Ухвала

від 15.02.2024 по справі 193/243/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/243/24

Провадження 2/193/171/24

У Х В А Л А

іменем України

15 лютого 2024 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

12.02.2024 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з спільним позовом до відповідачки ОСОБА_3 , за яким просили стягнути з відповідачки на свою користь моральну шкоду у розмірі по 252500 грн. кожному та матеріальну шкоду позивачці ОСОБА_1 у розмірі 61074,58 грн., що завдані злочинними діями відповідачки.

Одночасно з поданням цього позову позивачі подали до суду також заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідачки ОСОБА_3 у тому числі на майно, яке перебуває у третіх осіб, або належить їй спільно із іншими особами, у тому числі придбане у шлюбі.

Ознайомившись з цією заявою суддя дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, забезпечення позову можливе лише після перевірки судом вищевказаних обставин, які дають можливість дійти висновку, чи запропонований вид забезпечення позову буде відповідним встановленій меті.

Відповідно до ч. 1 ст.151ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до заяви про забезпечення позову, позивач вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно відповідачки ОСОБА_3 .

Разом з тим, позивачем у прохальній частині заяви не зазначено про наявність у відповідачки конкретного нерухомого, рухомого або іншого майна, яке належить їй на праві власності.

За наведених обставин суд позбавлений можливості серед іншого переконатись, що накладення арешту на нерухоме майно чи інше майно відповідачки буде пропорційним заходом суті спору та обсягу позовних вимог.

Також у заяві про забезпечення позову не наведені пропозиції щодо зустрічного забезпечення або обґрунтування їх відсутності.

Крім цього, заявником не доведено, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, істотно ускладнити ефективний судовий захист та поновлення прав або інтересів позивача.

У відповідності до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявникові. Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, - повернути заявникам.

Роз`яснити заявникам про їхнє право на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову після усунення умов, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до суду Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги.

Ухвала суду складена та підписана 14.02.2024.

Суддя О. В. Томинець