Постанова
від 15.02.2024 по справі 160/19833/22
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 160/19833/22

адміністративне провадження № К/990/24116/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5», про визнання протиправними та скасування висновку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 (колегія суддів у складі: Головко О. В., Ясенової Т. І., Суховарова А. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У грудні 2022 року Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 29.11.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-04-001003-c.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у період з 10.11.2022 по 29.11.2022 було проведено моніторинг процедури закупівлі № UA-2021-12-04-001003-c, за результатами якої складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-12-04-001003-c від 29.11.2022, яким встановлено порушення пункту 18 частини другої статті 22 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII). Позивач уважає, що відповідачем було проведено моніторинг процедури закупівлі № UA-2021-12-04-001003-c за відсутності на те правових підстав та з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України, а висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-12-04-001003-c від 29.11.2022 є протиправним, таким, що ґрунтується виключно на суб`єктивних та таких, що не відповідають дійсності висновках посадової особи контролюючого органу.

З приводу виявлених порушень позивач зазначає, що відсутність підстав за пунктами 2, 3 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, документи від переможця не вимагаються. Відсутність підстав за пунктом 8 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII перевіряється безпосередньо замовником у Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, документи від переможця не вимагаються. Отже, на думку позивача він не допускав порушень вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII. Що стосується порушення пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII зазначає, що дійсно у пункті 7 розділу ІІІ тендерної документації не передбачена вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, проте зважаючи на специфіку послуг, не планувалося залучати до надання послуг співвиконавців. Разом з тим, учасники надали листи в довільній формі, про те, що не планують залучати до виконання умов договору субпідрядників/співвиконавців. Крім цього, згідно з пунктом 1 розділу ІІ тендерної документації передбачено, що відсутність будь-яких запитань або уточнень стосовно змісту та вимог тендерної документації з боку учасників процедури закупівлі означатиме, що учасники, які беруть участь в цих торгах, повністю усвідомлюють зміст тендерної документації, її вимоги, погоджуються з ними та зобов`язуються їх виконати, про що надається відповідна довідка в момент подачі пропозиції. Позивач зазначає, що жодного запитання, вимоги чи скарги в зазначеній процедурі закупівлі, стосовно не зазначення замовником вимог інформації про субпідрядників/співвиконавців не було. Також звертає увагу суду на зміст зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке містить неконкретизований висновок, який не відповідає вимогам чинного законодавства України, через що наявні правові підстави для визнання висновку протиправним та його скасування.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю UA-2021-12-04-001003-c по предмету «Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів дошкільної освіти м. Дніпра ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування), очікуваною вартістю 1 429 925,25 грн.

Переможцем торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» (далі - ТОВ «Контракт Продрезерв 5»).

03.01.2022 між Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради та ТОВ «Контракт Продрезерв 5» укладено договір про закупівлю послуг за публічні кошти № 89б, а у подальшому між ними було укладено Додаткові угоди від 13.05.2022 № 1, від 11.08.2022 № 2 та від 13.09.2022 № 3.

Відповідно до наказу від 10.11.2022 № 36-з про початок моніторингу Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області було проведено моніторинг процедури закупівлі № UA-2021-12-04-001003-c, за результатами якої складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-12-04-001003-c від 29.11.2022.

Пунктом II Констатуючої частини висновку за результатами питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 2, пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 2, 5 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII), Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області зобов`язало здійснити заходи, направлені на недопущення в подальшому виявлених порушень вимог абзацу другого пункту 2, пункту 18 частини другої статті 22 Закону (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Спір між сторонами виник відносно правомірності та обґрунтованості висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області № UA-2021-12-04-001003-c від 29.11.2022, складеного за результатами проведеного моніторингу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-12-04-001003-c від 29.11.2022.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій проведено моніторинг процедури закупівлі за відсутності на те правових підстав та з порушенням порядку, є безпідставним, оскільки, Управління уповноважене проводити моніторинг не лише за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю, а й на території інших адміністративно-територіальних одиниць за відповідним дорученням Держаудитслужби, яке в даному випадку було наявне.

Щодо порушення абзацу 2 пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, суд першої інстанції встановив, що тендерна документація містить посилання на статтю 17 Закону № 922-VIII, тоді як не містить повне відтворення змісту цієї статті, що, на думку відповідача, мало бути для дотримання вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Щодо порушення пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені приписи Закону № 922-VIII були дотримані, оскільки вимога, визначена у пункті 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII (незважаючи на те, що така вимога не була замовником зазначена у тендерній документації) у ході проведення процедури закупівлі під час відкритих торгів була дотримана учасниками закупівлі (у тому числі переможцем) шляхом надання відповідного листа, за змістом якого підтверджено факт того, що учасник процедури закупівлі не планує залучати до надання послуг з організації харчування субпідрядників/співвиконавців.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що за змістом тендерної документації є не відтворенням змісту імперативних положень Закону № 922-VIII, а викладення саме умов конкретної процедури закупівлі. Стаття 17 Закону № 922-VIII не містить підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, що можуть обиратися замовником на власний розсуд і не є для нього обов`язковими при оцінці тендерних пропозицій.

Щодо зобов`язань контролюючого органу викладених у висновку, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що, зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний висновок є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 скасовано. У задоволенні позову Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради відмовлено.

Висновки суду першої інстанції в частині доводів Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про порушення процедури та порядку проведення моніторингу закупівлі позивачем не оскаржувалися, а тому судом апеляційної інстанції не перевірялися.

Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що зміст Тендерної документації Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради беззаперечно підтверджує, що вимогу пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII остання не містить. Висновок суду першої інстанції, який ґрунтується на поясненнях позивача, що учасник процедури закупівлі TOВ «Контракт Продрезерв 5» самостійно виконав пункт 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, подавши в складі своєї тендерної пропозиції довідку, якою повідомлено замовника, що для надання послуг, що є предметом даної процедури закупівлі, не планує залучати субпідрядника/співвиконавця, суд апеляційної інстанції уважав неправильним, адже навіть за умови подання таких пояснень Тендерна документація не є такою, що відповідає вимогам частини другої статті 22 Закону № 922-VIII. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що в оскаржуваному висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області визначило спосіб усунення виявленого порушення, зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо. Основна ж вимога контролюючого органу стосується здійснення з боку Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської заходів, направлених на недопущення в подальшому виявлених порушень вимог абзацу 2 пункту 2, пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, що залишає за позивачем певний розсуд та не суперечить приписам цього Закону. При цьому суд апеляційної інстанції урахував, що позивач в порядку частини першої статті 8 Закону № 922-VIII не звертався до Управління за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язальної частини. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний висновок прийнятий в межах наданих законом повноважень, обґрунтовано та правомірно.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, частину другу статті 2 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18, від 02.12.2021 у справі № 320/4611/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пунктів 2, 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Крім того, скаржник указує на те, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні взагалі не указав чи допускав позивач порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

07.07.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 160/19833/22.

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 13.02.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з частинами другою, третьою статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Згідно з пунктом 7 частини першої статі 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

За змістом статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю: оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір;

2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;

3) зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень. У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації;

4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення;

5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;

6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження;

7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;

8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;

10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;

11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;

12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;

13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

Частиною другою статті 17 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Згідно з частиною шостою статті 17 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною другою статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі - Порядок № 552), розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

Відповідно до змісту Розділу ІІІ вказаного Порядку у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Положення № 43 основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Згідно з підпунктом 16 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.

Касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, що розглядається відкрито для перевірки обґрунтувань скаржника стосовно наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У доводах касаційної скарги скаржник указує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, частини другої статті 2 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18, від 02.12.2021 у справі № 320/4611/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19.

Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19.

У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18, від 02.12.2021 у справі № 320/4611/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.

Так, предметом розгляду у цих справах були вимоги органу державного фінансового контролю, складені за результатами проведеного моніторингу, відповідно до яких орган державного фінансового контролю зобов`язує замовників усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення, які містили лише загальну вказівку на усунення виявлених під час моніторингу порушень, без будь-якої конкретизації дій, які необхідно вчинити об`єкту контролю для усунення цих порушень.

Водночас у справі, яка переглядається в оскаржуваному висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області визначило спосіб усунення виявленого порушення, зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо. Тобто, основна вимога контролюючого органу стосується здійснення з боку Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської заходів, направлених на недопущення в подальшому виявлених порушень вимог абзацу 2 пункту 2, пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Тож, дослідивши зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності з урахуванням обставин кожної зазначеної справи, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги в цій частині, оскільки висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними.

Крім того, згідно з ухвалою Верховного Суду від 26.07.2023 касаційне провадження відкрите на підставі пункту 3 четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у спірних правовідносинах пунктів 2, 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Предметом оскарження у цій справі є висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-12-04-001003-c від 29.11.2022, в якому зафіксовано виявлене порушення абзацу 2 пункту 2, пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, а саме:

тендерна документація не містить умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності об`єднання учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону № 922-VIII;

не зазначено вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучити до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

З аналізу положень пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII та пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 552 слідує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.

Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом № 922-VIII, ні Порядком № 552. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.

Водночас реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.

Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 160/18147/22.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в оскаржуваному висновку, з урахуванням конкретних обставин, зобов`язано Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської здійснити заходи, направлені на недопущення в подальшому виявлених порушень вимог абзацу 2 пункту 2, пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема «шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень».

Верховний Суд звертає увагу на те, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.06.2023 у справі № 160/15844/22, від 21.12.2023 у справі № 160/18147/22.

Крім того, колегія суддів зауважує, що зобов`язання позивача провести роз`яснювальну роботу, економічні навчання саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення.

З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в оскаржуваному висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області визначило спосіб усунення виявленого порушення, зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо. Основна ж вимога контролюючого органу стосується здійснення з боку Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської заходів, направлених на недопущення в подальшому виявлених порушень вимог абзацу 2 пункту 2, пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, що залишає за позивачем певний розсуд та не суперечить приписам цього Закону.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач у порядку частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII не звертався до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язальної частини.

Крім того, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зміст Тендерної документації Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради підтверджує, що вимогу пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII остання не містить; навіть за умови подання позивачем пояснень про те, що учасник процедури закупівлі TOВ «Контракт Продрезерв 5» самостійно виконало пункт 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, подавши в складі своєї тендерної пропозиції довідку, якою повідомлено замовника, що для надання послуг, що є предметом даної процедури закупівлі, не планує залучати субпідрядника/співвиконавця, Тендерна документація не є такою, що відповідає вимогам частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, позивач не заперечує тієї обставини, що вказана вимога не була відтворена у тендерній документації замовника.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд вирішуючи спір по суті, обмежився лише висновком щодо зобов`язальної частини оскаржуваного висновку органу державного фінансового контролю, який визначає механізм усунення виявлених порушень у сфері публічних закупівель, та про порушення замовником вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Верховний Суд наголошує, що предметом цього спору є висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-12-04-001003-c від 29.11.2022, яким установлено факт порушення замовником також абзацу 2 пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, а саме: тендерна документація не містить умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності об`єднання учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону № 922-VIII;

При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд взагалі не досліджував та не надавав належної правової оцінки факту наявності або відсутності порушення, з боку замовника, абзацу 2 пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, про яке зазначено у спірному висновку та який безпосередньо був предметом дослідження в суді першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вирішуючи спір по суті не звернув увагу на вказані обставини, не встановив, не перевірив їх та не надавав належної правової оцінки, обмежився формальним підходом до розгляду справи.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити вивчення всіх обставин цієї справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

уддіЖ.М. Мельник -Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення15.02.2024
Оприлюднено16.02.2024
Номер документу117022700
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них

Судовий реєстр по справі —160/19833/22

Постанова від 24.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Постанова від 24.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 08.04.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 05.03.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Постанова від 15.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мельник-Томенко Ж.М.

Ухвала від 13.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мельник-Томенко Ж.М.

Ухвала від 26.07.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мельник-Томенко Ж.М.

Постанова від 08.06.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 28.04.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 28.04.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні