Постанова

від 14.02.2024 по справі 902/779/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року Справа № 902/779/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИКС СОЛЮШНЗ" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2023 року по справі №902/779/23 (суддя - Матвійчук В.В.)

час та місце постановлення ухвали: 7 грудня 2023 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; повний текст ухвали складено 12 грудня 2023 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИКС СОЛЮШНЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ АГРО СОЛЮШН"

про стягнення 108 091 грн 53 коп.

за участю представників:

від Позивача - не з`явився;

від Відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИКС СОЛЮШНЗ" (надалі Позивач) звернулося в Господарський суд Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ АГРО СОЛЮШН" (надалі Відповідач) про стягнення 73 485 грн основного боргу, 26 172 грн 72 коп. пені, 1 570 грн трьох процентів річних та 6 863 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14 листопада 2023 року позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення 73 485 грн 00 коп суми основного боргу закрито. Ухвалено стягнути з Відповідача на користь Позивача 18 320 грн 92 коп. пені, 1 570 грн 3% річних, 6 863 грн 81 коп. інфляційних втрат. В позові в частині стягнення 7 851 грн 80 коп. пені відмовлено.

27 листопада 2023 року через підпистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання/заява №б/н від 24 листопада 2023 року (вх. № 01-34/11294/23) представника Позивача (Приступа Ю.М.) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник просить поновити Позивачу строк на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, та стягнути з Відповідача на користь Позивача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 120-127).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про поновлення строку на подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. Відмовлено у задоволенні заяви Позивача про стягнення з Відповідача на користь Позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн. Витрати Позивача на професійну правничу допомогу у справі № 902/779/23 залишено за Позивачем.

Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що наявність у Приступи Ю.М. права на здійснення адвокатської діяльності, на підтвердження чого ним був наданий суду договір про надання правничої допомоги № 28/07-ЛС від 28 липня 2023 року та свідоцтва від 27 вересня 2021 року № 4662, не є підставою вважати, що ним здійснено представництво Позивача саме як адвокатом, за правову допомогу якого має бути стягнено кошти з Відповідача, оскільки Приступі Ю.М. надано право самопредставництва юридичної особи без додаткових витрат та укладення додаткових документів для здійснення такого роду представництва. До того ж, суд першої інстанції констатував, що договір про надання правничої допомоги № 28/07-ЛС від 28 липня 2023 року зі сторони Позивача та зі сторони Адвоката підписано однією і тією ж особою - Приступою Ю.М., що в силу положень частини 2 статті 238 Цивільного кодексу України є недопустимим.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задоволити заяву Позивача про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн (а.с. 143-143).

В своїй апеляційній скарзі Позивач зауважує про те, що судом не враховано, що 28 липня 2023 року між Позивачем та Адвокатом Приступою Юрієм Михайловичем укладено договір про надання правничої допомоги № 28/07-ЛС за умовами якого: адвокат зобов`язується надавати Позивачу правничу допомогу, пов`язану з підготовкою документів та представництвом інтересів Клієнта в усіх органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у судах загальної юрисдикції та, у випадку необхідності - в апеляційних судах та у Верховному Суді, зокрема у справі за позовом Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості за Договором №08.22_П від 18 серпня 2022 року, зокрема в Господарському суді Вінницької області, Північно-західному апеляційному господарському суді, Верховному суді (надалі - правнича допомога), а Позивч зобов`язався приймати та оплачувати надану правничу допомогу на умовах, визначених вказаним договором.

Також Позивач в своїй апеляційній скарзі зауважує про те, що відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Апелянт констатує, що Позивач скористався своїм правом на отримання правничої допомоги та поніс у зв`язку з цим витрати, які підлягають стягнення з Відповідача.

Ухвалою Північнозахідного апеляційного господарського суду від 24 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача. Запропоновано Відповідачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання в порядку частини 2 статті 263 ГПК України.

Ухвалою Північнозахідного апеляційного господарського суду від 2 лютого 2024 року проведення підготовчих дій закінчено, розгляд апеляційної скарги призначено на 14 лютого 2024 року об 15:00 год.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 5 лютого 2024 року надійшла заява від представника Позивача про розгляд справи без представника Позивача (а.с. 174).

В судове засідання від 14 лютого 2024 року представники Позивача, Відповідача 1 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

В той же час, згідно частин 1-4 статті 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.

Зі змісту ухвали від 2 лютого 2024 року вбачається, що суд в пункті 3 такої ухвали повідомив сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції констатує, що в силу дії статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відтак суд констатує, що на даний момент даний строк не є продовженим.

З огляду на все вищезазначене, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представника Позивача та Відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північнозахідного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. При цьому апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 73485 грн основного боргу, 26172 грн 72 коп. пені, 1 570 грн трьох процентів річних та 6863 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14 листопада 2023 року позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення 73 485 грн 00 коп суми основного боргу закрито. Ухвалено стягнути з Відповідача на користь Позивача 18 320 грн 92 коп. пені, 1 570 грн 3% річних, 6 863 грн 81 коп. інфляційних втрат. В позові в частині стягнення 7 851 грн 80 коп. пені відмовлено.

27 листопада 2023 року через підпистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання/заява №б/н від 24 листопада 2023 року (вх. № 01-34/11294/23) представника Позивача (Приступа Ю.М.) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник просить поновити позивачу строк на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, та стягнути з Відповідача на користь Позивача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 120-127).

Відповідно до частин 3, 4 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, юридична особа бере участь через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у статті 237 Цивільного кодексу України, ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини перша, третя вказаної статті).

Відтак, статтею 237 Цивільного кодексу України, здійснено поділ процесуального представництва юридичної особи на дві категорії:

·участь через «самопредставництво» - через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення;

· участь через «представника» - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними винятками.

Окрім керівників або членів виконавчого органу, до переліку було включено «інших осіб, які мають із такою юридичною особою трудові відносини (діють на підставі трудового договору (контракту)».

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

В силу дії частин 1, 3 статті 56 ГПК України: сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво) та (або) через представника.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Приступа Юрій Михайлович (котрий в поданій заяві визначається як адвокат Позивача) являється особою, яка наділена правом вчиняти юридичні дії від імені Позивача без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Зокрема, відповідно до Наказу № 20-К від 1 червня 2021 року, Приступа Юрій Михайлович приступив до виконання обов`язків директора Позивача.

Суд апеляційної інстанції констатує, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), оприлюдненої 20 жовтня 2022 року, вказано, що "починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Враховуючи, що адвокат Приступа Ю.М. у даній господарській справі діє саме як представник, який має право на здійснення інтересів за правилами самопредставництва юридичної особи, а також має статус директора Позивача (та є його одноособовим учасником), адже на переконання колегії суду дає підстави для відмови у задоволенні заяви про стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, що ніби-то надані даною особою.

В той же час наявність у Приступи Ю.М. права на здійснення адвокатської діяльності, на підтвердження чого ним був наданий суду договір про надання правничої допомоги № 28/07-ЛС від 28 липня 2023 року та свідоцтво від 27 вересня 2021 року № 4662, не є безумовною підставою вважати, що ним здійснено представництво Позивача саме як адвокатом, за правову допомогу якого має бути стягнено кошти з Відповідача, оскільки Приступі Ю.М. в силу його правового статусу (директора та єдиний учасник Позиваа) надано право самопредставництва юридичної особи без додаткових витрат та укладення додаткових документів для здійснення такого роду представництва, а отже не дає права прийняти даний доказ як належний та допустимий.

До того ж договір про надання правничої допомоги № 28/07-ЛС від 28 липня 2023 року зі сторони Позивача та зі сторони Адвоката підписано однією і тією ж особою - Приступою Ю.М., що в силу положень частини 2 статті 238 Цивільного кодексу України є недопустимим.

При цьому при укладенні договору сторони мають переслідувати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення. Така мета не може бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною третьою статті 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Водночас словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти так, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або у інший спосіб на шкоду інтересам довірителя, зокрема на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 727/3501/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 910/12791/19, від 19 травня 2021 року у справі № 642/7417/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 757/50762/18-ц, від 01 лютого 2023 року у справі № 569/19674/19.

Отже, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним, при цьому такий правочин не породжує будь-яких наслідків.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року по справі №388/335/20.

З урахуванням вищеописаного колегія суддів прийшла до висновку, що з урахуванням того, що договір про надання правничої допомоги № 28/07-ЛС від 28 липня 2023 року зі сторони Позивача та зі сторони Адвоката підписано однією і тією ж особою Приступою Ю.М, в правовому полі частини третьої статті 238 Цивільного кодексу України, враховуючи практику Верховного Суду, такі дії представника є нічим іншим іншим як вчинення правочину представником не в інтересах довірителя, а у своїх власних інтересах (адже у випадку вирішення спору не на користь даної особи вказаний представник всеодно стягнув би кошти з відповідного підприємства (організації) від імені котрої ним укладено договір з особою).

На підставі цього колегія суду відмовляє у задоволенні заяви Позивача про стягнення з Відповідача на користь Позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн, та вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що спростовані усім вищеописаним у даній постанові.

Дане судове рішення було прийняте місцевим господарським судом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2023 року в справі №902/779/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Апелянта згідно статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИКС СОЛЮШНЗ" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2023 року в справі №902/779/23 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2023 року в справі №902/779/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №902/779/23 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2024 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.