3/116
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.07 Справа № 3/116
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Корсакової Г.В. (доповідач по справі),
суддів: Ільєнок Т.В. суддів: Шевченко В. Ю.
.
при секретарі судового засідання Рустам'ян Е.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Жуков А.М. –за довіреністю;
від відповідача : Кочук О.В. –за довіреністю
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан»на постанову господарського суду Полтавської області від 08.08.2006 року.
у справі №3/116 (суддя Бунякіна Г.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан», м. Полтава
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава;
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві від 06.12.2005р. №0006941502/0, від 20.02.2006р. №0006941502/1, від 25.04.2006р. №0006941502/2 та від 29.06.2006р. №0006941502/3
в с т а н о в и в :
На підставі розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.03.2007р. розгляд справи здійснено судовою розгляд справи здійснено судовою колегією у складі: головуючий по справі суддя – Корсакова Г.В., судді –Шевченко В.Ю., Ільєнок Т.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікан»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві від 06.12.2005р. №0006941502/0, від 20.02.2006р. №0006941502/1, від 25.04.2006р. №0006941502/2 та від 29.06.2006р. №0006941502/3 (з урахуванням заяви вх. № 07693 від 03.07.06), якими визначено позивачу завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 136 753 грн.
Постановою господарського суду Полтавської області від 08.08.2006 р. у справі №3/116 у позові відмовлено.
Постанова місцевого господарського суду мотивована з посиланням на приписи п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»тим, що позивач неправомірно задекларував суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 136 753,00 грн. як таку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок, оскільки фактична сплата постачальнику товарів (основних фондів) була ним проведена не у попередньому звітному періоді, яким в даному випадку є другий квартал 2005 року, а у четвертому кварталі 2003 року.
Не погодившись з прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікан»подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Полтавської області від 08.08.2006р. у справі № 3/116 скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в запереченнях на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях просить апеляційні вимоги скаржника залишити без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 08.08.2006 року без змін.
Склад судової колегії, що розглядала апеляційну скаргу на підставі розпоряджень В.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.11.2006р., першого заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.12.2006р., заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.03.2007р. змінювався.
Представник позивача в судових засіданнях вимоги апеляційної скарги підтримував та просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2007р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Матеріали справи свідчать про наступні обставини у даній справі.
Державною податковою інспекцією у м. Полтаві була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за 3 квартал 2005р. ТОВ «Нікан», за результатами якої складено акт №614/152 від 29.11.2005р., в якому констатовано порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за 3 квартал 2005р. на 136 753 грн.
За висновком акту камеральної перевірки залишок від'ємного значення в розмірі 136753 грн. включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006941502/0 від 06.12.2005р., яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування на 136 753 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в межах процедури адміністративного узгодження. Рішеннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві №1960/10/25-038 від 08.02.2006р., ДПА у Полтавській області №652/10/25017 від 20.04.2006р. та ДПА України № 6864/6/25-0115 від 22.06.2006р. скарги позивача залишені без задоволення, з огляду на що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесені податкові повідомлення-рішення №0006941502/1 від 20.02.2006р., №0006941502/2 від 25.04.2006р. та №0006941502/3 від 29.06.2006р., якими зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування на 136753 грн.
За висновком податкового органу ТОВ «Нікан»не мав податкового кредиту за ІІ квартал 2005 року в розмірі 136 753 грн. та не сплачував постачальникам у цьому звітному періоді суми ПДВ в зазначеному розмірі, а тому не мав права декларувати бюджетне відшкодування за ІІІ квартал 2005 року у визначеній в рядку 25 декларації за звітний період сумі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан»підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Полтавської області від 08.08.2006 року скасуванню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Нікан»є платником єдиного податку за ставкою 6% та платником ПДВ за ставкою 20%, з жовтня 2003 року (з моменту реєстрації) до червня 2005 року звітувалось щоквартально по скороченій формі декларації.
Згідно договору купівлі-продажу майна № 26 від 17.12.2003р. позивач придбав у ТОВ «Сторожове»будівлю за адресою м. Полтава, вул. Фрунзе, 57. Ціна майна за договором становить 856 400 грн. в тому числі ПДВ –142 733,33 грн.
В рахунок оплати за придбану нерухомість позивач у грудні 2003 року перерахував ТОВ «Сторожове»відповідно до платіжних доручень №1 від 05.12.2003р., № 2 від 19.12.2003р. 856 400 грн. у тому числі ПДВ –142 733,33 грн.
У відповідності до ч. 3 ст. 14 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні»№ 857/98 від 07.08.1998р.позивач зменшував свої зобов'язання наступних податкових періодів за рахунок суми податкового кредиту та відображав від'ємне значення у рядку 24 скороченої декларації з ПДВ, яке у наступному переносилось до рядка 22 скороченої податкової декларації наступного податкового періоду. Так як сума від'ємного значення податку залишалася не погашеною сумами податкових зобов'язань, то вона враховувалась у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.
Законом України від 25.03.05 р. № 2505 «Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005р.” та деяких інших законодавчих актів України», внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема до п. 7.7 ст. 7 названого Закону, який викладено в новій редакції. Зазначений пункт в новій редакції набрав чинності з 1 червня 2005 року, крім п.п. 7.7.8 цього пункту, який набрав чинності з 1 січня 2006 року.
Змінився і порядок заповнення декларації з ПДВ. Відповідно до п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 в редакції наказу від 15.06.2005р. №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982 платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених вказаними пунктами. Так як діяльність позивача не підпадає під операції, що стосуються спеціальних режимів оподаткування, ТОВ «Нікан»подано за ІІ квартал 2005 року податкову декларацію з ПДВ за повною формою.
Згідно п. 5.13.2 названого вище Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої), поданої платниками податку (за винятком тих, що застосовували визначені пунктами 11.12, 11.21, 11.29 та 11.35 статті 11 Закону спеціальні режими оподаткування) за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом N 2505, включаються із знаком "-" до рядка 8.4 "інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом N 2505.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з декларацією з податку на додану вартість за І квартал 2005 року (скорочена форма) Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікан»задекларовано 138808 грн. податку на додану вартість минулого звітного періоду, які зменшують суму податку, належну до сплати в поточному звітному періоді. З врахуванням 1094 грн. чистої суми зобов'язання з податку на додану вартість за поточний звітний період (І квартал 2005 року) задекларована товариством сума податку на додану вартість, яка зменшує суму податку, належну до сплати в наступному звітному періоді, і не відображається в особовому рахунку платника, становить 137714 грн. За даними декларації з податку на додану вартість за II квартал 2005 року (повна форма) ТОВ «Нікан»коригує податкові зобов'язання з податку на додану вартість (рядок 8.4 "Інші випадки" - перехід із скороченої форми декларації на повну) у сумі "-" 137714 грн. та з врахуванням визначених податкових зобов'язань з обсягів поставки товарів (робіт, послуг) у II кварталі 2005 року декларує зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 136 753 грн. Згідно з даними декларації з податку на додану вартість за III квартал 2005 року (рядок 25 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню") та додатку №3 до неї "Розрахунок суми бюджетною відшкодування" (рядок 3 "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)" та рядок 4 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню") ТОВ «Нікан»до суми бюджетного відшкодування включено 136 753 грн. податку на додану вартість, сплачені у грудні 2003 року відповідно до платіжних доручень від 5 та 19 грудня 2003 року №1 і №2 ТОВ "Сторожове" за придбані основні фонди та відображені в декларації з податку на додану вартість за грудень 2003 року.
Таким чином, сплачені позивачем суми ПДВ, за якими підприємство звітувалось за скороченою формою знайшли своє відображення у коригуючому рядку нової повної декларації.
В акті перевірки №614/152 від 29.11.2005р. зазначено, що ТОВ «Нікан»в порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до суми бюджетного відшкодування за III квартал 2005 року віднесло 136 753 грн. податку на додану вартість. Залишок від'ємного значення у розмірі 136 753 грн. за висновком податкового органу включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. З огляду на зазначене, спірними податковим повідомленнями-рішеннями позивачу зменшено бюджетне відшкодування на суму 136 753 грн.
Відповідно до п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній з 1 червня 2005р.) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 названого Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таким чином, за змістом п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону до податкового кредиту наступного податкового періоду включається та частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, тобто фактично не сплачений постачальникам податок.
Виходячи з припису п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.
Матеріалами справи підтверджується фактична сплата позивачем заявлених до бюджетного відшкодування 136753 грн. податку на додану вартість за придбані основні фонди, що відповідачем не заперечується.
Щодо доводів податкового органу про те, що така сплата проведена ТОВ «Нікан»не у попередньому податковому періоді, а у четвертому кварталі 2003 року, судова колегія вважає, що будь-який податковий період, який передує третьому кварталу 2005 року є по відношенню до останнього попереднім.
Таким чином, зменшення позивачу бюджетного відшкодування на 136 753 грн. фактично сплаченого податку, на думку судової колегії, є неправомірним.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Полтавської області від 08.08.2006р., якою в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень відмовлено, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до ст.ст. 195, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і скасовує постанову або ухвалу суду першої інстанції, якщо при прийнятті оспорюванного рішення мало місце порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, постанова господарського суду Полтавської області від 08.08.2006р. підлягає скасуванню. Апеляційний господарський суд приймає у справі нову постанову про задоволення позовних вимог.
Керуючись Розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення", ст. ст. 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан»на постанову господарського суду Полтавської області від 08.08.2006 року у справі № 3/116 задовольнити.
2. Постанову господарського суду Полтавської області від 08.08.2006 року у справі № 3/116 скасувати.
3. Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
4. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 06.12.2005р. №0006941502/0, від 20.02.2006р. №0006941502/1, від 25.04.2006р. №0006941502/2 та від 29.06.2006р. №0006941502/3.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан»(м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, р/р 26008710218320 в ПОФ АКБ «УСБ», МФО 331014, код ЄДРПОУ 32689625) 5,10 грн. судового збору.
6. Матеріали справи № 3/116 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення. Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Корсакова Г.В. Судді: Ільєнок Т.В. Судді: Шевченко В. Ю.
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2007 |
Оприлюднено | 05.12.2007 |
Номер документу | 1170134 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні