Постанова

від 13.02.2024 по справі 910/10577/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2024 р. Справа№ 910/10577/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Іоннікової І.А.

Скрипки І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023

у справі №910/10577/23 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт"

про стягнення 34 244,95 грн,

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт" (далі - відповідач) та просило стягнути 34 244,95 грн, у тому числі: 25 426,24 грн основного боргу, 1 090,98 грн - 3% річних та 7707,73 грн інфляційних втрат коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні-квітні 2018 року ПрАТ "Київенерго" (в подальшому АТ "К.ЕНЕРГО") на підставі усних домовленостей надало відповідачу послуги з використання перепускного пункту та водопостачання і водовідведення на загальну суму 25426,24 грн, які станом на 02.08.2021 не були оплачені. В подальшому, в ході ліквідаційної процедури АТ "К.ЕНЕРГО", позивач придбав на аукціоні права вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, у тому числі і щодо відповідача, та 10.01.2022 направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яка була залишена без відповіді та виконання.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що відповідач після отримання позовної заяви платіжними інструкціями від 07.07.2023 повністю сплатив суму основного боргу в розмірі 25426,24 грн, тому провадженні у справі в цій частині підлягає закриттю; вимогу позивача від 10.01.2022 відповідач не отримував, оскільки вона направлялась не за адресою місцезнаходження відповідача (м.Київ, пров.Електриків, 15, у Подільському районі), а на іншу адресу (м.Київ, пров.Енергетиків, 15, у Солом`янському районі), на якій відповідач ніколи не знаходився і не міг отримати вимогу; першою вимогою, яку відповідач отримав, є позовна заява (отримана 06.07.2023), грошові вимоги мали бути виконані у строк до 13.07.2023, а фактично виконані 07.07.2023, тому позивач не має права вимагати стягнення інфляційних втрат коштів та 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2023 року закрито провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 25426,24 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт" в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат коштів задоволено.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" : 7 707,73 грн інфляційних втрат коштів, 1 090,98 грн - 3 % річних, 2 684,00грн судового збору та 9 595,75 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Київенергоремонт" подало апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та процентів річних, судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно правових позицій Великою Палати Верховного Суду (постанова від 29.09.2022 у справі №757/13243/17) належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача; місцезнаходженням відповідача є: 04071, м.Київ, пров.Електриків, 15, і належною є вимога, направлена саме на цю адресу, у той час як позивач направив вимогу на адресу: 03035, м.Київ, пров.Енергетиків, 15, і за вказаною адресою відповідач та його виконавчі органі ніколи не знаходились; у такому випадку належною вимогою є позовна заява у даній справі, яка отримана відповідачем 06.07.2023 і основний бог сплачений 07.07.2023, тому позивач не має права вимагати стягнення інфляційних втрат та 3% річних; помилковим є висновок, що закриття провадження з підстав відсутності предмету спору є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат; позивачем до складу витрат на правничу допомогу включені роботи, які не віднесені до переліку видів адвокатської діяльності; розмір витрат на професійну правничу допомогу не співмірний ціні позову та перевищує попередній (орієнтовний) розмір судових витрат.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 08 січня 2024 року, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом учасників справи, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

27.12.2023 позивач направив до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що рішення підлягає скасуванню; процесуальна позиція відповідача свідчить про недобросовісність, необґрунтованість та суперечливість, оскільки він визнає факт отримання послуг і виникнення зобов`язання з їх оплати, а згодом зазначає про безпідставність нарахування процентів річних та інфляційних; при оцінці доказів суд має керуватись критерієм доведення вини "поза розумним сумнівом" та стандартом доказування "вірогідність доказів"; наданими позивачем доказами підтверджується факт виникнення у відповідача зобов`язання з оплати наданих йому послуг, права вимоги яких були придбані позивачем; судом правомірно було закрито провадження у справі в частині сплаченої відповідачем суми основного боргу; вимога про сплату боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних, є правом кредитора; відповідач власною процесуальною позицією та фактичними діями щодо наявності поданої апеляційної скарги фактично вдався до такого явища, як "правовий пуризм". Також вказує, що понесе витрати на професійну правничу допомогу (вартість години від 1300 грн до 1500 грн, участь у судовому засіданні від 2000 грн до 2500 грн, додаткова оплата у разі позитивного для позивача рішення - не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), докази понесення яких надасть із врахуванням п.8 ст.129 ГПК України.

Частиною 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2018 між СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", як виконавцем, та ПрАТ "Київенергоремонт", як замовником, було підписано Акт №03/2018 використання перепускного пункту згідно з Договором №103/34-18 від 01.02.2018 за березень 2018 р., відповідно до якого вартість використання перепускного пункту складає 10 000,00 грн за місяць. Акт є підставою для розрахунків між сторонами.

26 квітня 2018 між СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", як постачальником, та ПрАТ "Київенергоремонт", як споживачем, було підписано Акт приймання-передачі надання послуг водопостачання та водовідведення про те, що за квітень 2018р. були надані послуги з водопостачання в обсязі 30 м.куб. та водовідведення в обсязі 30 м.куб. за ціною 11 грн. 84 коп., на сму 355 грн. 20 коп., ПДВ 20%: 71 грн. 04 коп., разом 426 грн 24 коп., згідно договору №120/52-18 від 30 березня 2018 р.

30 квітня 2018 між СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", як виконавцем, та ПрАТ "Київенергоремонт", як замовником, було підписано Акт №04/2018 використання перепускного пункту згідно з Договором №103/34-18 від 01.02.2018 за квітень 2018 р., відповідно до якого вартість використання перепускного пункту складає 15 000,00 грн за місяць. Акт є підставою для розрахунків між сторонами.

У подальшому ПАТ "Київенерго" змінило назву на Акціонерне Товариство "Київенерго" і потім на Акціонерне Товариство "К.ЕНЕРГО" і головним бухгалтером АТ "К.ЕНЕРГО" складено довідки про стан дебіторської заборгованості на 31.01.2021, в яких, з посиланням на зазначені акти і вказані у них договори, підтверджено наявність дебіторської заборгованості ПрАТ "Київенергоремонт". Також у довідках вказано, що відомості щодо наявності даної заборгованості передані ліквідатору АТ "К.ЕНЕРГО".

27 липня 2021 року відбувся електронний аукціон з продажу майна в процедурі банкрутства АТ "К.ЕНЕРГО", порушеній Господарським судом Донецької області, справа №905/1965/19, права вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішеннями.

Переможцем вказаного аукціону стало ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (позивач у даній справі), що підтверджується Протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1.

Платіжним дорученням №11815 від 02.08.2021 позивач сплатив на користь АТ "К.ЕНЕРГО" залишок гарантійного внеску в сумі 70 928,93 грн згідно протоколу №UA-PS-2021-07-16-000066-1 від 27.07.2021.

02 серпня 2021 року між AT "К.ЕНЕРГО", як продавцем, та позивачем, як покупцем, підписано акт про придбання майна на аукціоні, наступного змісту:

- на умовах цивільно-правового правочину, котрий укладено сторонами, та на підставі Протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-l від 27 липня 2021 року, продавець передає у власність покупцеві наступний об`єкт продажу банкрута - Акціонерного товариство "К.ЕНЕРГО":

Лот №69: - право вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішеннями суду Акціонерного товариство "К.ЕНЕРГО" до осіб, перелік (найменування із ідентифікаційними/ідентифікуючими ознаками/даними) котрих із зазначенням підстав (документів) та дат виникнення заборгованостей, а також розмірів/сум відповідних заборгованостей, було розміщено в оголошені про проведення аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-l, в тому числі й оголошені на електронному майданчику через якого покупцем було подано пропозицію - ТОВ "Е-ТЕНДЕР" (код ЄДРПОУ 39484263) - auction.e-tender.Ua/#/landLeaseDetails/b39el41pl2642cb8a6e461bc 08d8327;

- детальна інформація щодо права вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішеннями суду АТ "К.ЕНЕРГО" із переліком документів на її підтвердження (всіх наявних у Продавця за об`єктивної господарської можливості) також було розміщено у відомостях про проведення попереднього аукціону за таким, гіперпосилання як: https://tender.vertas.com.ua/public/view/UA-P8j-2021-06-23-000051-2;

- підписанням цього акта сторони посвідчують передачу AT "К.ЕНЕРГО" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" права грошової вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішеннями суду, на суму 38 940 309,12 грн;

- деталізація змісту та сутності переданого права грошової вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість AT "К.ЕНЕРГО" міститься, у Додатку №1 до протоколу №5 комітету кредиторів AT "К.ЕНЕРГО" від 09 квітня 2021 року, а також у додатку №1 до нього акта про придбання майна на аукціоні;

- передача документів первинного бухгалтерського обліку (різного роду договорів, накладних, актів, рахунків-фактур, платіжних доручень, банківських виписок, судових рішень, документів виконавчого провадження, тощо), котрі визначають та підтверджують зміст право вимоги дебіторської заборгованості AT "К.ЕНЕРГО" до осіб здійснюється одночасно із підписанням даного акта;

- право власності на об`єкт продажу переходить від продавця до покупця після підписання сторонами даного акта.

У додатку №1 до вказаного Акту мітиться перелік контрагентів, право вимоги на дебіторську заборгованість яких передано по акту, зокрема, наявна інформація щодо ПрАТ "Київенергоремонт" і заборгованість в загальній сумі 25 426,24 грн, яка виникла на підставі актів від 31.03.2018 і 30.04.2018 (договір №103/34-18 на використання перепускного пункту) та від 26.04.2018 (договір №120/52-18 на відшкодування витрат за послуги водопостачання та водовідведення).

10.01.2022 позивачем складена вимога за вих.№10-8/01 від 10.01.2022, адресована ПрАТ "Київенергоремонт" (04071, м.Київ, пров. Електриків, буд.15), у якій він вказує про придбання ним права вимоги до відповідача на підставі зазначених актів в загальній сумі 25 426,24 грн та просить невідкладно, в строк, що не перевищує трьох календарних днів із моменту отримання вимоги, здійснити перерахування вказаних коштів на зазначений у вимозі поточний рахунок і про результати розгляду вимоги повідомити за поштовою адресою позивача.

На підтвердження направлення вимоги відповідачу позивач додав до позовної заяви опис вкладення у цінний лист, в якому адресатом є ПрАТ "Київенергоремонт" (04071, м.Київ, пров.Електриків, буд.15), фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 10.01.2022 та поштову накладну АТ" Укрпошта" №0304010736020, за якою одержувачем є ПрАТ "Київенергоремонт" (03035, м.Київ, пров.Енергетиків, 15).

У зв`язку із викладеними обставинами, оскільки відповідач вказані кошти не сплатив і на вимогу не відповів, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 25 426,24 грн основного боргу, 1 090,98 грн 3% річних за період прострочення з 25.01.2022 по 30.06.2023 та 7 707,73 грн інфляційних втрат за період прострочення з лютого 2022 року по червень 2023 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що відповідач після отримання позовної заяви платіжними інструкціями від 07.07.2023 повністю сплатив суму основного боргу в розмірі 25426,24 грн, тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю; вимогу позивача від 10.01.2022 відповідач не отримував, оскільки вона направлялась не за адресою місцезнаходження відповідача (м.Київ, пров.Електриків, 15, у Подільському районі), а на іншу адресу (м.Київ, пров. Енергетиків, 15, у Солом`янському районі), на якій відповідач ніколи не знаходився і не міг отримати вимогу; першою вимогою, яку відповідач отримав, є позовна заява (отримана 06.07.2023), грошові вимоги мали бути виконані у строк до 13.07.2023, а фактично виконані 07.07.2023, тому позивач не має права вимагати стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних доводів відповідач надав суду наступні докази:

- платіжну інструкцію №4231 від 07.07.2023 про сплату позивачу 10 000,00 грн з призначенням платежу "погашення заборгованості з-но акту №03/2018 використання перепускного пункту від 31.03.2018р.";

- платіжну інструкцію №4232 від 07.07.2023 про сплату позивачу 15 000,00 грн з призначенням платежу "погашення заборгованості з-но акту №04/2018 використання перепускного пункту від 30.04.2018р.";

- платіжну інструкцію №4233 від 07.07.2023 про сплату позивачу 426,24грн з призначенням платежу "погашення заборгованості з-но акту №ю/н приймання-передачі надання послуг водопостачання та водовідведення від 26.04.2018р.";

- витяг статті з сайту "Вікіпедія", згідно якої - провулок Електриків - провулок у Подільському районі міста Києва, місцевість Рибальський острів, пролягає від вулиці Електриків до кінця забудови (ТЕЦ-2), поштовий індекс 04071;

- витяг статті з сайту "Вікіпедія", згідно якої - провулок Енергетиків - провулок у Солом`янському районі міста Києва, місцевість Кучмин яр, пролягає від Роздільної вулиці до вулиці Кудряшова, прилучається вулиця Енергетиків, поштовий індекс 03035.

- копію конверту і опис вкладення у цінний лист, згідно яких позовна заява з додатками направлені відповідачу 03.07.2023 на адресу: 04071, м.Київ, провулок Електриків, буд. 15;

- витяг з сайту "Опендатабот" про те, що станом на 23.11.2022 адресою місцезнаходження ПрАТ "Київенергоремонт" у ЄДР є "Україна, 04071, місто Київ, провулок Електриків, будинок 15".

В процесі розгляду справи позивачем було подана заява про часткове закриття провадження у справі, у якій він вказав на сплату відповідачем заборгованості в сумі 25 426,24 грн, тому просив закрити провадження у цій частині на підставі ч.2 ст.231 ГПК України та стягнути з відповідача 1090,98грн - 3% річних та 7 707,73 грн інфляційних втрат.

Також позивачем була подана заява про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9595,75 грн, на яку відповідачем були подані заперечення.

За наслідком розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 25 426,24 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, а в іншій частині позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, у зв`язку із чим задовольнив ці вимоги та стягнув 7 707,73 грн інфляційних втрат коштів та 1 090,98 грн - 3 % річних, а також поклав на відповідача 2 684,00 грн судового збору та 9 595,75 грн втрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду в частині позовних вимог, які були задоволені судом першої інстанції, а також в частині розподілу судових витрат.

Частинами 1, 2 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційним господарським судом не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, в частині закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору щодо позовних вимог про стягнення 25426,24грн основного боргу.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат коштів та процентів річних, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

З матеріалів справи вбачається, що цивільні права та обов`язки між позивачем та відповідачем виникли у зв`язку із придбанням позивачем на електронному аукціоні майна (прав вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість) в процедурі банкрутства АТ "К.ЕНЕРГО".

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Матеріалами справи, зокрема актами від 31.03.2018, 26.04.2018 та 30.04.2018, підтверджується, що між відповідачем та ПрАТ "Київенерго" (в подальшому АТ "К.ЕНЕРГО") виникли зобов`язання щодо оплати відповідачем наданих останнім послуг в загальній сумі 25 426,24 грн.

Вказані акти містять посилання на Договір №103/34-18 від 01.02.2018 та на Договір №120/52-18 від 30.03.2018, однак ні позивач, ні відповідач вказані договори до матеріалів справи не надали, а у позовній заяві позивач вказує, що послуги за вказаними актами надавались на виконання попередньо досягнутих усних домовленостей та у зв`язку із виробничою господарською необхідністю відповідача.

Підписання сторонами актів приймання-передачі, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Частинами 1, 2 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Отже, за вказаними актами ПрАТ "Київенерго" (в подальшому АТ "К.ЕНЕРГО") було кредитором, а відповідач - боржником.

Кредитор у зобов`язанні, згідно положень ст.512 ЦК України, може бути замінений іншою особою внаслідок, у тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст.513 ЦК України).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За результатами проведення електронного аукціону з продажу права вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість позивач набув права вимоги до ряду контрагентів АТ "К.ЕНЕРГО", у тому числі до відповідача щодо заборгованості по актам від 31.03.2018, 26.04.2018 та 30.04.2018.

Статтею 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Позивач вказує, що 10.01.2022 він направив відповідачу вимогу про сплату 25 426,24 грн заборгованості за вказаними актами, разом з доказами переходу до нього прав у зобов`язанні, тому, враховуючи нормативні строк пересилання поштових відправлень, відповідач мав отримати вимогу не пізніше 17.01.2022, однак доказів отримання вимоги відповідачем матеріали справи не містять.

Також позивач зазначив у позові, що направив вказану вимогу на офіційну адресу реєстрації (місцезнаходження) відповідача.

Так, статтею 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

З матеріалів справи вбачається, що адресою місцезнаходження відповідача є "04071, місто Київ, провулок Електриків, будинок 15", яка також зазначена як адреса споживача/замовника у актах, у той час як позивач направив вимогу на адресу "03035, м.Київ, пров.Енергетиків, буд.15".

Провулок Електриків та провулок Енергетиків знаходяться у різних місцях міста Києва, що є загальновідомими обставинами і не потребує доказуванню.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів того, що адреса "м.Київ, пров.Енергетиків, буд.15" є фактичним місцем ведення діяльності чи розташування офісу відповідача.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що в силу вищенаведених положень ст. 517 ЦК України відповідач мав право не виконувати обов`язок новому кредиторові (позивачу), оскільки йому не було надано доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту актів від 31.03.2018, 26.04.2018 та 30.04.2018 вбачається, що у них відсутній строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих йому послуг, отже обов`язок з їх оплати виникає після пред`явлення вимоги.

Матеріалами справи підтверджується, що першою пред`явленою вимогою, яку отримав відповідач за адресою місцезнаходження, є позовна заява, яка була отримана відповідачем 06.07.2023 і наступного дня, 07.07.2023, тобто в межах семиденного строку, відповідач повністю сплатив суму заборгованості в розмірі 25 426,24 грн, що підтверджується наявними у справі платіжними інструкціями.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 1 090,98грн - 3% річних за період прострочення з 25.01.2022 по 30.06.2023 та 7 707,73 грн інфляційних втрат коштів за період прострочення з лютого 2022 року по червень 2023 року.

Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, зобов`язання з оплати заборгованості позивачу у відповідача виникло з 06.07.2023 та було виконане в межах встановленого ст.530 ЦК України строку, отже зобов`язання припинено виконанням, проведеним належним чином, відповідно суд приходить до висновку, що відповідач не прострочив виконання грошового зобов`язання, тому нарахування 3% річних та інфляційних втрат коштів є безпідставним, а позовні вимоги щодо їх стягнення не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2023 року в частині задоволення позову прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат коштів.

Отже, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Згідно ч. 14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач просив стягнути з відповідача 2 684,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 9595,75 грн втрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст.130 ГПК України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Однак, відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій позивача, який, не пересвідчившись у належному повідомленні відповідача про відступлення права вимоги та отриманні вимоги про сплату боргу, ініціював даний судовий процес.

Тому, відповідно до наведених положень ст.129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, судові витрати покладаються на позивача та, відповідно, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню, а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати останнього на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2023 року в частині задоволення позову та в частині розподілу судових витрат.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат коштів.

4. Судові витрати покласти на позивача.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) на користь Приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 15, ідентифікаційний код 00131328) - 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.02.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді І.А. Іоннікова

І.М. Скрипка