Рішення

від 07.02.2024 по справі 501/3611/21

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.н.с.501/3611/21

Провадження №2/512/41/24

"07" лютого 2024 р. смт Саврань

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря - Тімановського А.Г.,

представника позивачки (в режимі відеоконференції) - адвоката Артем`євої К.М.,

представника відповідача - адвоката Остапишеної Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження матеріали справи за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Іллічівського міського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав.

На підставі ухвали судді Іллічівського міського суду Одеської області Пушкарського Д.В. від 26.10.2021 вказану справу направлено за підсудністю до Савранського районного суду Одеської області (Том 1 а.с.24).

Ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області Бростовської Н.О. від 21.12.2021 справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав залишено без руху (Том 1 а.с.31).

12.01.2022 ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області Бростовської Н.О. відкрито провадження по даній справі та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження (Том 1 а.с.38).

31.05.2022 ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області Бростовської Н.О., за клопотанням представника відповідача - адвоката Остапишеної Л.С., позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав залишено без розгляду (Том 1 а.с.58).

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, 12.08.2022 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу (Том 1 а.с.67).

На підставі постанови Одеського апеляційного суду від 06.12.2022, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Савранського районного суду Одеської області від 31.05.2022 про залишення позову без розгляду - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (Том 1 а.с.84-85).

18.01.2023 до Савранського районного суду Одеської області надійшла справа за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області Бростовської Н.О. задоволено заяву про самовідвід, справу повернуто до канцелярії суду для визначення іншого судді, який розглядатиме справу в порядку статті 33 ЦПК України.

Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.

Цивільний позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.04.2015 зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №181, на підставі свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області.

У позивачки та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції в Одеської області від 09.02.2016, про що в книзі реєстрації народжень зроблено актовий запис №66.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області (справа №501/21115/17) від 31.10.2017 шлюб розірвано.

Донька проживає разом з матір`ю та знаходиться на її утриманні.

Позивачка вказує, що місце перебування відповідача встановити не можна, оскільки ОСОБА_2 на зв`язок не виходить. Останній після народження дитини з позивачкою не спілкується, з дитиною не бачиться, піклуватися про дитину відмовляється.

Крім того, позивачка стверджує, що ОСОБА_2 , щоб не сплачувати аліменти на утримання дитини, звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Постановою від 09.11.2018 Одеським Апеляційним судом у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про зменшення розміру сплати аліментів відмовлено у повному обсязі.

ОСОБА_2 подав позовну заяву до Іллічівського міського суду Одеської області про встановлення графіку побачень з дитиною. Рішенням суду від 17.05.2018 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеської області про встановлення графіку побачень з дитиною задоволено частково та встановлено ОСОБА_2 графік побачень з малолітньою донькою ОСОБА_4 , з 10 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин через суботу та неділю кожного місяця у присутності матері ОСОБА_1 або її батьків.

Позивачка також стверджує, що отримавши вищевказане рішення суду відповідач з травня 2018 жодного разу не подзвонив позивачці та не намагався виконати рішення суду. Тобто даний позов був поданий з корисних мотивів, а не в інтересах дитини. Відповідач не бере участь в утриманні дитини.

Також, аліменти на утримання дитини, що призначені рішенням суду сплачує не своєчасно, а із затримкою та тільки перед тим, як йому потрібно перетнути кордон України. Рішенням суду від 01.12.2020 було стягнуто з відповідача пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів.

За таких обставин, з метою захисту прав та законних інтересів дитини, позивачка вважає, що відповідач ОСОБА_2 має бути позбавлений батьківських прав відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області від 03.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28.02.2023 (Том 1 а.с.99-100).

20.02.2023 до суду надійшла заява Артем`євої К.М. , яка діє на підставі ордеру серії ВН №1227218, про вступ у справу як представника позивачки (Том 1 а.с.107).

28.02.2023 до суду надійшла заява представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. про проведення підготовчого засідання, яке призначено на 28.02.2023 без її присутності. Крім того, представник позивачки просила долучити до матеріалів справи довідку про заборгованість (Том 1 а.с.110, 111 на звороті).

Цього ж дня, до суду надійшла заява представника позивачки Артем`євої К.М. про залучення третьої особи, Органу опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеської області (68003, Одеська область, м.Чорноморськ, Проспект Миру, 33) та зобов`язати надати висновок стосовно участі батьків у вихованні дитини (Том 1 а.с.114).

В матеріалах справи міститься повідомлення представника відповідача - адвоката Остапишеної Л.С. про те, що відповідач та його представник не заперечують проти залучення третьої особи та надання останньою висновку стосовно участі батьків у вихованні дитини (Том 1 а.с.118).

28.02.2023 ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області залучено орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до участі у вказаній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Крім того, цією ухвалою зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надати належним чином обґрунтований висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том 1 а.с.119-120).

Як вбачається з довідки секретаря судових засідань Шаповал Н.Г. від 28.02.2023, яка міститься в матеріалах справи, підготовче засідання відкладено на 04.04.2023 у зв`язку з залученням третіх осіб (Том 1 а.с.122).

Згідно довідки секретаря судових засідань Шаповал Н.Г. від 04.04.2023, яка міститься в матеріалах справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою сторін, будь яких клопотань чи заперечень не надходило (Том 1 а.с.132).

Підготовче засідання відкладено на 09.05.2023.

28.04.2023 до суду надійшла заява органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, в якій зазначається, що встановити місце перебування матері ОСОБА_1 не виявилось можливим. На адресу матері, вказану в позовній заяві неодноразово направлялись запрошення, але мати жодного разу на запрошення до виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не з`явилась. Отже, надати висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 на теперішній час не виявляється можливим.

09.05.2023 представник відповідача - адвокат Остапишена Л.С. надала клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із сімейними обставинами (Том 1 а.с.138).

Згідно довідки секретаря судових засідань Шаповал Н.Г. від 09.05.2023, яка міститься в матеріалах справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою сторін (Том 1 а.с.139).

Продовження підготовчого судового засідання призначено на 24.05.2023.

Представник позивачки - адвокат Артем`єва К.М. в підготовче судове засідання призначене на 24.05.2023 не з`явилась, однак цього ж дня від неї надійшло клопотання, в якому вона просила повторно направити ухвалу суду до органу опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та розглянути вказане клопотання без її участі (Том 1 а.с.144).

24.05.2023 ухвалою суду клопотання представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. задоволено та зобов`язано орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району, Одеської області повторно надати належним чином обґрунтований висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Продовження підготовчого судового засідання призначено на 05.07.2023.

Представник відповідача - адвокат Остапишена Л.С. в підготовче судове засідання призначене на 05.07.2023 не з`явилась, на електрону пошту Савранського районного суду Одеської області подала клопотання про відкладення справи на іншу дату (Том 1 а.с.158).

Крім того, ухвалою суду від 05.07.2023 повторно зобов`язано орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надати належним чином обґрунтований висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том 1 а.с.159-160).

Продовження підготовчого судового засідання відкладено на 19.09.20233.

09.08.2023 від представника органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Лісіциної О.М. до суду надійшла заява, в якій зазначається, що встановити місце перебування матері ОСОБА_1 , та її малолітньої доньки ОСОБА_3 не виявилось можливим. На адресу матері ОСОБА_1 , вказану в позовній заяві неодноразово направлялись запрошення, але мати жодного разу на запрошення до служби у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не з`явилась. Засоби зв`язку ані матері ані батька невідомі. Отже, вказане унеможливлює надання висновку щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том 1 а.с.166-167).

14.08.2023 від представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. надійшла заява, в якій зазначається, що заява представника органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Лісіциної О.М. від 09.08.2023 не відповідає обставинам справи. Так, позивачка після ознайомлення з вищевказаною заявою зв`язалась по телефону з представником третьої особи - Лісіциною О.М. , яка заявила, що ні з позивачкою, ні з її представником - Артем`євою К.М. зв`язку не має, також на їх адреси та телефони неодноразово направлялась інформація, стосовно призначеної зустрічі, але ні позивачка, ні її представник не відповідали. Позивачка ОСОБА_1 попросила письмово підтвердити представника третьої особи щодо направлень на її адресу запрошення на зустріч. Крім того, представник позивачки наголошує, що не отримувала жодних дзвінків, запрошень або повідомлень від третьої особи, а тому вважає що представник третьої особи Лісіцина О.М. надала суду інформацію, яка не відповідає дійсності, чим вводить суд в оману. Позивачка та її представник жодного запрошення, дзвінка та повідомлення не отримували, тому з боку представника третьої особи вбачають недбале виконання своїх службових обов`язків та надання суду неправдивої інформації. На підставі викладеного представник позивачки Артем`єва К.М. просила суд зобов`язати третю особу надати підтвердження інформації, яка викладена у заяві від 08.08.2023, а саме підтвердження, що на адресу матері ОСОБА_1 , вказану в позовній заяві, неодноразово направлялись запрошення (Том 1 а.с.169-171).

Крім того, ухвалою суду від 19.09.2023 повторно зобов`язано орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надати належним чином обґрунтований висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том 1 а.с.177-178).

Продовження підготовчого судового засідання відкладено на 17.10.2023.

10.10.2023 на адресу суду надійшов висновок з додатками виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як органу опіки та піклування по справі №501/3611/21 від 05.10.2023 №271. Згідно якого виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови надання доказів безпідставного невиконання батьком своїх батьківських обов`язків (Том 1 а.с.179-181).

Продовження підготовчого судового засідання відкладено на 07.11.2023.

11.10.2023 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. надійшла заява про участь її в судовому засіданні в режимі відеоконференції (Том 1 а.с.195).

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 11.10.2023 вищевказану заяву представника позивачки задоволено, підготовче засідання відкладено на 17.10.2023 (Том 1 а.с.197-197).

12.10.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. про визнання обов`язковою явку відповідача ОСОБА_2 в судове засідання (Том 1 а.с.201-202).

16.10.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшло пояснення представника третьої особи Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Лісіциної О.М. з додатками, з якого вбачається, що 11.08.2023 на адресу Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 щодо надання їй підтверджень, неодноразового направлення запрошень на її адресу, яка містила контактний телефон. Крім того, в поясненні зазначено, що спеціалістом служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 в телефонному режимі була запрошена з малолітньою дитиною до служби на бесіду. Також, в зазначених поясненнях вказано, що зі сторони представника позивачки Артем`євої К.М. вбачається зловживання процесуальними правами, що суперечить завданням цивільного судочинства та правилами адвокатської етики. Із самого позову вбачається надання неповної інформації передбаченої пунктом 2 частиною 3 статті 175 ЦПК України, що було направлено на безпідставне затягування розгляду справи та своєчасного надання висновку органу опіки та піклування. Відразу як спеціалісту стало відомо засоби зв`язку ОСОБА_1 остання була запрошена до служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, а висновок органу опіки та піклування було направлено у відповідності до статті 19 Сімейного Кодексу України до Савранського районного суду Одеської області для приєднання до матеріалів справи (Том 1 а.с. 206-207).

07.11.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на пояснення представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М., з якої вбачається, що 17.10.2023 через систему «Електронний суд» представник позивачки отримала пояснення третьої особи - в особі представника Лісіциної О.М . До пояснень представник третьої особи надала доказ направлення викликів, зокрема поштові конверти. Представник позивачки - Артем`єва К.М. не погоджується з наданими доказами та просила суд визнати їх неналежними. В обґрунтування вимог зазначає, що вказані конверти є без штампу пошти (у сканованій копії не вбачається дата направлення) з них не вбачається чому саме було повернуто повідомлення (скінчився час зберігання або одержувач відмовився від отримання) не має опису вкладеного. Крім того, представник позивачки стверджує: якщо листи направлялися без повідомлення, то повинні були би залишитися у поштовому ящику. Проте, дані конверти залишилися у органів опіки та піклування (Том 1 а.с.216-219).

Цього ж дня, до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. про долучення доказів, а саме письмових пояснень позивачки ОСОБА_1 , копію рішення по цивільній справі №501/2942/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , третя особа орган опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеської області про встановлення графіку побачень з дитиною, заяву про намір/спробу викрасти дитину (Том 1 а.с.223-237).

Ухвалою суду від 07.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 12.12.2023 року (Том 1 а.с.238-239).

07.11.2023 до суду надійшла заява Остапишеної Л.С. про долучення матеріалів до даної цивільної справи (Том 1 а.с.241).

07.12.2023 до суду надійшло клопотання від представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. про долучення доказів (Том 1 а.с.246-249).

15.01.2024 до суду надійшло клопотання від представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. про долучення доказів (Том 2 а.с.1-24).

Судове засідання відкладено на 17.01.2024.

Представник відповідача - адвокат Остапишена Л.С. в судовому засіданні 17.01.2024 заявила клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Судове засідання відкладено на 07.02.2024.

07.02.2024 до суду надійшло клопотання від представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. про стягнення судових витрат (Том 2 а.с.28-32).

В судове засідання позивачка не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Представник позивачки - адвокат Артем`єва К.М. в судовому засіданні 07.02.2024 підтримала позовні вимоги позивачки та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 07.02.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача - адвокат Остапишена Л.С. позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача - адвокат Остапишена Л.С. зазначила, що позивачкою та її батьками після розірвання шлюбу між сторонами чиняться перешкоди у зустрічі та спілкуванні батька з дитиною.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області - Лісіцина О.М. в судове засіданні не з`явилася, проте 10.10.2023 подала до суду заяву про розгляд справи без участі (Том 1 а.с.182).

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 25.04.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який заочним рішенням Іллічівським міським судом Одеської області від 31.10.2017 розірвано (Том 1 а.с. 9,10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 є її матір`ю (Том 1 а.с. 8).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 01.12.2020, зокрема, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2019 по 01.04.2019, в сумі 25319,70грн. (Том 1 а.с.12-13).

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17.05.2018 ОСОБА_2 зокрема встановлено графік побачень з малолітньою донькою ОСОБА_3 , з 10 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин через суботу та неділю кожного місяця у присутності матері - ОСОБА_1 або її батьків (Том 1 а.с.14-15).

28.02.2023 ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області залучено орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до участі у вказаній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надати належним чином обґрунтований висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том 1 а.с.119-120).

28.04.2023 до суду надійшла заява орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, в якій зазначається, що встановити місце перебування матері ОСОБА_1 не виявилось можливим. На адресу матері, вказану в позовній заяві неодноразово направлялись запрошення, але мати жодного разу на запрошення до виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не з`явилась. Отже, надати висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 на теперішній час не виявляється можливим (Том 1 а.с.134).

Згідно електронної відповіді сформованої підсистемою «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру №63633 від 09.05.2023 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою по АДРЕСА_1 (Том 1 а.с.136-137).

Ухвалами суду неодноразово зобов`язано орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району, Одеської області повторно надати належним чином обґрунтований висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том 1 а.с.146, 159, 178).

Згідно висновку Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області №271 від 05.10.2023 про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав вбачається, що Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування вважає, за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , за умови надання доказів безпідставного невиконання батьком своїх обов`язків (Том 1 а.с.180).

З листа комунального некомерційного підприємства «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 16.02.2022 №01/15-247 вбачається, що дитина ОСОБА_3 спостерігається у поліклініці КНП «Чорноморська лікарня» з народження, 03.07.2018 була укладена декларація з лікарем - педіатром відділення перинної медичної допомоги поліклініки КНП «Чорноморська лікарня» ЧМР Од. р-ну Одеської області. Дитина розвивається згідно вікової норми, щеплена згідно календаря профілактичних щеплень. Крім того, з вказаного листа вбачається, що з грудня 2021 дитина ОСОБА_3 спостерігається у лікаря невролога відділення вторинної спеціалізованої медичної допомоги поліклініки КНП «Чорноморська лікарня» ЧМР Од. р-ну Одеської обл., з діагнозом: синдром лікворо-динамічних порушень (Том 1 а.с.185).

З довідки Служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області вбачається, що 06.09.2023 головним спеціалістом служби у справах дітей Матящук І.Р. у кабінеті №424, проведено опитування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності її матері ОСОБА_1 з метою встановлення думки дитини щодо позбавлення батьківських прав її батька ОСОБА_2 . В результаті бесіди встановлено, що ОСОБА_9 мешкає разом з мамою, бабусею та дідусем. Зі слів дівчинки, вона жодного разу не бачила свого батька, він їй не телефонує, не цікавиться її життям, не вітає зі святами та днем народження (Том 1 а.с.186).

Згідно психолого-педагогічної характеристики учениці Чорноморського ліцею №7 Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 18.09.2023 №0-25/359 вбачається, що мати ОСОБА_1 приділяє чималу увагу навчанню та вихованню доньки ОСОБА_3 , а саме: організовує планування вільного часу та режим розвиваючих занять, приймає активну учать у житті доньки, демонструючи відмінні зразки сімейної підтримки, проявляє дбайливе ставлення до шкільного життя дитини, цікавиться її успіхами та негараздами, демонструє готовність до співпраці зі школою. Також, активну участь у житті дівчинки бере її бабуся. Батько Крістіни жодного разу не відвідав навчальний заклад. Участі у шкільному житті дитини він наразі не бере (Том 1 а.с.187).

З акту обстеження умов проживання затвердженого начальником служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 25.09.2023 вбачається, що умови проживання задовільні, придатні для виховання та розвитку дитини (Том 1 а.с. 188).

В матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_2 від 22.09.2023, який просить на комісії по захисту прав дитини розглянути питання без його участі (Том 1 а.с.189).

З довідки-характеристики виданої Савранською селищною радою Подільського району Одеської області від 07.03.2022 №82 вбачається, що ОСОБА_2 уродженець с.Полянецьке, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . За час проживання в селі зарекомендував себе з позитивної сторони. Скарг на ОСОБА_2 від мешканців села не надходило (Том 1 а.с.190).

З протоколу бесіди з батьками дитини від 04.03.2022 вбачається, що ОСОБА_2 приймає активну учать в утриманні своєї доньки станом на даний час заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини немає, заперечує проти того, щоб його позбавляли батьківських прав відносно доньки ОСОБА_9 (Том 1 а.с.191).

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до наданого представником позивачки розрахунку, відповідач допустив порушення зобов`язання виконання судового рішення та не сплачував своєчасно аліменти.

Так, з розрахунку державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вбачається, що станом на 12.09.2023 заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_2 становить 64524,19 грн. (Том 1 а.с.192).

Проте, суд не залишає уваги довідку державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з якої вбачається, що станом на 27.12.2023 у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів 54181,72грн., що свідчить про часткове погашення бору (Том 1 а.с.111 на звороті).

Крім того, в матеріалах справи міститься накладна Укрпошти 6800344172062 від 31.10.2023 про направлення поштового відправлення в якому ОСОБА_2 (відправник), а ОСОБА_10 (одержувач) (Том 1 а.с.243).

З роздруківки SMS повідомлення вбачається, що ОСОБА_11 відправлення не забране та знаходиться з 02.11.2023 у відділенні 68001, Чорноморськ, просп.Миру, 1. З 16.11.2023 відправлення буде повернуто відправнику (Том 1 а.с.244).

Представник позивачки стверджує, що позивачка отримала квитанцію про направлення посилки, через електронний суд, в якій було зазначено отримувача ОСОБА_10 . Крім того зазначає, що 7-літня дитина не може отримати посилку самостійно, а також те, що якщо позивачка пішла б отримувати посилку то їй би її не видали, у зв`язку з тим що не вірно зазначено ім`я отримувача.

Матеріали справи містять заяву позивачки, яку вона подала у Відділ поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 головного управління національної поліції в Одеській області від 06.11.2023 про намір/спробу викрасти дитину (Том 1 а.с.237).

У відповіді на адвокатський запит представника відповідача - Остапишеної Л.С. , в.о. директора Чорноморського ліцею №7 Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 03.10.23 №01-25/425 зазначено, що ОСОБА_3 31.10.2023 була відсутня на заняттях. Напередодні ввечері мати дівчинки повідомила класного керівника, що дитини на навчанні не буде у зв`язку з сімейними обставинами. Батько дівчинки, ОСОБА_2 приходив в ліцей з метою зустрітися з нею показавши копію свідоцтва про народження дитини (Том 1 а.с.242).

Згідно листа Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 головного управління національної поліції в Одеській області №61.2-218аз від 18.12.2023 вбачається, що дійсно 06.11.2023 ОСОБА_1 звернулася з заявою про намір/спробу викрадення дитини.

Під час вивчення матеріалів, було встановлено, що згідно частини 1 статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі. Також працівниками ювенальної превенції відділу поліції проводились заходи, щодо перевірки фактів викладених у даному зверненні, та встановлено, що факту вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення не зафіксовано, намір/спроба викрадення дитини н підтвердився. Про що ОСОБА_1 було письмово повідомлено.

Проте, під час проведення працівниками ювенальної превенції відділу поліції заходів встановлено, що факту вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення не зафіксовано, намір/спроба викрадення дитини не підтвердився, про що ОСОБА_1 було повідомлено (Том 2 а.с.33).

Водночас, саме по собі звернення позивачки до поліції із заявою про намір/спробу викрасти дитину, що мало місце 31.10.2023, суд не бере до уваги оскільки, працівниками поліції не зафіксовано факту вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, а саме намір/спробу викрадення дитини ОСОБА_2 .

Поряд з цим, суд, враховуючи зміст вищенаведеної відповіді на адвокатський запит Чорноморського ліцею № 7, відповідно до якого дитина ОСОБА_3 31.10.2023 взагалі була відсутня на заняттях, а мати дівчинки напередодні ввечері повідомила класного керівника, що дитини на навчанні не буде у зв`язку з сімейними обставинами, констатує, що заява позивачки про намір/спробу викрасти дитину має ознаки перешкоджання спілкуванню дитини з батьком, з огляду на закріплений статтею 141 СК України принцип рівності прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Так, відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

З довідки виконавчого комітету Чорноморської міської ради №15-6873 від 05.12.2023 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (Том 1 а.с.248).

З інформації про виконавче провадження від 28.12.2023 вбачається, що в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень міститься інформація про відкриття виконавчого провадження 73488522 на підставі виконавчого листа від 30.11.2023 №501/2942/17 про встановлення побачення з дитиною. Так, з вказаної інформації вбачається, що 25.12.2023 Старшим державним виконавцем Шестопаловою Ю.К. складено акт проте, що відповідач особисто отримав постанову про відкриття виконавчого провадження проте, від ОСОБА_2 не надходила заява про зручні для нього час та місце проведення побачення з дитиною. Так, 25.12.2023 старшим державним виконавцем Шестопаловою Ю.К. винесена постанова про визначення часу (або) місця побачення ОСОБА_2 з дитиною без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження. Однак, 27.12.2023 до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла заява від ОСОБА_2 в якій зазначені зручні для нього час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, а саме: з 13:00 до 15:00 години у четвер один раз в два тижні кожного місяця, за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином Старшим державним виконавцем Шестопаловою Ю.К. визначено графік побачень з малолітньою донькою згідно із заявою ОСОБА_2 (Том 2 а.с.7-12).

Так, 26.12.2023 ОСОБА_2 подав заяву до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області, в якій просив встановити побачення з донькою ОСОБА_3 з 13:00 до 15:00 години у четвер один раз в два тижні кожного місяця, за адресою: АДРЕСА_3 (Том 2 а.с.23).

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова виконавчого провадження №73488522 від 27.12.2023, відповідно до якої визначено ОСОБА_2 графік побачень з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності матері - ОСОБА_1 або її батьків, з 13:00 до 15:00 години у четвер один раз в два тижні кожного місяця, за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 11.01.2024 року. (Том 2 а.с. 14).

Позивачка 28.12.2023 подала заяву до Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з якої вбачається, зокрема, що на сайті автоматизованої системи виконавчого провадження постійно змінюються постанови про визначення часу та (або) місця побачення ОСОБА_2 з дитиною. Крім того, позивачка просить залишити без змін рішення Іллічівського міського суду Одеської області, яким визначено графік побачень з малолітньою донькою (Том 2 а.с.15).

В матеріалах справи міститься виконавчий лист щодо графіку побачень ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_3 (Том 2 а.с.22).

Однак, 08.01.2023 ОСОБА_2 подав заяву до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області, в якій просив повернути виконавчий лист №501/2942/17 від 30.11.2023, який виданий Іллічівським міським судом Одеської області без подальшого виконання (Том 2 а.с.19).

При цьому представником відповідача - адвокатом Остапишеною Л.С. було пояснено, що заява ОСОБА_2 про повернення виконавчого листа без подальшого виконання було зумовлено небажанням батька проводити зустрічі з дитиною саме на території Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за адресою Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 21.

Також представником позивачки - адвокатом Артем`євою К.М. надані до суду роздруківка інформації щодо стадії розгляду судової справи № 705/6619/23, в якій зазначено обвинуваченим ОСОБА_2 та роздруківка ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області про призначення підготовчого судового засідання у кримінальній справі № 705/6619/23 (Том 2 а.с.13, 23 на звороті).

Водночас представником відповідача - адвокатом Остапишеною Л.С. в судовому засіданні було категорично заперечено щодо наявності будь-якого кримінального провадження щодо ОСОБА_2 .

Водночас, не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ у розумінні статей 77-78 ЦПК України копія роздруківки електронного примірника ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 705/6619/23, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, здійснена не в режимі повного доступу, що позбавляє суд та інших учасників судового процесу можливості ознайомитися зі змістом даного документу у повному обсязі.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до частини 4 статті 19 СК України при розгляді спорів судом щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування та у відповідності до частини 5 цієї статті подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Проте, висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав не є обов`язковим для суду (частинами 5, 6 статті 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 753/2025/19.

Так, згідно висновку Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області №271 від 05.10.2023 (Том 1 а.с.179-181) щодо доцільності позбавлення батьківських прав вбачається зокрема, те що Службою у справах дітей Савранської селищної ради Одеської області 04.03.2022 було складено протокол бесіди з батьком ОСОБА_2 . Встановлено, що батько ОСОБА_2 з донькою не проживає з 2016, але приймає участь в утриманні своєї доньки. Батько має бажання спілкуватися з дитиною, приймати участь у її вихованні, проте мати чинить перешкоди. Батько ОСОБА_2 надав до служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області заяву, в якій зазначив, що він проти позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 . Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолітньої доньки ОСОБА_3 розглядалося на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини 27.09.2023, на якому була присутня ОСОБА_1 , та яка не з могла обґрунтувати мету, яку вона прагне досягнути позбавленням батьківських прав і яким чином позбавлення батьківських прав відповідача змінить існуючу ситуацію і сприятиме захисту інтересів малолітньої дитини. Крім того, Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , за умови надання доказів безпідставного невиконання батьком своїх обов`язків.

Крім того, позивачка у письмових поясненнях від 07.11.2023 стверджує, що вона неодноразово зверталася до суду з приводу несвоєчасної сплати аліментів відповідачем. ОСОБА_1 стверджує, що в Іллічівському міському суді Одеської області триває судове провадження по справі за №501/105/23 стосовно стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів відповідачем. Водночас доводи представника позивачки про наявність заборгованості за аліментами суд не бере до уваги, оскільки наявність такої заборгованості не є підставою для позбавлення особи батьківських прав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року, справа № 466/9380/17.

Поряд з цим позивачка стверджує, що відповідач офіційно працює та отримує заробітну плату 3400-4000 доларів США. Проте доказів стосовно викладеного ні позивачка, ні представник позивачки суду не надали.

Твердження позивачки про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків також не доведені належними доказами, крім того з пояснень самої позивачки, а також доданих представником відповідача доказів вбачається наявність створення позивачкою перешкод відповідачу у спілкуванні, вихованні дитини.

Водночас суд не приймає доводи представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М., що батько дитини за першої вдалої спроби може помістити дитину до інтернату, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеного припущення представник позивачки не надала.

Відповідно до частини 1 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із частиною 1 статті 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до часини 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до пункту 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального усвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.

Згідно з абзацу 2 пункту 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

Доказів наявності таких обставин суду не надано.

Доводи позивачки про те, що поведінку відповідача можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, суд не приймає, оскільки не встановлено, що відповідач притягувався до відповідальності, виходячи із вимог статті 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей) та статті 167 КК України (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей).

Відповідно до частин 3, 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 статті 76, частинами 1, 2 статті 77, статтями 79 і 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішення вказаної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки стаття 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (статті 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (стаття 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Також, суд зазначає, що незважаючи на посилання позивачки на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по його вихованню, будь-яких матеріалів щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП "Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей" в підтвердження зазначеного не складалося, докази зворотного суду не надано.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена пунктом 2 частиною 1 статті 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позивачка та її представник не довели та не надали суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батька по відношенню до доньки батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили, що поведінка відповідача є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, чи винної поведінки відповідача щодо умисного злісного ухилення від виконання батьківських обов`язків, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо нього: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 243/13192/19-ц вказав на відсутність підстав для позбавлення батька батьківських прав, оскільки він, в силу своїх можливостей, намагається піклуватися про дитину.

Крім того, Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі справа № 753/2025/19 вказав, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батька до дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі відсутні жодні докази застосування до відповідача будь-яких заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування, також у справ відсутні докази, що дитина насправді усвідомлює наслідки позбавлення батьківських прав її батька.

Посилання позивачки на те, що ОСОБА_2 тривалий час не бачиться із донькою не є підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивачка не довела.

З наведених обставин, суд критично ставиться до викладених у позові пояснень позивачки щодо нехтування відповідачем своїми обов`язками щодо виховання та утримання дитини, оскільки вони не знайшли свого документального підтвердження в судовому засіданні.

При розгляді матеріалів справи, суд враховує вимоги частин 8, 9 статті 7 Сімейного Кодексу України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що в даному випадку, позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_12 може вплинути на інтереси дитини з негативної сторони.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, позбавлення батьківських прав відносно дитини за умов недостатності підстав для цього може становити порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на повагу до приватного і сімейного життя).

У рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» суд звертає увагу, що для батьків та дитини «бути разом» є елементом сімейного життя, та внутрішні засоби, які їм перешкоджають є елемент втручання в право. «…Там, де є очевидні сімейні зв`язки з дитиною, держава повинна діяти так, щоб ці зв`язки розвивались і дотримувались законні гарантії, які б дозволяли дитині бути частиною сім`ї, навіть якщо батьки не проживають разом…».

Також зазначається "що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини."

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Хант проти України» вказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт заперечення проти позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому виникнення між батьком і матір`ю конфлікту чи погіршення їх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення цих прав.

Стаття 171 СК України закріплює, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

У відповідності зі статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, та суд зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Доцільно зазначити, що батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, матір та батько мають особливий зв`язок з дитиною, а тому недоліки у вихованні та недогляді дітей можуть мати тимчасовий характер і не є підставою для позбавлення батьківських прав.

Крім цього, суд вважає, що позбавлення батьківських прав не може бути єдиним способом захисту прав дітей, що врахує їх інтереси. Навпаки, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї та такий захист повинен полягати не тільки у здійснення формальних процедур, а повинен бути спрямованим на підтримку, допомогу та сприяння тим особам, які цього потребують та яких це стосується, в тому об`ємі та з такою тривалістю, як цього вимагають обставини, заради того, щоб не розривалися сімейні зв`язки, що позбавляють дитину її коріння, спорідненості з батьками, оскільки таке може вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Згідно з частиною восьмою статті 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відсутності достатніх обставин, які б свідчили про необхідність застосування до відповідача такого крайнього заходу впливу на нього як позбавлення батьківських прав. Суд вважає, що позивачка не довела та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Під час судових засідань судом встановлена наявність між матір`ю та батьком дитини напружених відносин, і ця обставина, на думку суду, є причиною того, що відповідач не має можливості належним чином виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини.

Суд зважає на висловлене відповідачем бажання бачитися, спілкуватися з дитиною, брати участь у їх вихованні, що підтверджують його намір у подальшому виконувати свої батьківські обов`язки в повному обсязі.

Так, обставини, на які посилається позивачка у позові та встановлені судом, не свідчать про невиконання батьком своїх батьківських обов`язків, та відповідно про наявність підстав для позбавлення його батьківських прав. Суд розцінює критично твердження позивачки, що відповідач з часу вагітності дружини та з моменту розірвання шлюбу по теперішній час нехтує своїми обов`язками як батько та проявляє грубу неповагу до дитини. Судом встановлено, що відповідач навпаки прагне спілкування з малолітньою донькою, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Щодо клопотання представника позивачки - адвоката Артем`євої К.М. про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно статті 141 ЦПК України, у зв`язку з повною відмовою в задоволенні позову витрати позивача по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають і покладаються на нього.

Керуючись статтею 150, пунктами 2, 3 частини 1 статті 164, статтею 170 СК України, частинами 1, 4 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", статтями 4, 5, 19, частинами 1, 2 статті 133, пункту 1 частини 2 статті 141, частиною 3 статті 258, статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повний текст рішення складений і підписаний головуючим суддею 16.02.2024.

Суддя: О.Ю. Брюховецький