Постанова

від 08.07.2024 по справі 916/5502/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5502/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Богацької Н.С.,

Колоколова С.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль

на рішення Господарського суду Одеської області

від 14 лютого 2024 року (повний текст складено 14.02.2024)

у справі № 916/5502/23

за позовом: Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль

до відповідача: Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України

про стягнення 184 969,74 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Литвинова В.В.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль (далі позивач, АТ «Херсонська ТЕЦ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (далі відповідач, Херсонський НДЕКЦ) 184 969,74 грн. заборгованості за договорами постачання теплової електроенергії №1-Т від 26.01.2022 та №15-Т від 20.02.2023.

В обґрунтування позовних вимог, АТ Херсонська теплоелектроцентраль посилається на невиконання Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України своїх зобов`язань за договором №1-Т від 26.01.2022 та договором №15-Т від 20.02.2023 в частині оплати вартості наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії за січень 2022, за березень-травень 2023.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 у справі №916/5502/23 (суддя Литвинова В.В.) позов Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль задоволено частково. Стягнуто з Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на користь Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль 39 356,53 грн. заборгованості та 472,28 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач не обгрунтував розрахунку вартості теплової енергії ні за березень 2022 (у зв`язку з ненаданням показників лічильника), ні за грудень 2022 березень 2023 (у зв`язку з виходом із ладу лічильника).

Крім того, суд відхилив посилання позивача на те, що опалювальний період у відповідача розпочато саме з грудня 2022, оскільки позивач не надав суду акту про те, коли саме було розпочато централізоване опалення будівлі відповідача за адресою м. Херсон Миколаївське шосе 28А, як це було передбачено в розпорядженні начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Галини від 25.11.2022 № 146р.

Крім того, суд зазначив, що вартість послуг теплопостачання за березень 2022, грудень 2022 була нарахувана відповідачу відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, постанови КМУ від 21.08.2019 №830 по показанням теплової енергії попереднього року з наступним коригуванням.

Однак, як вказує суд першої інстанції, позивач не надав до суду відомостей про показання теплової енергії попереднього року, а лише зазначив у своїй відповіді на відзив, що відповідач не позбавлений права надати такі відомості.

Місцевий господарський суд зауважив, що такими зауваженнями позивач перекладає тягар доказування на відповідача, в той час як позовні вимоги повинен обгрунтовувати саме позивач.

Поміж іншого, суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин - воєнний стан, що є загальновідомим відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, оскільки цей лист є загальним офіційним документом та не містить ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Крім того, суд зауважив, що відповідач не довів причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом виключення із суми позову сум заборгованості, нарахованих за березень 2022 року 75706,10 грн, та грудень 2022 року - 19,77 Гкал на суму 69907,11 грн, яка була включена в рахунок за січень 2023 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 у справі №916/5502/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Так, скаржник зазначає, що ним належним чином виконано взяті на себе за умовами укладеного договору зобов`язання в частині безперервного постачання теплової енергії відповідачу протягом опалювальних періодів 2021 - 2022 та 2022 2023. У той же час, безперервність передбачає постачання теплової енергії протягом усього періоду опалюваного сезону.

Скаржник зауважує, що на виконання вимог п. 48 Правил 830, щоденно проводиться обстеження тепломагістралей, теплопостачальних мереж, оглядових колодязів, тощо, на предмет пошкоджень та ліквідації аварій, в тому числі і надходження теплоносія до будівель споживачів незалежно від того чи звертався споживач про прерви надання послуг або неналежне надання послуг.

Також, скаржник вказує, що відповідачем не надано жодного та належного доказу ненадання послуг з теплопостачання та доказів того, що з цього приводу викликалися представники позивача, як це передбачено ст. 27 Законом України "Про житлово- комунальні послуги" п.п. 54, 55 Правил 830.

Виходячи із змісту вище наведеного саме на відповідача покладено обов`язок доведення того, що він не отримував послуги з постачання теплової енергії та вказані обставини повинні підтверджуватися Актом-претензією, та наведене спростовує доводи суду першої інстанції щодо доведеності саме позивачем вказаної обставини.

Скаржник зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено складання актів про включення. Натомість, згідно п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 № 1198, саме на споживача покладено обов`язок оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду або надати рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання.

В той же час, скаржник зауважує, що в розпорядженні начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Галини від 25.11.2022 № 146р, оголошено про початок опалювального періоду 2022-2023, тобто датою початку опалювального періоду є прийняття відповідного розпорядження.

Серед іншого, скаржник зазначає, що всі розрахунки проводяться у відповідності до Методики розподілу, в тому числі і в випадку виходу з ладу приладу комерційного обліку, та є обов`язковою для позивача при проведені нарахувань та перерахунків, а отже висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості розрахунків - є помилковими.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів справи №916/5502/23 до суду апеляційної інстанції.

07.03.2024 матеріали справи №916/5502/23 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою апеляційною скаргою Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 у справі №916/5502/23. Вирішено розглянути справу №916/5502/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

19.03.2024 від Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Південно-західного апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з її доводами, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві відповідач зазначає, що нарахування за березень 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року позивач проводив виходячи з того, що показники не були передані, тому розрахунок проводився відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», постанови КМУ від 21.08.2019 № 830 по показанням теплової енергії попереднього року з наступним коригуванням. Проте, як зазначав Херсонський НДЕКЦ МВС та з чим погодився суд, розрахунки вартості теплової енергії за березень 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року не містять відомостей, які б вказували на проведення такого розрахунку відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Позивач не надав розрахунку вартості теплової енергії за березень 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року, які б могли пояснити, чому саме такі суми були нараховані.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, відключення енергопостачання та інші чинники тощо; приймаючи до уваги навантаження суду, перебування членів судової колегії у відпустках і принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль розглядається судом поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 26.01.2022 між Акціонерним товариством Херсонська теплоелектроцентраль (Виконавець) та Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (Споживач) укладено договір №1-Т з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії, згідно з яким Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в повному обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.1. договору найменування послуги: ДК 021:2015 код 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція (Постачання теплової енергії для потреб опалення ДК 021:2015 код 09320000-9 Централізоване опалення) в кількості 85 Гкал.

Згідно з п. 3, 5 договору будівля за адресою: Миколаївське шосе 28А, м. Херсон, обладнана тепловим лічильником SKU-01-U1, опалювальна площа 1293 кв м, теплове навантаження 0,05301 Гкал/год.

Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 6 договору).

За змістом п. 10 обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 № 315 (далі Методика розподілу).

Відповідно до п. 17 договору у разі відсутності інформації про показання вузла комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузлів для зняття показань, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерахунок із споживачем. Перерахунок проводиться в тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Згідно з п. 21 розрахунковим періодом є календарний місяць.

У п. 22 договору зазначено, що Виконавець формує та надає рахунок та/або акт виконаних робіт на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок та/або акт може надаватись в електронній формі, в т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до 23, 25 договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період, або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, якщо така є (за винятком погашення пені та штрафів), а якщо такої немає, - в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих до дати здійснення платежу періодів (розрахункових місяців).

Згідно з пп. 3 п. 28 договору Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року. Сторони, керуючись частиною 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2022 року (п. 38 договору).

В подальшому, 20.02.2022 між АТ Херсонська ТЕЦ (Виконавець) та Херсонським НДЕКЦ МВС України (Споживач) укладено договір №15-Т з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до п.1 якого Виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Найменування послуги: ДК 021:2015:09323000-9 пара та гаряча вода та пов`язана продукція, в кількості 70,7 Гкал (п.1.1 договору).

Згідно з п. 3, 5 договору будівля за адресою: Миколаївське шосе 28А, м. Херсон, обладнана тепловим лічильником SKU-01-U1, опалювальна площа 1293 кв м, теплове навантаження 0,05301 Гкал/год.

Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 6 договору).

За положеннями п. 10 обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 № 315 (далі Методика розподілу).

За пунктом 17 договору у разі відсутності інформації про показання вузла комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузлів для зняття показань, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерахунок із споживачем. Перерахунок проводиться в тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Згідно з п. 21 розрахунковим періодом є календарний місяць.

У пункті 22 договору зазначено, що Виконавець формує та надає рахунок та/або акт виконаних робіт на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок та/або акт може надаватись в електронній формі, в т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до 23, 25 договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період, або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, якщо така є (за винятком погашення пені та штрафів), а якщо такої немає, - в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих до дати здійснення платежу періодів (розрахункових місяців).

Згідно з пп. 3 п. 28 договору Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року. Сторони, керуючись частиною 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 січня 2023 року (п. 38 договору).

На виконання умов договорів АТ Херсонська ТЕЦ було нараховано споживачу за січень 2022 року - 73902,73 грн., за лютий 2022 року - 68386,55 грн., за березень 2022 року - 75706,10 грн.

14.02.2022 відповідем було сплачено 73902,73 грн.

Надалі, за січень 2023 року виконавець нарахував споживачу147310,43 грн., за лютий 2023 року 57424,90 грн., за березень 2023 року 54914,33 грн.

Відповідач, на виконання умов договорів, у 2023 році здійснив наступні оплати:

18.03.2022 на суму 93704,42 грн.;

28.04.2023 на суму 93350,82 грн.;

31.05.2023 на суму 31682,70 грн.

З огляду на що, за розрахунком АТ Херсонська ТЕЦ, у споживача утворилась заборгованість у сумі 184969,74 грн.

В подальшому, матеріали спраи свідчать, що АТ Херсонська теплоелектроцентраль надіслало на адресу Херсонського НДЕКЦ МВС України вимогу від 22.11.2023 № 03-1/1612, якою просило сплатити в семиденний строк заборгованість в сумі 184969,74 грн., станом на 21.11.2023.

Надсилання вказаної вимоги підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та поштовою накладною від 22.11.2023, наявними в матеріалах справи.

Як стверджує АТ Херсонська теплоелектроцентраль, споживач не виконав умов даної вимоги, не сплатив заборгованість за теплову енергію, що стало підставою звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши апеляційну скаргу в межах заявлених доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У даному спірному випадку АТ Херсонська ТЕЦ наполягає на тому, що позивачем як постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки за відповідними договорами та поставлено Херсонському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України теплову енергію, зокрема, січня 2022 березень 2023, за яку відповідач не розрахувався у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, вартість послуг теплопостачання за січень та лютий 2022 року нараховувалась, виходячи з показників лічильника, що вбачається з відомостей-звітів про відпуск теплової енергії та параметри теплоносія за показаннями теплолічильника за січень та за лютий 2022 року.

Щодо стосується нарахувань за березень 2022, грудень 2022, січень - березень 2023 року, то позивач здійснив їх, виходячи з того, що показники не були передані, тому розрахунок проводився відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, постанови КМУ від 21.08.2019 № 830 по показанням теплової енергії попереднього року з наступним коригуванням.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до відповідного вузла обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії для зняття показань або у разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду).

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі.

Відповідно до п. 30 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затв. Постановою КМУ від 21.08.2019 №830, у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до відповідного вузла обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем протягом трьох місяців показання визначаються за середнім споживанням попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до відповідного вузла обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Факт недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до вузла обліку послуги для зняття показань фіксується шляхом складення акта у довільній формі.

Після відновлення надання показань вузлів обліку таким споживачем виконавець або інша особа, що здійснює розподіл обсягів послуги, зобов`язані провести перерозподіл обсягів спожитої послуги у будинку та перерахунок з ним, а також з усіма споживачами будинку відповідно до Методики розподілу.

Перерозподіл обсягів спожитої послуги у будинку та перерахунок проводяться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Колегія суддів зауважує, що розрахунки вартості теплової енергії за березень 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року, надані позивачем, не містять відомостей, які б вказували на проведення такого розрахунку відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Апеляційний господарський суд погоджується з твердженням суду інстанції про те, що позивач не надав до суду відомостей про показання теплової енергії попереднього року, а лише зазначив у своїй відповіді на відзив, що відповідач не позбавлений права надати такі відомості.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що нараховані позивачем суми до сплати за вказані місяці не мають жодного підтвердження, з урахуванням ст. ст. 73, 76 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, посилання скаржника на те, що всі розрахунки проводяться у відповідності до Методики розподілу, в тому числі і в випадку виходу з ладу приладу комерційного обліку, та є обов`язковою для позивача при проведені нарахувань та перерахунків, а отже висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості розрахунків - є помилковими, колегія суддів відхиляє.

Крім того, колегія суддів вказує наступне.

Пунктом 8 Правил постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування належить прийняття рішення про початок та закінчення опалювального періоду з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами.

Розпорядження міського голови Херсона І. Колихаєва від 23.10.2021 №359р початок опалювального періоду щодо централізованого опалення - з 01.11.2021, а відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 25.03.2022 № 117 - закінчення централізованого опалення за умови, що протягом 3 діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8 градусів Цельсія, але не пізніше 31.03.2022.

Згідно з розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Галини від 25.11.2022 № 146р позивач повинен був розпочати централізоване опалення за наявності технічної можливості із складанням (по кожному з об`єктів теплопостачання окремо) відповідних актів про включення із зазначенням відповідної дати включення.

А відповідно до розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Мрочко Романа від 22.03.2023 № 119р закінчено опалювальний період з 24.03.2023.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Пунктом 26 договорів теплопостачання передбачено, що плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;

2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;

3) ліквідацію наслідків аварії.

Як встановив суд першої інстанції, та з чим погоджується колегія суддів, позивач не надав до суду акту про те, коли саме було розпочато централізоване опалення будівлі відповідача за адресою м. Херсон Миколаївське шосе 28А, як це було передбачено розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Лугової Галини від 25.11.2022 № 146р. Відтак, посилання позивача на те, що опалювальний період у відповідача розпочато саме з грудня 2022 року, не підтверджено належними доказами.

Апеляційний суд зауважує, що в силу приписів статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування є обов`язковими для виконання на відповідній території.

З огляду на що, колегія суддів критично ставиться до твердження скаржника про те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено складання актів про включення.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, шляхом виключення із суми позову заборгованості, нарахованої за березень 2022 року на суму 75706,10 грн, та грудень 2022 року - 19,77 Гкал на суму 69907,11 грн (тариф 3536,02 грн за Гкал - п. 20 договорів), яка була включена в рахунок за січень 2023 року.

Відтак, обґрунтованими є позовні вимоги у розмірі 39356,53 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 у справі №916/5502/23 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 у справі №916/5502/23 - без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяБогацька Н.С.

СуддяКолоколов С.І.