Постанова

від 15.02.2024 по справі 520/339/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 р.Справа № 520/339/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДП "Санаторій Ялинка" ПРАТ "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 05.12.23 по справі № 520/339/23

за позовом Керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області , Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області , Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації

до ДП "Санаторій Ялинка" ПРАТ "Укрпрофоздоровниця"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ДП «Санаторій Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просило суд відстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року у справі №520/339/23 за позовом Керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації до ДП «Санаторій Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до закінчення воєнного стану на території Держави Україна.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року заяву ДП «Санаторій Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року у справі №520/339/23 залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ДП «Санаторій Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року та задовольнити заяву ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року у справі №520/339/23. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що Зміївським відділом Державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного Міжрегіонального управління юстиції відкрито виконавче провадження №72134282 від 29.06.2023 року, відповідно до якого було повністю припинено експлуатацію будівель, що належать ДП «Санаторій Ялинка» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», за адресою: Харківська область, Чугуївський район, селище Дачне, вул. Курортна, будинок №1. Вказує, що проведено знеструмлення електропостачання, що у свою чергу призвело до неможливості використання приміщень та будівель ДП «Санаторій Ялинка» за їх цільовим призначенням. Стверджує, що підставами для відстрочення виконання вищезазначеного рішення суду є: арешт єдиного розрахункового рахунку ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця», з якого можуть поступати кошти на виконання рішення суду; військова агресія рф, яка не надає можливості повноцінно та вчасно виконати усі вимоги судового рішення; знаходження військовослужбовців та осіб, що отримали статус внутрішньо переміщених осіб, на території ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця». Зауважує, що виконання приписів судового рішення відбувається, але потрібен час для їх виконання, тому наявні підстави для відстрочення виконання рішення суду.

Позивачі по справі не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Представник ДП «Санаторій Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» подав до суду заву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДП «Санаторій Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця», в якому просили суд: визнати протиправною бездіяльність ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №77617, яке знаходиться за адресою: с.Дачне, вул.Курортна, 1, Чугуївський район, Харківська область, у придатний стан для використання за цільовим призначенням; зобов`язати ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №77617, яке знаходиться за адресою: с.Дачне, вул.Курортна, 1, Чугуївський район, Харківська область, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: захисну споруду утримувати та експлуатувати у стані, що дозволяє привести її у готовність до укриття за призначенням у визначені законом терміни; встановити таблички позначення та покажчики маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; захисну споруду цивільного захисту забезпечити первинними засобами пожежогасіння: захисну споруду цивільного захисту обладнати системою пожежної автоматики і сигналізацією; стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виконати відповідно до вимог з утримання; технічний стан захисної споруди цивільного захисту виконати відповідно до вимог з утримання; експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди виконати відповідно вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок; визначити формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди; забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо; захисну споруду забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю: захист споруду забезпечити лікарськими засобами та медичними виробами; встановити баки (ємності).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №77617 у придатний стан для використання за цільовим призначенням. Зобов`язано ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №77617 у придатний стан для використання за цільовим призначенням, а саме: захисну споруду утримувати та експлуатувати у стані, що дозволяє привести її у готовність до укриття за призначенням у визначені законом терміни; встановити таблички позначення та покажчики маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; захисну споруду цивільного захисту забезпечити первинними засобами пожежогасіння: захисну споруду цивільного захисту обладнати системою пожежної автоматики і сигналізацією; стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виконати відповідно до вимог з утримання; технічний стан захисної споруди цивільного захисту виконати відповідно до вимог з утримання; експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди виконати відповідно вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок; забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо; захисну споруду забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю. В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Вказане судове рішення набрало законної сили 19.05.2023 року, 21.07.2023 року по справі видано виконавчий лист.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року у справі №520/339/23 до закінчення воєнного стану, яка умотивована арештом коштів відповідача, ускладненням виконання рішення агресією російської федерації, перебуванням на об`єкті військовослужбовців та осіб, які отримали статус ВПО.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано достатніх доказів наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року у справі №520/339/23 або роблять його неможливим виконання.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, з наступних підстав.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Суд зазначає, що наведені норми не містять конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку право вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

З огляду на те, що конкретний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити виконання судового рішення, не встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, суд вирішує питання про відстрочення виконання судового рішення, виходячи із конкретних обставин, які впливають на спроможність сторони виконати судове рішення, та балансу між інтересами стягувача та боржника.

Відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Однак, ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 у справі №819/150/17.

Таким чином, єдиною правовою підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зі змісту заяви ДП «Санаторій Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» про відстрочення виконання рішення суду встановлено, що до обставин неможливості виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року у справі №520/339/23 заявник відносить:

- арешт єдиного розрахункового рахунку ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця», з якого можуть поступати кошти на виконання рішення суду;

- військову агресію російської федерації, яка не надає можливості повноцінно та вчасно виконати усі вимоги судового рішення;

- знаходження військовослужбовців та осіб, що отримали статус ВПО на території ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця».

На підтвердження зазначених обставин, відповідачем надано до матеріалів справи копію договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №67 від 03.03.2023 року та копію акту приймання-передачі нерухомого майна згідно договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №67 від 03.03.2023 року, якими підтверджено договірні зобов`язання між ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» та військовою частину щодо надання права на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивачем надано до суду копію листа Харківської обласної військової адміністрації від 31.10.2023 року щодо вжиття ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» заходів для реалізації вимог Порядку функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2023 року №930, в частині укладення договорів з внутрішньо переміщеними особами та приведення у відповідність до мінімальних умов для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб, та копію розпорядження Харківської обласної військової адміністрації від 31.10.2023 року про затвердження переліку місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у Харківській області від 31.10.2023 року №816В (до переліку входить ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця»).

У відповідності до списку внутрішньо переміщених осіб, станом на 14.02.2024 року у ДП «Санаторій «Ялинка» за адресою: Харківська область, Чугуївський район, селище Дачне, вул. Курортна, будинок №1, проживають 23 внутрішньо переміщені особи.

ДП «Санаторій Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» зазначає, що Зміївським відділом Державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного Міжрегіонального управління юстиції відкрито виконавче провадження №72134282 від 29.06.2023 року, відповідно до якого повністю припинена експлуатація будівель, що належать ДП «Санаторій Ялинка» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», за адресою: Харківська область, Чугуївський район, селище Дачне, вул. Курортна, будинок №1. Проведено знеструмлення електропостачання, що у свою чергу призвело до неможливості використання приміщень та будівель ДП «Санаторій Ялинка» за їх цільовим призначенням.

Суд враховує вказані посилання відповідача та зазначає, що надання додаткового строку для повного виконання рішення суду повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників у спірних правовідносинах.

Згідно з постановою про арешт коштів від 04.08.2023 року за ВП №72432661 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому, заявник звертає увагу суду, що на теперішній час ДП «Санаторій «Ялинка» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» намагається виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року по справі №520/339/23:

- ведуться перемовини з міжнародними благодійними організаціями, які зможуть допомогти у ремонті та реконструкції укриття населення захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №77617;

- керівництво ДП «Санаторій «Ялинка» своїми силами за свій кошт вже почало реконструкцію укриття, а саме: встановлено таблички позначення та покажчики маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; забезпечено первинними засобами пожежогасіння; стан входів та виходів із захисної споруди цивільного захисту забезпечено приладами для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

- укладено договори: від 02.10.2023 року щодо реконструкції систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, управління евакуацією; від 16.10.2023 року щодо влаштування пандусу для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; від 18.10.2023 року №1810.23-01 щодо послуг з технічних випробувань; №6280-В3 щодо послуг з покриття вогнезахисним матеріалом дерев`яних конструкцій горищних приміщень; №2301-ВГ щодо послуг з перезарядки вогнегасників; №323-ТО-кк щодо послуг з технічного обслуговування пожежних кран-комплектів.

Колегія суддів вважає, що заявником доведено наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення. Заявником підтверджено те, що від виконання рішення він не ухиляється та не уникає його виконання, а шукає способи щодо приведення у стан готовності до використання за призначенням захисної споруди №77617, що, в свою чергу, є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань, встановлених судом.

Зважаючи на всі викладені обставини у поєднанні з наведеними нормами права, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.

При цьому, частиною 5 ст.378 КАС України визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що приписами КАС України не передбачено можливості продовження чи поновлення такого строку, отже, він є присічним, та не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Юридична природа строків в адміністративному судочинстві полягає у тому, що вони є фундаментальною правовою категорією, оскільки визначають певні моменти, періоди, з настанням та закінченням яких пов`язані конкретні юридичні наслідки; мають вагоме практичне значення, що полягає у забезпеченні реалізації принципів правової визначеності та рівності учасників, їх дисциплінованості; виступають гарантією своєчасного судового захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.

З огляду на вищезазначене, встановлення строків відстрочення виконання судового рішення у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу виконання прийнятого судового рішення не матиме невизначеної дії у часі. Тобто встановлений строк відстрочення виконання судового рішення сприяє уникненню ситуації правової невизначеності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ДП "Санаторій Ялинка" ПРАТ "Укрпрофоздоровниця" шляхом відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року по справі №520/339/23 до закінчення воєнного стану в Україні, але не більше ніж на один рік з дня ухвалення рішення.

За цим, доводи апеляційної скарги відповідача є частково обґрунтованими.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі № 520/339/23 з прийняттям постанови про часткове задоволення заяви ДП "Санаторій Ялинка" ПРАТ "Укрпрофоздоровниця" про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 по справі № 520/339/23 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким заяву ДП "Санаторій Ялинка" ПРАТ "Укрпрофоздоровниця" задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року по справі №520/339/23 за позовом Керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації до ДП "Санаторій Ялинка" ПРАТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до закінчення воєнного стану в Україні, але не більше ніж на один рік з дня ухвалення рішення.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 15.02.2024 року