Ухвала

від 12.02.2024 по справі 908/2632/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

12.02.2024 м. Дніпро Справа № 908/2632/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Сушко Л.М.) від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Група Компаній Супутник, 04053, м. Київ, вул. Артема, 11, літера А

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ТНС, 69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, 16, код ЄДРПОУ 30512344

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23:

- відкрито провадження у справі №908/2632/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ТНС, 69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, 16, код ЄДРПОУ 30512344;

- визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Група Компаній Супутник, 04053, м. Київ, вул. Артема, 11, літера А до боржника на суму 87 140, 00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 193 373 525,53 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю ТНС, 69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, 16, код ЄДРПОУ 30512344;

- розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича, свідоцтво №1965 від 21.10.2020 (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 44, офіс 33).

Не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна", в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ТНС.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ТНС, оскільки не надав належної оцінки доказам, поданим в обгрунтування заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які на думку апелянта свідчать про фіктивність вимог ініціюючого кредитора.

Апелянт також вказує, що він має право на оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23, адже відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ТНС унеможливлює здійснення останнім своїх податкових зобов`язань щодо здійснення реєстрації податкових накладних за операціями постачання товарів до апелянта, тобто оскаржувана ухвала стосується його прав та інтересів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2023р. поновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.02.2024р.

Представник апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов`язковою, а неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 908/2632/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ТНС відкрито ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р.

З апеляційною скаргою на вказану ухвалу звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна", яке не є учасником провадження у справі, втім обгрунтовує звернення з апеляційною скаргою вирішенням оскаржуваною ухвалою його прав та інтересів.

Отже, виходячи з вищенаведених обставин, в-першу чергу, дослідженню підлягає питання щодо статусу заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарсько процесуального кодексу України (ГПК України) та Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.

У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17).

Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, поряд з цим відповідні зміни до ГПК України внесені не були.

Відтак, при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про банкрутство, який втратив чинність, з урахуванням частини 3 статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням Барабаша О.Л. щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у пункті 55.26 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.

Так, за статтею 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється апелянтом, що він не є учасником справи про банкрутство № 908/2632/23, відтак в силу вищенаведеного, позбавлений права на оскарження судових рішень у цій справі в статусі його учасника.

Також не вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали і безпосереднього вирішення судом прав, інтересів та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна".

Так, як вже вище зазначалось, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Між тим, будь-яких висновків щодо безпосереднього вирішення прав, інтересів та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна" ухвала Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23 не містить, як не містить і вирішення спору про право у правовідносинах, учасником яких є апелянт, а також суджень про його права та обов`язки у відповідних правовідносинах.

Не вбачає колегія суддів і будь-якого правового зв`язку між не виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю ТНС своїх податкових зобов`язань щодо здійснення реєстрації податкових накладних за операціями постачання товарів Товариству з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна" та відкриттям провадження у даній справі про банкрутство.

Відтак, в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України, в Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна" відсутнє право апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Виходячи з усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 264, 270, 271, 281, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретал Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повна ухвала складена та підписана 14.02.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль