Справа № 367/6231/23
УХВАЛА
15 лютого 2024 року
Суддя Бородянського районного суду Київської області Міланіч А.М., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" Карапетяна Армена Рафіковича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скринник Сергій Миколайович про визнання недійсним договору дарування,
в с т а н о в и л а :
ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" звернулося до суду з вказаним позовом та просило визнати недійсними договори дарування земельних ділянок, кадастровий номер 3221055300:02:027:0095, площею 0,0489 га, кадастровий номер 3221055300:02:027:0096, площею 0,1500 га, житлового будинку АДРЕСА_1 , які були укладені 28 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасувати запис про державну реєстрацію права власності за договорами дарування земельних ділянок та житлового будинку, оскільки дані договори були укладені фіктивно, з метою приховання майна від стягнення в рахунок погашення боргу на користь позивача.
Ухвалою суду від 7 листопада 2023 року було відкрито провадження в даній справі.
13 лютого 2024 року представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення даного позову та просив накласти арешт на вищезазначені земельну ділянку та будинок.
У вказаній заяві представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки є усі підстави вважати, що відчуження не є останнім і земельна ділянка разом з будинком буде відчужена ще кілька разів.
Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову, Відповідно, звертаючись із заявою про забезпеченння позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повино мати очевидний та об?єктивний характер.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушеними у зв?язку із застосуванням відповідних заходів та настільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов?язаний з предметом позову, настільки він співмарний позовній вимозі і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до роз`яснень, викладених вПостанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, щодо виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення, Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси позивача, так і відповідача.
При поданні заяви про забезпечення позову не достатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як встановлено судом, заявником не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про існування ризиків можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту. У матеріалах справи відсутні докази щодо вчинення відповідачем ОСОБА_2 реальних дій, направлених на відчуження належних їй земельної ділянки та будинку.
Як зазначалося, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв?язку із застосуванням необхідних заходів.
Враховуючи наведене, а також те, що заявником не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про існування ризиків можливого істотного ускладнення чи уможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування зазначених заявником заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.149,150,153 ЦПК України,
у х в а л и л а :
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" Карапетяна Армена Рафіковича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скринник Сергій Миколайович про визнання недійсним договору дарування відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
СуддяА. Міланіч
Суд | Бородянський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2024 |
Оприлюднено | 19.02.2024 |
Номер документу | 117030247 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Бородянський районний суд Київської області
Міланіч А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні