Ухвала

від 09.02.2024 по справі 761/15110/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 761/15110/23

провадження № 61-1169ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби

у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просив звільнити

з-під податкової застави автомобіль «Skoda Superb 1,8 TSI», 2008 року випуску, колір: сірий, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В обґрунтування позову зазначав, що 30 січня 2023 року брав участь

в електронному аукціоні (торгах) Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») з реалізації арештованого майна - лоту № 521750, а саме: транспортного засобу марки «Skoda Superb 1,8 TSI», 2008 року випуску, колір: сірий, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав Товариству

з обмеженою відповідальністю «Культурний Центр «Кінотеатр «Київ».

На підставі протоколу ДП «Сетам» № 582093 від 30 січня 2023 року він став переможцем торгів. Ціна продажу склала 250 001,00 грн, сума сплаченого гарантійного внеску 10 306,70 грн, розмір додаткової винагороди організатору торгів 2 193,35 грн, та сума, яку необхідно перерахувати на рахунок становила

237 500,95 грн. Він повністю оплатив вартість автомобіля і став його власником, що підтверджується актом про проведені електронні торги від 14 лютого

2023 року.

Проте, набувши право власності на спірний автомобіль він не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу з огляду на наявність обтяження відповідача.

На підставі викладеного позивач просив суд позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Звільнено з-під податкової застави, яка зареєстрована 16 лютого 2022 року,

за номером 29695602, транспортний засіб марки «Skoda Superb 1,8 TSI», 2008 року випуску, колір: сірий, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

19 січня 2024 року Головне управління Державної податкової служби

у м. Києві, засобами поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду

із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 14 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 30 листопада 2023 року, в якій представник заявника, посилаючись

на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню.

За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах

з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі

№ 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.

Предметом позову у цій справі є вимоги про звільнення з-під податкової застави автомобіля. Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн), справа є незначної складності, виходячи

із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку

тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Касаційна скарга та додані до них матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства, а також

не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно

до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи

та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Касаційний перегляд судових рішень є екстраординарним, тобто таким,

що не відбувається у кожній справі.

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № Я (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію

та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи,

яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду

не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], § 230, № 36760/06, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод (далі - Конвенції) до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес

де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), §37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), §32, від 02 листопада 2006 року, № 29182/03, «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) §29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справах «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; «Козліца проти Хорватії», § 33; «Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №2611/07 та §54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07, «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), §48, від 02 жовтня

2012 року, № 32299/08).

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження)

у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав

для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову,

що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою,

яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про усунення перешкод у користуванні власністю відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська