послуги з охорони протягом 5 календарних днів саме з дня отримання (а не підписання) від Охорони актів наданих послуг, оскільки такі доводи не свідчать про необґрунтоване збільшення позивачем періодів нарахування заявлених до стягнення сум пені та компенсаційних виплат, тоді як підписання сторонами протягом жовтня 2021 року - червня 2022 року спірних актів безумовно свідчить про отримання таких актів Замовником на дату їх фактичного підписання, з якої у даному випадку слід обраховувати встановлений Договором строк оплати охоронних послуг.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/4410/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Фомальгаут-Полімін" відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/4410/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву повний текст постанови складено та підписано 14.02.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська