Ухвала

від 13.02.2024 по справі 320/31424/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про самовідвід судді

13 лютого 2024 року 320/31424/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві заяву про самовідвід в адміністративній справі за позовом Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" до Головного управління Національної поліції України в Київській області, Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області за реєстрацію і розгляд заяви про злочин ОСОБА_1 від 27.06.2022 на підставі Закону України "Про звернення громадян", а не у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України;

- визнати протиправною бездіяльність дисциплінарної комісії створеної наказом №434 від 06.07.2023 за не проведення службового розслідування щодо факту приховання кримінального правопорушення по заяві ОСОБА_1 зареєстровану до ІТС ІПНП (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області за №3378 від 28.06.2022;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Київській області призначити нове службове розслідування з урахуванням всіх вимог вказаних у скарзі Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" зареєстровану Відділом поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області в ЄО за №3378 від 28.06.2022;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Київській області призначити службове розслідування стосовно члена дисциплінарної комісії заступника начальника відділу з превентивної діяльності Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області капітана поліції ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у відкритті провадження відмовлено.

Вищевказану ухвалу було оскаржено позивачем до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу задоволено, скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду

13.01.2024 матеріали адміністративної справи надійшли на адресу суду та 15.01.2024 за результатами автоматизованого розподілу були переданні судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовну заяву залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк для їх усунення. Позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.02.2024 суддя Василенко Г.Ю. подала заяву про самовідвід. Заяву про самовідвід обґрунтувано тим, що 20.09.2023 під головуванням судді Василенко Г.Ю. у справі №320/31424/23 прийнято ухвалу, якою у відкритті провадження відмовлено, а тому суддя вважає що вже висловила свою думку щодо предмету позову. Отже, на думку судді Василенко Г.Ю., це може стати підставою для виникнення сумнівів у сторін у неупередженості при розгляді справи №320/31424/23.

За наведених обставин суддя Василенко Г.Ю. вважає, що вона не може брати участь у розгляді даної справи, оскільки вказані обставини в подальшому можуть призвести до ускладнення розгляду справи та вирішення спору по суті, так як повне, всебічне та ґрунтовне з`ясування обставин справи, можливе лише за умови взаємної довіри та поваги при комунікації між судом та учасниками справи.

Згідно пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії ЄСПЛ" вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De Cubber v. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Такі саме висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Під час розгляду заяви про самовідвід суд бере до уваги, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023, якою відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" до Головного управління Національної поліції України в Київській області, Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, будь-яке рішення у даній справі, прийняте судом, до складу якого входить суддя Василенко Г.Ю., може викликати сумнів в його безсторонності, необ`єктивності або неупередженості.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність обставин, за яких суддя Василенко Г.Ю. не може брати участі в розгляді даної адміністративної справи, а тому, її заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

Заяву судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. про самовідвід у справі №320/31424/23 - задовольнити.

Матеріали адміністративної справи №320/31424/23 за позовом Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" до Головного управління Національної поліції України в Київській області, Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - передати до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Василенко Г.Ю.