Постанова

від 20.06.2024 по справі 400/11872/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11872/23

Головуючий в 1 інстанції : Ярощук В.Г. Дата і місце ухвалення: 15.02.2024р., м.Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ ІНДАСТРІАЛ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ ІНДАСТРІАЛ» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило:

- рішення відповідача про коригування митної вартості від 18.09.2023 року № UA205030/2023/000161/2;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023року № UA205030/2023/000549.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, шо під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару митним органом було встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. Митний орган вважає, що виявлені розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

Крім того, апелянт зазначив, що за митною декларацією від 18.09.2023 року відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

Апелянт вказав на те, що у зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містили розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару та визначено митну вартість товарів за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України.

Як зазначив апелянт, декларантом товар оформлено у вільний обіг згідно МД від 18.09.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України. Згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Проте ТзОВ «ОПТТОРГ ІНДАСТРІАЛ» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.

Апелянт звернув увагу суду апеляційної інстанції, що згідно положень митного законодавства саме декларант зобов`язаний надавати точні відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При цьому всі розбіжності вказані митним органом у повідомленні декларанту, а також у рішенні про коригування митної вартості товарів від 18.09.2023 року №иА205030/2023/000161/2 на час прийняття вказаного рішення, а також протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний оббіг не були спростовані, та відносно них митному органу не були надані жодні документи для їх спростування.

На думку апелянта рішення про коригування митної вартості від 18.09.2023 року №иА205030/2023/000161/2 прийнято у повній відповідності до положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митно вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.

У зв`язку з вказаним апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.04.2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ ІНДАСТРІАЛ» (Покупець) уклало контракт № ОТІ-2304 з компанією «ЦКС ІМПОРТ ЕКПОРТ ЛЛС» (CKS IMPORT EXPORT LLS.) (Нью-Йорк, США) (Продавець) поставки товару.

Згідно п. 1.2 Контракту товар поставляється партіями на умовах СІР м. Миколаїв Інкотермс 2020. Відвантаження товару у межах даного договору можлива напряму від виробника товару в порядку та на умовах, встановлених законодавством, діючим у місці виробництва товару на момент подібного відвантаження.

Відповідно до пункту 2.2 Контракту № ОТІ-2304 сума контракту становить: 2000000 доларів США.

Згідно з пунктом 4.1 Контракту № ОТІ-2304 не більш ніж через 360 днів з дати поставки Покупець здійснює оплату вартості Товарів, вказаних в Замовленнях-додатках. Конкретний перелік Товарів (найменування, артикул тощо) буде вказаний в рахунок-фактурі.

Згідно з рахунком-фактури від 15.09.2023 року № ОТІ-042/2023/0674 ЦКС ІМПОРТ ЕКПОРТ ЛЛС зобов`язується поставити позивачу лаки Де Бір (De Beer), очищувачі, полірувальні пасти для фінішного полірування металевих поверхонь, полірувальні круги і полірувальні губки Кокемі (Kochemie), а також розчинники торгової марки 2ХР загальною вагою 22202,05 кг вартістю 10995,68 доларів США.

На виконання умов контракту компанією «ЦКС ІМПОРТ ЕКПОРТ ЛЛС» (CKS IMPORT EXPORT LLS.) поставлено позивачу товар, що підтверджується рахунком-фактурою від 15.09.2023 № ОТІ-042/2023/0674 і міжнародною товарно-транспортною накладною від 15.09.2023 №А № 1276070.

З метою здійснення митного оформлення отриманого товару, 18.09.2023 року позивач подав відповідачу митну декларацію № 23UA205030017457U0, в якій митну вартість визначено за основним (першим) методом ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA205030017457U0 позивачем були подані наступні документи:

1) рахунок-фактуру від 15.09.2023 № ОТІ-042/2023/0674;

2) автотранспорту накладну від 15.09.2023 № 1276070;

3) декларацію про походження товару від 15.09.2023 № ОТІ-042/2023/0674;

4) книжка МДП ХС.85494839;

5) висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 25.04.2023 № 142000-3104-0119;

6) Контракт № ОТІ-2304.

За результатами перевірки МД № 23UA205030017457U0 та поданих до неї документів, митним органом сформоване повідомлення, в якому вказано, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Декларанту запропоновано надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом повідомлено митний орган про відсутність додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Додатково декларантом подано копію митної декларації, як зазначив митний орган, з порушенням умов статті 254 МК України.

18.09.2023 року Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2023/000161/2, в якому зазначено: митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

1) у товаро-транспортній накладній № 1276070 від 15.09.2023 року міститься посилання на Книжку № ХС.85494838, в той час як до митного оформлення надано книжку МДП № ХС.85494839;

2) копія листа від 12.08.2020 року № б/н містить ознаки цифрового копіювання відбитка печатки.

В подальшому митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2023/000549.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів 18.09.2023 року № UA205030/2023/000161/2 загальна митна вартість товару здійснена відповідачем за резервним методом та визначена у розмірі 24 214,44 доларів США, тобто митну вартість товару збільшено на 14502,66 доларів США, що за чинним на 18.09.2023 курсом Національного банку України становило 530341,97 гривні.

В оскаржуваному рішенні № UA205030/2023/000161/2 відповідач зазначив, що у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформацію про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу чи декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні / ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:

Товар 1 1,21 дол./кг за МД № UA901020/23/7468 від 04.09.2023;

Товар 2 6,75 дол./кг за МД № UA100110/23/528505 від 07.08.2023.

Не погоджуючись з рішенням Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205030/2023/000161/2 від 18.09.2023 та карткою відмови в прийнятті митної декларації від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549, товариство оскаржило їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ОПТТОРГ ІНДАСТРІАЛ», з огляду на наступне:

У пунктах 23, 24 статті 4 МК України наведено визначення понять «митне оформлення» та «митний контроль». Так, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.

Вказане узгоджується з положеннями ст.50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч. 2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

З огляду на зазначені вище положення Митного кодексу України, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 року у справі №815/4821/16, але не виключно.

Положення ст. 55 Митного кодексу України зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2-6 цієї статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57 МК України).

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару митниця визначила те, що документи, які позивач надав для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Крім того позивач не надав усі додатково витребувані митним органом документи.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний.

Надаючи оцінку відповідності рішення про коригування митної вартості товару, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, разом із митною декларацією декларантом було подано Волинській митниці товарно-транспортну накладну № 1276070 від 15.09.2023 року, в якій містилось посилання на Книжку МДП № ХС.85494838. Також декларантом подано до митного оформлення книжку МДП № ХС.85494839.

Судом встановлено, що різниця у зазначенні номеру книжки полягає лише в останній цифрі номера відповідної книжки, тоді як всі інші дані у міжнародній товарно-транспортній накладній від 15.09.2023 року №А № 1276070 та Книжці МДП № ХС.85494839 співпадають, зокрема та не виключно, про рахунок-фактури, асортимент, кількість товару, загальна вага вантажу, дата здійснення перевезення тощо.

Крім того, як вбачається з наданого документу Volet № 2 (а.с. 71), в ньому зазначено номер Книжки МДП № ХС.85494839, міститься посилання на інвойс № ОТІ-042/2023/0674, а також на автотранспортну накладну CMR № 1276070, згідно якого було поставлено товар CKS IMPORT EXPORT LLS та пред`явлено його до митного оформлення та номер автомобіля перевізника; повністю співпадає найменування товару та його кількість, які зазначені у інвойсі та автотранспортній накладній.

З огляду на викладене вірним є висновок суду першої інстанції стосовно допущення контрагентом позивача явної технічної описки щодо зазначення реквізитів книжки МДП у міжнародній товарно-транспортній накладній від 15.09.2023 року № 1276070.

Крім того, митним органом не наведено жодного обґрунтування того, яким чином помилкове зазначення номеру книжки МДП у міжнародній товарно-транспортній накладній від 15.09.2023 року № 1276070 вплинуло на визначення декларантом митної вартості товару за першим методом.

У рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган також посилався на те, що надана декларантом копія листа від 12.08.2020 року № б/н містить ознаки цифрового копіювання відбитка печатки.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що цим листмо повідомлено митні органи про те, що розчинники для фарб та лаків, виробництва MICHOR S.J. не містять в своєму складі психотропних та наркотичних речовин, вміст прекурсорів не перевищує 50 % та зазначено хімічний склад розчинника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, а тому наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює для позивача юридичних наслідків.

Крім того митний орган також не обґрунтував, яким чином вказане вплинуло на правильність визначення митної вартості товару.

Також в ході розгляду справи судом встановлено, що митна декларація від 18.09.2023 № 23UA205030017457U0 складена українською мовою, а інші додані до неї документи, що зазначені у картці відмови в прийнятті митної декларації від 18.09.2023 № UA205030/2023/000549 українською, англійською, французькою та російською, що свідчить про дотримання позивачем умов, передбачених статтею 254 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган вказував на те, що документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх даних для визначення митної вартості, однак при цьому контролюючим органом не зазначено, яких саме даних не містять такі документи.

За наслідком розгляду даної справи колегія суддів доходить висновку про безпідставність тверджень митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, які підтверджують митну вартість, оскільки це не відповідає фактичним обставинам.

В той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно установленої позиції Верховного Суду, викладеної зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19 та від 09.09.2022 у справі № 820/2004/17, ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Товариством в даному випадку було подано до митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

При цьому сама по собі наявність в ЄАІС Держмитслужби більших показників вартості товарів, не може бути підставою для застосування до інших імпортерів рівня митної вартості за наявності документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару, та відповідно, рішення про відмову в прийняті митної декларації, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність прийнятого Волинською митницею рішення про коригування митної вартості від 18.09.2023 року №/2023/000161/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2023року № UA205030/2023/000549 та наявність підстав для їх скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді А.Г. Федусик О.А. Шевчук