Ухвала

від 12.02.2024 по справі 363/5581/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"12" лютого 2024 р. Справа № 363/5581/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вишгороді клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному №12023111150001715, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня

2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло вказане клопотання, у якому слідчий просить надати групі слідчих у даному кримінальному провадженні, а саме: старшому слідчому відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_3 та/або начальнику відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості майору поліції ОСОБА_5 на тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю вилучення копій та інформації в електронному вигляді, які перебувають у володінні державного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , а саме:

Інформації та документів, щодо видачі електронного цифрового підпису (із зазначенням ідентифікаційних ознак електронного цифрового носія на якому зберігається електронний цифровий підпис), який закріплено чи був закріплений за приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , з зазначенням дати, часу та підпису про отримання;

Документи, які стали підставою для отримання електронного цифрового підпису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що в м. Вишгороді, Київської області знаходиться Церква святих страстотерпців Бориса та Гліба, яка є пам`яткою архітектури місцевого значення та занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури України від 14.08.2013 №757 під №55-Ко.

17.06.2023 проведено збори Релігійної громади УПЦ ОСОБА_7 і Гліба, за результатами яких, прихожани та члени релігійної громади проголосували за зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також обрання нового голови релігійної громади, затвердження нової редакції статуту.

Згідно Статуту релігійної громади ОСОБА_7 і Гліба, прийнятого на загальних зборах віруючих 21.06.2023 затвердженого керуючим ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстрованого Розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_4 №716 від 28.07.2023, передбачено, що виключне право розпоряджатися будівлями, що належить УПЦ на правах власності та перебувають на балансі Київської єпархії, визнається за ІНФОРМАЦІЯ_5 і розпоряджатися будівлями та спорудами, що належать парафії на правах власності або оренди, парафія може за згодою єпархіального архієрея.

Після чого, 01.08.2023 протоєрей ОСОБА_8 звернувся до державного реєстратор з метою проведення державної реєстрації вищевказаних змін відомостей про юридичну особу та зміну керівника юридичної особи.

До ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла інформація, про те що від імені релігійної громади ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 і Гліба, в особі представника ОСОБА_9 , укладено договір пожертви від 30.06.2023, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 від 30.06.2023. Відповідно до даного договору ОСОБА_9 передає безоплатно об`єкт нерухомого майна ОСОБА_11 і Гліба та все нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2 , а Благодійна організація « ІНФОРМАЦІЯ_8 » приймає у власність вказаний об`єкт нерухомого майна загальною площею 280,2 м2, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:281:0151.

У подальшому, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, встановлено, що приватний нотаріус ОСОБА_6 30.06.2023 здійснила державну реєстрацію права власності майна релігійної громади за «Фондом духовного відродження громадян «Виховання».

Разом з тим згідно листа від 18.10.2023 № 813/41.1-N/41N/2023 ІНФОРМАЦІЯ_9 згідно якого встановлено, що відносини у сфері охорони пам`яток архітектури урегульовані Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІІІ. Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного закону, до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, зокрема обласні державні адміністрації. ІНФОРМАЦІЯ_9 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 , який реалізовує повноваження ІНФОРМАЦІЯ_4 як органу охорони культурної спадщини, визначеного ст. 3 вищевказаного закону.

При цьому ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІІІ встановлює, що об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу культурної спадщини.

Пам`ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані.

Окрім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-ІІ релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбаченому законом. Забороняється вчиняти будь-яку дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема його продаж, обмін, передача у заставу, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб, до завершення процедури зміни своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним об`єднанням шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення), ухваленого не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення).

Цим же листом ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомлено, що погодження передачі Пам`ятки будь-кому в управління, користування чи власність та/або укладення попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на Пам`ятку до ІНФОРМАЦІЯ_9 не надходили. Дозволи щодо відчуження чи передачі Пам`ятки ІНФОРМАЦІЯ_9 не надавав.

Звертаючись дослідчого суддіВишгородського районногосуду Київськоїобласті зцим клопотанням,слідчий вказує,отримання витребуваноїінформації тадокументів,що знаходяться уволодінні державногопідприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,за адресою: АДРЕСА_3 ,сприятиме встановленнюістини уданому кримінальномупровадженні таотримати докази,які дадутьзмогу встановитимісце,спосіб таосіб причетнихдо вчиненняданого кримінальногоправопорушення. Отримана інформація розкриє об`єктивну сторону кримінального правопорушення, а саме спосіб та засоби скоєння кримінального правопорушення. Фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження, будуть отримані у передбаченому КПК України порядку, тому будуть використані, як докази в кримінальному провадженні.

Слідчий та/або прокурор у судове засідання не з`явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому у клопотанні міститься прохання розглянути його без виклику слідчого та прокурора.

Володілець інформації, у судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленого КПК України, причини неявки не повідомив.

Враховуючи положення статті 163 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглядати клопотання у відсутності осіб, що не з`явилися.

Згідно із частиною четвертою статті 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього документи, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Так, слідчим суддею встановлено, що відділенням розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023111150001715 від 15.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань убачається, що досудове розслідування здійснюється за фактом заволодіння шляхом шахрайських дій нерухомим майном, яке перебувало у віданні представника ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У рапорті старшого оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_11 , зазначено, що ним, у ході здійснення оперативно-службової діяльності, у встановленому законом порядку, отримано інформацію щодо можливого порушення законодавства України у сфері міжконфесійних відносин та економічних інтересів держави. Зокрема, настоятель храму ІНФОРМАЦІЯ_10 і ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) можливо створив протиправну схему з метою незаконного заволодіння чужим майном, а саме правом власності на споруду-храму Бориса і Гліба, площею 280,2 кв.м. в АДРЕСА_2 , що завдало шкоди релігійній громаді м. Вишгород Київської області. З метою реалізації протиправної схеми, ОСОБА_9 скористався послугами приватного нотаріуса ОСОБА_6 , Київський міський нотаріальний округ м. Київ. Встановлено, що від імені релігійної громади ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 і Гліба в особі представника ОСОБА_9 , укладено договір пожертви від 30.06.2023 року, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 від 30.06.2023 року за реєстровим № 856, відповідно до положень якого, ОСОБА_9 передає безоплатно об?єкт нерухомого майна - ОСОБА_11 і Гліба та все нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2 , а Благодійна організація « ІНФОРМАЦІЯ_8 » приймає у власність вказаний об?єкт нерухомого майна. Крім цього, у вищевказаному договорі зазначено, що об?єкт нерухомого майна має загальну площу 280,2 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,8182 га з кадастровим номером 3221810100:01:281:0151 та оцінюється у сумі 47,246,723,03 грн. У подальшому, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, встановлено, що приватний нотаріус ОСОБА_6 30.06.2023 здійснив державну реєстрацію права власності майна релігійної громади за «Фондом духовного відродження громадян «Виховання». Таким чином, ОСОБА_9 , діючи умисно, з метою розтрати майна, яке перебувало у його віданні, як представник Релігійної громади УП ОСОБА_7 і Гліба, передав безоплатно у власність «Фонду духовного відродження громадян « ІНФОРМАЦІЯ_8 » будівлю ОСОБА_12 і ОСОБА_13 яка відноситься до об`єкту культурної спадщини охоронний № НОМЕР_2 - кв та інші прибудинкові споруди. З метою досягнення своєї мети, не виключається, що ОСОБА_9 використав підроблену документацію при здійсненні нотаріальної дії з реєстрації права власності релігійної громади за фондом духовного відродження громадян « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Так, як убачається із копії договору пожертви нерухомого майна від 30.06.2023, його укладено між Українською православною церквою СВВ. Бориса і Гліба , в особі настоятеля ОСОБА_9 , який діє на підставі Статуту, та благодійною організацією «Фонд духовного відродження громадян «Виховання», в особі Президента Благодійного фонду ОСОБА_14 , яка діє на підстав Статуту. Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 , зареєстровано у реєстрі за №856.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_15 , який є настоятелем ОСОБА_16 і ОСОБА_13 , раніше до 05.09.2023 йому не було відомо про БО « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Про вказану організацію дізнався від особа на ім`я ОСОБА_17 , який повідомив, що ОСОБА_11 та ОСОБА_13 подарували на користь благодійного фонду, продемонструвавши копію витягу Державного реєстру речових прав відповідно до змісту якого нерухоме майно та будівлі (споруди) Храму є приватною власністю БО. Свідку відомо, що відбулись збори релігійної громади та прийнято рішення про перехід від УПЦ до ПЦУ. 02.08.2023, зателефонував секретар єпархії отець ОСОБА_18 та повідомив про призначення настоятелем храму.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_9 , на підставі рішень загальних (парафіяльних) зборів релігійної громади Борисо-Глібівської парафії від 11 та 19 червня 2023 року, він будучи належним чином уповноваженим на вчинення та підписання правочину від імені ІНФОРМАЦІЯ_13 та Гліба, 30 червня 2023 року підписав договір пожертви нерухомого майна, згідно з яким УПЦ Свв. Бориса та Гліба, як пожертвувач передав безоплатно у власність Благодійної організації « ІНФОРМАЦІЯ_8 » церкву, школу та прилеглі приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Зі складу керівників та членів цієї Благодійної організації ОСОБА_9 відомі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , саме вони займались питаннями організації оформлення правочину пожертви. Нотаріуса запропонувала саме Благодійна організація. Державна реєстрація правочину пожертви, який підписав ОСОБА_9 , був оскаржений ОСОБА_21 до Міністерства юстиції, а рішення загальних зборів від 17 червня 2023 року оскаржено ОСОБА_9 до господарського суду. ОСОБА_9 зазначив, що договір пожертви 30 червня

2023 року підписав він особиста. Станом на дату підписання договору пожертви він не був обізнаний про те, що громадою порушено питання про перехід в канонічних та організаційних питаннях у підпорядкування ПЦУ. Ніхто, до листопада 2023 року, не надавав йому для ознайомлення протоколу загальних зборів від 17.06.2023, яким це питання вирішено. ОСОБА_9 вказує, що його особа як підписанта була перевірена нотаріусом. Тож перевірку справжності його підпису на цьому документі вважає недоцільним, у зв`язку і чим надавати експериментальні зразки свого почерку відмовляється.

Як убачається із листа Міністерства юстиції України від 04.12.2023, щодо дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , проведеною перевіркою встановлено, що 30.06.2023 за реєстровим №856 приватним нотаріусом посвідчено договір пожертви нерухомого майна, розташованого за адресою:

АДРЕСА_2 , між юридичною особою Українська православна церква святих Бориса і Гліба (Пожертвувач), в особі настоятеля ОСОБА_9 , який діє на підставі статуту та указу Митрополита Київського і всієї України №110 від 18.06.1996, та Благодійною організацією « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (обдаровуваний), в особі президента Благодійної організації ОСОБА_14 , яка діє на підставі статуту та протоколу загальних зборів учасників «Фонд духовного відродження громадян « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 30.08.2020. Копії документів, за якими встановлено особи учасників правочину, перевірено їх повноваження, а також правоздатність та дієздатність юридичних осіб, долучено до примірника договору пожертви, що зберігається у справах приватного нотаріуса.

Під час проведення перевірки дій приватного нотаріуса ОСОБА_6 , нею надавалися пояснення щодо процедури посвідчення правочину.

З інформації, наданої міжрегіональним управлінням, вбачається, що за результатами проведеної в межах компетенції перевірки встановлено неналежне виконання приватним нотаріусом пункту 6.10 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5, оскільки посвідчувальний напис на договорі не відповідає формі посвідчувального напису №38 Додатку 25 до цих Правил. На зазначену обставину звернено увагу приватного нотаріуса та наголошено на неухильному дотриманні Правил ведення нотаріального діловодства в подальшій роботі.

Також, у листі Міністерства юстиції України зазначено, що рішення, прийняте державним реєстратором на підставі договору пожертви, укладеного до завершення процедури зміни своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, порушує загальні засади державної реєстрації прав, визначених пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяжень, що може обумовлювати його скасування, зокрема, за відповідною скаргою, поданою до Міністерства юстиції України. Так, у порядку статті 37 Закону до Міністерства юстиції України надходила скарга ІНФОРМАЦІЯ_14 ) ІНФОРМАЦІЯ_15 від 17.10.2023

(вх. №СК-4156-23 від 17.10.2023). За результатом розгляду Скарги на підставі висновку центральної Колегії ІНФОРМАЦІЯ_16 з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_16 прийнято рішення у формі наказу від 13.11.2023 №3906/5 «Про задоволення скарги». Копії Наказу та Висновку оприлюднені на офіційному вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_16 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_17 Відповідно до статті 50 Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Так, як убачається із Наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» та доданого до нього Висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України від 07.11.2023, визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 30.06.2023 №68265898 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 131 КПК України тимчасовий доступ до речей та документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

Частиною другою статті 160 КПК України встановлено, що у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Слідчий суддя згідно із частиною п`ятою статті 163 КПК України постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

У відповідності до частини першої статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Однією з підстав для задоволення клопотання згідно частини п`ятої статті 163 КПК України є доведення наявності підстав вважати, що ці речі або документи (до яких планується отримати тимчасовий доступ) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Водночас, клопотання слідчого щодо вилучення інформації та документів, щодо видачі електронного цифрового підпису (із зазначенням ідентифікаційних ознак електронного цифрового носія на якому зберігається електронний цифровий підпис), який закріплено чи був закріплений за приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , з зазначенням дати, часу та підпису про отримання та документів, які стали підставою для отримання електронного цифрового підпису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , згідно вказаних вимог Закону, є не обґрунтованим.

Так, здолучених до клопотання слідчого матеріалів убачається, що кримінальне провадження №12023111150001715 від 15.09.2023 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України - шахрайство (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою), вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Водночас, з матеріалів кримінального провадження не встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення певною особою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , а матеріалами клопотання не доведено існування достатніх підстав вважати, що вона може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2023 року.

Також, під час досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, не встановлено та слідчому судді не надано матеріалі на підтвердження наявності сумнівів щодо здійснення реєстраційних дій приватним нотаріусом ОСОБА_6 та/або втрати останньою носія належного їй електронного цифрового підпису.

З обставин розслідування відсутні відомості про вчинення реєстраційних дій шляхом підроблення, фальсифікації, не уповноваженою особою або використання цифрового підпису у відсутність уповноваженої особи, тощо, які б вимагали витребування такої інформації та мали б значення для цього кримінального провадження.

Крім цього, під час перевірки центральною Колегією ІНФОРМАЦІЯ_16 з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, у діях приватного нотаріуса ОСОБА_6 встановлено неналежне виконання Правил ведення нотаріального діловодства, а отже відсутні сумніви вважати, що реєстраційні дії вчинялися іншою особою.

Доводи клопотання щодо значення витребуваної інформації для встановлення обставин, можливості використання, як доказів не стосуються конкретних обставин кримінального провадження, а зводяться до узагальненого посилання на важливість доказування, яке може бути викладено стосовно будь-якого кримінального провадження.

Таким чином, дані щодо видачі електронного цифрового підпису приватного нотаріуса та його використання, а також документів, які стали підставою для його отримання, з огляду на конкретні обставини розслідування, підставою для застосування заходів забезпечення згідно вимог статей 2, 9, 132, 159-164 КПК України, бути не можуть, є передчасними та необґрунтованими.

Отже, розглянувши клопотання слідчого, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки клопотання належним чином не мотивоване, слідчим не доведено наявності підстав, визначених частинами п`ятою та шостою статті 163 КПК України, для надання тимчасового доступу до документів.

Керуючись статтями 131,132, 159-166, 371, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному №12023111150001715, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 16 лютого 2024 року о 08:55.

Слідчий суддя ОСОБА_1