Ухвала
від 12.02.2024 по справі 756/1293/24
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №756/1293/24 Доповідач ОСОБА_1

Провадження №11п/824/96/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві подання голови Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження за №12024100050000141 за обвинувальним актом стосовно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 149 КК України з Оболонського районного суду м. Києва до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або іншого суду в межах територіальної юрисдикції різних апеляційних судів,-

ВСТАНОВИЛА:

До Київського апеляційного суду надійшло подання голови Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження за №12024100050000141 за обвинувальним актом стосовно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 149 КК України з Оболонського районного суду м. Києва до Подільського районного суду м. Києва або відповідного суду на території м. Харкова.

Дане подання мотивовано тим, що у провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100050000141 за обвинувальним актом стосовно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 149 КК України (справа №756/1293/24, провадження №1- кп/756/989/24).

Згідно з фактичними обставинами кримінальних правопорушень, які сторона обвинувачення вважає встановленими, правовою кваліфікацією та формулюванням обвинувачення, детально викладеними в обвинувальному акті, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він увійшов до складу злочинної організації, з метою вчинення злочинів, пов?язаних з незаконним збагаченням за рахунок вербування жінок, які перебувають уразливому стані, з метою їх подальшої експлуатації під час участі в програмах комерційного сурогатного материнства з використанням стосовно них обману та передачі новонароджених дітей іноземцям-замовникам за грошову винагороду, вів прийом телефонних дзвінків ПП «Медико-інформаційний центр сурогатного материнства «Ла Віта Нова», підшукував замовників, брав участь у зустрічах із замовниками ПП «Медико-інформаційний центр сурогатного материнства «Ла Віта Нова», передавав грошові кошти, а також вчиняв інші вказані в обвинувальному акті дії для досягнення цілей злочинної організації. Вказана організація з травня 2020 по липень 2022 завербувала вказаних в обвинувальному акті потерпілих, які перебували в уразливому стані, та експлуатували їх під час участі в програмах незаконного комерційного сурогатного материнства. В цій частині дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 255 КК України, як участь у злочинній організації.

Також, обвинувачується в тому, що він проводив зустрічі із замовниками, на яких їм доводилась законність процедури, та здійснював вплив на потерпілих з метою отримання від них необхідних документів для передачі дітей іноземцям-замовникам, та їх виїзд за межі України. Останній епізод злочинної діяльності відбувався протягом червня 2022 р. Такі дії кваліфіковано за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України, як вербування людини з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану потерпілого, вчинене повторно, злочинною організацею.

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується за такою ж самою кваліфікацією, за аналогічними обставинами. Як слідує з обвинувального акта, останнім за часом кримінальним правопорушенням, є ч. 2 ст. 255 КК України, що тривало по липень 2022 р. Кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 255 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є триваючим та вважається закінченим з моменту припинення вчинення діяння або з моменту настання події, яка виключає його вчинення.

Натомість, в обвинувальному акті не зазначено місце припинення кримінального правопорушення обвинуваченими. Водночас, як видно з обвинувального акта, за версією обвинувачення, злочинна організація діяла територіально у місті Києві та місті Харкові. Так, у місті Києві злочинна організація діяла за адресою розташування ТОВ «Медичний центр «Натівіта»: м. Київ, вул. Вишгородська 45а/6, що територіально відноситься до Подільського району міста Києва, а ПП «Медико-інформаційний центр сурогатного материнства «Ла Віта Нова» розташований в місті Харків, вул. Культури, 22Б, кв. 2Н.Як слідує з викладених в обвинувальному акті обставин, обвинувачені перебували у місті Харкові та вчиняли інкриміновані саме їм дії на території міста Харкова.

Враховуючи викладене та з огляду на загальні правила визначення підсудності, суд приходить до висновку, що це кримінальне провадження надійшло до Оболонського районного суду міста Києва з порушенням правил підсудності і має розглядатись Подільським районним судом м. Києва або відповідним судом на території міста Харкова.

Обвинувачені та потерпілі у даному кримінальному провадженні, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду подання, в судове засідання не з`явилися, при цьому клопотань про відкладення розгляду подання не подавали, а тому, їх неявка, відповідно до вимог ст. 34 КПК України не перешкоджає розгляду подання.

Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який посилався на те, що підстав звертатися до Касаційного кримінального суду Верховного Суду на його думку не має, оскільки найбільш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 149 КК України, згідно висунутого останнього епізоду, лише розпочиналось в м. Харкові, а по факту де та коли була отримана згода потерпілої на вербування під час досудового розслідування не було встановлено, тому враховуючи наведене, він направляючи обвинувальний акт до суду керувався вимогами ст. 615 КПК України та направив до суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив розслідування, окрім того, не заперечував, якщо суд візьме до уваги адресу: м. Київ, вул. Вишгородська 45а/6, де згідно висунутого обвинувачення працівниками ТОВ «Медичний Центр «Натівіта» проводились відповідні медичні процедури потерпілим, та направить кримінальне правопорушення для розгляду Подільському районному суду м. Києва; думку захисника, який повністю підтримав позицію прокурора, перевіривши доводи, наведені у поданні, колегія суддів дійшла висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 29 січня 2024 року у провадження Оболонського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 149 КК України.

За приписамип.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням голови суду.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено до 14 лютого 2024 року.

За приписами ч. 9 ст. 615 КПК під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Отже, для належного вирішення питання щодо підсудності даного кримінального провадження необхідно визначити яке з інкримінованих кримінальних правопорушень є більш тяжким та останнім за часом.

Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 органом досудового розслідування висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 149 КК, за класифікацією, визначеною в ст. 12 цього Кодексу, за ступенем тяжкості є особливо тяжкими.

Водночас, в ч. 1 ст. 32 КПК не йдеться про ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, а указано на тяжкість правопорушень, як підставу до вирішення питання про територіальну підсудність.

Критерієм тяжкості вчиненого злочину, в контексті приписів ч. 1 ст. 32 КПК, є вид і розмір основного покарання, передбаченого в санкції статті КК (частині статті) інкримінованого злочину, наявність додаткового покарання та його виду, а також вид санкції, характер та розмір заподіяної шкоди, а не виключно той, який визначено у приписах ст. 12 КК.

Така позиція співпадає з усталеною практикою Верховного Суду (див., наприклад, провадження № 51-7484впс23)

У санкції ч. 2 ст. 255 КК визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 149 КК - у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Таким чином, з огляду як на нижні межі санкцій зазначених злочинів, так і на верхні межі, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 149 КК є більш тяжким, ніж кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 255 КК України.

Обидва обвинувачені обвинувачувалися за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України, тобто у вербуванні людини з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану потерпілого, вчиненому повторно, вчиненому злочинною організацією.

Вербування - вчинення дій, спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту одержання згоди людини на володіння або розпорядження нею іншою особою.

З огляду на зміст обвинувального акта, обом обвинуваченим висунутий не один епізод злочинної діяльності за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України, при цьому останній епізод стосується потерпілої ОСОБА_8 .

Так, зі змісту висунутого обвинувачення вбачається, що перемовини з приводу умов участі в програмі комерційного сурогатного материнства потерпіла ОСОБА_8 розпочинала, прибувши до Приватного підприємства «Медичний центр «Сніжана» за адресою : м. Харків, вул. Тобольська, 45 за місцем здійснення діяльності одного з підконтрольних особі № 1 (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) медичних центрів, директором якого вона є. Особа № 3 ( матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), переконала ОСОБА_8 взяти участь у такій програмі.

Разом з тим, обвинувальний акт не містить даних про те у який спосіб та де саме, (тобто час, місце) потерпіла ОСОБА_8 надала згоду на участь у програмі комерційного сурогатного материнства, зокрема, не має прив`язки отримання згоди ОСОБА_8 саме за зазначеними у поданні адресами: АДРЕСА_1 (адреса ПП «Медико-інформаційний центр сурогатного материнства « а Віта Нова») чи за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45а/6, (адреса ТОВ « Медичний центр «Натівіта», і це підтвердив під час розгляду подання прокурор, який затверджував обвинувальний акт.

Таким чином, неможливо визначити де саме вчинено останній за часом епізод більш тяжкого злочину, і як правильно вказав суд першої інстанції, не зазначено в обвинувальному акті і місце прининення останнього за часом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, з огляду на що застосуванню підлягають положення ч. 9 ст. 615 КПК України, за змістом якої, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Як вбачається з обвинувального акта, органом досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування у даному кримінальному провадженні є слідчий відділ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, який знаходиться у межах територіальної юрисдикції Оболонського районного суду м. Києва, куди й був скерований прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 обвинувальний акт. А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення подання голови суду та вважає за правильне повернути матеріали кримінального провадження для розгляду Оболонським районним судом м. Києва вказаного кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 376, 32, 34 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні подання голови Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_5 - відмовити.

Матеріали кримінального провадження №12024100050000141 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 149 КК України - повернути до Оболонського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:




ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення12.02.2024
Оприлюднено16.02.2024
Номер документу116993875
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти волі, честі та гідності особи

Судовий реєстр по справі —756/1293/24

Вирок від 28.10.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Діденко Є. В.

Ухвала від 22.05.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Діденко Є. В.

Ухвала від 12.02.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Кепкал Людмила Іванівна

Ухвала від 02.02.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Діденко Є. В.

Ухвала від 02.02.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Діденко Є. В.

Ухвала від 02.02.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Діденко Є. В.

Ухвала від 02.02.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Діденко Є. В.

Ухвала від 31.01.2024

Кримінальне

Оболонський районний суд міста Києва

Діденко Є. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні