Рішення

від 14.02.2024 по справі 916/5502/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5502/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

до відповідача: Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України

про стягнення 184969,74 грн

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення 184969,74грн заборгованості за договорами постачання теплової електроенергії №1-Т від 26.01.2022 та № 15-Т від 20.02.2023.

Ухвалою від 21.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідання. Встановлено Відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів.

Відповідач отримав ухвалу 21.12.2023 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

05.01.2024, у встановлений строк, відповідач поштою надіслав до суду відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що в березні 2022 року він не споживав теплову енергію, оскільки з 01.03.2022 по 11.11.2022 м. Херсон був в окупації і його будівлю займали окупанти, тому відповідач не зміг передати показники лічильника за березень 2022 року. Крім того, відповідач звертає увагу, що через відсутність показників лічильника заборгованість за березень 2022 року була нарахована позивачем, виходячи із середнього обсягу споживання теплової енергії протягом попереднього опалювального періоду (п. 17 договору), але позивач не надав відомостей, яка кількість теплової енергії була спожита відповідачем за березень 2021 року або інші аналогічні розрахунки.

Щодо заборгованості за січень 2023 в сумі 147310,43 грн за 41,66 Гкал, яка нарахована позивачем також через неподання показників лічильника, то відповідач зазначає, що працівники позивача відключили в грудні 2022 року засіб обліку теплової енергії від живлення. Крім того, відповідач вважає, що ця кількість спожитої теплової енергії є завищеною, оскільки в січні 2022 року відповідач при нормальній роботі своїй спожив вдвічі менше теплової енергії 20,90 Гкал. Щодо того, що позивач в суму боргу за січень 2023 включив і борг за грудень 2022 року, то відповідач посилається на те, що в грудні 2022 року він не споживав теплову енергію, оскільки перевірку будівлі відповідача на наявність вибухових матеріалів було проведено 21.12.2022, про що складено акт. Крім того, відповідач звертає увагу на наявність форс-мажорних обставин - воєнний стан, що є загальновідомим відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

12.01.2024 через підсистему Електронний суд подав відповідь на відзив, якою наполягає на задоволенні позову.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затв. постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Цією ж постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 затверджено Типовий договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.

26.01.2022 між Акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль» (Виконавець) та Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (Споживач) укладено договір №1-Т з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії, згідно з яким Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в повному обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 1.1. Найменування послуги: ДК 021:2015 код 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (Постачання теплової енергії для потреб опалення ДК 021:2015 код 09320000-9 Централізоване опалення) в кількості 85 Гкал.

Згідно з п. 3, 5 договору будівля за адресою : Миколаївське шосе 28А, м. Херсон, обладнана тепловим лічильником SKU-01-U1, опалювальна площа 1293 кв м, теплове навантаження 0,05301 Гкал/год.

За змістом п. 10 обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку.

Відповідно до п. 17 договору у разі відсутності інформації про показання вузла комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузлів для зняття показань, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерахунок із споживачем. Перерахунок проводиться в тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Згідно з п. 21 розрахунковим періодом є календарний місяць.

У п. 22 договору зазначено, що Виконавець формує та надає рахунок та/або акт виконаних робіт на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок та/або акт може надаватись в електронній формі, в т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до 23, 25 договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період, або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, якщо така є (за винятком погашення пені та штрафів), а якщо такої немає, - в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих до дати здійснення платежу періодів (розрахункових місяців).

Згідно з пп. 3 п. 28 договору Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені цим договором.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 38 договору, цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2022. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 січня 2022.

20.02.2022 сторони уклали аналогічний договір №15-Т з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії зі строком дії з 01.01.2023 по 31.12.2023.

У п. 20 обох договорів зазначено, що на дату укладення договору тариф на послугу становить 3536,02 грн за 1Гкал.

Із довідки щодо руху заборгованості (а.с. 16) вбачається, що станом на 01.01.2022 у відповідача була переплата перед позивачем за послугу теплопостачання в сумі 34,63грн.

В подальшому позивачем нараховано відповідачу за січень 2022 року - 73902,73грн, за лютий 2022року - 68386,55грн, за березень 2022 року - 75706,10 грн. Відповідач сплатив 14.02.2022 73902,73грн.

За січень 2023 року позивач нарахував 147310,43 грн, за лютий 2023 року 57424,90 грн, за березень 2023 року 54914,33 грн. Відповідач у 2023 році здійснив такі оплати: 18.03.2022 -93704,42 грн, 28.04.2023 - 93350,82 грн, 31.05.2023 - 31682,70грн.

Таким чином, за розрахунком позивача у відповідача утворилась заборгованість в сумі 184969,74грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 22.11.2023 № 03-1/1612 про сплату в семиденний строк заборгованості в сумі 184969,74грн станом на 21.11.2023 згідно з п. 45 договору. Дана вимога була надіслана супровідним листом від 22.11.2023 № 03-1/1612 (а.с. 31), до якого також були додані акт звірки від 21.11.2023, а також рахунки та акти виконаних робіт № 208 з січня 2022 року по березень 2023 року.

Надсилання зазначених документів підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та поштовою накладною від 22.11.2023 (а.с. 32).

Позивачем було додано до позовної заяви рахунки та акти виконаних робіт № 208 з січня 2022 року по березень 2023 року (а.с. 44-55).

Щодо того, як саме розраховувалась вартість послуг теплопостачання, то за січень та лютий 2022 року вартість нараховувалась, виходячи з показників лічильника. Так, до позовної заяви надані відомості-звіти про відпуск теплової енергії та параметри теплоносія за показаннями теплолічильника за січень та за лютий 2022 року (а.с. 17,18).

Нарахування за березень 2022, грудень 2022, січень - березень 2023 року позивач проводив, виходячи з того, що показники не були передані, тому розрахунок проводився відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, постанови КМУ від 21.08.2019 № 830 по показанням теплової енергії попереднього року з наступним коригуванням (а.с. 19-22).

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до відповідного вузла обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії для зняття показань або у разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду).

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі.

Відповідно до п. 30 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затв. Постановою КМУ від 21.08.2019 №830, у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до відповідного вузла обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем протягом трьох місяців показання визначаються за середнім споживанням попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до відповідного вузла обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Факт недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до вузла обліку послуги для зняття показань фіксується шляхом складення акта у довільній формі.

Після відновлення надання показань вузлів обліку таким споживачем виконавець або інша особа, що здійснює розподіл обсягів послуги, зобов`язані провести перерозподіл обсягів спожитої послуги у будинку та перерахунок з ним, а також з усіма споживачами будинку відповідно до Методики розподілу.

Перерозподіл обсягів спожитої послуги у будинку та перерахунок проводяться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Відповідач надіслав до суду відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що в березні 2022 року він не споживав теплову енергію, оскільки з 01.03.2022 по 11.11.2022 м. Херсон був в окупації і його будівлю займали окупанти, тому відповідач не зміг передати показники лічильника за березень 2022 року.

Відповідач зазначає, що з 01.03.2022 по 11.11.2022 був відсутній доступ до будівлі, оголошувався простій та дистанційна робота, але документального підтвердження простою і дистанційної роботи відповідача суду не надано.

Не надав відповідач суду і доказів того, що він повідомляв позивача про те, що в березні 2022 року він не знаходиться в будівлі.

Крім того, відповідач звертає увагу, що через відсутність показників лічильника заборгованість за березень 2022 року була нарахована позивачем, виходячи із середнього обсягу споживання теплової енергії протягом попереднього опалювального періоду (п. 17 договору), але позивач не надав відомостей, яка кількість теплової енергії була спожита відповідачем за березень 2021 року або інші аналогічні розрахунки.

Щодо заборгованості за січень 2023 в сумі 147310,43 грн за 41,66 Гкал, яка нарахована позивачем також через неподання показників лічильника, то відповідач зазначає, що працівники позивача відключили в грудні 2022 року засіб обліку теплової енергії від живлення. Крім того, відповідач вважає, що ця кількість спожитої теплової енергії є завищеною, оскільки в січні 2022 року відповідач при нормальній роботі своїй спожив вдвічі менше теплової енергії 20,90 Гкал. Щодо того, що позивач в суму боргу за січень 2023 включив і борг за грудень 2022 року, то відповідач посилається на те, що в грудні 2022 року він не споживав теплову енергію, оскільки перевірку будівлі відповідача на наявність вибухових матеріалів було проведено 21.12.2022, про що складено акт (а.с. 80). Крім того, відповідач звертає увагу на наявність форс-мажорних обставин - воєнний стан, що є загальновідомим відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Суд зауважує, що відповідач не надав доказів того, що лічильник теплової енергії був відключений працівниками позивача від живлення в грудні 2022 року. Також відповідач не надав доказів того, що він звертався до позивача з приводу того, що лічильник відключений від живлення.

Згідно з п. 28 договору про постачання теплової енергії споживач зобов`язаний забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку послуги відповідно до умов цього договору та не втручатись в їх роботу.

Натомість позивач зазначив, що відповідач приховав інформацію, що лічильник відключений від живлення. Також позивач надав до матеріалів справи акт обстеження (а.с. 100) від 15.03.2023, в якому зазначено, що при обстеженні виявлено, що прилади обліку теплової енергії не в робочому стані, у зв`язку з відсутністю подачі електроживлення на тепловому лічильнику. Акт склав інспектор позивача Кондауров О.О. спільно з представником відповідача Сіняков Ф.В.

Крім того, позивач посилається на те, що опалення в будівлі відповідача було з грудня 2022 року, на підтвердження чого ним надано довідки про опалення, складені односторонньо позивачем, а саме - начальником ТС В.П.Довганич та ведучим інженером по режимах і розрахунках В.В.Юдин, в.о. начальника ТС В.А.Рачковський та майстром по експлуатації лінейної ділянки трубопроводів 2гр ОСОБА_1 .

Але позивач не зазначив, якими нормами права передбачено складання таких довідок.

Згідно з п. 22 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затв. постановою КМУ від 21.08.2019 №830, порядок зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії визначається договором та здійснюється виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

У п. 16 договорів, укладених між позивачем та відповідачем, зазначено Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця

з ____ до ____ години виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань або

(зазначити інший спосіб зняття показань)

У такому разі виконавець зобов`язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення з показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку споживачем шляхом опублікування на офіційному веб-сайті виконавця, зазначення в рахунках на оплату послуги та/або через електронну систему обліку розрахунків споживача.

Отже, суд відхиляє посилання позивача на необізнаність до 15.03.2023 (дату складення акту обстеження) щодо того, що лічильник не працює через відсутність живлення.

Згідно з п. 12 договорів, у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного олбіку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни, ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затв. наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року. № 315.

Так, в п. 1 розділу ХІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг зазначено, що розрахунковий метод застосовується для визначення загального обсягу споживання теплової енергії, гарячої або холодної води, спожитої у будівлі/будинку, при виході з ладу або втраті вузла(ів) комерційного обліку до відновлення його (їх) роботи або заміни.

В п. 4 цього розділу зазначено, що загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку (групи нежитлових будівель та/або споруд, які є єдиним майновим комплексом) за період непрацездатності/відсутності вузла(ів) комерційного обліку теплової енергії у разі виходу його (їх) з ладу або втрати (Qопбуд.розр), визначається для кожного розрахункового періоду, виходячи із середнього загального обсягу, спожитого у попередній опалювальний період або за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів за формулою.

Отже, на думку позивача, зазначене спростовує, що обсяг спожитої теплової енергії повинен відповідати розміру спожитому у попередній опалювальний період.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідачем було приховано вихід з ладу лічильника, що було виявлено позивачем і проведено коригування обсягу та вартості спожитої теплової енергії.

Однак, суд зауважує, що розрахунки вартості теплової енергії за грудень 2022 березень 2023 року не містять відомостей, які б вказували і на проведення такого розрахунку відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Отже, позивач не обгрунтував розрахунку вартості теплової енергії ні за березень 2022 року (у зв`язку з ненаданням показників лічильника), ні за грудень 2022 березень 2023 року (у зв`язку з виходом із ладу лічильника).

Крім того, суд враховує також наступне.

Пунктом 8 Правил постачання теплової енергії, затв. постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Пунктом 7) ч. 3 ст. 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування належить прийняття рішення про початок та закінчення опалювального періоду з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами;

Відповідно до розпорядження міського голови Херсона І.Колихаєва від 23.10.2021 № 359р початок опалювального періоду щодо централізованого опалення з 01.11.2021, а відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 25.03.2022 № 117 - закінчення централізованого опалення за умови, що протягом 3 діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8 градусів Цельсія, але не пізніше 31.03.2022.

Згідно з розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Галини від 25.11.2022 № 146р позивач повинен був розпочати централізоване опалення за наявності технічної можливості із складанням (по кожному з об`єктів теплопостачання окремо) відповідних актів про включення із зазначенням відповідної дати включення.

А відповідно до розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Мрочко Романа від 22.03.2023 № 119р закінчено опалювальний період з 24.03.2023.

Пунктом 6) ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Пунктом 26 обох договорів теплопостачання передбачено, що плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;

2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;

3) ліквідацію наслідків аварії.

Враховуючи вищезазначене, між сторонами виник спір щодо надання позивачем відповідачу послуг теплопостачання в березні 2022 року та в грудні 2022 року, оскільки відповідач посилається, що в ці місяці він не споживав теплову енергію.

Щодо послуг теплопостачання в грудні 2022 року, то суд відхиляє посилання позивача на те, що опалювальний період у відповідача розпочато саме з грудня 2022 року, оскільки позивач не надав суду акту про те, коли саме було розпочато централізоване опалення будівлі відповідача за адресою м. Херсон Миколаївське шосе 28А, як це було передбачено в розпорядженні начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Галини від 25.11.2022 № 146р.

Крім того, вартість послуг теплопостачання за березень 2022 року, грудень 2022 року то у зв`язку з неподанням показників лічильника позивач нарахував відповідачу відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, постанови КМУ від 21.08.2019 № 830 по показанням теплової енергії попереднього року з наступним коригуванням.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, позивач не надав суду відомостей про показання теплової енергії попереднього року, а лише зазначив у своїй відповіді на відзив, що відповідач не позбавлений права надати такі відомості.

Суд зауважує, що цими зауваженнями позивач перекладає тягар доказування на відповідача, в той час як позовні вимоги повинен обгрунтовувати саме позивач.

Суд відхиляє посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин - воєнний стан, що є загальновідомим відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, оскільки цей лист є загальним офіційним документом та не містить ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Крім того, відповідач не довів причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Так в постанові від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 Верховний Суд зазначив: Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17, про відступ від якої заявляє скаржник, визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Разом з тим Суд наголошує, що наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом виключення із суми позову сум заборгованості, нарахованих за березень 2022 року 75706,10 грн, та грудень 2022 року - 19,77 Гкал на суму 69907,11 грн (тариф 3536,02 грн за Гкал - п. 20 договорів), яка була включена в рахунок за січень 2023 року.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 184969,74 грн - 75706,10 грн - 69907,11грн=39356,53грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2219,64/184969,74* 39356,53=472,28грн.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код 25574185, м. Херсон Миколаївське шосе 28А) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (код 00131771, м. Херсон Бериславське шосе 1) 39356,53грн заборгованості та 472,28грн витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова