Ухвала

від 15.02.2024 по справі 926/767-б/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 926/767-б/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О.

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 08.11.2023

та на рішення господарського суду Чернівецької області

від 25.05.2023

у справі № 926/767-б/15

за заявою ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

18.12.2023 Приватна фірма «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 12.12.2023 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та на рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. у справі № 926/767-б/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024.

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 926/767-б/15 складено та підписано 20.11.2023. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 в касаційному порядку припадав на 11.12.2023.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 12.12.2023 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 926/767-б/15- 18.12.2023, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Проте, касаційна скарга Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 926/767-б/15, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови оприлюднено 24.11.2023, 12.12.2023 касаційна скарга була направлена сторонам, однак 16.12.2023 скаржник виявив, що касаційну скаргу від 12.12.2023 року помилкового направлено на адресу Західного апеляційного господарського суду, а не до Касаційного господарського через технічну помилку при оформлені скарги та поштового відправлення, після чого касаційну скаргу було направлено до суду касаційної інстанції. Враховуючи зазначене, скаржник просить визнати причини пропуску строку поважними.

Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд наголошує на тому, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (ч. 2 ст. 288 ГПК України)

Згідно з ч. 3 ст. 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

У той же час відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду у справі № 926/767-б/15 була проголошена 08.11.2023 (повний текст складено 20.11.2023), в Єдиному державному реєстрі судових рішень текст оскаржуваної постанови оприлюднено 24.11.2023, а звернувся скаржник через Західний апеляційний господарський суд з касаційної скаргою -12.12.2023, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга до суду апеляційної інстанції.

Крім того, ГПК України не містить положень, які б давали правові підстави обраховувати строк на касаційне оскарження із дня опублікування судового рішення у ЄДРСР чи ознайомлення з ним.

Ураховуючи викладене, скаржник не надав належних доказів неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою.

Слід також зазначити, що згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме як заначено в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції у справі № 926/767-б/15 вбачається, що в судовому засіданні 08.11.2023 був присутній представник скаржника, тобто скаржник безумовно був обізнаний про ухвалення постанови в даному судовому засіданні за його ж апеляційною скаргою.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій 4 статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на касаційне оскарження в даному випадку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Із наведених положень цього Кодексу вбачається, що законодавець визначив низку вимог щодо професійних якостей, рівня підготовки, професійного стажу фізичної особи, наявність яких дозволить фізичній особі належним чином виконувати обов`язки арбітражного керуючого у справі банкрутство та отримувати передбачену Кодексом України з процедур банкрутства грошову винагороду (основну та додаткову) та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство.

Доводи скаржника стосовно допущення, технічної помилки щодо направлення касаційної скарги неналежному адресату, що призвело до порушення скаржником строків на касаційне оскарження, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки враховуючи, що особа, яка звернулась до суду має відповідні професійні знання, будучи обізнаною зі встановленими процесуальним законодавством строками звернення до суду, тому колегія судів зазначає, що наведені скаржником причини не можна вважати поважними, а наведені скаржником обставини об`єктивно непереборними, оскільки доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зводяться виключно до внутрішньої організації роботи самого скаржника, правильності вчинення останнім дій щодо порядку оскарження судового рішення.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та на рішення господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання заяви про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Підстави наведені у клопотанні Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та на рішення господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15- визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Приватної фірми «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І. О. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та на рішення господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15 залишити без руху.

3. Приватна фірма «Інтервал» в особі ліквідатора арбітражного керуючого арбітражного керуючого Гусара І. О. має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку, в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статями 292, 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В.Я. Погребняк