Ухвала

від 15.02.2024 по справі 192/269/24

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/269/24

Провадження № 2/192/252/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2024 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши в смт Солоне Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту, 3-я особа приватний нотаріус Супруненко Алла Миколаївна Дніпровський районний нотаріальний округ Дніпропетровської області,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до Солонянського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в якому просить:

- зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений 10.12.2009 за №9333569 реєстратором:Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження постанова про арешт май на боржника та оголошення заборони його відчуження, АА 443491, 23.12.2006, ВДВС Солонянського РУЮ, обтяжував Відділ державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 9333569;

- зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений 10.12.2009 за №9336638 реєстратором:Солонянська державна нотаріальна контора, підстава обтяження ухвала (справа №2-821/06) б/н 14.12.2006, Солонянський районний суд Дніпропетровської області, вих. №2-2181 від 14.12.2006, обтяжував Солонянська ДН, додаткові дані Арешт зареєстровано замість №4273698 від 22.12.2006 року у зв`язку з уточненням даних боржника, реєстраційний номер обтяження: 9336638.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_2 , після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка, кадастровий номер 1225081200:01:022:0006, яка розташована на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та земельна ділянка, кадастровий номер 1225081200:01:022:0010, яка розташована на території Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області. Вона звернулась до приватного нотаріуса Супруненко А.М. з заявою про прийняття спадщини за законом, однак приватний нотаріус повідомила, що видати свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 неможливо, оскільки а спадкове майно померлого накладено арешт. З листа Солонянського ВДВС вона дізналась, що виконавчі провадження боржником в яких був її син на підставі п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуті стягувачу, повернення виконавчого документу не передбачає зняття арешту з майна боржника. Виконавче провадження за яким накладено арешт нерухомого майна зареєстровано під номером 4273698 від 22.12.2006 відсутнє у зв`язку з його фактичним знищенням, відкриті виконавчі провадження відсутні.

Посилається на положення ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 319, 321 ЦК України.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлого сина з урахуванням зазначених вище норм закону фактично є боржником у виконавчому провадженні та не може пред`являти такий позов.

Тобто у цій справі з вимогою про зняття арешту з майна до суду звертається сам боржник, якому належить спадкове майно, процесуальний закон не передбачає такої можливості враховуючи те, що ОСОБА_1 зазначає відповідачем Солонянський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), а 3-ю особою приватного нотаріуса Супруненко Аллу Миколаївну. Законом для боржника встановлений інший порядок вирішення цього питання.

Одночасно позивачем надано відомості про те, що виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт нерухомого майна №4273698 від 22.12.2006 знищено.

Судове рішення або рішенняіншого органу (посадових осіб), на виконання якого видавався виконавчий документ на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 4273698 та накладено арешт на нерухоме майно померлого сина позивача не надано.

Суду не надано відомостей про існування спору щодо права власності на спадкове майно у іншої, крімпозивача ОСОБА_1 , особи.

Суд за таких обставин вважає посилання позивача на норми цивільного законодавства щодо захисту права власності безпідставними з огляду на те, що позивачем не визначено особи, якою порушено право позивача, що свідчить про відсутність спору про право.

Статтею13ЦПК Українипередбачений принципдиспозитивності цивільногосудочинства згідноякого судрозглядає справине інакшеяк зазверненням особи,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №904/51/19 (провадження №12-122гс19) та п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»№ 5 від 03 червня 2016 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщозаява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не мають цивільно-правового характеру, що виключає можливість вирішення даної справи в порядкуЦПК України, а відтак відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України слід відмовити у відкритті провадження у даній справі.

Одночасно суд зауважує, що спадкові права ОСОБА_1 можуть бути захищені шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, відповідачем чи відповідачами в якому мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на спадкове майно.

Керуючисьп.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складення.

Повна ухвала складена 15 лютого 2024 року.

Суддя О.О. Тітова