ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 902/852/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Случа О.В.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників учасників:
позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Олексюк Т.С. (самопредставництво)
відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Василик В.В. (адвокат)
третьої особи - 1 - не з`явився
третьої особи - 2 - не з`явився
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпромбуд"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 (у складі колегії суддів: Мельник О.В. (головуючий), Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)
та рішення Господарського суду Вінницької області від 30.06.2023 (суддя Шамшуріна М.В.)
за первісним позовом Департаменту комунального майна Вінницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпромбуд"
про звільнення приміщення та стягнення заборгованості
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом:
1. Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня" Вінницької міської ради
2. Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька міська клінічна лікарня № 1"
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпромбуд"
до Департаменту комунального майна Вінницької міської ради
про визнання договору оренди поновленим,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. 13.09.2022 Департамент комунального майна Вінницької міської ради (далі - Департамент, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, Орендодавець) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпромбуд" (далі - ТОВ "Вінпромбуд", відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, Орендар) у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
- зобов`язати Орендаря звільнити вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м, що знаходяться на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92 та повернути за актом приймання-передачі;
- стягнути з ТОВ "Вінпромбуд" 589 722,67 грн заборгованості по орендній платі за договором оренди комунального майна Вінницької міської територіальної громади № 4-406 від 25.03.2021 року, за період з дати закінчення строку договору до 30.04.2023, у тому числі 585 271,46 грн основного боргу та 4451,21 грн пені.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після спливу строку оренди Орендар не повернув об`єкт оренди та не сплатив заборгованість з орендної плати і пеню за час фактичного користування ним.
1.3. 13.10.2022 відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічним позовом до Департаменту про визнання договору оренди комунального майна від 25.03.2021 поновленим з 17.09.2021 року на той самий строк і на тих самих умовах.
1.4. На обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом Орендар посилається на те, що відповідно до пункту 12.3. договору №4-406 та статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX за три місяці до закінчення строку дії договору звертався до Орендодавця із заявою про продовження строку дії спірного договору оренди.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.06.2023 первісний позов задоволено частково: ТОВ "Вінпромбуд" зобов`язано звільнити вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92 та повернути за актом приймання-передачі Департаменту.
У задоволенні позовних вимог Департаменту про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди комунального майна за період з дати закінчення строку дії договору по 30.04.2023 року відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Вінпромбуд" до Департаменту про визнання договору оренди комунального майна Вінницької територіальної громади від 25.03.2021 року поновленим з 17.09.2021 року на той самий строк і на тих самих умовах відмовлено.
2.2. В обґрунтування рішення за первісним позовом судами враховано та оцінено обставину припинення договору внаслідок закінчення строку, на який його було укладено та з огляду на відсутність доказів виконання Орендарем своїх зобов`язань за договором щодо повернення майна. За таких обставин суд вважає, що Відповідач продовжує використовувати об`єкт оренди без достатніх правових підстав, порушуючи право власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися ним, тому позовні вимоги Департаменту про зобов`язання Відповідача звільнити вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м, що знаходяться на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92, та повернути за актом приймання-передачі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
2.3. Водночас судами відмовлено у стягненні з Орендаря орендної плати за фактичний час користування об`єктом оренди та пені за несвоєчасно здійснену оплату після спливу строку дії договору оренди. При цьому враховано приписи частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, які надають право Орендодавцю на стягнення неустойки у подвійному розмірі.
2.4. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, судами зазначено, зокрема, що Орендар звернувся до Орендодавця із заявою про продовження договору оренди від 15.06.2021 року у паперовій формі, а не шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Оцінюючи наявний у матеріалах справи лист позивача від 15.06.2021 року про намір продовжити договір оренди суд дійшов висновку, що цей лист не відповідає вимогам до заяви про продовження договору оренди та способу її подання у розумінні частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX, пункту 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 "Про деякі питання оренди державного та комунального майна" (далі - Порядок № 483) та пункту 12.4. договору оренди, оскільки її подано після 01.07.2020 поза електронною торговою системою.
За встановлених обставин справи суди дійшли висновку, що Орендарем не вчинено всіх необхідних дій для продовження договору оренди, оскільки не дотримано встановленого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором та чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ «Вінпромбуд» до Департаменту про визнання договору № 4-406 оренди комунального майна Вінницької територіальної громади від 25.03.2021 поновленим з 17.09.2021 року на той самий строк і на тих самих умовах є безпідставними та задоволенню не підлягають.
2.5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач за первісним позовом оскаржив його у апеляційному порядку, при цьому просив оскаржуване рішення в частині зобов`язання ТОВ "Вінпромбуд" звільнити приміщення - предмет договору оренди та повернути їх за актом приймання-передачі Департаменту скасувати, а зустрічний позов про визнання договору оренди поновленим з 17.09.2021 року на той самий строк і на тих самих умовах - задоволити.
2.6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
2.7. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Вінпромбуд" скористалося правом на їх касаційне оскарження.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Вінпромбуд" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду у частині зобов`язання звільнити приміщення та повернути його за актом приймання-передачі, а також задовольнити зустрічний позов про визнання договору оренди поновленим.
3.2. Скаржник мотивує касаційну скаргу необхідністю застосувати до спірних правовідносин загальні норми Цивільного кодексу України та Господарського Кодексу України, а не спеціальні норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX.
Також вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 764 Цивільного кодексу України.
3.3. Департамент комунального майна Вінницької міськради у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Вінпромбуд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 30.06.2023 з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та призначено її розгляд у судовому засіданні 24.01.2024 з подальшим відкладенням на 07.02.2024.
5. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. 16.10.2018 між Вінницькою центральною районною клінічною лікарнею (далі - Вінницька ЦРКЛ) та ТОВ "Вінпромбуд" (Орендар) було укладено договір оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ району № 3 (Договір № 3).
5.2. Предметом Договору є майно, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ району і знаходиться на балансі Вінницької ЦРКЛ площею 175,3 кв.м, а саме вбудовані приміщення на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 92.
5.3. Ринкова вартість вказаного майна визначена згідно зі звітом незалежної оцінки станом на 01.02.2018 року і становить 861 835,00 грн.
5.4. Договір укладено строком з 16.10.2018 до 16.09.2021.
5.5. Водночас сторони підписали акт приймання - передачі орендованого майна та у ньому зазначили, що приміщення потребує капітального ремонту.
5.6. 21.02.2019 року між сторонами Договору № 3 підписано додаткову угоду № 1, згідно якої Орендар звільняється від оплати за користування майном до кінця строку дії основного договору - 16.09.2021 року, на підставі рішення Вінницької районної ради Вінницької області №870 від 21.02.2019 року, оскільки здійснив невід`ємні поліпшення (капітальний ремонт) майна на суму 681 946,00 грн без ПДВ.
5.7. 29.01.2021 рішенням Вінницької міської рад № 190 некомерційне підприємство «Вінницька ЦРКЛ» прийнято у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади.
5.8. 26.02.2021 року Вінницькою міською радою ухвалено рішення №276 «Про делегування повноважень та функцій орендодавця майна комунальної власності Вінницької міської територіальної громади», яким, зокрема, встановлено, що від імені Вінницької міської територіальної громади повноваження та функції орендодавця в межах, визначених пунктом 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" щодо будівель та споруд (їх частин) здійснює Департамент комунального майна Вінницької міської ради на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради.
5.9. У подальшому рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04.03.2021 №543 затверджено Акт безоплатного приймання - передачі у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади основних засобів, малоцінних необоротних активів, запасів та грошових коштів по комунальному некомерційному підприємству «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради.
5.10. 22.06.2021 року за Вінницькою міською територіальною громадою в особі Вінницької міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 14632,3 кв.м, які знаходяться у місті Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92.
5.11. Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 25.03.2021 №788 «Про внесення змін до договорів оренди нерухомого майна за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 92» Департаменту комунального майна Вінницької міської ради доручено провести роботу по внесенню відповідних змін до вказаних договорів оренди, зокрема до договору №3 від 16.10.2018.
5.12. 25.03.2021 між Департаментом та ТОВ "Вінпромбуд" укладено договір № 4-406 оренди комунального майна Вінницької міської територіальної громади (нова редакція) (далі - Договір № 4-406 від 25.03.2021).
5.13. Об`єктом оренди є вбудовані приміщення загальною площею 175,3 кв.м. на першому поверсі будівлі господарського корпусу за адресою: місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 92, що належить до комунальної власності Вінницької міської територіальної громади та знаходиться на балансі комунального некомерційного підприємства «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради.
5.14. Договором визначено цільове призначення майна - здійснення медичної практики (онкологічний центр).
5.15. Сторони договору погодили строк дії Договору оренди № 4-406 (з 04.03.2021 до 16.09.2021 р. включно) та розмір орендної плати.
5.16. При цьому Департамент та ТОВ "Вінпромбуд" погодили, що Договір №3 втрачає чинність з моменту підписання цього договору оренди.
5.17. Згідно пунктів 12.3, 12.4 Договору № 4-406 від 25.03.2021 його продовження здійснюється за зверненням Орендаря, що подається останнім з відповідними документами за три місяці до закінчення строку дії договору, з урахуванням вимог, встановлених статтею 18 Закону №157-IX та Порядком № 483. Недотримання орендарем зазначеного строку є підставою для відмови у продовженні договору. Орендар має переважне право на продовження цього договору, яке може бути реалізовано ним у визначений Порядком спосіб.
5.18. Крім того, Договором № 4-406 від 25.03.20212 сторони визначили, що він припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено, та врегулювали правові наслідки: у разі припинення договору Орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути майно в порядку, визначеному даним договором.
5.19. Як вбачається із акту приймання-передачі майна до Договору № 4-406, станом на 04.03.2021 орендар фактично займає вбудовані приміщення - предмет договору.
5.20. У подальшому 07.04.2021 орендодавцем в електронній торговій системі (ЕТС) оприлюднено інформацію про нерухоме майно, що є об`єктом оренди за Договором №4-406 від 25.03.2021 (ідентифікатор об`єкта: RGL001-UA-20210407-10555).
5.21. 15.06.2021 року ТОВ «Вінпромбуд» звернулося до Департаменту з письмовою заявою про продовження договору оренди, у якій з посиланням на пункт 1 частини другої статті 18 Закону №157-IX та на пункт 12.3. Договору №4-406 від 25.03.2021 просило продовжити вказаний договір оренди на новий строк.
5.22. За результатами розгляду вказаної заяви Орендодавець листом від 13.08.2021 повідомив Орендаря, що станом на 01.08.2021 у ТОВ «Вінпромбуд» наявна заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 123 038,91 гривень, що відповідно до статті 19 Закону №157-IX є підставою для відмови у продовженні договору оренди.
5.23. 31.08.2021 Орендар звернувся до Департаменту з повідомленням, що згідно укладеної додаткової угоди № 1 від 21.02.2019 року до Договору №3 товариство звільнено від оплати за користування нерухомим майном до кінця строку дії договору (16.09.2021) та просило на цій же підставі не нараховувати орендну плату за договором №4-406 від 25.03.2021.
5.24. У подальшому Департамент листом від 09.05.2022 повідомив ТОВ «Вінпромбуд», що Договір оренди №4-406 від 25.03.2021 підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, а також про необхідність сплати заборгованості з орендної плати та звільнення орендованого приміщення з підписанням акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
5.25. Зважаючи на неповернення Орендарем об`єкта оренди, Департамент 13.09.2022 звернувся до суду з позовом про звільнення приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі.
5.26. ТОВ «Вінпромбуд» позов не визнало та 13.10.2022 подало зустрічну позовну заяву про визнання договору оренди поновленим.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
6.2. За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із частиною першою статті 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
6.3. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що оренда комунального нерухомого майна - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
6.4. 03.10.2019 прийнято Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX, у розділі якого "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2020 (за виключенням окремих зазначених норм).
Водночас пунктом 5 цього розділу визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ з дня введення в дію цього Закону.
6.5. Ураховуючи опублікування тексту Закону № 157-ІХ 26.12.2019, цей Закон набрав чинності 27.12.2019, введений в дію з 01.02.2020 і з цієї дати підлягають застосуванню його положення (за виключенням норм, зазначених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").
6.6. Разом з тим пунктом 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: 1) набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 2) 01.07.2020.
6.7. Після настання однієї з дат, яка відповідно до вказаного пункту наступить раніше, але у будь - якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються у порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
6.8. Отже, законодавець передбачив та врегулював умови та порядок продовження дії договорів, укладених відповідно до положень Закону № 2269-XII.
6.9. Строк дії Договору оренди, укладеного між сторонами у цій справі, визначений до 16.09.2021. Тобто цей договір закінчився після 01.07.2020 і суди дійшли правильного висновку про те, що до спірних правовідносин його продовження слід застосувати положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157- IX.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 08.11.2023 у справі № 911/1714/22.
6.10. Частиною першою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX визначено, що продовження договору оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством (частина друга статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX).
6.11. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить тридцять календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить шістдесят календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря (частини третя - п`ята цієї ж статті).
6.12. Крім того, частинами сьомою, восьмою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX передбачено, що договори, які продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку № 483.
Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.
6.13. Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу 4 частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
6.14. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок щодо подання додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.
6.15. Крім того, пунктами 134- 136 Порядку № 483 передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках. Орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
6.16. При цьому законодавство визначає, що заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. До заяви орендар додає документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку, та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
6.17. Однак встановлені судами фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що Орендар не дотримався передбаченого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, визначених договором, а саме: не подав у встановлені строки відповідної заяви про продовження Договору оренди встановленого зразка та у визначеній законодавством формі.
Подібний правовий висновок викладно у постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 916/4043/21.
6.18. За таких обставин відсутні підстави для продовження між сторонами спору орендних відносин, а тому Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що Договір оренди припинив свою дію і ТОВ "Вінпромбуд" не має правових підстав для подальшого користування майном, що є предметом вказаного договору.
6.19. З урахуванням викладеного, зважаючи на імперативні приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX, Суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин будь-яких інших норм законодавства, у тому числі загальних засад Цивільного кодексу України про оренду майна.
6.20. За таких обставин Суд відхиляє доводи скаржника про необхідність надання висновку Верховного Суду щодо застосування статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157- ІХ, а саме можливості подання заяви про продовження договору оренди у паперовій формі чи будь-яким іншим способом, відмінним від визначеного вказаною нормою закону, у тому числі враховуючи наведену позицію Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 916/4043/21.
6.21. Щодо відсутності, на думку скаржника, висновку Верховного Суду з питань застосування статті 764 Цивільного кодексу України колегія суддів вказує на наступне.
6.22. 28.02.2023 Верховним Судом прийнято постанову у справі № 910/13661/21 про виселення та наведено наступну правову позицію щодо застосування до відносин оренди державного та комунального майна статті 764 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX передбачено, що законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів.
Таким чином, в силу вимог частини другої статті 9 Цивільного кодексу України та частини першої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX в спірних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (стаття 764 Цивільного кодексу України та частина четверта статті 284 Господарського кодексу України) спеціальним законом є Закон України № 157-ІХ, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень якого підлягає пріоритетному застосуванню до орендних правовідносин.
6.23. За таких обставин колегія суддів зазначає, що наведеним повністю спростовуються доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду про необхідність/можливість застосування до правовідносин продовження договору оренди державного та комунального майна загальних норм статті 764 Цивільного кодексу України та частини четвертої статті 284 Господарського кодексу України, а не положень статей 18, 19, 24, 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX як спеціального закону.
6.24. При цьому Суд звертає увагу, що оскаржувані судові рішення містять посилання на вищевказану постанову у справі № 910/13661/21.
6.25. Інші доводи касаційної скарги (зокрема щодо неврахування судами постанови Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 918/191/21, яка регулює неподібні відносини з огляду на інші обставини) не спростовують дотримання судами при їх ухваленні норм матеріального та процесуального права та зводяться виключно до незгоди скаржника з вказаними рішеннями та до спонукання Суду до їх переоцінки.
6.26. Інших обставин, які б свідчили про ухвалення оскаржуваних судових рішень всупереч висновкам Верховного Суду чи з порушеннями норм права, з касаційної скарги не вбачається.
7. Висновки Верховного Суду
7.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
7.2. Згідно з частинами першою, другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
7.4. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7.5. За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі є законними, підлягають залишенню в силі, а касаційна скарга - без задоволення.
8. Розподіл судових витрат
8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпромбуд" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 30.06.2023 у справі № 902/852/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
О.Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2024 |
Оприлюднено | 15.02.2024 |
Номер документу | 116984648 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні