Рішення

від 15.02.2024 по справі 400/11872/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 р. № 400/11872/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПТТОРГ ІНДАСТРІАЛ», вул. Спаська, 10, м.Миколаїв, 54006, до відповідачаВолинської митниці, вул. Призалізнична, 13, с.Римачі, Ковельський район, Волинська область, 44350, провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2023 №UA205030/2023/000161/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПТТОРГ ІНДАСТРІАЛ» (далі позивач) до Волинської митниці Державної митної служби України (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування:

рішення відповідача про коригування митної вартості від 18.09.2023 № UA205030/2023/000161/2;

Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.04.2023 між ним і компанією «ЦКС ІМПОРТ ЕКПОРТ ЛЛС» (CKS IMPORT EXPORT LLS.) (Нью-Йорк, США) був укладений контракт № ОТІ-2304 купівлі-продажу. В межах вказаного контракту позивач імпортував на митну території України розчинники на основі кислот і лаки, склав електронну митну декларацію для митного оформлення. Проте, відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості, внаслідок чого митну вартість товару було збільшено на $14502,66, що за чинним курсом Національного банку України складає ?530341,97. Відповідно збільшилися належні до оплати митні платежі на суму ?108273,53.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2023 № UA205030/2023/000161/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

У відзиві на позовну заяву від 26.10.2023 № 7.3-10-14/13110 Державна митна служба України в особі Волинської митниці як відокремленого структурного підрозділу заперечила проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив аргументовано тим, що за результатом розгляду документів, наданих при митному оформленні, встановлено розбіжності та неточності, зокрема:

у товаро-транспортній накладній від 15.09.2023 № 1276070 міститься посилання на Книжку МДП № ХС.85494838, в той час як до митного оформлення надано Книжку МДП № ХС.85494839;

подана до митного органу копія листа від 12.08.2020 № б/н містить ознаки цифрового копіювання відбитка печатки;

декларантом подано для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів документи оформлені мовою, що не передбачена статтею 254 Митного кодексу України.

Декларанту було запропоновано надати додаткові документи для усунення розбіжностей, та щоб підтвердити числові значення складових митної вартості. Однак, позивачем було подано додаткові документи не в повному обсязі та повідомлено митний орган листом від 18.09.2023 № б/н про відсутність додаткових документів.

Крім цього, відповідач у відзиві наголосив на тому, що за митною декларацією від 18.09.2023 № 23UA205030017457U0 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, що свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів. Тому неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання метою визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, у свою чергу, виключає можливість для митного органу визначити заявлену декларантом митну вартість.

Митна вартість правомірно визначено за резервним методом визначення митної вартості товару. В графі 33 оскаржуваного рішення обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн (а.с. 26-28).

У встановлений судом строк позивачем усунув недоліки позовної заяви й подав 28.09.2023 до суду документ про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн (а.с. 32-33).

02.10.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 400/11872/23 та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 35-37).

10.10.2023 відповідач подав до суду клопотання про заміну сторони у справі, а саме: Волинської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923) на Волинську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43958385), яке ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 задоволено.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

03.04.2023 позивач (Покупець) уклав контракт № ОТІ-2304 з компанією «ЦКС ІМПОРТ ЕКПОРТ ЛЛС» (CKS IMPORT EXPORT LLS.) (Нью-Йорк, США) (Продавець) поставки товару (далі Контракт № ОТІ-2304) (а.с. 91-94).

Згідно з пунктом 4.1 Контракту № ОТІ-2304 не більш ніж через 360 днів з дати поставки Покупець здійснює оплату вартості Товарів, вказаних в Замовленнях-додатках. Конкретний перелік Товарів (найменування, артикул тощо) буде вказаний в рахунок-фактурі.

Відповідно до пункту 2.2 Контракту № ОТІ-2304 сума контракту становить: 2000000 доларів США. Пунктом 1.2 Контракту № ОТІ-2304 встановлено, що товар поставляється на умовах СІР- м. Миколаїв, ІНКОТЕРМС-2020.

Згідно з рахунком-фактури від 15.09.2023 № ОТІ-042/2023/0674 ЦКС ІМПОРТ ЕКПОРТ ЛЛС зобов`язується поставити позивачу лаки Де Бір (De Beer), очищувачі, полірувальні пасти для фінішного полірування металевих поверхонь, полірувальні круги і полірувальні губки Кокемі (Kochemie), а також розчинники торгової марки 2ХР загальною вагою 22202,05 кг вартістю 10995,68 доларів США (а.с. 68).

16.09.2023 товар прибув на митну територію України, що підтверджується рахунком-фактури від 15.09.2023 № ОТІ-042/2023/0674 (а.с. 68) і міжнародною товарно-транспортною накладною від 15.09.2023 №А № 1276070 (а.с. 69).

З метою здійснення митного оформлення отриманого товару, 18.09.2023 позивач подав відповідачу митну декларацію № 23UA205030017457U0 (а.с. 11-13), в якій митну вартість визначено за основним (першим) методом ціною договору.

До митного оформлення згідно з карткою відмови в прийнятті митної декларації від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549 (а.с. 72-73) для підтвердження митної вартості позивач подав відповідачу такі документи:

1) рахунок-фактуру від 15.09.2023 № ОТІ-042/2023/0674 (а.с. 68);

2) автотранспорту накладну від 15.09.2023 № 1276070 (а.с. 69);

3) декларацію про походження товару від 15.09.2023 № ОТІ-042/2023/0674 (а.с. 74-75);

4) книжка МДП ХС.85494839 (а.с. 70-71);

5) висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 25.04.2023 № 142000-3104-0119;

6) Контракт № ОТІ-2304 (а.с. 91-94).

18.09.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2023/000161/2 (а.с. 66-67) та видав на його підставі картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2023/000549 (далі картка відмови в прийнятті митної декларації від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549) (а.с. 72-73).

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів 18.09.2023 № UA205030/2023/000161/2 (а.с. 66-67) загальна митна вартість товару здійснена відповідачем за резервним методом та визначена у розмірі 24 214,44 доларів США, тобто митну вартість товару збільшено на 14502,66 доларів США, що за чинним на 18.09.2023 курсом Національного банку України становило 530341,97 гривні.

В оскаржуваному рішенні № UA205030/2023/000161/2 (а.с. 66-67) відповідач зазначив, зокрема, наступне:

«… Додатково декларантом подано заяву від 18.09.2023 № б/н про відсутність додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості та про неврахування 10 денного терміну.

… У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформацію про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу чи декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні / ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:

Товар 1 1,21 дол./кг за МД № UA901020/23/7468 від 04.09.2023;

Товар 2 6,75 дол./кг за МД № UA100110/23/528505 від 07.08.2023.»

Вважаючи рішення відповідача від 18.09.2023 № UA205030/2023/000161/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Відповідно до статті 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до статті 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з пунктами 23 і 24 статті 4 МК України митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Отже, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою відповідно до статті 49 МК України є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-третьою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами.

При цьому повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм статті 53 МК України міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19 та від 09.09.2022 у справі № 820/2004/17.

Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно за частинами першою і другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин другої та третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною восьмою статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Суд встановив, що в оскаржуваному рішенні від 18.09.2023 UA205030/2023/000161/2 (а.с. 66-67) відповідач при обґрунтуванні незастосування основного методу (за ціною договору (контракту) зазначив, що:

1) у товаро-транспортній накладній № 1276070 від 15.09.2023 міститься посилання на Книжку № ХС.85494838, в той час як до митного оформлення надано книжку МДП № ХС.85494839;

2) копія листа від 12.08.2020 № б/н містить ознаки цифрового копіювання відбитка печатки;

3) додатково до митного оформлення подана копія митної декларації з порушенням умов статті 254 МК України, а саме: документ поданий мовою, яка не є українською, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування; крім цього, документ надано в нечіткому форматі;

4) декларант не подав усі документи згідно з переліком, встановленим частиною третьою статті 53 МК України.

Поряд з цим, до митного оформлення згідно з карткою відмови в прийнятті митної декларації від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549 (а.с. 72-73) для підтвердження митної вартості позивач подав відповідачу, зокрема, такі документи:

1) рахунок-фактуру від 15.09.2023 № ОТІ-042/2023/0674 (а.с. 68);

2) автотранспорту накладну від 15.09.2023 № 1276070 (а.с. 69);

3) декларацію про походження товару від 15.09.2023 № ОТІ-042/2023/0674 (а.с. 74-75);

4) книжка МДП ХС.85494839 (а.с. 70-71);

5) висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 25.04.2023 № 142000-3104-0119;

6) Контракт № ОТІ-2304 (а.с. 91-94).

Відтак, проаналізувавши вищенаведені документи, суд прийшов до висновку, що у поданих позивачем відповідачу документах містяться усі дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень (номенклатура товарів, кількість кожного виду товару, ціна за відповідну одиницю товару за умовами поставки СІР та загальна вартість).

Тобто висновки відповідача про те, що подані позивачем документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (ціни товару), документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень (ціни товару) є безпідставними і необґрунтованими.

Натомість дійсно у міжнародній товарно-транспортній накладній від 15.09.2023 №А № 1276070 (а.с. 69) міститься посилання на Книжку № ХС.85494838, в той час як до митного оформлення надано книжку МДП № ХС.85494839 (а.с. 70-71).

Отож різниця полягає лише в останній цифрі номера відповідної книжки. Всі інші дані у міжнародній товарно-транспортній накладній від 15.09.2023 №А № 1276070 (а.с. 69) та Книжці МДП № ХС.85494839 (а.с. 70-71) співпадають, зокрема та не виключно, про рахунок-фактури, асортимент, кількість товару, загальна вага вантажу, дата здійснення перевезення тощо.

Вказане свідчить про здійснену контрагентом позивача явно технічну описку щодо зазначення реквізитів книжки МДП у міжнародній товарно-транспортній накладній від 15.09.2023 №А № 1276070 (а.с. 69).

Крім цього, з поданої відповідачем до суду копії листа від 12.08.2020 № б/н (а.с. 88) зробити однозначний висновок, що відбиток печатки на ньому має ознаки цифрового копіювання не можливо. Зауважень до наявного в цьому листі підпису відповідач не має.

Відповідно до частини другої та третьої статті 581 Господарського кодексу України відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Таким чином, відсутність або сумніви щодо справжності відбитку печатки на листі від 12.08.2020 № б/н (а.с. 88) не можуть створювати для позивача жодних юридичних наслідків.

У рішенні від 18.09.2023 UA205030/2023/000161/2 (а.с. 66-67) та у відзиві на позовну заяву (а.с. 50-56) відповідач стверджує, що позивач подав копію митної декларації з порушенням статті 254 МК України, тобто оформлену не належною мовою.

Суд встановив, що митна декларація від 18.09.2023 № 23UA205030017457U0 (а.с. 11-13) складена українською мовою, а інші додані до неї документи, що зазначені у картці відмови в прийнятті митної декларації від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549 (а.с. 72-73) українською, англійською, французькою та російською (а.с. 68-75, 91-94). Яка з цих мов не належить до мов, передбачених статтею 254 МК України, відповідач не зазначив.

Тому відповідне твердження відповідача є необґрунтованим.

Щодо посилань відповідача в спірних рішеннях на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, суд зазначає, що відповідно до положень статті 53 МК України, декларант на у листі від 18.09.2023 № б/н (а.с. 95) повідомив, що у нього немає додаткових документів за декларацією від 18.09.2023 № 23UA205030017457U0.

Не надання додаткових документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справах № 804/16980/14 та від 06.02.2018 № 815/2013/15.

Проте, основою для визначення митної вартості при прийняті оскаржуваного рішення відповідач здійснив за резервним методом (підпункт «ґ» пункту 2 частини першої статті 57 МК України) та використав митну вартість оцінюваних товарів на раніше визначених митними органами митних вартостях, а саме:

«Товар 1 1,21 дол./кг за МД № UA901020/23/7468 від 04.09.2023;

Товар 2 6,75 дол./кг за МД № UA100110/23/528505 від 07.08.2023.»

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отож у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Крім цього, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу резервного.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У пункті 33 оскаржуваного рішення, у якому викладені обставини його прийняття, зазначено лише посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялись вартості товарів. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, зокрема, з яких матеріалів він зроблений (дерев`яний, металічний чи пластмасовий тощо), хто був контрагентом, та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведені тільки реквізити митних декларацій.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що в митного органу наявна інформація щодо раніше визначеним митними органами митними вартостями, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю доступу до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів.

Проаналізувавши подані відповідачем митні декларації від 04.09.2023 № UA901020/23/7468 (а.с. 96-97) та від 07.08.2023 № UA100110/23/528505 (а.с. 98-100), суд прийшов до висновку, що вони містять дані не про ідентичні або подібні товари, які декларував позивач.

Так, на думку відповідача, ідентичними (подібними):

до лаків Де Бір (De Beer), очищувачів, полірувальних паст для фінішного полірування металевих поверхонь, полірувальних кругів і полірувальних губок Кокемі (Kochemie), які зазначені у митній декларації від 18.09.2023 № 23UA205030017457U0, є товари, зазначені у митній декларації від 04.09.2023 № UA901020/23/7468 (а.с. 96-97), а саме: органічні багатокомпонентні розчини на основі ацетону (рухлива рідина);

до розчинника торгової марки 2ХР є товари, зазначені у митній декларації від 07.08.2023 № UA100110/23/528505 (а.с. 98-100) фарба друкарська для флексодруку кольорова без захисних властивостей.

З наведеного слідує, що висновок відповідача про подібність (ідентичність) вищенаведених товарів є безпідставним.

Додатково, суд зазначає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали аргументовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару суд не встановив.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд врахував, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів у митних деклараціях від 04.09.2023 № UA901020/23/7468 (а.с. 96-97) та від 07.08.2023 № UA100110/23/528505 (а.с. 98-100), а також відомості щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. У зв`язку з цим така інформація, наведена в оскаржуваному рішенні, не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Зазначення у митних деклараціях, на підставі даних яких відповідач здійснив коригування митної вартості, інформації про те, що ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. Водночас безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, а тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів та прийнятого на його підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанціями про сплату від 21.09.2023 № 9064-0606-6021-2308 (а.с. 1) і 28.09.2023 № 4357-9665-4303-4765 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 5368,00 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПТТОРГ ІНДАСТРІАЛ» (вул. Спаська, 10, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001; РНОКПП: 43806246) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Ковельський район, Волинська область, 44350; код ЄДРПОУ: 43958385) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.09.2023 № UA205030/2023/000161/2.

3. Визнати протиправним і скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Ковельський район, Волинська область, 44350; код ЄДРПОУ: 43958385) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПТТОРГ ІНДАСТРІАЛ» (вул. Спаська, 10, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001; РНОКПП: 43806246) судовий збір у розмірі 5368 (П`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 15 лютого 2024 року