Рішення

від 09.11.2007 по справі 15/457-43/470

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/457-43/470

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  15/457-43/470

09.11.07

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок сувенірів"

до                     приватного підприємства „ДекоПак”

про                   стягнення 11 270, 00 грн.

За зустрічним

позовом          приватного підприємства „ДекоПак”

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок сувенірів"

про                   стягнення 12 009, 20 грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

Бондар К.В. –предст. за дов товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок сувенірів

Мазуренко О.П. –предст. за дов. приватного підприємства „ДекоПак”          

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва із позовною заявою до приватного підприємства „ДекоПак” про стягнення 11 270, 00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 19/07/06-1 від 19.04.06.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.07.2006р. порушено провадження у справі № 15/457.

12.12.06 до господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява  про стягнення 12 009, 20 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.06 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з приватного підприємства „ДекоПак” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок сувенірів" 4 620, 00 грн. основного боргу,                    3 360, 00 грн. збитків, 102, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 500, 00 грн. витрат на послуги адвоката. В задоволені зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 10.04.07 апеляційну скаргу Відповідача задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 19.12.06 скасовано в частині задоволення позовних вимог в частині стягнення з приватного підприємства „ДекоПак” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок сувенірів" 3 360, 00 грн. збитків, 102, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 500, 00 грн. витрат на послуги адвоката і прийнято нове рішення.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок сувенірів" за первісним позовом задоволено частково.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення приватного підприємства „ДекоПак” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок сувенірів" 3 360, 00 грн. збитків відмовлено.

Стягнуто з приватного підприємства „ДекоПак” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок сувенірів" 59,05 грн. державного мита, 68, 31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 868, 42 грн. витрат на послуги адвоката.

В решті  рішення господарського суду міста Києва від 19.12.06 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України  від 26.06.07 касаційну скаргу приватного підприємства „ДекоПак” задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 10.04.07 та рішення господарського суду міста Києва від 19.12.06 у справі № 15/457  скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За резолюцією керівництва господарського суду міста Києва, справа передана на новий розгляд судді Паську М.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.07 суддя Пасько М.В. прийняв справу до свого провадження з присвоєнням номеру № 15/457-43/470 та призначив її розгляд на 13.09.07.

В судове засідання представник Відповідача за первісним позовом не з'явився, жодних пояснень, заперечень та документів не надав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено.

В судове засідання призначене на 05.10.07 представник Позивача за первісним позовом не з'явився, у зв'язку з чим, розгляд справи було відкладено на 19.10.07 та зобов'язано Позивача надати суду інформацію, коли було виставлено рахунок для остаточного розрахунку, чи було здійснено та коли остаточний розрахунок за продукцію (із наданням відповідних підтверджуючих документів) та всі документи, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини, зобов'язано Відповідача надати суду докази повідомлення Позивача від 10.05.06 про неможливість виготовлення продукції у встановлений договором строк та всі документи, які заперечують викладені в позовній заяві обставини.

Представники сторін в судове засідання призначене на 19.10.07 з'явилися, однак, вимог ухвали суду від 05.10.07 не виконали, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.11.07.

Представник Позивача за первісним позовом в судовому засіданні заявив усне клопотання про витребування додаткових доказів, а саме витребувати від ВАТ „Укртелеком” роздруківок телефонних розмов між сторонами.

Судом відхилено заявлене клопотання, як недостатньо обґрунтоване.  

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.06 між товариством з обмеженою відповідальністю “Будинок Сувенірів” (далі –Позивач за первісним позовом) та приватним підприємством “ДекоПак” (далі –Відповідач за первісним позовом) було укладений договір №19/04/06-1 купівлі-продажу замовної продукції (далі Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався за замовленням позивача виготовити поліетиленові пакети із символікою Європейського союзу (далі продукція), ціна, кількість, розміри та графічне оформлення яких визначено в специфікації у вигляді додаткової угоди №1 від 19.04.06 договору (далі -специфікація).

Згідно п.4.1. Договору продукція повинна бути передана позивачу, а одже, і виготовлена, у строк не більше 10 банківських днів з моменту отримання відповідачем передоплати та затвердження оригінал-макету продукції, розрахунки по кожній партії повинні здійснюватися шляхом 50 % передоплати протягом трьох днів з моменту підписання договору, інша частина сплачується протягом трьох днів з моменту пред'явлення рахунку та за три дні до узгодженої дати відвантаження (п. 6.1 договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 19.04.06 сторонами узгоджено вид пакета, його розміри, ціну та тираж.

Позивачу за первісним Позовом було виставлено рахунок –фактура № 46 від 18.04.06 на суму 6 930, 00 грн.

Передоплата була здійснена позивачем 25.04.06 у розмірі 4 620, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням. Оригінал –макет затверджено 27.04.06.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний виготовити та передати позивачеві продукцію у строк до 16.05.06.

Не отримавши в строк до 16.05.06 продукції, позивач направив відповідачу претензію №30 від 16.05.06, та керуючись положеннями Договору вимагав повернути передоплату за замовлену продукцію.

Відповідно до разрахунку Позивача за первісним позовом заборгованість Відповідача за Договором №19/04/06-1 від 19.04.06 складає 4 620, 00 грн. основного боргу, 3 360, 00 грн. збитків.

Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечує та звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення 2 751,92 грн. заборгованості та 9 257,28 грн. відшкодування збитків понесених в зв'язку з неналежним виконанням Позивачем за первісним позовом  Договору №19/04/06-1 від 19.04.06.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Сторонами визначено, що зобов'язання Позивача за первісним позовом здійснити остаточний розрахунок виконується перед виконанням зобов'язання Відповідача за первісним позовом з передачі готової продукції (п. 6.1 договору –остаточний розрахунок  протягом трьох днів з моменту пред'явлення рахунку та за три дні до узгодженої дати відвантаження).

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Незважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи, Відповідач за первісним позовом не надав суду доказів того, що ним у встановлений строк було виставлено рахунок Позивачу за первісним Позовом щодо остаточного розрахунку за виготовлену продукцію, в свою чергу, Позивач за первісним Позовом також не надав суду доказів повідомлення Відповідачем про неможливість в установлений строк виконати умови договору.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню лише в частині повернення передоплати за Товар, а зустрічні позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.

Таким чином, вимоги позивача в межах стягнення основного боргу в розмірі                         4 620, 00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 3 360, 00 грн. слід зазначити, що відповідно ст.22 ЦК України збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Збитки –це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання та які знаходяться у причино-наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника.

Отже, необхідною умовою для відшкодування збитків є порушення відповідачем умов зобов'язання, або вчинення господарського правопорушення та причинний зв'язок між таким порушенням зобов'язання та  збитками.

Віднесення до складу збитків витрат на оплату продукції за іншим договором  суперечить закону, зокрема положенням ст.225 ЦК України, оскільки дані витрати не відносяться до складу збитків.

Крім того, слід зазначити, що ТОВ “Будинок Сувенірів” уклало договір з                         ТОВ “Лабораторія реклами” 11.05.06, однак, останнім днем для виготовлення продукції за Договором №19/04/06-1 було 16.05.06, тобто договір було укладено  до настання останнього дня строку виконання за Договором з ПП “ДекоПак” та до припинення цього Договору.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення збитків у розмірі 3 360, 00 грн. не підлягають задоволенню.

Заявлені вимоги за зустрічним позовом про стягнення 2 751,92 грн. заборгованості та           9 257,28 грн. відшкодування збитків понесених в зв'язку з неналежним виконанням Позивачем за первісним позовом  Договору №19/04/06-1 від 19.04.06., задоволенню не підлягають, оскільки, Позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором.

Господарські витрати згідно ст. 49 ГПК України  покладаються сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „ДекоПак” (04073, м. Київ,                                      провулок Куренівський, 4/8-а, оф. 8, код ЄДРПОУ 32373520, п/р 2600030014411 в                      АТ „ВаБанк”, МФО 321637 або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок сувенірів" (юридична адреса: м. Київ, вул. Чапаєва, 10, поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 112-б, оф. 21, п/р 26003300101114 в                      АКБ „Східно-Європейський банк”, МФО 322658) 4 620, 00 грн. основного боргу, 868, 42 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 59, 05 грн. державного мита, 68, 31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені первісного позову в частині стягнення 3 360, 00 грн. збитків відмовити.

В задоволені зустрічного позову відмовити.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько