Рішення

від 06.11.2007 по справі 40/574

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/574

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  40/574

06.11.07

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Буяликський комбінат хлібопродуктів” Одеської області

до Державного комітету України з державного матеріального резерву м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 12568,52 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Гринченко Ф.С.

від відповідача Трембанчук А.А.,

СУТЬ СПОРУ :

у листопаді 2006 року Відкрите акціонерне товариство “Буяликський комбінат хлібопродуктів” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладений договір про відповідальне зберігання № 12 від 29 липня 1999 р. Ним виконано в повному обсязі умови вказаного договору та понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву у розмірі 12568,52 грн.

Всупереч умов договору відповідач протягом семи днів з дня одержання вимоги № 418 від 15 листопада 2005 р. не відшкодував понесені ним протягом 2003-2005 років витрати на зберігання матеріальних цінностей, заборгувавши йому 12568,52 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі судові витати.

У процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог до 16101,32 грн., заявивши вимоги про відшкодування витрат на зберігання за 2006 рік.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги у збільшеному розмірі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необгрунтованість і недоведеність позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29 липня 1999 р. між сторонами по справі укладено договір № 12 про відповідальне зберігання.

За умовами зазначеного договору позивач зобов'язався зберігати матеріальні цінності державного резерву, а відповідач –відшкодовувати витрати позивача по їх зберіганню, виходячи із розрахунку 2,50 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву. Строк оплати за договором встановлений не був.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані гл. 36 ЦК УРСР, гл. 66 ЦК України, Законом України “Про державний матеріальний резерв”.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 417 ЦК УРСР, ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поясненнями позивача, наданими ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі актів звірки наявності зерна державного резерву на відповідальному зберіганні Відкритого акціонерного товариства “Буяликський комбінат хлібопродуктів” станом на 29 січня 2003 р., станом на 30 травня 2005 р., рахунками –фактурами за період 2003–2006 років, приймальним актом від 28 січня 2003 р., реєстром накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, стверджується факт зберігання позивачем протягом вищевказаного періоду матеріальних цінностей державного матеріального резерву, несення ним витрат на їх зберігання в розмірі 16101,32 грн.

Доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей за договором суду не надано.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. N 532 “Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву” передбачено Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги оплату за договором не провів, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 530, 622 ЦК України підлягає стягненню 16101,32 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства “Буяликський комбінат хлібопродуктів” Одеської області задовольнити.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Відкритого акціонерного товариства “Буяликський комбінат хлібопродуктів” (67240, Одеська обл., Іванівський район, сел. Петрівка, вул. Карла Маркса, 8, код 00955242) 16101,32 грн. боргу, 161,01 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                П.І.Паламар