Рішення

від 13.02.2024 по справі 904/4957/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2024м. ДніпроСправа № 904/4957/23

за позовом керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

позивача-1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, м. Київ

позивача-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ", смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення 1 639 343,82 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від прокуратури Плотицький О.М. наказ від 11.04.2023 №137 прокурор;

від позивача-1 Рибак І.І., витяг з ЄДР, представник;

від позивача-2 ОСОБА_1., витяг з ЄДР, представник;

від відповідача не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: позивача-1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, позивача-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" штрафні санкції у розмірі 1 639 343,82 грн з яких: 645 371,82 грн пеня, 993 972,00 грн штраф за договором №43-23 (ЦЗ) (ДСК) від 08.02.2023.

Судові витрати просить покласти на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, а саме не здійснення поставки товару у встановлений строк.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 позовну заяву залишено без руху; Керівнику Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду постановлено усунути недоліки позовної заяви, а саме: викласти зміст позовних вимог позивача-1 Адміністрації Державної прикордонної служби України та позивача-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до відповідача (зазначити на користь кого просить стягнути з відповідача штрафні санкції прокурор).

26.09.2023 від Керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій без зміни підстав і предмету позову, викладає зміст позовних вимог в такій редакції: " ухвалити рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) штрафні санкції у розмірі 1 639 343,82 грн з яких: 645 371,82 грн пеня, 993 972,00 грн штраф за договором №43-23 (ЦЗ) (ДСК) від 08.02.2023; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону витрати зі сплати судового збору у сумі 24 590,16 грн.".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче провадження призначено на 24.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 відкладено підготовче провадження у справі на 22.11.2023.

31.10.2023 від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), в яких позивач-1 вказує про підтримання позовних вимог прокурора в повному обсязі.

03.11.2023 від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшли пояснення, в яких позивач-1 підтримав позовні вимоги прокуратури та вказує на те, що Адміністрація Держприкордонслужби не є стороною спірного договору, однак відповідно до норм законодавства, вона є органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, органом військового управління органами та підрозділами, які в умовах режиму воєнного стану у взаємодії з Збройними Силами України приймають участь у відсічі збройної агресії проти України шляхом безпосереднього ведення бойових дій (їх забезпечення). При цьому предметом спору є спільні права і обов`язки Адміністрації Держприкордонслужби та Військової частини НОМЕР_1 і рішення у справі впливає на ці права та обов`язки.

У судове засідання, яке відбулося 22.11.2023 з`явились представники позивача 1 та позивача 2, інші представники сторін не з`явилися.

10.11.2023 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернулося поштове відправлення (копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023), яке направлялось на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" без вручення.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" була зареєстроване за адресою 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Сухомлинського Василя, будинок 48Б.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 позовну заяву залишити без руху; керівнику Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, постановлено протягом 5 днів з дати отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази відправлення на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" копії позовної заяви з додатками на адресу: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Сухомлинського Василя, будинок 48Б.

05.12.2023 від керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на адресу суду надійшов лист з додатками якими усунуто недоліки по справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 продовжено розгляд справи у загальному провадженні, призначено підготовче засідання на 26.12.2023.

Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 господарським судом направлено на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Сухомлинського Василя, будинок 48Б), однак поштове відправлення повернулось на адресу суду із відміткою Укрпошти: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, ухвалою суду від 07.12.2023 у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 03.01.2024, оскільки 19.12.2023 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду у справі за якою було зобов`язано надати відповідача відзив на позов.

Відзиву на позов відповідач до суду не надав.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

11.12.2023 від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) до господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в якій просить суд провести судове засідання по справі №904/4957/23 в режимі відеоконференції в Господарському суді міста Києва, Дарницькому районному суді міста Києва, Київському апеляційному суду, Північному апеляційному господарському суді.

13.11.2023 від Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону до господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в якому просить суд провести судове засідання по справі №904/4957/23 в режимі відеоконференції в Дарницькому районному суді міста Києва.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в Дарницькому районному суду міста Києва та клопотання Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в Дарницькому районному суду міста Києва задоволені.

У судове засідання, яке відбулося 26.12.2023 з`явилися представники від прокуратури, позивача-1, представник позивача-2, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче провадження у справі на 17.01.2024.

У судове засідання, яке відбулося 17.01.2024 з`явилися представники від прокуратури, позивача-1, представник позивача-2, представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в засіданні на 13.02.2024.

29.01.2024 Окремою комендатурою охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) подано до суду докази понесення витрат на прибуття до суду 24.10.2023 у розмірі 829,52 грн. (квитки на потяг з Києва до Дніпро та з Дніпра до Києва).

Під час розгляду справи по суті представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) підтримав подану заяву та просив стягнути з відповідача витрати у розмірі 829,52 грн.

Під час розгляду справи по суті представник прокуратури, представник позивача-1 та позивача-2 підтримали позовні вимоги, представник у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (направлена на юридичну адресу відповідача ухвала господарського суду від 17.01.2024 повернулась на адресу суду із відміткою Укрпошти: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

У судовому засіданні 13.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

08.02.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" (постачальник) укладений договір №43-23 (ЦЗ) (ДСК) про закупівлю намету санітарного УСТ-56, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику (товароодержувачу) товари, зазначені в специфікації (додаток № 1), а замовник (товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: намет санітарний УСТ-56 "Готові текстильні вироби". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно специфікації (додаток № 1) (пункт 1.2 договору).

Товароодержувач - уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно з специфікацією (додаток №1) (пункт 1.4 договору)

Загальна сума договору складає: 14 199 600,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 2 366 600,00 грн. (пункт 3.1 договору)

Строк (термін) поставки (передачі) товарів: постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника (товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору, за заявками замовника протягом 30 календарних днів з моменту направлення заявки замовником постачальнику (пункт 5.1 договору).

Заявка замовника подається шляхом надсиланням її на електронну пошту постачальника - ІНФОРМАЦІЯ_2. На підтвердження отримання заявки постачальник надсилає протягом однієї робочої доби на електронну адресу замовника - ІНФОРМАЦІЯ_3 лист-підтвердження про отримання такої заявки. У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка замовника вважається прийнятою постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання постачальником заявки замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену ІНФОРМАЦІЯ_4 (провайдера) (пункт 5.2 договору)

Цей договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.23 року (пункт 11.1 договору).

Сторонами укладено специфікацію, якою погоджено поставку товару - намет санітарний УСТ - 56 у кількості 100 шт.; загальною вартістю 14 199 600,00 грн. з ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" заявки на постачання намету санітарного УСТ-56, а саме: №703/2836-23-вих від 27.02.23 у кількості 15 комплектів; №703/4213-23-вих від 22.03.23 у кількості 85 комплектів.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" здійснило поставку намету санітарного УСТ-56 у кількості 10 комплектів, однак вказані намети повернуто на підставі акту №7 про повернення майна від 15.03.2023 як такі, що не відповідають ТУ У25.1-003101143-086:2005.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" здійснило поставку намету санітарного УСТ-56 у кількості 10 комплектів, однак вказані намети повернуто на підставі акту №8 про повернення майна номенклатури речового забезпечення від 21.03.2023 як такі, що не відповідають ТУ У25.1-003101143-086:2005.

Також матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" здійснило поставку намету санітарного УСТ-56 у кількості 1 комплекту, який прийнято на тимчасове зберігання та в подальшому повернуто на підставі акту №18 про зняття з тимчасового зберігання та повернення майна номенклатури речового забезпечення від 15.05.2023 у зв`язку з виявленими недоліками товару.

Вказані акти складені за участю комісії замовника та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" Антона Мороза, який акти № 7 та №8 підписав без зауважень, а в акті №18 виклав зауваження щодо непогодження з висновками комісії по п. 2-4.

10.05.2023 замовником до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" направлений лист від 10.05.2023 № 703/6744-23-вих, в якому зазначено занепокоєння щодо загрози здійснення постачання товару з порушенням термінів відповідно до умов договору, нагадування щодо відповідальності постачальника за невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором та право замовника дострокового розірвання цього договору в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань з боку постачальника понад 10 (десять) календарних днів.

17.05.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" направлено лист № 703/7240-23-вих, у якому замовником відповідно до абзацу 2 ппункту 12.6 договору, постачальнику запропоновано укласти додаткову угоду про розірвання договору за згодою сторін.

У відповідь щодо надісланою замовником додатковою угодою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" у своєму листі від 22.05.2023 № 5703-23-вих повідомило про згоду на її укладення, але попередньо запропонував викласти пункт 2 додаткової угоди в такій редакції: додатковою угодою зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли за Договором та не мають один до одного жодних претензій.

Розглянувши пропозицію постачальника щодо викладення додаткової угоди в іншій редакції, враховуючи вже виникле порушення за договором замовник не погодився на таку умову та повідомив постачальника про розірвання договору в односторонньому порядку.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" викладено пропозицію щодо укладення Додаткової угоди на постачання 45 комплектів намету УСБ-56 за заниженою ціною: (-30% від попередньої ціни за одиницю товару), а саме 99 400,00 грн. без ПДВ за один намет та зазначено, що дана ціна товару нижче собівартості виготовлення намету.

Станом на 23.05.2023 додаткову угоду про розірвання договору за згодою сторін укладено не було.

В листі від 23.05.2023 №703/7495-23-вих Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" повідомлено, що внаслідок порушення зобов`язань встановлених договором, а саме не здійснення поставки товару у встановлений строк, прострочення виконання зобов`язання понад 10 днів, замовник повідомив про розірвання-припинення договору в односторонньому порядку (односторонню відмову від договору).

Додатковою угодою від 03.06.2023 № 1-23 до договору розірвано (припинено) дію договору №43-23 (ЦЗ) (ДСК) про закупівлю намету санітарного УСТ-56 від 08.02.2023.

Прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором договору №43-23 (ЦЗ) (ДСК) про закупівлю намету санітарного УСТ-56 від 08.02.2023 в частині поставки товару. У зв`язку з чим нарахував та просить стягнути 645 371,82 грн пені та 993 972,00 грн штрафу, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) 645 371,82 грн пені, 993 972,00 грн штрафу.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №43-23 (ЦЗ) (ДСК) від 08.02.2023 про закупівлю намету санітарного УСБ-56, направлення замовлень на поставку товару, обставини поставки та прийняття товару наявність / відсутність порушення строків поставки товару, наявність / відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 договору за порушення строків постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Прокурором нараховані та заявлені до стягнення 645 371,82 грн пені за загальний період з 30.03.2023 по 02.06.2023 (по кожній заявці окремо) та штраф у розмірі 7% складає 993 972,00 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ).

При зверненні до суду прокурор посилався на положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 131-1 Конституції України, статті 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, як органів, які уповноважені здійснювати функції із захисту майнових інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснюють захист інтересів держави представницькими засобами.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини 4 статті 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Аналіз положень статті 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до вимог пункту 7 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне, і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Частиною 3 статтею 47 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державну прикордонну службу України" Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру. У системі Державної прикордонної служби України є також навчальні заклади, науково-дослідні установи, підрозділи спеціального призначення та органи забезпечення.

Згідно до статті 2 Закону України "Про державну прикордонну службу України" основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов`язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій тощо.

Фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством (ст. 27 Закону).

Згідно зі статті 28 цього Закону забезпечення діяльності органів Державної прикордонної служби України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, через державне оборонне замовлення та закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до пункту 1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 533, Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Адміністрація Держприкордонслужби відповідно до покладених на неї завдань, організовує охорону державного кордону на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, забезпечує дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; організовує в установленому законодавством порядку здійснення прикордонного контролю та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів і вантажів; здійснює управління органами Держприкордонслужби, забезпечує їх бойову та мобілізаційну готовність; забезпечує оснащення органів Держприкордонслужби озброєнням і технікою; здійснює інші повноваження, визначені законом (пункт 4 Положення).

Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності, поміж іншого, організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління; забезпечує в установленому порядку самопредставництво Адміністрації Держприкордонслужби в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, зокрема через посадових (службових) осіб юридичної служби апарату Адміністрації Держприкордонслужби, органів Держприкордонслужби, підприємств та установ, що належать до сфери її управління, або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Адміністрації Держприкордонслужби в судах та інших органах через представників (п.5 Положення).

Відповідно до пункту 14 Положення Адміністрація Держприкордонслужби є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Таким чином, саме Адміністрація Держприкордонслужби, як орган, що уповноважений державою на здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечення ефективного і цільове використання бюджетних коштів у органах Держприкордонслужби, а також Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ), як сторона оспорюваного правочину та вигодонабувач, є органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

А тому, саме вони визначені позивачами у цій справі та саме вони мали б захищати інтереси держави за вказаних у позовній заяві обставин.

25.07.2023 Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) було направлено запит з метою вивчення стану законності та додержання вимог законодавства у сфері оборонних закупівель.

01.08.2023 надійшла відповідь за № 430/10507-23-вих від ІНФОРМАЦІЯ_1 із переліком договорів укладених військовою частиною НОМЕР_1 протягом 2023 року, у яких постачальники своєчасно не виконали договірні зобов`язання.

09.08.2023 Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону скеровано запит за № 1642ВИХ-23 до Військової частини НОМЕР_1 щодо вжиття заходів у судовому порядку та стягнення штрафних санкцій із Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" у межах договору № 43-23(ЦЗ)(ДСК).

У відповіді від 16.08.2023 № 2388-23 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що у зв`язку із відсутністю сертифікованого копіювального обладнання у військовій частині НОМЕР_1 позов до господарського суду не подано.

18.08.2023 Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону скеровано запит за № 1912ВИХ-23 до Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо вжиття заходів у судовому порядку та стягнення штрафних санкцій із Товариства з обмеженою відповідьністю "ТЕНТЛІ" у межах договорів № 43-23(ЦЗ)(ДСК) та № 123-23(ЦЗ)(ДСК).

Військова частина НОМЕР_1 у листі від 24.08.2023 № 14/11374-23-ВИХ поінформувала, що не заперечує щодо представництва інтересів Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби у суді щодо стягнення штрафних санкцій із Товарситва з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ".

05.09.2023 Адміністрації Державної прикордонної служби України у листі за № 703/428 76/23-Вих проінформувала, що Адміністрація Державної прикордонної служби України вживає заходи щодо недопущення порушення прав держави, разом з цим, не заперечує щодо захисту прав Дарницькою спеціалізованою у сфері оборони Центрального регіону в суд, здійснення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист держави, випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурором розцінена така поведінка як нездійснення уповноваженими органами, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту інтересів держави, а тому у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з метою захисту інтересів держави.

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 645 371,82 грн пені, 993 972,00 грн штрафу.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на прибуття в судові засідання представника.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 40 рішення суду від 01.02.18 року у справі "Радченко проти України").

29.01.2024 Окремою комендатурою охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) подано до суду докази понесення витрат на прибуття до суду 24.10.2023 у розмірі 829,52 грн. (квитки на потяг з Києва до Дніпро та з Дніпра до Києва).

Під час розгляду справи по суті представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) підтримав подану заяву та просив стягнути з відповідача витрати у розмірі 829,52 грн.

В силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач-2 обґрунтовує свої вимоги про стягнення додаткових витрат з відповідача тим, що ним 24.10.2023 здійснено прибуття у судове засідання у зв`язку з неможливістю провести засідання в режимі відеоконференції.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду у справі № 910/8443/17 від 11.05.2018 року та практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом досліджено копії проїзних документів, копію наказу про відрядження, копію посвідчення про відрядження.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 590,16 грн. та інші судові витрати (витрати на прибуття у судове засідання) у розмірі 829,52 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: позивача-1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, позивача-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" про стягнення 1 639 343,82 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське (пн), вул. Сухомлинського Василя,буд.48Б; код ЄДРПОУ 44700615) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321955) 645 371,82 грн (шістсот сорок п`ять тисяч триста сімдесят одна гривня 82 копійки) пені, 993 972,00 грн (дев`ятсот дев`яносто три тисячі дев`ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок) штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" (51931, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське (пн), вул. Сухомлинського Василя, буд.48Б , код ЄДРПОУ 44700615) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (01104, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, код ЄДРПОУ 38347014) 24 590,16 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто гривень 16 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНТЛІ" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське (пн), вул. Сухомлинського Василя,буд.48Б; код ЄДРПОУ 44700615) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321955) 829,52 грн. інших судових витрат.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.02.2024

Суддя Ю.А. Бажанова