Рішення

від 27.08.2024 по справі 607/3336/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2024 Справа №607/3336/24 Провадження №2/607/1417/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Музики А.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у залі суду м.Тернополя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійним договору та відновлення становища, яке існувало до порушення прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3 ) звернулась із позовом до ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (надалі ОСОБА_5 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та відновлення становища, яке існувало до порушення, у якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, укладений 13.09.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріуса за №1279; відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів ОСОБА_3 шляхом повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га. у власність ОСОБА_4 .

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 25.11.2020 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено угоду про будівництво котеджу, за якою ОСОБА_4 зобов`язувався за кошти ОСОБА_3 здійснити будівництво котеджу на власній земельній ділянці та після введення об`єкту в експлуатацію передати його разом із частиною земельної ділянки позивачу у строк до 31.12.2021. ОСОБА_3 свої зобов`язання за вказаною угодою виконала у повному обсязі та сплатила відповідачу ОСОБА_4 22000 доларів США. Зазначила, що 28.04.2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали додаткову угоду, якою продовжили строк для будівництва котеджу до 30.09.2022. Проте, ОСОБА_4 до виконання своїх договірних зобов`язань у додатково наданий строк не приступив, почавши відчужувати все належне йому майно, зокрема, 13.09.2022 продав ОСОБА_5 земельну ділянку на якій повинен був збудувати котедж для позивача, тим самим позбавивши себе будь-якого майна. 30.09.2022 позивач звернулась із позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, за наслідками розгляду якого Тернопільським міськрайонним судом 22.03.2023 винесено рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто на його користь із ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 22000 доларів США та 28000 доларів США штрафу за невиконання умов договору, яке на даний час не виконано у зв`язку із відсутністю майна у боржника. Вважає такі дії ОСОБА_4 є недобросовісними, оскільки останній за 17 днів до настання кінцевої дати виконання своїх зобов`язань перед позивачем, усвідомлюючи негативні наслідки для себе у випадку їх невиконання, вжив заходів щодо ухилення від їх настання (ставши неплатоспроможним), що порушує майнові інтереси позивача. Окрім відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, ОСОБА_4 в той же день 13.09.2022, продав ОСОБА_5 іншу належну йому суміжну ділянку з кадастровим номером 6125280600602:001:0502 площею 0,037 га. Крім цього, позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_4 у період після укладення додаткової угоди від 28.04.2022 до 30.09.2022 (дата закінчення додаткового наданого строку на виконання зобов`язань щодо будівництва котеджу та передачі позивачу), окрім земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501 площею 0,38 га у с.Байківці здійснив відчуження всього іншого нерухомого майна, зокрема: - 06.07.2022 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , 02.06.2022 перереєстрував власний транспортний засіб марки «Ford Fusion» 2014 р.в. на нового власника за договором купівлі-продажу. Заявник вважає, що ОСОБА_4 : - станом на день продажу земельних ділянок ОСОБА_5 (13.09.2022) вже мав прострочене зобов`язання перед позивачем згідно угоди від 25.11.2020 (у вигляді незавершеного будівництва котеджу та не передачі його разом із частиною земельної ділянки у строк до 31.12.2021); - продаючи земельну ділянку ОСОБА_5 до закінчення додатково наданого строку (до 30.09.2022), чітко усвідомлював як об`єктивну неможливість до 30.09.2022 (тобто за 17 днів) завершити будівництво об`єкту нерухомості та передати його разом із земельною ділянкою позивачу так і негативні наслідки для себе внаслідок такого невиконання зобов`язання (у вигляді обов`язку повернення коштів та сплати штрафу); -свідомо задля уникнення (унеможливлення) виконання своїх зобов`язань, продав земельну ділянку третій особі, приховавши їх таким чином від звернення на них стягнення; - після продажу земельних ділянок перестав володіти будь-яким нерухомим майном на яке можливо було б звернути стягнення, оскільки перед відчуженням земельних ділянок ОСОБА_4 протягом додатково наданого строку виконання зобов`язань (28.04.2022-30.09.2022) вчинив і ряд інших правочинів, спрямованих на виведення (приховування) активів, задля недопущення звернення стягнення; уклав оспорюваний договір з приховуванням обставин, які мають істотне значення. Також позивач зазначив, що згідно з умовами договору від 13.09.2022, продаж ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,038 га з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501 у с. Байківці було вчинено за 13 784,24грн, що складає еквівалент 376,94 доларів США, згідно з офіційним курсом НБ України станом на день продажу. Проте, згідно з даними, які містить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14.01.2020 ОСОБА_4 придбав земельну ділянку з кадастровим номером 6125280600:02:001:3453 за 71 850,00грн, площею 0,075 га, що розташована в с. Байківці, Тернопільського району, яку в подальшому поділив на дві частини: кадастрови й номер 6125280600:02:001:0501 та номер 6125280600:02:001:0502, площею 0,038га та 0,037 га відповідно. У подальшому, ОСОБА_4 здійснив продаж ОСОБА_5 зазначених земельних ділянок за ціною - 13784,24грн. та 13221,04 грн., відповідно. Таким чином, позивач зазначає, що ОСОБА_4 , придбав у 2020 році за 71,8 тис грн.. земельну ділянку площею 0,075 га, яку поділив на дві частини, а у 2022 році, понісши певні додаткові витрати на виготовлення технічної документації з поділу, документації з будівництва тощо, продав обидві ділянки ОСОБА_5 за загальною ціною 26,4 тис. грн., що у три рази нижче купівельної її ціни. Крім цього позивач зазначив, що відповідно до довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості, вартість об`єкта оцінки - земельної ділянки площею 380 кв.м, кадастровий номер 6125280600:02:001:0501 становить 269 186,41грн. Відтак ціна продажу спірної земельної ділянки є на 2000 % нижчою від її ринкової вартості.

Таким чином, позивач вважає, що при укладенні 13.09.2022 спірного правочину, ОСОБА_4 діяв недобросовісно, без розумного пояснення мети та економічного обґрунтування, зловживаючи правами, оскільки вчинив договір купівлі-продажу земельних ділянок, які порушують майнові інтереси позивача, як кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Ухвалою суду від 15.02.2024, відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_4 відзиву на позов не подавав.

13.03.2024 представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Лукашова О.Є. подала відзив на позовну заяву, згідно якого сторона відповідача позов не визнає. Серед іншого вказала, що при віднесенні певного правочину до фраундаторних, необхідно враховувати наявність боргу у відповідача на момент вчинення такого правочину та докази, які надаються сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень з приводу фраундаторного правочину. При розгляді даної справи необхідно виходити одночасно з того, чи підтверджені наміри ОСОБА_4 на уникнення від вилучення майна, та чи можуть настати реальні наслідки вилучення майна з огляду на фактичні обставини та чинне законодавство. Також зазначила, що факт продажу земельноїділянки -30.09.2022,на думкувідповідача,не свідчить,що оспорюванийдоговір бувукладений умомент настаннязобов`язання повернутикошти позивачці,оскільки рішеннясуду простягнення коштівнабрало законноїсили 02.05.2023,а виконавчепровадження відкритолише 12.05.2023,тоді якоспорюваний правочинбув укладений30.09.2022.Крім цього,звертає увагу,що відповідач ОСОБА_6 на моментукладення договоруне знавчи звернетьсяпозивач ізвимогою досуду ізспособом захистуу виглядістягнення коштів.Таким чином,спірний правочинбув укладенийще задовгодо пред`явленняпозову ОСОБА_3 до відповідачаіз такимспособом захиступорушених правсаме стягненнякоштів.За відсутностічітких доказівпро те,що боржникзнав пронаявність такогообрання способузахисту порушенихправ позивачки,як стягненнякоштів,при цьомузадовго довідкриття виконавчогопровадження,як обставина,що дозволяєкваліфікувати правочиняк такий,що вчиненийна шкодукредитору,не можесвідчити пронамір приховатимайно відвиконання судовогорішення умайбутньому.Відповідач непогоджується здоводами позивачапро те,що,вчинення правочинуза завідомозаниженою вартістю,оскільки такіобставини можутьбути встановленілише судому межахвідповідного судовогорішення.Крім цього,зазначив,що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не перебуваєу родиннихвідносинах будьякого ступеняспорідненості.Будь-якихзаборон щодорозпорядження своїммайном у ОСОБА_8 на моментукладення спірногодоговору небуло. Замовником будівництва на спірній земельній ділянці на даний час є ОСОБА_5 , що свідчить про створення реальних правових наслідків оспорюваним правочином. Щодо наявності зловживання правами, вважає, що позивачем не доведено, що за рахунок цього майна він міг задовольнити свої вимоги як кредитор. Таким чином, представник відповідача ОСОБА_5 вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування умислу у діях відповідачів при укладенні оспорюваного договору, які б свідчили про наявність ознак фраундаторного правочину, а тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

01.04.2024 у даній справі закрито підготовче судове засідання, за наслідками якого дану справу призначено до судового розгляду по суті.

Представником позивача 24.05.2024, 21.06.2024 надано додаткові письмові пояснення, у яких серед іншого останній зазначив, що станом на даний час рішення Тернопільського міськрайонного суду у цивільні справі №607/13479/22 не виконане, у зв`язку із відсутністю у боржника ОСОБА_4 майна та грошових коштів на яких може бути звернення стягнення у виконавчому провадженні. Вважає, що відповідачі, як сторони оспорюваного договору купівлі-продажу «вживали право на зло», оскільки оспорюваний договір купівлі-продажу, на думку позивача, використовувався ними для унеможливлення виконання зобов`язань, недопущення звернення стягнення на майно боржника. Також вважає, що оспорюваний договір купівлі продажу є фраудаторним, тобто вчиненим на шкоду кредитору. Також зазначив, що в Тернопільському міськрайонному суді розглядалась справа №607/3967/23 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В. про визнання за ОСОБА_10 майнових прав на квартиру площею 114,0 кв.м. в двоквартирному зблокованому житловому будинку, розташованому в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, визнання недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,037 га з кадастровим номером 6125280600:02:001:0502, укладений та посвідчений 13.09.2022 року (серія та номер 1277) приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В., визнання за ОСОБА_10 право власності на 15/37 частку земельної ділянки площею 0,037 га з кадастровим номером 6125280600:02:001:0502, за наслідками розгляду якого ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 16.01.2024 затверджено мирову угоду. Так, із означеної ухвали суду про затвердження мирової угоди вбачається, що також 25.11.2020 ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_10 угоду щодо організації взаємовідносин під час будівництва об`єкту нерухомості Тернопільський р-н. с. Байківці кадастровий номер земельної ділянки 6125280600:02:001:0502, яка є суміжною з земельною ділянкою 6125280600:02:001:0501 та на якій останній раніше зобов`язувався здійснити будівництво котеджу для позивача.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Веприк Т.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити з підстав наведених у позові та додаткових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином неодноразово повідомлявся про місце та час розгляду справи, заяв, клопотань про відкладення розгляду з поважних причин справи не подавав.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Лукашова О.Є. в судовому засіданні позов не визнала, вважає його безпідставним та у задоволенні просить відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив.

25.11.2020 між ОСОБА_11 , на даний час ОСОБА_3 , (Сторона 1) та ОСОБА_4 (Сторона 2) укладено угоду про організацію взаємовідносин під час будівництва об`єкта нерухомості Тернопільський район, с. Байківці кадастровий номер земельної ділянки 6125280600:02:001:0501, відповідно до умов якої Сторона 1 бере на себе зобов`язання часткового фінансування будівництва Стороною 2 двох поверхового котеджа на частині земельної ділянки (об`єкта будівництва), що належить Стороні 2 на праві власності площею 0,037 га, розташованої в Тернопільському районі С. Байківці, за кадастровим номером 6125280600:02:001:0501 в орієнтовному обсязі 22 000 доларів США, що за згодою Сторін є оціночною вартістю власності.

28.04.2022 між ОСОБА_11 , на даний час ОСОБА_3 , (Сторона 1) та ОСОБА_4 (Сторона 2) укладено додаткову угоду про організацію взаємовідносин під час будівництва об`єкта нерухомості Тернопільський район, с. Байківці кадастровий номер земельної ділянки 6125280600:02:001:0501, відповідно до умов якої Сторона 2 підтверджує виконання перед нею Стороною 1 взятих на себе зобов`язань. Також пунктом 3 зазначеної угоди підтверджено, що станом на момент її укладення, Сторона 2 не виконала свої зобов`язання перед Стороною 1, у зв`язку з чим Сторони дійшли між собою згоди встановити новий строк виконання зобов`язання за угодою для Сторони 2 та посилити відповідальність за невиконання зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1, а саме Сторона 2 зобов`язана виконати свої зобов`язання перед стороною 1 в строк до 30.09.2022, а саме здати в експлуатацію котедж що є предметом даного договору, розділити та закріпити за котеджем земельну ділянку та передати її у власність стороні 1 відповідно до характеристик визначених додатком 2. Також у пункті 5 зазначеної угоди передбачено, що Сторона 2 підтверджує, те що у разі невиконання нею зобов`язання за Угодою в частині передачі Стороні 1 визначеного майна у власність Сторона 2 зобов`язана буде повернути Стороні 1 грошові кошти в сумі 22 000 доларів США, сплатити штраф за невиконання зобов`язань за Угодою в розмірі 28 000 доларів США та додатково, за кожен день прострочення передання майна чи повернення грошових коштів сплатити штраф в розмірі 500 грн. за кожен день прострочення виконання такого зобов`язання.

12.07.2022 позивач рекомендованим листом направила на адресу відповідача ОСОБА_4 вимогу, в якій просила відповідача приступити до виконання взятих на себе зобов`язань щодо здійснення будівельних робіт в обумовлені строки.

13.09.2022 року між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець) укладено нотаріально-посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Вовк Т. В., зареєстрований в реєстрі за № 1279,

договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого Продавець передає, а Покупець приймає у власність належну продавцю земельну ділянку, площею 0, 038 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Байківці, кадастровий номер земельної ділянки: 6125280600:02:001:0501. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), малоповерхова забудова площею 0,0,038 га. Зазначена земельна ділянка відчужується без зміни її цільового призначення. У пункті 5 зазначеного правочину передбачено, що її продаж вчинено за 13784 грн. 24 коп., які покупець передав Продавцю, а Продавець отримав особисто до підписання цього договору.

Пунктом 7 зазначеного правочину передбачено, що Продавець свідчить, що: незастережних недоліків, які знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначеної у цьому договорі земельної ділянки не має; від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення; до укладення цього договору земельна ділянка іншим особам не відчужена; земельна ділянка під забороною (арештом) та у заставі, оренді, не перебуває…щодо земельної ділянки відсутні судові спори; самовільного будівництва на земельній ділянці не має; внаслідок продажу земельної ділянки не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в т.ч. неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких продавець зобов`язаний утримувати; земельна ділянка є вільною від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року, яке набрало законної сили у справі № 607/13479/22, задоволено частково позов ОСОБА_11 (на даний час ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 ( ОСОБА_3 ) 22 000 доларів США сплачених на виконання умов договору, 28 000 доларів США штрафу за невиконання умов договору.

Як зазначено у вказаному судовому рішенні, «…30.09.2022 позивач ОСОБА_11 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення з відповідача у її користь грошових коштів…Судом встановлено, що між сторонами 25.11.2020 укладено угоду про організацію взаємовідносин під час будівництва об`єкта нерухомості Тернопільський район, с. Байківці, кадастровий номер земельної ділянки 6125280600:02:001:0501, відповідно до умов якої позивачка взяла на себе зобов`язання часткового фінансування будівництва відповідачем двох поверхового котеджу на частині земельної ділянки (об`єкта будівництва), що належала відповідачу на праві власності площею 0,037 га, розташованої в Тернопільському районі с. Байківці, за кадастровим номером 6125280600:02:001:0501 в орієнтовному обсязі 22 000 доларів США, що за згодою сторін є оціночною вартістю власності. Вказаною угодою сторони також узгодили, що період будівництва буде складати орієнтовно один календарний рік, та планове завершення будівництва і подача декларації про завершення будівництва планується на четвертий квартал 2021 року. Відповідач зобов`язався передати позивачці до 31.12.2021 року приміщення і земельну ділянку та надати документи на право власності за одним із котеджів, який введе в експлуатацію, та який відповідає вимогам встановленим в додатку вимоги об`єкту експлуатації, що є об`єктом інвестування (об`єктом будівництва).На виконання умов вищевказаної угоди позивачкою було сплачено відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 22 000 доларів США, що не заперечується відповідачем. У зв`язку з неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань у встановлений угодою від 25.11.2020 року строк, 28.04.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду про організацію взаємовідносин під час будівництва об`єкта нерухомості Тернопільський район, с. Байківці, кадастровий номер земельної ділянки 6125280600:02:001:0501. Вказаною додатковою угодою сторони підтвердили, що загальна сума передана позивачем ОСОБА_11 відповідачу ОСОБА_4 грошових коштів складає 22 000 доларів США та позивач виконала свої зобов`язання у повному обсязі. Крім цього, зазначеною додатковою угодою сторони передбачили новий строк виконання відповідачем своїх зобов`язання за угодою, саме в строк до 30 вересня 2022 року…Встановлено в судовому засіданні та не заперечується стороною відповідача, що станом на день подання позивачем позову (30 вересня 2022 року) та станом на даний час, відповідач свої зобов`язання за укладеними між сторонами угодою від 25.11.2020 року та додатковою угодою від 28.04.2022 року не виконав, зокрема не здійснив будівництво двох поверхового котеджу на частині земельної ділянки (об`єкта будівництва), що належала відповідачу на праві власності площею 0,037 га, розташованої в Тернопільському районі с. Байківці, за кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, не передав у власність позивачці останній разом із земельною ділянкою, не надав документів на право власності на котедж, який введено в експлуатацію, а здійснив відчуження вказаної земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 13 вересня 2022 року громадянину ОСОБА_5 . Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено умови вищевказаних угод, внаслідок чого останній зобов`язаний повернути позивачці сплачені останньою кошти за цими угодами у розмірі 22 000 доларів США та сплатити в користь останньої штраф за невиконання зобов`язання за угодою у розмірі28 000 доларів США..».

В силу вимог ч. 4 ст. 182 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином не підлягають доказуванню обставини встановлені означеним судовим рішенням щодо невиконання відповідачем ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань за укладеним правочином між сторонами від 25.11.2020 про організацію взаємовідносин під час будівництва об`єкта нерухомості Тернопільський район, с. Байківці, кадастровий номер земельної ділянки 6125280600:02:001:0501 та додатковою угодою укладеною між ними 28.04.2022 року.

Згідно інформації про виконавче провадження від 07.02.2024, на виконанні у приватного виконавця Мелех А.І. виконавчого округу Тернопільської області перебуває виконавче провадження №71805031, яке відкрито 12.05.2023 з приводу примусового виконання виконавчого листа, виданого 04.05.2023 Тернопільським міськрайонним судом за №607/13479/22 про стягнення із ОСОБА_4 у користь ОСОБА_11 22000 доларів США сплачених на виконання умов договору, 28000 доларів США штрафу за невиконання умов договору, а також 12405 грн. судового збору, стягувачем у якому є ОСОБА_11 а боржником ОСОБА_4 .

Як вбачається із копії нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2020 року, ОСОБА_4 прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0750 га, що розташована в с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125280600:02:001:3453 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за ціною 71850 грн., яку в подальшому на підставі заяви ОСОБА_4 поділено на такі частини: перша земельна ділянка площею 0,0370 га; друга земельна ділянка площею 0,0380 га.

Крім цього, судом з`ясовано, що 13.09.2022 року між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець) також було укладено нотаріально-посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Вовк Т. В., зареєстрований в реєстрі за № 1279, договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого Продавець передає, а Покупець приймає у власність належну продавцю земельну ділянку, площею 0, 038 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Байківці, кадастровий номер земельної ділянки: 6125280600:02:001:0502. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), малоповерхова забудова площею 0,0038 га. Зазначена земельна ділянка відчужується без зміни її цільового призначення. У пункті 5 зазначеного правочину передбачено, що її продаж вчинено за 13221 грн. 04 коп..

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №360772110 від 03.01.2024, відповідачем ОСОБА_4 25.02.2020 набуто у власність земельні ділянки кадастровий номер 6125280600:02:001:0502 площею 0,037 га та кадастровий номер 6125280600:02:001:0501 площею 0,038 га, які розташовані в с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), право власності на які припинено 13.09.2022 внаслідок їх відчуження на підставі договорів купівлі-продажу. Зазначені земельні ділянки утворились внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:3453 площею 0,075 га. Крім цього, право власності відповідача ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 припинено 06.07.2022 внаслідок її відчуження.

Також, згідно інформації наданої Головним сервісним центром МВС від 07.09.2022 на запит представника позивача, 02.06.2022 транспортний засіб марки «Ford Fusion», 2014 р.в., який належав ОСОБА_4 перереєстровано на нового власника на підставі договору купівлі-продажу, укладеного в ТСЦ, №6141/2022/3200052 від 02.06.2022.

Як вбачається з інформації ТзОВ «Орієнтир-Реформа» від 15.01.2024 №1, наданої на запит адвоката Веприка Т.М., ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,38 га, цільове призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться у с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області, станом на 13.09.2022 могла становити орієнтовно 220000 275000 грн. або приблизно 6000 7500 доларів США.

Як слідує із довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 17.01.2024, вартість земельної ділянки, яка розташована в с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області, площею 380 кв.м., кадастровий номер 6125280600:02:001:0501 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) складає 269186,41 грн. Як вбачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зареєстрованої Державною інспекцією архітектури та містобудування України 30.01.2023, ОСОБА_5 28.01.2023 подав заяву про нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці кадастровий номер 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, яка розташована в с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області, право власності на яку набув на підставі спірного правочину, укладеного 13.09.2022 із ОСОБА_4 ..

Відповідно до інформації викладеній у листі приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелех А.І. за №6632 від 10.06.2024, будь-яких стягнень згідно виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом 04.05.2023 № 607/13479/22 у виконавчому провадженні №71805031 станом на 10.06.2024 не відбувалось, виконавцем не виявлено коштів, доходів чи майна боржника, на які можливо звернути стягнення з метою повного фактичного виконання виконавчого документу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті3ЦКУкраїни) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті13ЦКУкраїни).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті13ЦКУкраїни).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі №3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті16ЦКУкраїни не суперечать частині другій статті58Конституції Українита вказано, що «оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогамКонституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)».

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 747/306/19).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття204ЦКУкраїни).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті215ЦКУкраїни). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Необхідно розмежовувати конкурсне оспорювання та позаконкурсне оспорювання фраудаторних правочинів. Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц зроблено висновок, що: «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті3ЦКУкраїни) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті13ЦКУкраїни), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею234ЦКУкраїни, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею228ЦКУкраїни».

Тобто, Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття234ЦКУкраїни); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті3,13ЦКУкраїни); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті228ЦКУкраїни).

Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.

Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, колишня дружина боржника, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17 вказано, що: «цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті3ЦКУкраїни) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті13ЦКУкраїни)».

Як зазначив ВС у своїй постанові від 14.08.2024 у справі №504/112/22, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.

Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18)).

З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

В Дигестах, наприклад, вказувалося, що juris praecepta sunt haec: honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere (норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах). Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24)).

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Суд, заслухавши пояснення сторін, оцінивши та дослідивши надані ними докази, проаналізувавши їх окремо та в сукупності, вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійним договору та відновлення становища, яке існувало до порушення прав, слід задовольнити, визнавши недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Байківці, укладений 13 вересня 2022 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1279. Також вважає, що слід відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Байківці, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у власність ОСОБА_4 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає підставними доводи сторони позивача, оскільки вважає, що приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення ОСОБА_4 договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:05) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди).

Суд погоджується із твердженням сторони позивача, що спірний правочин носить ознаки фраудаторності, оскільки: 1) ОСОБА_4 вчинив спірний договір 13.09.2022, тобто за 17 днів до закінчення строку виконання ним своїх майнових зобов`язань, після настання якого останній не міг не усвідомлювати негативні наслідки для себе у вигляді настання обов`язку повернути сплачені ОСОБА_3 кошти та сплатити штрафні санкції; 2) ОСОБА_4 вчинив спірний договір під час невиконання ним своїх зобов`язань та надіслання 12.07.2022 позивачем вимоги в якій остання повідомила, що звернеться до суду за захистом своїх прав; 3) ОСОБА_4 розумів, що внаслідок вчинення ним спірного правочину, останній не міг до 30.09.2022 (за 17 днів) завершити будівництво об`єкта нерухомості та передати його разом з земельною ділянкою, яку він відчужив, позивачу; 4) ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 на підставі спірного правочину земельну ділянку з кадастровимномером 6125280600:02:001:0501 за не ринковою ціною та яку раніше придбав дорожче; 5) ОСОБА_4 вчинив упродовж додатково погодженого із позивачем терміну виконання своїх зобов`язань (28.04.2022 - 30.09.2022) інші правочини, спрямовані на виведення (приховування) активів (02.06.2022 продаж автомобіля, 06.07.2022 продаж двокімнатної квартири, 13.09.2022 продаж суміжної земельної ділянки); 6) ОСОБА_4 після відчуження ОСОБА_5 спірної земельної ділянки, а також іншого рухомого та нерухомого майна перестав володіти ним, за рахунок якого він міг би відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором (позивачем).

При цьому, суд констатує, що як уже зазначалось вище, відповідач ОСОБА_4 розумів, що в результаті відчуження ним 13.09.2022 ОСОБА_5 спірної земельної ділянки, він не виконає свої зобов`язання перед позивачем, які виникли на підставі укладеного 25.11.2020 договору про будівництво котеджу на даній земельній ділянці, строк виконання якого закінчувався 30.09.2023, а відтак суд має обґрунтоване переконання, що дії продавця, спрямовані на відчуження зазначеного належного йому майна спірної земельної ділянки, яка є предметом спірного правочину, не відповідали принципам добросовісності. При цьому, ціна такого нерухомого майна, не відповідала рівню цін, які є прийнятними для продажу майна з подібними характеристиками, що підтверджено наведеними та проаналізованими вище доказами. Така ціна оцінюється судом як неринкова та також є ознакою фраудаторності правочину.

Суд вважає, що ОСОБА_4 , який не виконав взяті на себе зобов`язання перед позивачем по будівництву котеджу на спірній земельній ділянці, яку він відчужив ОСОБА_5 , укладаючи спірний правочин діяв очевидно недобросовісно та зловживав правами кредитора, яким у даному випадку виступав позивач, вчинивши дії на уникнення зобов`язань, на недопущення, знаючи про невиконання своїх зобов`язань, в подальшому звернення стягнення на майно боржника. Відтак, суд не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, адже ОСОБА_4 , як боржник міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку невиконання взятих перед позивачем зобов`язань щодо будівництва котеджу на спірній земельній ділянці, яку відчужив ОСОБА_5 ..

Суд звертає увагу на правову позицію згідно якої правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11).

Встановлення фраудаторності договору є достатньою та самостійною підставою визнання його недійсним (постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 643/15604/17).

Оскільки судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 , відтак на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2422 грн.40 коп., тобто по 1211,20 грн. із кожного.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійним договору та відновлення становища, яке існувало до порушення прав, задовольнити

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Байківці, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, укладений 13 вересня 2022 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1279.

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:0501, площею 0,038 га, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Байківці, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у власність ОСОБА_4 .

Стягнути із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.. 40 коп., тобто по 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.. 20 коп. із кожного.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2024 року у даній справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складене 06 вересня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Головуючий суддяВ. В. Ромазан