Ухвала

від 15.02.2024 по справі 607/3336/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2024 Справа №607/3336/24 Провадження №2-з/607/19/2024

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, об`єднання чи поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га.

В обґрунтування даної заяви вказує на те, що позивач 14.02.2024 звернувся із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та відновлення становища, яке існувало до порушення у якому просить визнати недійним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, укладений 13.09.2022 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріуса за №1279; відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га. у власність ОСОБА_3 .

Із змісту поданої позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 25.11.2020 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено угоду про будівництво котеджу, за якою ОСОБА_3 зобов`язувався за кошти ОСОБА_1 здійснити будівництво котеджу на власній земельній ділянці та після введення об`єкту в експлуатацію передати його разом із частиною земельної ділянки позивачу у строк до 31.12.2021. ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаною угодою виконала у повному обсязі та сплатила відповідачу ОСОБА_3 22000 доларів США. Зазначила, що 28.04.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали додаткову угоду, якою продовжили строк для будівництва ОСОБА_3 котеджу до 30.09.2022 та передбачали, що у разі невиконання ним своїх зобов`язань та не передачі об`єкту позивачу, ОСОБА_3 зобов`язаний повернути позивачу 22000 доларів США, а також сплатити штраф у розмірі 28000 доларів США. та пеню. ОСОБА_3 до виконання своїх договірних зобов`язань у додатково наданий строк не приступив, почавши відчужувати все належне йому майно, зокрема, 13.09.2022 продав ОСОБА_2 земельну ділянку, яка є суміжною із земельною ділянкою на якій він повинен був збудувати котедж для позивача, тим самим позбавивши себе будь-якого майна. 30.09.2022 позивач звернулась із позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, за наслідками розгляду якого Тернопільським міськрайонним судом 22.03.2023 винесено рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто на його користь із ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 22000 доларів США та 28000 доларів США за невиконання умов договору, яке на даний час не виконано у зв`язку із відсутністю майна у боржника. Вважає такі дії ОСОБА_3 недобросовісними, оскільки останній за 17 днів до настання кінцевої дати виконання своїх зобов`язань, усвідомлюючи негативні наслідки для себе у випадку їх невиконання, вжив заходів щодо ухилення від їх настання (ставши неплатоспроможним), що порушує майнові інтереси позивача. Так, позивач зазначила, що відповідач ОСОБА_3 у період після укладення додаткової угоди з 28.04.2022 до 30.09.2022 (дата закінчення додатково наданого строку на виконання зобов`язань щодо будівництва котеджу та передачі його позивачу здійснив відчуження всього іншого належного йому майна, тим самим приховавши його від можливості звернення на нього стягнення у виконавчому провадженні. Окрім відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, ОСОБА_3 в той же день 13.09.2022, продав ОСОБА_2 іншу належну йому суміжну ділянку з кадастровим номером 6125280600602:001:0502 площею 0,037 га. При цьому, обидві ділянки були відчужені за загальною ціною 26,4 тис.грн., що є нижче ринкової вартості приблизно у 20 разів. Заявник вважає, що ОСОБА_3 станом на день продажу земельних ділянок ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вже мав прострочене зобов`язання перед позивачем згідно угоди від 25.11.2020 ( у вигляді незавершеного будівництва котеджу та не передачі його разом із частиною земельної ділянки у строк до 31.12.2021); продаючи земельні ділянки ОСОБА_2 до закінчення додатково наданого строку, чітко усвідомлював як об`єктивну неможливість до 30.09.2022 (тобто за 17 днів) завершити будівництво об`єкту нерухомості та передати його разом із земельною ділянкою позивачу; свідомо задля уникнення (унеможливлення) виконання своїх зобов`язань, продав належні йому земельні ділянки третій особі, приховавши їх таким чином від звернення на них стягнення; після продажу земельних ділянок перестав володіти будь-яким нерухомим майном на яке можливо було б звернути стягнення, оскільки перед відчуженням земельних ділянок ОСОБА_3 протягом додатково наданого строку виконання зобов`язань (28.04.2022-30.09.2022) вчинив і ряд інших правочинів, спрямованих на виведення (приховування) активів, задля недопущення звернення стягнення; уклав оспорюваний договір з приховуванням обставин, які мають істотне значення. Відтак, позивач вважає, що спірний правочин є фраудаторним, тобто таким, що спрямований на шкоду позивачу, порушує її майнові інтереси, як кредитора та направлений на недопущення звернення стягнення на майно ОСОБА_3 як боржника.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову позивач, як на підставу застосування заходів забезпечення позову зазначив, що ОСОБА_1 , враховуючи недобросовісну поведінку відповідача, має обґрунтовані припущення вважати, що спірна земельна ділянка, яка предметом оспорюваного правочину може бути відчужена у будь-який час її власником ОСОБА_2 на користь третіх осіб, поділена на частини чи об`єднана з іншими земельними ділянками, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про поновлення порушених прав ОСОБА_1 та її законних інтересів, за захистом яких вона звернулась до суду. Заявник зазначила, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачеві, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення. На думку заявника, співмірним та таким, що відповідатиме змісту позовних вимог, заходом забезпечення позову у цій справі буде заборона ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, об`єднання, поділ земельної ділянки.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі,відповідно до вимогст.153 ч.1ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1,2 ст. 149ЦПК Україниєдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 2 ч. 1 ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, у п. 9 даної Постанови Верховний Суд зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен переконатися у тому, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову прийшов до наступних висновків.

Відповідно до копії спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.09.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В., ОСОБА_3 (Продавець) передав, а ОСОБА_2 (Покупець) прийняв у власність належну Продавцю земельну ділянку площею 0,038 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с.Байківці, кадастровий номер земельної ділянки 6125280600:02:001:0501.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянкуу площею 0,038 га з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501 за адресою: с.Байківці, Тернопільський район Тернопільська область 13.09.2022 року зареєстровано за ОСОБА_2 .

Предметом поданого позивача позову є визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, укладений 13.09.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріуса за №1279, а також відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів ОСОБА_1 - повернення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 .

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Приймаючи до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, утруднить відновлення прав та інтересів позивача, вважаю за доцільне, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити, заборонивши ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження, об`єднання чи поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га., до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. При цьому, суд ураховує зміст пред`явлених ОСОБА_1 вимог, з яких вбачається, що остання звернулась із вимогою до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, (як фраудаторного правочину), укладеного 13.09.2022 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріуса за №1279, оскільки вважає, що даний договір спрямований на уникнення звернення стягнення на майно ОСОБА_3 , поведінку якого вважає недобросовісною, як боржника в іншій справі, судове рішення в якій набрало чинності і не виконується в подальшому останнім. Крім цього, суд зауважує, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, як наслідок утруднить відновлення прав та інтересів позивача. Приймаючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову суд дотримується принципів співмірності та пропорційності застосування заходів забезпечення позову, які полягають в дотриманні балансу вимог позивачки з можливими негативними наслідками для власника спірної земельної ділянки, який не позбавляється права володіти та користуватися цим майном.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149, 150, 260, 352-354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 вчиняти дії, спрямовані на відчуження, об`єднання чи поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати учасникам справи, а також відповідним державним органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.157 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В. В. Ромазан