Рішення

від 05.02.2024 по справі 300/5546/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. справа № 300/5546/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Кузенко Н.І.,

представника позивача Ляховича В.Д.,

представника відповідача Коваль Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ), звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком, періоди роботи з 01.01.1991 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 29.08.2000 та провести перерахунок пенсії.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не врахував до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.07.1993 по 29.08.2000 у крамниці "Арніка" згідно довідки №25 від 05.10.2010, поставивши під сумнів легітимність означеної довідки, а саме: підписання неуповноваженою особою, та з 01.01.1991 по 30.06.1993 на підставі показів свідків, оскільки, підприємство не ліквідоване, а показами свідків підтверджуються періоди роботи тільки у разі його ліквідації. Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними, що порушують норми чинного законодавства та позбавляють право ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення протягом тривалого часу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Пунктом 4 цієї ухвали зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надати суду, в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали суду (одночасно з відзивом):

- належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ;

- обґрунтовані пояснення: щодо незарахування періодів роботи з 01.01.1991 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 29.08.2000 з покликанням на чинне законодавство як підстави відмови (не копіювання змісту та/або відсилання до наданих відповідей у листах пенсійного органу!!!); щодо обставин, що встановленні Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у постанові від 18.12.2012 справа № 0907/16467/2012 як на підставу відмови у зарахуванні оспорюваного періоди роботи (чи досліджувалася та бралась до уваги довідка від 05.10.2010 № 25, встановлювались повноваження ОСОБА_2 станом на 05.10.2010, вивчались відомості реєстрації (перереєстрації) місцезнаходження ТзОВ "Арніка" тощо);

- подати належним чином оформлені докази, що станом на 05.10.2010 (дата видачі довідки) ТзОВ "Арніка" знята з реєстрації у м. Калуші, у зв`язку з перереєстрацією в Снігурівському районі Миколаївської області (не вказання дати з якої відбулась перереєстрація!!!), та, відповідно, подання доказів, встановлених в ході з`ясування обставин та вжиття заходів відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який наділений широким колом повноважень, що ОСОБА_2 є неуповноваженою особою на видачу довідки, а саме подання документального доказу на підтвердження, викладених тверджень пенсійним органом у листах (відповіді, рішення тощо) щодо відсутності у ОСОБА_2 станом на 05.10.2010 повноважень на видачу довідки за № 25, та, як наслідок, документальне підтвердження, хто станом на дату видачі довідки являвся уповноваженою особою (директором, керівником, виконуючим обов`язки тощо).

07.09.2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов від 04.09.2023 № 0900-0903842770. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проти позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Насамперед, представник відповідача вказала на порушення строку звернення до суду із вказаним позовом. Також зазначила, що позивачем не дотримано встановлено порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки вона не зверталася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській область із заявою встановленого зразка про призначення пенсії відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку № 22-1. Крім того, відсутні законні підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.1991 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 29.08.2000, з підстав та мотивів викладених у відзиві.

Ухвалою суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження ОСОБА_1 від 14.09.2023 задоволено. Постановлено перейти до розгляду справи № 300/5546/23 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на "05" жовтня 2023 року о 10:00 год.

В підготовчому судовому засіданні призначеному на 08.11.2023 оголошена перерва, у зв`язку з необхідністю надання додаткових документальних доказів та пояснень ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання вимог ухвали суду від 22.08.2023.

Ухвалою суду від 20.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 20.12.2023.

21.11.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, згідно змісту яких представник відповідача вказала, що відповідно статті 30 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а також розділу VIII Порядку формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3267/5 від 18.11.2016, лише за вимогою суду посадова особа зі зберігання реєстраційних справ, може надати документи реєстраційної справи відповідної юридичної особи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 витребувано у Міністерства юстиції України належним чином оформлену інформацію/витяг/матеріали реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка", що містять інформацію щодо місцезнаходження юридичної особи, відомості про керівника юридичної особи станом на 05.10.2010.

24.11.2023 на виконання ухвали суду від 22.11.2023 Міністерство юстиції України повідомило про відсутність можливості надати витребувані документальні докази.

04.12.2023 представник ОСОБА_1 через канцелярію суду подав суду доповнення до листа від 20.11.2023.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 04.12.2023 витребувано додаткові докази у представників сторін, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 18.12.2023 о 10:00 год.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 18.12.2023 головуючий суддя Главач І.А. по адміністративній справі №300/5546/23 перебував у щорічній відпустці з 14.12.2023 по 27.12.2023 згідно наказу від 04.12.2023 №220-В. У зв`язку чим, судове засідання призначене на 18.12.2023 р. 10:00 год., не відбулося та відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

Судове засідання призначене на 10.01.2024 о 10:30 год. не відбулось, у зв`язку з неявкою сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання від 10.01.2024.

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало суду клопотання про відкладення розгляду справи від 10.01.2024, в якому просило перенести розгляд справи №300/5546/23, який призначено на 10.01.2024 о 10:30 год., оскільки представник відповідача, яка бере участь в даній справі, перебуває у відпустці.

Представник позивача 01.02.2024 скерував суду доповнення до позовної заяви по справі №300/5546/23.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій закрито.

Згідно поданих заяв представників позивача та відповідача відповідно від 05.02.2024, суд протокольною ухвалою постановив продовжити розгляд справи по суті після закриття підготовчого провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, ознайомившись зі змістом відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, додатковими письмовими поясненнями та заслухавши усні пояснення сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 зазначає, що на початку 2009 року, готуючись до призначення пенсії по віку, виявила відсутність трудової книжки за її останнім місцем роботи в кредитній спілці "Християнська злагода", що й змусило позивача збирати відповідні довідки на підтвердження періодів її роботи.

Як стверджує ОСОБА_1 , вона в телефонному режимі звернулась до п. ОСОБА_2 , яка на час звільнення ОСОБА_1 з ТзОВ "Арніка" заповнювала та видавала їй трудову книжку, стосовно видачі довідки на підтвердження періоду її роботи.

05.10.2010 позивачу видано довідку за №25 про те, що ОСОБА_1 дійсно працювала в магазині "Арніка" по переводу з Т.В.О. концерну "Хлорвініл" з 01.07.1993 продавцем І-категорії крамниці "Арніка", наказ №2 від 01.07.1993. 20.09.1997 крамниця "Арніка" перейменована у ТзОВ "Арніка" наказ №20-1к від 20.09.1997. Звільнена з роботи з 29.08.2000 ст.36 п. 1 КЗпП України (за згодою сторін) наказ №9 від 29.08.2000. Довідка видана для підтвердження стажу роботи, за підписом ОСОБА_2 , відтиск штемпеля ТзОВ "Арніка", м. Калуш, Івано-Франківської області, вул. Пушкіна, 15, тел. 3-37-40 (а.с.18).

09.04.2012 територіальним управлінням Пенсійного фонду України в призначенні позивачу пенсії достроково відмовлено по причині відсутності стажу роботи, з підстав не врахуванням до стажу періоди роботи в Торгово-виробничому об`єднанні концерну "Хлорвініл" (яке ліквідоване, а документи в архів не передані) з 01.01.1991 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 29.08.2000 в крамниці "Арніка".

Довідка за №25 від 05.10.2010 не врахована, так як управління пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі повідомляє листом від 27.01.2012, що "Арніка" ліквідовано 21.09.2009 відповідно до акту передачі платника ТзОВ "Арніка" шляхом переводу до ПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області, а місцезнаходження документів невідоме.

В свою чергу, управління ПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області листом № 2178/04 від 23.03.2012 повідомило, що ТзОВ "Арніка" зареєстроване в їхньому управлінні з 04.09.2009 проте звітність жодного разу не надавалась, керівник ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає а місцезнаходження документів невідоме.

Воднораз, суд наголошує, що наведені аргументи відповідача спростовуються довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в м. Калуші, що згідно запису ТзОВ "Арніка" 04.09.2009 знято з обліку, а не ліквідоване. Так, записом № 10 від 23.03.2009 взято на облік в АДРЕСА_1 . Однак, 11.03.2010 знято з обліку в с. Павлівка запис №12. Згідно запису №13 від 24.03.2010 знову взято на облік в АДРЕСА_2 (а.с.67-71).

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 звернулася в суд. Рішенням Івано- Франківського міського суду від 07.08.2012 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт роботи з 01.07.1993 по 29.08.2000 в магазині "Арніка" ТОВ концерну "Хлорвініл", проте ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.11.2012 рішення суду першої інстанції було скасоване, а провадження у справі закрите через відсутність підстав для її розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак, після досягнення пенсійного віку, ОСОБА_1 з 03.06.2012, призначено пенсію за віком при страховому стажі 26 років 05 місяців 10 днів, яка їй виплачується зараз. Страховий стаж зараховано за наявними підтверджуючими документами.

Так, позивач з 2012 року неодноразово зверталась як до відповідача так і до інших державних органів щодо незарахування оспорюваних періодів роботи, втім відповідач свої численні відмови аргументував тим, що довідка №25 від 05.10.2010 не може бути взята до уваги, позаяк зазначена довідка завірена печаткою, в якій вказано адресу: АДРЕСА_2 . При цьому, за даними Головного управління з 21.09.2009 товариство було знято з реєстрації у м. Калуш, у зв`язку з перереєстрацією в Снігурівському районі Миколаївської області. Крім того, довідка №25 підписана не уповноваженою на це особою М,В, Німко, яка на дату видачі довідки не була керівником товариства. Щодо протоколів показів свідків, заслуханих від 18.06.2012 управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, відповідач вказав, що для зарахування періоду роботи з 01.01.1991 по 30.06.1993, який не підтверджений первинними документами, на підставі показів свідків не було та немає законних підстав, оскільки підприємство не ліквідоване (вказане підтверджується матеріалами справи).

10.03.2023 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з черговою заявою, на яку отримала відповідь від 11.04.2023 №2729-2371/Л-02/8-0900/23, що листами від 30.09.2021 та від 03.12.2021 ОСОБА_1 надано детальні роз`яснення щодо її пенсійного забезпечення (а.с.10-11, 9).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Згідно пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (пункт 2.23 Порядку № 22-1).

Абзацом тридцять шостим статті 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування.

Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV цей Закон набирав чинності з 01.01.2004.

Тому страховий стаж за період до 01.01.2004 обчислюється на підставі документів і в порядку, визначених законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, тобто Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, період роботи позивача до 01.01.2004 може бути зарахований до страхового стажу лише на підставі документів і в порядку, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відтак періоди роботи позивача до 01.01.2004 згідно зі статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" можуть бути зараховані до страхового (трудового) стажу на підставі документів, що їх підтверджують.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тому в разі наявності трудової книжки страховий стаж за періоди роботи до 01.01.2004 встановлюється на підставі відповідних записів у ній. При цьому на тривалість страхового стажу не впливає юридичний факт отримання чи не отримання застрахованою особою заробітної плати за відповідний період.

Після досягнення 55-річного віку, 20.01.2012 ОСОБА_1 звернулась до територіального відділу управління Пенсійного фонду України за призначенням дострокової пенсії за віком.

Так, суд встановив, що основний документ, який підтверджує стаж позивачки - трудова книжка відсутня. На підтвердження викладеного, позивачем долучено довідку від 08.02.2012 №2/1183 Головного управління МВС України в Львівській області, якою підтверджується, що в ході розслідування кримінальної справи за фактом заволодіння коштами вкладників Кредитної спілки "Християнська злагода", трудова книжка ОСОБА_1 не вилучалась та лист-відповідь від 25.05.2012 №249/05/2 КС "Християнська злагода", яким повідомлено у спілці трудової книжки позивача (а.с.82,81).

Принагідно зауважити, що згодом, знайшовши викопіювання аркушів №№ 3, 5, 7, 9, 11, 13 трудової книжки НОМЕР_1 , позивач, подала їх до пенсійного органу, а також до суду разом із позовною заявою. Втім, відомостей встановлення факту, що має юридичне значення в порядку цивільного судочинства, а саме, що вище перелічені аркуші є копіями сторінок трудової книжки ОСОБА_1 у суду немає.

Натомість для підтвердження періодів роботи позивачем було подано уточнюючі довідки та первинні документи.

Зокрема, архівною довідкою від 18.10.2010 №02-08/867 архівного відділу Калуської міської ради підтверджується, що згідно наказу з особового складу працівників відділу робітничого постачання Калуського виробничого об`єднання "Хлорвініл" від 06.09.1978 №152-к, пар.2, ОСОБА_1 прийнята на роботу ст. продавцем магазину "Універсам" з 06 вересня 1798 року. Підтвердити звільнення з роботи не має можливості, у зв`язку з відсутністю документів (наказів з особового складу працівників та особових карток (форма П-2) за квітень-грудень 1993 року (а.с.80). З матеріалі справи, також, слідує, що архівним відділом видані довідки про заробітну плату за період з вересня 1978 року по грудень 1990 року, особові рахунки за 1991-1993 роки на зберігання не надходили.

Крім того, згідно довідкою від 05.10.2010 №25, виданою ТОВ "Арніка" ОСОБА_1 з 01.07.1993 прийнята по переводу з ТВО концерну "Хлорвініл" у крамницю "Арніка", яка з 20.09.1997 перейменована в ТзОВ "Арніка". 29.08.2000 на підставі наказу від 29.08.2000 №9 ОСОБА_1 звільнено з роботи за згодою сторін (а.с.18).

Відповідно до пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Тому за таких обставин суд вважає за можливе визнати відомості, вказані в довідці від 05.10.2010 №25, які підтверджують факт роботи позивача на посаді продавця І категорії крамниці "Арніка" (з 20.09.1997 перейменовано на ТзОВ "Арніка") з 01.07.1993 по 29.08.2000.

Суд також зазначає, що позивачем вживались всі можливі заходи з метою підтвердження стажу роботи у спірний період.

Частиною 1 статті 101 Закону №1788-XII передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Суд звертає увагу, що у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідачі наділені правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.

Крім того, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій. Не підтвердив належними та допустимим доказами, що довідка №25 від 05.10.2010 підписана не уповноваженою особою ОСОБА_2 , зокрема, що на день видачі довідки вона не була директором товариства.

Таким чином, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу період роботи з 01.07.1993 по 29.08.2000 до страхового стажу.

Водночас, право позивача на отримання належних їй пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час звернення із первинною заявою та викликали сумнів у пенсійного органу, та таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.04.2019 у справі №172/730/17.

За таких обставин, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській кій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням періоду роботи з 01.07.1993 по 29.08.2000, починаючи з дня призначення пенсії 03.06.2012.

Щодо включення до страхового стажу позивача періодів її роботи з 01.01.1991 по 30.06.1993 на підставі показів свідків, суд відхиляє, позаяк згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Арніка" (код ЄДРПОУ 19401138) не перебуває в процесі припинення.

Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про порушення позивачем порядку звернення за перерахунком пенсії, слід вказати таке.

По-перше, позивач при первинному звернені із заявою про призначення пенсії долучила довідку №25 від 05.10.2010.

По-друге, так, згідно із ч. 1 ст. 44 Закону України №1058, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 1.1 Розділу І Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Додатком 1 до Порядку №22-1 передбачено форму заяви про призначення/ перерахунок пенсії.

Висвітлюючи питання який повинен бути зміст заяви для призначення/ перерахунку пенсії, Верховний Суд, у постанові від 27.11.2019 у справі №748/696/17, висловив позицію, що заява про призначення/ перерахунок пенсії, подана пенсіонером у довільній формі відповідає вимогам Порядку №22-1.

Так, у цій справі Верховний Суд указав, що зміст такої заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника.

Суд касаційної інстанції зауважив, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Наведена позиція Верховного Суду дає підстави не погодитися з доводами відповідача, що подана в неналежній формі заява перешкоджає, останньому, в прийнятті рішення про проведення або про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

По-третє, надані відповідачем численні відповіді (відмови) не містять жодної вказівки про те, що позивачем подана заява невстановленого зразка та з її змісту неможливо оцінити намір заявника, що перешкоджає її розгляду у встановленому порядку.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, слід зазначити, що позивач оскаржує дії відповідача, які вважає триваючим порушенням.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

При цьому, суд відхиляє доводи пенсійного органу щодо триваючої пасивної поведінки ОСОБА_1 , оскільки позивачу достеменно відомо з 20.01.2012 про незарахування до її страхового стажу періоду роботи з 01.01.1991 по 30.06.1993 та з 01.07.1993 по 29.08.2000 у ТзОВ "Арніка", при тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, позаяк, ОСОБА_1 на відновлення свого порушеного права вчиняла численні активні дії, без зайвих зволікань, починаючи з 2012 року до цього часу, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зауважує, що основною складовою "права на суд" є право доступу, у тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові та практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи все вище викладене суд вважає позовні вимоги частково обгрунтованими, а відтак такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), який дає право на пенсію за віком, період роботи з 01.07.1993 по 29.08.2000 та провести перерахунок пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 );

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 15 лютого 2024 р.