Ухвала

від 15.02.2024 по справі 907/1006/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 907/1006/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Білоуса В. В., Жукова С. В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (вх № 899/2024)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023

у складі колегії суддів: Желік М. Б. (головуючий), Орищин Г. В., Зварич О. В.

та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023

у складі судді Андрейчук Л.В.

у справі № 907/1006/14

за заявою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім"

про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

28.06.2023 ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/1006/14 затверджено звіт ліквідатора ТОВ "Термодім" - арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 907/1006/14 про банкрутство ТОВ "Термодім" з 26.02.2015 по 09.2019 включно в сумі 309 776,00 грн основної грошової винагороди.

Стягнуто з кредитора - ГУ ДФС України у Закарпатській області на користь арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. основну грошову винагороду у справі №908/3804/21 про банкрутство ТОВ "Термодім" за період виконання повноважень ліквідатора з 26.02.2015 по 09.2019 включно в сумі 252 171,35 грн.

Стягнуто з кредитора - ГУ ПФУ у Закарпатській на користь арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. основну грошову винагороду у справі № 908/3804/21 про банкрутство ТОВ "Термодім" за період виконання повноважень ліквідатора з 26.02.2015 по 09.2019 включно в сумі 2 151,28 грн.

Стягнуто з кредитора - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. основну грошову винагороду у справі № 908/3804/21 про банкрутство ТОВ "Термодім" за період виконання повноважень ліквідатора з 26.02.2015 по 09.2019 включно в сумі 40 373,35 грн.

01.11.2023 постановою Західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 13.11.2023) ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі № 907/1006/14 - залишено без змін.

05.02.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі № 907/1006/14 в частині стягнення з ПАТ "Промінвестбанк" на користь арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. грошової винагороди в сумі 40 373,35 грн; відмовити у затвердженні звіту ліквідатора ТОВ "Термодім" - арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі в частині стягнення з ПАТ "Промінвестбанк" на користь арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. грошової винагороди в сумі 40 373,35 грн.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/1006/14.

07.02.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий - Пєсков В. Г. (суддя-доповідач), судді: Білоус В. В., Жуков С.В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції Закону №2971-IX від 20.03.2023) передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі № 907/1006/14, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023, якою затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 907/1006/14 та, зокрема, стягнуто з кредитора - ПАТ "Промінвестбанк" на користь арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. основну грошову винагороду у справі № 907/1006/14 про банкрутство ТОВ "Термодім" за період виконання повноважень ліквідатора, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Таким чином, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Промінвестбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі № 907/1006/14, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Промінвестбанк" колегією суддів не розглядається клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі № 907/1006/14.

Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 907/1006/14 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

С. Жуков