Ухвала

від 12.02.2024 по справі 621/3939/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 621/3939/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження апел.суду №11-кп/818/822/24 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч. 4 ст. 186 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 31 січня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 1202322160000377 від 22.08.2023 за частиною 4 статті 186 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Зміївськогорайонного судуХарківської областівід 31січня 2024року задоволеноклопотання прокурората продовженообвинуваченому ОСОБА_8 строк триманняпід вартоюдо 30.03.2024включно,визначено розмірзастави 40розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що складає107360гривень,при внесенніякої ОСОБА_8 підлягає звільненнюз-підварти зпокладенням наступнихобов`язків: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання.

Не погодившись з вказаною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що в судовому засіданні були допитані деякі свідки, тому обґрунтованість підозри не підтверджується. Жоден з допитаних свідків не підтвердив причетність обвинуваченого до інкримінованого злочину, відсутні інші докази на підтвердження обвинувачення. У зв`язку із відсутністю обґрунтованої підозри, відсутні ризики. Зазначає, що злочину він не вчиняв.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого, який просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із електронним засобом контролю, його захисника адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_8 без задоволення.

Перевіряючи обгрунтованість ухвали суду про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд першої інстанції врахував тяжкість скоєного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим, дані про особу обвинуваченого, та дійшов небезпідставного висновку, що ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, не зменшилися, продовжують існувати, та вважав, що застосування на даний час до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання наявним ризикам, з чим погоджується апеляційний суд.

Колегія суддів вважає оскаржуване судове рішення обґрунтованим та вмотивованим, мотиви прийнятого рішення є такими, що відповідають вимогам статей 193-194, 196, 199 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Колегія суддів, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій. Висновки суду щодо продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України є мотивованими, враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчинення тяжкого корисливого злочину, є неодруженим, не працює, раніше притягався до кримінальної відповідальності та вироком від 01.06.2020 був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та звільнений від його відбування з іспитовим строком 2 роки. Крім того, як вбачається зі змісту клопотання сторони обвинувачення про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, до суду першої інстанції направлені обвинувальні акти щодо ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні інших корисливих злочинів. Враховуючи, що в даному кримінальному провадженні не всі свідки на цей час допитані безпосередньо судом, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі, небезпідставним є посилання суду на наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України. Заперечення обвинуваченим причетності до інкримінованого злочину на даний час не спростовує висновків місцевого суду щодо доцільності продовження в даному випадку строку тримання під вартою. Суд апеляційної інстанції зауважує, що переглядаючи ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою в порядку статті 422-1 КПК України, апеляційний суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, перевіряти наявність складу кримінального правопорушення. Оцінку законності порядку отримання доказів стороною обвинувачення, позиції обвинуваченого, який заперечує свою причетність до інкримінованого йому злосину, має надати суд першої інстанції за результатами судового провадження, оцінивши всі докази як окремо, так і в їх сукупності. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що обгрунтованість підозри, яка стала підставою для застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, була перевірена слідчим суддею на стадії досудового розслідування. Крім того, обґрунтованість підозри це сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. У клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою наведені достатні відомості, які вказують на наявність підстав, визначених КПК України, для продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а перевірка доводів обвинуваченого щодо його непричетності до інкримінованого злочину є завдання судового розгляду суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції на даному етапі судового провадження не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни обвинуваченому запобіжного заходу. На переконання колегії суддів, інший запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, які до цього часу продовжують існувати. Обвинуваченим не наведено даних щодо наявності у нього таких міцних соціальних зв`язків у місці проживання, які були б достатньою гарантією виконання ним процесуальних обов`язків у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з тримання під вартою.

Зазначені прокурором у клопотанні обставини свідчать про наявність правових підстав для продовження щодо ОСОБА_8 строку тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, що існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не втратили свою актуальність, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу в даному випадку може перешкодити подальшому судовому розгляду.

При цьому, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої не є максимальним для злочину такої тяжкості та узгоджується з положеннями статті 182 КПК України.

Доводи обвинуваченого, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали та зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 31 січня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України.

Головуючий:

Судді: