Постанова

від 20.11.2007 по справі 11/343-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/343-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 листопада 2007 р.                                                                          Справа № 11/343-06

за позовом    товариства  з обмеженою відповідальністю „Жмеринський завод по

                      виробництву товарів народного споживання”, м. Жмеринка

до                   Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Жмеринка

про                 визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

                                                                                                               Cуддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників сторін:

від позивача      -    О. Козачок  за дорученням;

від відповідача  -    М. Супрун, О. Смалій за дорученням.

СУТЬ   СПОРУ:

Заявлено позов про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001011530/0 від 29.01.2003р., № 0001021530/0 від 29.01.2003р., № 001031530/0 від 29.01.2003р., № 0001041530/0 від 29.01.2003р., № 0001051530/0 від 29.01.2001р., № 0001061530/0 від 29.01.2003р., № 0001071530/0 від 29.01.2003р., № 0001081530/0 від 29.01.2003р., № 0001091530/0 від 29.01.2003р., № 0001101530/0 від 29.01.2003р., № 0001111530/0 від 29.01.2003р., № 0001121530/0 від 29.01.2003р., № 0001131530/0 від 29.01.2003р., № 0001141530/0 від 29.01.2003р., № 0001151530/0 від 29.01.2003р., № 0014071530/0 від 018.05.2003р., № 00014081530/0 від 08.05.2003р., № 0014091530/0 від 08.05.2003р., № 0014101530/0 від 08.05.2003р., № 0014111530/0 від 08.05.2003р., № 0014121530/0 від 08.05.2003р., № 0014131530/0 від 08.05.2003р., № 0014141530/0 від 08.05.2003р., № 001851530/0 від 22.07.2003р., № 0027291530/0 від 18.09.2003р., № 0004121530/0 від 17.03.2004р., № 0011051530/0 від 04.05.2004р., № 0011971530/0 від 09.09.2004р., № 0012701530/0 від 27.09.2004р., № 00132751530/0 від 16.11.2004р., № 000133151/0 від 09.02.2005р.  прийнятих Жмеринською об'єднаною державною податковою інспекцією.

       Позов з поясненнями мотивовано тим, що порядок і терміни сплати акцизного збору чітко визначає Закон України „Про  акцизний збір на алкогольні напої  та тютюнові вироби”,  частиною 4 статті 7 та частиною  20 статті 7  якого встановлено, що  при отриманні суб'єктом підприємницької діяльності спирту, призначеного для  переробки на іншу підакцизну продукцію, такі платники податку  зобов'язані видати податковим органам податковий вексель, який підтверджує зобов'язання платника податку сплатити суму акцизного збору у термін 90 календарних днів, починаючи від дня отримання спирту.    

Ні вказаним Законом, ні будь-ким іншим нормативним документом України не встановлено, що за порушення терміну оплати акцизного збору по векселю податкові органи мають право нараховувати штрафні санкції аналогічно як за прострочення сплати узгодженого зобов'язання.

Одночасно пунктом 6.7, 6.3  статті 6 Наказу ДПА України № 111 від 19.03.2001 року „Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору” встановлено, що десятиденний термін  сплати акцизного збору після подання Розрахунку, не стосується  платників податку, які  видають податковим органам податкові векселі. Отже обов'язок сплатити акцизний збір протягом 10 календарних днів, наступних за останнім  днем  подання Розрахунку, не стосується  платників податків, що  видають податковим органам податковий вексель, відповідно - Жмеринська  ОДПІ не мала права застосовувати до Заводу  штрафні санкції саме за несплату узгодженого зобов'язання по акцизному збору, оскільки заводом спочатку видавались векселя, а згодом подавались розрахунки акцизного збору.  

Відповідач позов не визнає, про що подав заперечення в якому вказує, що пунктом 1.11 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказано, що у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відтак, Законом 2181 чітко визначено, що під терміном податкова декларація у цьому Законі слід розуміти, не лише податкову декларацію, як таку, а і розрахунок, що подається платником податків, зокрема до органу державної податкової служби у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, позивач подаючи до Жмеринської ОДПІ розрахунки акцизного збору узгодив податкове зобов'язання, визначене у відповідному розрахунку, а відтак безпідставним є посилання позивача на те, що, оскільки ним подавались розрахунки, а не податкові декларації, то податкове зобов'язання узгоджене ним не було.

Також відповідач зауважує на  тому, що позивач несвоєчасно сплачував податкові зобов'язання починаючи з  травня 2001 року,  тобто до того, як почав застосовувати векселі.  Таким чином, всі штрафні санкції, згідно оскаржуваних  повідомлень-рішень  нараховані за несвоєчасну  сплату узгодженої суми податкових зобов'язань з акцизного збору.

Окрім того, відповідач наполягає  на застосуванні строку встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

При розгляді справи була призначена судово-бухгалтерська експертиза за наслідками якої суду надано висновок від 10.10.2007р. № 265.  

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з‘ясувавши обставини справи та оцінивши  наявні у справі докази, суд вбачає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань  юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Абзацом першим пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму протягом десяти календарних днів, наступним за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 даного Закону відповідальність платника податків у вигляді штрафу встановлено для тих випадків, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 7  Закону України „Про  акцизний збір на алкогольні напої  та тютюнові вироби”  встановлено, що українські    підприємства-виробники,   що   реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації:     алкогольних напоїв - на третій робочий день, крім випадків, передбачених частиною двадцятою статті 7 цього Закону; тютюнових виробів - до 16 числа наступного за звітним місяця.   Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції.    При цьому сплата акцизного збору в інший спосіб та інші терміни  не  допускається.

Стаття 20 цього Закону визначає,  що до  отримання  суб'єктом  підприємницької  діяльності  з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для  переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується представником позивача, позивачем  порушено строки  сплати по розрахунках акцизного збору  за березень 2001 року, червень 2001 року,  серпень 2001 року , вересень 2001 року  в результаті чого відповідачем  винесено податкові повідомлення-рішення від 29.01.2003 року № 0001011530/0 на суму  528,6 грн.; від 29.01.2003 року № 0001021530/0 на суму 140,6 грн.; від 29.01.2003 року № 0001031530/0 на суму  01,70 грн.; від 29.01.2003 року № 0001041530/0 на суму  393,30 грн.; від 29.01.2003 року № 0001051530/0 на суму  105 грн.; від 29.01.2003 року № 0001061530/0 на суму  195,10 грн..  

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції  за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Починаючи з 28.09.2001 року в підтвердження зобов'язання по сплаті акцизного збору позивачем видавались наступні  податкові  векселі:

-  від 28.09.2001 року № 623020760606 на суму 17556 грн. Вказана сума акцизу була включена у розрахунок акцизного збору за грудень 2001 року,  поданого 15 січня 2002 року.  Разом з тим позивачу нараховані штрафні санкції згідно з повідомленнями-рішеннями від 29.01.2003 року № 0001071530/0 на суму 873,9 грн.; від 29.01.2003 року № 0001081530/0 на суму 298,44 грн.;   від 29.01.2003 року № 0001091530/0 на суму 275,68 грн.;

-   від 05.12.2001 року № 623020760609 на суму 1492,2 грн. та № 623020760607 на суму 8739 грн.; від 28.12.2001 року № 623020760608 на суму 10354,8 грн. Вказані суми акцизу були включені у розрахунок акцизного збору за березень 2002 року,   поданого 19 квітня  2002 року. Разом з тим позивачу нараховані штрафні санкції згідно з повідомленням-рішенням від 29.01.2003 року № 0001101530/0 на суму 354,20 грн.;

-   від 13.02.2002 року  № 623020760610 на суму 26691,95 грн.; від 01.03.2002 року  № 623020760611 на суму 13504 грн. Вказані суми акцизу були включені у розрахунок акцизного збору за травень 2002 року, поданого 20 червня  2002 року. Разом з тим позивачу нараховані штрафні санкції згідно з повідомленнями-рішеннями від 29.01.2003 року № 0001111530/0 на суму 500 грн. ; від 29.01.2003 року № 0001121530/0 на суму 850,00 грн.; від 29.01.2003 року № 0001131530/0 на суму 897,20 грн.;

-    від 12.03.2002 р. № 623020760612 на суму 13453 грн. Вказана сума акцизу була включена у розрахунок акцизного збору за червень 202 року, поданого  15 липня  2002 року. Разом з тим позивачу нараховані штрафні санкції згідно з повідомленнями-рішеннями від 29.01.2003 року № 0001141530/0 на суму 175,84 грн.; від 29.01.2003 року № 0001151530/0 на суму 171 грн.; від 08.05.2003 року № 0014071530/0 на суму 372 грн.; від 08.05.2003 року № 0014081530/0 на суму 2370,81 грн.;  від 08.05.2003 року № 0014091530/0 на суму 1000 грн.; від 08.05.2003 року № 0014101530/0  на суму 1933 грн.;

-   від 22.05.2002 р. № 623020760613 на суму 20754  грн..  Вказана сума акцизу була включена у розрахунок акцизного збору за серпень 2002 року, поданого 19 вересня 2002 року позивачу  нараховано штрафних санкцій  в сумі 3066, 50 грн., про що винесено  податкове повідомлення-рішення від 08.05.2003 року № 0014111530/0.Крім того,  нараховані штрафні санкції згідно з повідомленнями-рішеннями від 08.05.2003 року № 0014121530/0 на суму  1463 грн.; від 08.05.2003 року № 0014131530/0 на суму  36,50 грн.; від 08.05.2003 року № 0014141530/0 на суму  3348,70 грн.; від 22.07.2003 року № 0018151530/0 на суму  1000 грн. ; від 18.09.2003 року № 0027291530/0 на суму  979,12 грн.; згідно від 17.03.2004 року № 0004121530/0 на суму  964,59 грн.

   -   від 29.06.2002 року № 623020760614 на суму 6771 грн. Вказана сума акцизу була включена у розрахунок акцизного збору, поданого 17 жовтня 2002 року.

   -  від 19.07.2002 року № 623020760674 на суму 13667 грн. Вказана сума акцизу була включена у розрахунок акцизного збору, поданого 20  листопада 2002 року.

   -  від 03.09.2002 року № 623020760675 на суму 10227 грн. Вказана сума акцизу була включена у розрахунок акцизного збору, поданого 20 січня 2003 року.

   - від 31.10.2002 року № 623020760673 на суму 13567 грн. Вказана сума акцизу була включена у розрахунок акцизного збору, поданого 20 лютого 2003 року.

      По вказаним векселям та розрахункам позивачу нараховані штрафні санкції    згідно з повідомленнями-рішеннями від 17.03.2004 року № 0004121530/0 на суму  964,59 грн.; від 04.05.2004 року № 0011051530/0 на суму  1037,83 грн.; від 09.09.2004 року № 0011971530/0 на суму  5624,31 грн.; від 27.09.2004 року № 0012701530/0 на суму   1372,51 грн.; від 16.11.2004 року № 00132751530/0 на суму  1376,03 грн.; від 09.02.2005 року № 000133151/0 на суму  2730 грн..

           Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

    - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

   - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

    -  при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.               

           Таким чином, податковий орган не мав правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.

    Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 10.10.2007р. № 265, висновки податкового органу про те, що товариством сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з затримкою  на відповідну кількість календарних днів, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях № 0001101530/0 від 29.01.2003р., № 0018151530/0 від 22.07.2003р., № 0027291530/0 від 18.09.2003р., № 0004121530/0 від 17.03.2004р., № 0011051530/0 від 04.06.2004р.,  № 0011971530/0 від 09.09.2004р., № 0012701530/0 від 27.09.2004р., № 0013271530/0 від 16.11.2004р., № 0001331501/0 від 09.02.2005р.  документально не підтверджується.  В решті оскаржуваних  рішень,   висновок податкового органу підтверджується. Проте, як вбачається з данного висновку, експертом не взято до уваги  вищевказані податкові векселя,  а тому судом в цій частині висновки експерта не приймаються.

   Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових  і  службових осіб. Частина  3 вказаної норми встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

    1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

    3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що  в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0001071530/0 від 29.01.2003р., № 0001081530/0 від 29.01.2003р., № 0001091530/0 від 29.01.2003р., № 0001101530/0 від 29.01.2003р., № 0001111530/0 від 29.01.2003р., № 0001121530/0 від 29.01.2003р., № 0001131530/0 від 29.01.2003р., № 0001141530/0 від 29.01.2003р., № 0001151530/0 від 29.01.2003р., № 0014071530/0 від 018.05.2003р., № 00014081530/0 від 08.05.2003р., № 0014091530/0 від 08.05.2003р., № 0014101530/0 від 08.05.2003р., № 0014111530/0 від 08.05.2003р., № 0014121530/0 від 08.05.2003р., № 0014131530/0 від 08.05.2003р., № 0014141530/0 від 08.05.2003р., № 001851530/0 від 22.07.2003р., № 0027291530/0 від 18.09.2003р., № 0004121530/0 від 17.03.2004р., № 0011051530/0 від 04.05.2004р., № 0011971530/0 від 09.09.2004р., № 0012701530/0 від 27.09.2004р., № 00132751530/0 від 16.11.2004р., № 000133151/0 від 09.02.2005р. не відповідає вказаним принципам.

Щодо  застосування строків встановлених ст. 99 КАС України, на якому наполягає відповідач,  суд не вбачає підстав для такого застосування оскільки, даною статтею передбачено, що для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше.  Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  встановлено трирічний строк оскарження.

За вказаних вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають  частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 89, 94, 98, 153, 157, 158, 160, 162, 163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

    ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити  частково.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001071530/0 від 29.01.2003р., № 0001081530/0 від 29.01.2003р., № 0001091530/0 від 29.01.2003р., № 0001101530/0 від 29.01.2003р., № 0001111530/0 від 29.01.2003р., № 0001121530/0 від 29.01.2003р., № 0001131530/0 від 29.01.2003р., № 0001141530/0 від 29.01.2003р., № 0001151530/0 від 29.01.2003р., № 0014071530/0 від 018.05.2003р., № 00014081530/0 від 08.05.2003р., № 0014091530/0 від 08.05.2003р., № 0014101530/0 від 08.05.2003р., № 0014111530/0 від 08.05.2003р., № 0014121530/0 від 08.05.2003р., № 0014131530/0 від 08.05.2003р., № 0014141530/0 від 08.05.2003р., № 001851530/0 від 22.07.2003р., № 0027291530/0 від 18.09.2003р., № 0004121530/0 від 17.03.2004р., № 0011051530/0 від 04.05.2004р., № 0011971530/0 від 09.09.2004р., № 0012701530/0 від 27.09.2004р., № 00132751530/0 від 16.11.2004р., № 000133151/0 від 09.02.2005р.Державної податкової інспекції  у Тульчинському районі № 0000601500/15-00 від 22.03.2006р..

3.          В задоволенні позову в частині визнання  протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції  № 0001011530/0 від 29.01.2003р., № 0001021530/0 від 29.01.2003р., № 001031530/0 від 29.01.2003р., № 0001041530/0 від 29.01.2003р., № 0001051530/0 від 29.01.2001р., № 0001061530/0 від 29.01.2003р. відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства  з обмеженою відповідальністю „Жмеринський завод по виробництву товарів народного споживання” (вул. Одеська, 79, м. Жмеринка, Вінницька область, код 31163770  ) 1 грн. 70 коп. витрат зі сплати судового збору.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду  подається протягом десяти днів з дня її проголошення.  Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

                                                                            Постанова виготовлена в повному обсязі 29.11.2007р.

Суддя                                                    Матвійчук В.В.