Постанова

від 13.02.2024 по справі 203/338/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2384/24 Справа № 203/338/22 Суддя у 1-й інстанції - Казак С. Ю. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Барильської А.П., Демченко Е.Л.,

при секретарі Керімовій-БандюковійЛ.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Жовтоводський відділ державної виконавчої служби у Кам?янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про звільнення від сплати аліментів, відкликання судового наказу, зміну розміру аліментів, стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Жовтоводський відділ державної виконавчої служби у Кам?янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про звільнення від сплати аліментів, відкликання судового наказу, зміну розміру аліментів, стягнення аліментів на утримання дитини.

Позов мотивований тим, що позивач з відповідачкою є батьками синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2019 року він з відповідачкою проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Згідно судового наказу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року у справі №176/294/20, з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 лютого 2020 року та до досягнення дітьми повноліття. Вказаний судовий наказ перебуває на виконанні у Жовтоводському відділі державної виконавчої служби у Кам?янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Аліменти на дітей він сплачує своєчасно та заборгованості не має. З лютого 2021 року син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із ним по АДРЕСА_1 та повністю перебуває на його утриманні. Натомість кошти, які отримує відповідачка в якості аліментів, остання витрачає на власні потреби, від обов`язку утримувати дитину ухиляється.

Посилаючись навказані обставини,позивач просивзвільнити йогоз 19січня 2022року відсплати аліментівна користь ОСОБА_2 в частиніутримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,призначених засудовим наказомЖовтоводського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті від27лютого 2020року усправі №176/294/20;відкликати звиконавчої службисудовий наказв частиністягнення аліментівна утриманнясина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;стягнення аліментівза судовимнаказом проводитив частиніїх стягненняна утриманнясина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,в розмірі частинизаробітку (доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку,з 19лютого 2020року тадо досягненнядитиною повноліття;стягнути зі ОСОБА_2 на користьпозивача аліментина утриманнямалолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в розмірі частиниз усіхвидів заробітку(доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку,починаючи з19січня 2022року тадо досягненнядитиною повноліття.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023 року позов задоволено частково та ухвалено звільнити ОСОБА_1 з 15 червня 2023 року від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були присудженні за судовим наказом Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року у справі №176/294/20; змінити розмір аліментів, які були присудженні за судовим наказом Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року у справі №176/294/20 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 червня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття; В іншій частині в задоволенні позову відмовлено; вирішено питання судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що в частині звільнення позивача від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були присудженні за судовим наказом Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року у справі №176/294/20, але з 15 червня 2023 року, тобто з моменту вирішення органом опіки та піклування питання щодо визначення місця проживання дитини, а також зміни розміру аліментів, що згідного зазначеного вище судового наказу підлягають подальшому стягненню з ОСОБА_1 на утримання його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши їх з 15 червня 2023 року в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, є доведеними та обґрунтованими. Вимога про відкликання судового наказу від 27 лютого 2020 року в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявлена не у передбачений законом спосіб. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 , суд виходив з того, що остання не відмовляється від подальшої участі в утриманні дитини та надає необхідну матеріальну допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що сторони є батьками двох дітей малолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно судового наказу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року у справі №176/294/20, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей в єдиній частці в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 лютого 2020 року та до досягнення дітьми повноліття.

Вказаний судовий наказ перебуває на виконанні у Жовтоводському відділі державної виконавчої служби у Кам?янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Як зазначає позивач, з лютого 2021 року їх син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , почав проживати разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на його утриманні.

В зв`язку з цим, позивач просив звільнити його з 19 січня 2022 року від сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються з нього за судовим наказом, відкликати судовий наказ у відповідній частині, змінити розмір аліментів, що підлягають стягненню з нього на утримання іншої малолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Поряд з цим, суд першої інстанції враховував, що після припинення між сторонами шлюбних відносин, діти залишились проживати разом із відповідачкою.

Згідно пояснень відповідачки між нею та позивачем до 2023 року не існувало домовленостей щодо зміни місця проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його подальшого проживання разом із батьком.

Про вказане свідчить і звернення позивача із позовом до відповідачки в листопаді 2020 року про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, рішення у справі за яким було ухвалено Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 15 листопада 2022 року (справа №203/4264/20).

Також з матеріалів справи вбачається, що після початку військової агресії російської федерації в лютому 2022 року, відповідачка разом із дітьми виїхала до Республіки Польща, де діти проживали разом із відповідачкою, навчались та перебували на утриманні відповідачки до повернення в Україну на початку квітня 2023 року.

Рішенням виконавчого комітету Кам?янського району Жовтоводської міської ради №381 від 15 червня 2023 року місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визначено із батьком ОСОБА_1 .

В судовому засіданні в суді першої інстанції, відповідачка не заперечувала, що після повернення її з дітьми до України в квітні 2023 року їх син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявив бажання проживати разом із батьком. З огляду на це, при вирішення органом опіки та піклування відповідного питання вона не заперечувала та на теперішній час не заперечує проти такого проживання сина з позивачем.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що в частині звільнення позивача від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були присудженні за судовим наказом Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2020 року у справі №176/294/20, але з 15 червня 2023 року, тобто з моменту вирішення органом опіки та піклування питання щодо визначення місця проживання дитини, а також зміни розміру аліментів, що згідного зазначеного вище судового наказу підлягають подальшому стягненню з ОСОБА_1 на утримання його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши їх з 15 червня 2023 року в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, є доведеними та обґрунтованими. Вимога про відкликання судового наказу від 27 лютого 2020 року в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявлена не у передбачений законом спосіб. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 , суд виходив з того, що остання не відмовляється від подальшої участі в утриманні дитини та надає необхідну матеріальну допомогу.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ст.ст. 182-183, 191 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров`я дитини, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини, що мають істотне значення. Частка заробітку(доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до вимог ст. ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Приписами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України визначено, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладено у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 283/1309/17.

Також у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України, «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Оскільки батьки зобов`язані у рівній мірі забезпечувати дитину усім необхідним, домовленості про сплату аліментів між сторонами не існує, син сторін ОСОБА_5 проживає разом з батьком, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачки на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.

Визначаючи дату, від якої повинно проводитись стягнення аліментів, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Так, матеріалами справи встановлено, що з лютого 2021 року син сторін по справі ОСОБА_5 проживав разом із батьком ОСОБА_1 ..

Після початку військової агресії російської федерації в лютому 2022 року, відповідачка разом із дітьми виїхала до Республіки Польща, де діти проживали разом із відповідачкою, навчались та перебували на утриманні відповідачки до повернення в Україну на початку квітня 2023 року.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янського району Жовтоводської міської ради №381 від 15 червня 2023 року місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , було визначено із батьком ОСОБА_1 ..

Оскільки саме з 15 червня 2023 року рішенням виконавчого комітету визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , разом із батьком ОСОБА_1 , то саме з цієї дати підлягають стягненню аліменти з відповідачки на користь позивача.

Доказів того, що відповідачка надає допомогу на утримання сина сторін ОСОБА_3 , матеріали справи не містять, а отже висновок суду першої інстанції про те, що відповідачка не відмовляється від подальшої участі в утриманні дитини та надає необхідну матеріальну допомогу, є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про відкликання з виконавчої служби судового наказу в частині стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції вірно зазначено, що дана вимога заявлена не у передбачений законом спосіб, з цим висновком погоджується й апеляційний суд, оскільки звільнення позивача від сплати аліментів за відсутності заборгованості, є підставою для закінчення виконавчого провадження у відповідній частині згідно ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно визначено дату звільнення його від сплати аліментів 15 червня 2023 року, а не з моменту подання позовної заяви 19 січня 2022 року, оскільки з лютого 2021 року ОСОБА_5 проживав разом з ним, колегія суддів відхиляє, оскільки під час розгляду справи встановлено, що з лютого 2022 року по квітень 2023 року діти сторін знаходились закордоном разом із відповідачкою, та перебували на її утриманні, а місце проживання сина ОСОБА_7 разом з батьком визначено лише 15 червня 2023 року.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні аліментів на утримання дитини та ухвалення в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 червня 2023 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . А в решті рішення суду слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 2481 грн..

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023 року в частині відмови у стягненні аліментів на утримання дитини скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Жовтоводський відділ державної виконавчої служби у Кам?янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 червня 2023 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 2481 грн..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді А.П. Барильська

Е.Л. Демченко